Англомовні газетні заголовки та їх переклад на українську мову - Иностранные языки и языкознание магистерская работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Англомовні газетні заголовки та їх переклад на українську мову

Визначення й лексико-граматичні особливості англомовних газетних заголовків. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків. Лексичні та граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Український інститут лінгвістики і менеджменту
Cop Shoots a Man (The Times, January 26, 2010) *
What Irks Us Most ? (The Times, January 26, 2010)
10) Широко вживаються скорочення та складноскорочені слова. Частотність скорочень в заголовках - характерна риса мови газети:
UNESCO and TripAdvisor A re W orking T ogether (The Times, January 26, 2010)
WHO Statement T o the Council of Europe (The Guardian, January 26, 2010)
NASA Finds Warmer Ocean Speeding Greenland Glacier Melt (The Times, January 26, 2010)
Зазвичай такі скорочення давно ввійшли у вжиток та не пояснюються в тексті [16, с.3].
10) Відмічається наявність елементів образності, наприклад:
Italian President Under Fire [16, с.3]
11) Привабливий і дуже поширений заголовок-цитата. Зі слів людини, про яку йде мова, у назву матеріалу виносяться найяскривіші висловлювання
Kim Basinger : I Don't Wanna Be a Barbie Doll (The Guardian, January 26, 2010)
В даному розділі використані приклади з різних першоджерел та праць, а також наші власні приклади як результат проведеного дослідження. Останні виділені курсивом та напівжирним накресленням.
Як ми бачимо, заголовки англомовних газет мають цілий ряд особливостей, які потребують спеціального підходу при перекладі.
1.1 Структурно-граматичні особливості газетних заголовків
Заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Зазвичай заголовок має бути таким, що вміщується в одному рядку, якщо це неможливо, його розбивають на заголовок та підзаголовок, аби уникнути переносу. Наприклад:
Stuck in the mud ( The Economist, January 26, 2010 )
Проте, заголовок не обов”язково є частиною заголовку, що не вмістилася в попередньому рядку. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту. Наприклад:
· Ukraine's P residential E lection
( The Economist, January 26, 2010 )
· No M ore O il O n T roubled W aters
The Deepwater Horizon rig disaster will wreak havoc on coastal
ecosystems. We need clean, safe energy - not offshore drilling
Існують внутрішні підзаголовки як назви окремих частин публікації, які теж доповнюють основний заголовок, повніше розкривають тему та полегшують сприйняття, коли інформації дуже багато або коли вона стосується кількох різних питань, і статтю таким чином можна поділити на кілька підрозділів.
Односкладні речення широко вживаються у заголовках газетних статей, оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Наявність одного головного члена є характерною ознакою односкладних речень, які для вияву повноти і своєрідного характеру своєї синтаксичної будови та об'єктивно-суб'єктивного змісту не потребують доповнення їх другим головним членом.
До заголовків, виражених односкладним реченням, належать:
а) номінативні заголовки, ядерний компонент яких виражений іменником:
Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)
The British Economy (The Economist, January 26, 2010)
б) віддієслівні заголовки, ядерний компонент яких виражений інфінітивом (Vinf): Royal Society to Discuss if Extra - Terrestrials are H ere on Earth (The Times, March 28, 2010), оскільки інфінітивні речення розглядаються як односкладні.
Ядерний елемент (ядро) у зазначених заголовках має ознаки речення та не підпорядковується ніякому іншому елементу в межах даної конструкції, що й визначає його домінуючу роль.
Розглянемо номінативні заголовки в аспекті їхньої структурної організації. Елементарними моделями номінативних заголовків вважаються ті, що представлені лише іменником [20, с.34]:
Alcatraz (The Guardian, Januar y 26, 2010)
Payback ( The Wall Street Journal , March 29, 2010 )
Такі моделі є непоширеними та створюють фундамент для утворення інших різновидів номінативних заголовків.
