Сесія та атестація: боятися чи ні?

Навчальна успішність перевіряється контрольними заходами (далі — КЗ). КЗ підтримують зворотній зв'язок між студентом і викладачем, аби була можливість своєчасно коригувати освітній процес. Останній використовує три види контролю:

• поточний;
• рубіжний;
• семестровий.

Поточний контроль — це домашні завдання, відповіді на парах — усе те, що дозволяє готуватись до рубіжного контролю і орієнтуватись у матеріалі, а викладачеві — давати правильний напрям у його подачі.

Рубіжний контроль — вид перевірки, що визначає логічне завершення частини кредитного модуля (далі — КМ). Це самостійні, контрольні, розрахунково-графічні, лабораторні роботи, а також колоквіуми.

Семестровий контроль — це заліки, диференційований заліки, іспити або курсова робота.

За кожен з видів контролю в КМ нараховуються бали, розподіл яких визначає викладач. Система розподілу балів за семестр — це рейтингова система оцінювання (РСО). В рамках кожної дисципліни на першій парі викладач ознайомлює студентів зі своєю РСО.

Атестації

Атестація є календарним рубіжним контролем. Проводиться на 7-8 та 13-14 навчальних тижнях семестру, з усіх КМ, які є у семестрі.

• Незадовільний результат на двох атестаціях з одного предмету не є підставою для недопуску до іспиту/заліку, за умови, що студент ліквідує заборгованість до початку семестрового контролю.
• Підставою для відрахування можуть бути дві неатестації з трьох і більше КМ.
• Критерії виставлення «а» (атестації) чи «н/а» (неатестації) оголошуються кожним викладачем в рамках КМ.
• Атестації заносяться викладачами до електронної системи «Кампус» і можуть контролюватись або студентами, або викладачем-куратором.

Семестровий контроль

Як дізнатися, з якого предмету іспит, а з якого — залік?

Як і РСО, інформація оголошується викладачем на вступній парі. В іншому випадку слід звернутися до старости або в деканат.

Залік виставляється за результатами роботи протягом семестру, відповідно до РСО. Позитивна оцінка — це підсумковий рейтинг не менше 60 балів та відсутність заборгованостей у КМ. Якщо студент не отримав залік, але виконав умови допуску до семестрового контролю, залік виставляється за результатами стобальної контрольної роботи (при цьому рейтинговий бал обнуляється). 

Іспити складаються у період екзаменаційної сесії згідно з розкладом, що оприлюднюється не пізніше, аніж за місяць до початку сесії. Інтервали між іспитами не менше двох днів. Екзамен приймає викладач-лектор даної дисципліни. Студент не допускається у випадку заборгованостей або недостатнього рейтингового бала.

Приклад: для допуску до іспиту з фізики необхідно 36 балів з 60.

1. Студент захистив усі лабораторні роботи, але не писав самостійні і набрав лише 29. Він отримує недопуск, тому що згідно з РСО балів не вистачає.

2. Студент набрав 45 балів з 60, але не захистив усі лабораторні роботи. У такому разі він має недопуск через заборгованості.

Недопуск до іспиту/заліку з однієї дисципліни не може слугувати причиною для недопуску з будь-якої іншої. 

Для неявки на іспит має бути поважна причина, про яку необхідно заздалегідь повідомити деканат. Поважними причинами вважаються: хвороба (при цьому подається форма Ф-095), необхідність запланованого оперативного втручання, стаціонарного лікування або народження дитини та інших мотивованих та документально підтверджених випадках тощо. 

У випадку, коли студент:

• не допущений (або допущений, але не з'явився), то він вважається тим, що використав спробу;
• отримав «незадовільно» з трьох і більше дисциплін в результаті семестрового контролю, його відраховують з університету; 
• не використав три спроби складання семестрового контролю, його відраховують з університету;
• бажає підвищити кінцеву оцінку з дисципліни, він має зробити це не раніше, аніж у наступному семестрі, причому не більше, ніж з трьох КМ.

Регулюючий документ — Положення про проведення семестрового контролю та атестації студентів.

Задати питання або запропонувати новину можна тут.