Переважна більшість номінативних заголовків представлена поширеними номінативними конструкціями, тобто при одному ядерному компоненті є кілька залежних. Залежний компонент також може мати свій залежний компонент. Таким чином відбувається синтаксичний процес розгортання, тобто утворюються своєрідні „ланцюжки” нанизування компонентів моделі, один із яких є синтаксично домінуючим, а інший (інші) - синтаксично залежними. Виділяють прості та складні моделі номінативних заголовків.
Для простих моделей номінативного заголовка властивий безпосередній зв'язок ядерного компонента із залежним компонентом першого ступеня. Якщо елемент, який підпорядковується ядерному, має власний залежний компонент, тобто залежний компонент прешого ступеня, у цьому разі він може виступати як ядерний у відношенні до залежного, - виникає ланцюжок залежностей, що вже характеризує складну модель. Складна модель, таким чином, реалізується наявністю різних ступенів залежності ядерних компонентів, починаючи з другого.
Прості та складні моделі представлені в заголовках численністю варіантів, основою виникнення яких є можливість утворення різних комбінаторних варіантів, що виникають як на основі ядерних, так і на основі залежних компонентів.
Відношення між елементами розгортання можуть бути:
Happy D ays ( The Guardian, January 26, 2010)
A Scary New Smoking Trend (The Observer, January 26, 2010)
Child P rotection (The Guardian, January 26, 2010)
Haiti's D ebt (The Daily Telegraph, January 25, 2010)
Workers T rapped А fter V ast Chinese M ine F loods (The Times, March 28, 2010)
Seven Days (The Guardian, April 24, 2010)
The Golden A ge O f the USA (The Washington Post, January 26, 2010)
H eadache F or White House (The Times, March 28, 2010)
Bombing I n Afghanistan (The Times, March 28, 2010)
Rescued B y a Thunderbird in a Ford Fiesta (The Times, April 24, 2010)
Friend Among Enemies (The Guardian, April 24, 2010)
Word Around the World (The Guardian, April 24, 2010)
All For Show (The Globe and Mail, January 26, 2010)
Anger O ver F ailure (The Observer, January 26, 2010 )
Fears O ve r Chemicals (The Observer, January 26, 2010)
Прості моделі номінативних заголовків можуть також складатися з кількох ядерних компонентів, тобто утворюватися за допомогою адиктивного поширення. Наприклад:
Poison and Progress (The Wall Street Journal, January 26, 2010)
This week: Fabrice Tourre, Adrian Chiles and Gray Powell (The Guardian, April 24, 2010)
Talant : You Either Have It or You Don't (The Guardian, April 24, 2010)
Модель зі сполучником or вживається в заголовках, що підкреслюють вибір інформації за допомогою альтернативи. Слова є семантично пов'язаними, але відношення між ними носять антонімічний характер
Аналіз заголовків, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицій конструктивного синтаксису. Елементи, які входять до складу ядерного речення, зберігають свої незмінні граматичні та лексико-семантичні характеристики. Так, наприклад, заголовок Banks D ouble L oans ( The T imes , January 26, 2010) виражений двоскладним непоширеним реченням, єдність елементів якого забезпечується обов'язково-дистрибутивними відношеннями між їхніми елементами: “підмет - дієслово-присудок - прямий додаток”.
Поширення ядерного речення досягається шляхом відповідних синтаксичних процесів, найбільш типовим з яких для заголовків газетних статей є розгортання. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що відношення між елементами розгортання можуть бути:
Notorious R ebel G roup S pill s Y et M ore B lood ( The Times, March 28, 2010 )
Friendly Fire Attack - Sergeant Misread Map ( The Times, April 24, 2010)
Кількість предикативних центрів, які наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал та виконувані ними функції.
Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи:
BBC Young Musician 2010 (BBC4), The Ricky Gervais Show (Channel 4) (The Guardian, April 24, 2010)
Hawking: A liens E xists, But J ust D on't T alk to T hem (The Times, April 25, 2010)
We Wonder Could Mossad Have Bundered with Assassination ? (The Times, April 25, 2010)
Hi, Is Someone Who Has an Opinion Home ? ( The Times , March 28, 2010)
Але частіше у таких типах речень головне речення є односкладним:
The F ame I C rave (The Times, March 28, 2010)
Who'll B e T here T o C are F or O ur A utistic S on W hen W e're G one ? (The Daily Mail, April 25, 2010)
If F ive- Year F ixed R ate M ortgages F all T o 4 P er C ent , G rab O ne (The Daily Mail, April 25, 2010)
Sluggish R ecovery F uels D ouble- D ip R ecession F ears , Darling W arns H e'll C ut P ublic S ector J obs ( The Daily Mail, April 25, 2010 )
Таким чином, наведені вище приклади свідчать про те, що для заголовка, вираженого складним реченням, властива занадто громіздка та важка форма. Отже, складне речення не задовольняє основних вимог, що висуваються до форми заголовків, однак такі конструкції сприяють швидкій орієнтації читача у повідомленні. Громіздкість даної структури є основною причиною того, що цей тип заголовків досить непоширений [20, с.39].
Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції, наближені за будовою до розмовних.
Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів, які виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови, насамперед, із семантики і форми семантично залежних слів.
Такими інформативно нерелевантними компонентами повідомлення є: 1) допоміжне дієслово; 2) дієслово-зв'язка; 3) один із головних членів речення [20, с.40]. Розглянемо кожний випадок окремо:
Ericsson Cutting 1,500 More Jobs (The Wall Street Journal, January 26, 2010) - Ericsson Is Cutting 1,500 More Jobs
Hillary Clinton Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks ( The Daily Telegraph, January 26, 2010) - Hillary Clinton I s Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks
Global W ar ming Wrongly Linked to Natural D isasters (The Times, January 26, 2010) - Global Warming Is Wrongly Linked to Natural D isasters
Дещо складніше встановити еліпсис підмета, коли заголовок виражається іменником з прийменником:
At the Age of 50 (The Times, January 26, 2010)
Для того, щоб встановити опущений елемент, читач змушений звернутися до всього тексту.
Для еліптичних заголовків характерним є використання конструкцій, в яких ядерний елемент виражений віддієслівною формоюVing:
Consumer S pending (The Guardian, January 26, 2010)
Також до еліптичних заголовків відносяться конструкції, ядерний елемент яких виражений:
а) Ven: Gone But N ot Forgotten (The Economist, January 26, 2010)
б) Adj.: Rich and Beautiful (The Economist, January 26, 2010)
Одним із різновидів заголовків, виражених еліптичними конструкціями, є використання незакінчених конструкцій, своєрідною і головною ознакою яких є незакінченість, незавершеність їхньої семантики і синтаксичної будови. Такі речення виникають унаслідок умовчання, недовисловлення певних елементів думки, що зумовлюється завжди певною комунікативною причиною і потребою. Незакінченість висловленої думки у заголовку позначається трьома крапками, що привертає увагу читача: When Calamity S trikes ... ( The Economist , January 26, 2010)
Широке використання еліптичних речень у заголовках газетних статей пояснюється закладеною в них здатністю виражати думку в максимально стислій формі та створювати інтригу. Еліптичність заголовків, по-перше, відповідає основній з вимог, що висувається до заголовків, - лаконічність. По-друге, вона дозволяє концентрувати увагу на найголовнішому в повідомленні, звільняючи його від усього другорядного, що дозволяє підсилити дієвість такого повідомлення і полегшує його сприйняття .
У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації, коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не цілком.
Для визначення конструкцій, в основі утворення яких лежить певний вид розподілу єдиного цілого на частини, використовуються терміни „сегментовані”, „приєднувальні”, „парцельовані”, „сепарировані” конструкції. Але в основі усіх різновидів утворень такого типу лежить єдиний процес - членування, що здійснюється різними способами:
Jamie Oliver I s T aking O n T he B iggest F ood C hallenge. Has H e B itten O ff M ore T han H e C an C hew? (The Times, March 28, 2010)
Depressed? Try G ardening as T herapy (The Times, March 28, 2010)
Shameless or Brilliant? We R eally C an't T ell (The Guardian, April 25, 2010)
Unthinkable! Steve Davis as World Champion Again (The Times, April 24, 2010)
Good T o M eet Y ou … Wendy Swan (The Guardian, April 24, 2010)
Nomura - Markets W ould B e R elaxed A bout Lab V ictory S o L ong A s T here's a C lear R esult (The Times, March 28, 2010)
Ala Bashir: B eing Saddam's D octor (The Times, March 28, 2010)
Haiti E arthquake: Survivor F ound J ust H ours A fter S earch H ad B een C alled O ff (The Observer, January 26, 2010)
Сегментованим конструкціям властива надзвичайна лаконічність та змістовна ємність, тому вони не випадково стали активно вживатися в заголовках преси.
Заголово к - ізольоване підрядне речення
Вживання ізольованих підрядних речень кваліфікується як явище сепаратизації. Сепаратизація, або відсікання підрядного речення від головного, означає функціонування підрядного як самостійної синтаксичної одиниці.
Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями, є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання: When calamity strikes … ( The Economist , January 26, 2010)
Таким чином, під час проведеного дослідження було встановлено існування таких структурно-граматичних типів заголовків: односкладні (номінативні та віддієслівні), двоскладні (поширені та непоширені), складні, еліптичні, сегментовані речення та ізольовані підрядні речення.
1.2 Лексичні особливості газетних заголовків
В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше” : ban, bid, claim, crack, crash, cut, dash, hit, move, pact, plea, probe, quit, quiz, rap, rush, slash і ін. Особливістю такої «заголовної лексики» є не лише частота її вжитку, але і універсальний характер її семантики. Слово pact в заголовку може означати не лише «пакт», але і «договір», «угоду», «операцію» і тому подібне. Дієслово hit може бути вжито у зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може означати і «комуністичний», і «соціалістичний», і «прогресивний»; bid має на увазі і «заклик», і «запрошення», і «спробу досягти певної мети» і т.д.
National Gallery Launches Bid to Buy the Titian - Національна галерея намагається придбати картину Тіциана;
Bid to Stop New Police Powers - Заклик не допустити розширення прав поліції;
Sudan Army Regim's Bid to Crush the Left - Спроба суданського військового режиму подавити прогресивний рух;
Soviet Peace Bid - Радянська мирна ініціатива.
У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю [43, с.130]:
Cop Shoots a Man ( The Economist , January 26, 2010)
What Irks Us Most (The Times, March 28, 2010)
Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким „модним” словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість “indepth investigation”, slam замість “criticize severely”, slash замість “make sweeping or random cuts”, is set to замість “is preparing to”:
NHO Slammed (The Wahsington Post, January, 26, 2010)
Для газетних заголовків характерне використання фразеологічних сполук типу „дієслово + іменник”, to have a discussion замість to discuss , to give support замість to support , to give recognition замість to recognize , наприклад:
Exist ing-Home Sales Take a Big F all in December (The Wahsington Post, January, 26, 2010)
Ще однією особливістю заголовків газетних статей є вживання препозиційних та поспозиційних означень , які зазвичай виражаються іменником або герундієм з прийменником, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундієм :
Rise in Teenage P regnancy R ate (The Wahsington Post, January, 26, 2010)
Chalk River M edical I sotope R eactor M ay B e D own L onger T han E xpected ( The Business Journal (Ottawa), January 26, 2010)
Кожного журналіста хвилює питання, як звучатиме його заголовок. Часто доводиться попрацювати, аби підібрати необхідні слова та досягти ефекту алітерації в головку - повтору голосних чи приголосних звуків в заголовку, що надає йому виразності та привабливості:
Laid-off Lawyers, Cast-off C onsultants (The Economist, January 26, 2010)
Метафора також вживається в заголовках газетних статей, проте, не завжди вона має позитивний відтінок:
Заголовок в даному випадку носить образливий характер, спрямований на французів щодо суперечок в сфері торгівлі [43, с.130].
Can ' t Jump Over the Abyss in Two Leaps (The Wahsington Post, January, 26, 2010)
Даний заголовок говорить про радикальний перехід до капіталістичного устрою в країні.
В газетних заголовках з'являються також образні елементи мови , які надають заголовку жвавості та виділяють їх з-поміж інши „сухих” заголовків Наприклад:
Heir to the Dear Leader Appears From the Shadows (The Observer, January 26, 2010)
Glimmers of Hope as NATO Targets Hearts and Minds in Afghanistan (The Observer, January 26, 2010)
BA S trikers to G ive Brown ` a K icking' (The Times, March 28, 2010)
Для газетних заголовків типовим є вживання таких традиційних перифраз , як:
great powers - Росія, США, Англія, Франція; marshall countries - маршалізовані країни тощо.
The Great Powers Leaders Council
Нарешті, особливістю газетного заголовку є аллюзія на добре відомі факти та події дня. Найчастіше такі аллюзії зустрічаються в статтях, що коментують події в межах країни. Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку ставить автор, змінюється характер аллюзії, тип образності та співвідношення розмовних і книжних елементів у статті.
Даний заголовок є аллюзією на відомий детектив Агати Крісті “ The Murder in the Orient Express ”. Стаття розповідає про вбивство, що сталося у поїзді в компанії старих друзів.
Paradise Found (The Wall Street Journal, January 26, 2010)
В даному проаналізованому нами прикладі вжито аллюзію на відому поему Джона Мілтона „Paradise Lost”. В статті повідомляється про закінчення будівництва житлового комплексу з інфраструктурою, підземним паркінгом, дитячим садком, парком та басейном у штаті Іллінойс.
В газетних заголовках часто використовуються гра слів та каламбур .
Гра слів відіграє в заголовку статті важливу роль, враховуючи своєрідність заголовного комплексу, обумовлену тими функціями, які він покликаний виконувати в публіцистичному тексті, зокрема, як ми вже знаємо, заголовок - це структура особливого характеру, її основна задача - привернути увагу потенційного читача до обговорюваної проблеми.
Наприклад, стаття про плагіат товарних знаків опублікована під заголовком:
Предметом обігравання і засобом створення зорового ефекту є саме різне графічне оформлення компонентів каламбуру при спільності їх звучання. Гра з іншомовністю в даному випадку імпліційно виражає негативну оцінку і заклик захистити права законного власника [43, с.136].
The N aked A mbition of Liz Hurley ( The Times , March 28, 2010)
В даному прикладі слово naked є синонімом до слова pure , true . Але, беручи до уваги зміст статті, naked в такому контексті має також буквальне значення, адже мова йде про фотосесію Ліз Херлі, під час якої вона позувала оголена для одного з чоловічих журналів.
Заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту.
Заголовоки можуть бути представлені односкладними реченнями , оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Такі заголовки поділяються на номінативні та віддієслівні.
Заголовки, представлені двоскладним реченням , також досить часто вживаються. Існують заголовки - двоскладні непоширені речення з наступними компонентами: „підмет - присудок - прямий додаток”, та заголовки - двоскладні поширені речення, в яких міститься також означення та обставина.
Серед заголовків, виражених складними реченнями , зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи.
Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції , наближені за будовою до розмовних. Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів (допоміжне дієслово; дієслово-зв'язка; один із головних членів речення), які за згаданого способу передання інформації виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови.
У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації , коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не цілком.
Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями , є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання.
В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше” . Особливістю такої «заголовної лексики» є не лише частота її вжитку, але і універсальний характер її семантики.
У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю. Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким „модним” словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість “indepth investigation”, slam замість “criticize severely”. Для газетних заголовків характерне використання фразеологічних сполук типу „дієслово + іменник”, to have a discussion замість to discuss , to give support замість to support .
Ще однією особливістю заголовків газетних статей є вживання препозиційних та поспозиційних означень , які зазвичай виражаються іменником або герундієм з прийменником, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундієм.
Кожного журналіста хвилює питання, як звучатиме його заголовок. Часто доводиться попрацювати, аби підібрати необхідні слова та досягти ефекту алітерації в головку - повтору голосних чи приголосних звуків в заголовку, що надає йому виразності та привабливості.
Для газетних заголовків типовим є вживання перифраз , гри слів та каламбуру. Oсобливістю газетного заголовку є аллюзія на добре відомі факти та події дня. Найчастіше такі аллюзії зустрічаються в статтях, що коментують події в межах країни. Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку ставить автор, змінюється характер аллюзії, тип образності та співвідношення розмовних і книжних елементів у статті.
Р ОЗДІЛ 2. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків
2.1 Комунікативно-функціональні особливості газетних заголовків
переклад газетний заголовок англомовний
Питання про функції заголовка є предметом багатьох дискусій,єдиної думки щодо кількості функцій та їх характеру не існує. В одну низку ставлять функції як лінгвістичного, так і журналістського напрямку; не простежена також градація функцій за ступенем їх актуальності [80, с.26].
Функції заголовків трактувалися спершу як питання про вимоги, розроблялися співробітниками газет та журналів і зводилися до техніки складання та загальної характеристики заголовків. Головним чином ці вимоги зводяться до лаконічності, стислості, яскравості та виразності.
Одним із перших, хто звернувся до заголовка з точки зору комунікативної ролі мови, був Г.О. Винокур, який зазначав, що зміст заголовка повинен бути в такій мірі насичений комунікацією, щоб сама ця комунікація звертала на себе увагу. Основною функцією заголовків є інформативна: завдання заголовка дати ясне розуміння про зміст повідомлення. Другою, на його думку, є рекламна: ця інформаційна установка газетного мовлення ще різкіше підкреслюється тим, що вона ускладнюється специфічною стилістичною тенденцією, що характеризує газетні заголовки, дає чітке розуміння про зміст повідомлення і звертає на нього увагу. Таким чином, визначається домінуюча роль інформативної та рекламної функцій.
Пріоритетність інформативної функції заголовків визнається більшістю вчених. Стосовно рекламної функції існує розбіжність думок. Так, А.С. Попов зазначають, що рекламна функція властива не кожному заголовку.
Також заголовки виконують рекламно-експресивну функцію. Назви матеріалів мають бути цікавими, у міру інтригуючими, привертати увагу. Як різновид рекламної функції виділяють інтригуючу функція і зазначається, що інтригуючу функцію виконують заголовки, які своєю стилістичною відміченістю привертають увагу читача, але не містять інформації, що дозволяє заздалегідь робити висновок про зміст статті.
Прагненням до рекламності пояснюється тенденція газет вживати заголовки з фамільярною конотацією, тобто лише імена (іноді навіть зменшувальні) відомих особистостей політичного та культурного життя, оскільки такі заголовки завжди привертають увагу, задовольняючи зацікавленість масової аудиторії до життя знаменитостей. Наприклад: Ala Bashir: B eing Saddam's D octor ( The Times , March 28, 2010) * .
Номінативна функція вважається деякими дослідниками за вихідну; зазначається зокрема, що заголовок покликаний визначити статтю, назвати її, виділити серед інших. У зв”язку з цим висловлюється думка, що з розвитком літератури та журналістики призначення заголовка змінилося, його функції розширилися; назва перестає бути лише характерною ознакою. Заголовок дає уявлення про статтю, допомагає краще усвідомити ідею автора.
Стосовно номінативної функції (назвати, виділити статтю) можна стверджувати, що сфера її впливу дуже обмежена. Існує дослідження, яке показує, що ця функція була властивою заголовкам перших газет і з часом стала витіснятися інформативною функцією (визначити основний зміст повідомлення). З цією думкою можна цілком погодитися, якщо пояснити зростання інформативності заголовка величезним потоком інформації в сучасних умовах, водночас беручи до уваги значну роль заголовка як репрезентанта текстової інформації. Згадані властивості дозволяють надати пріоритет інформативній функції. Тому заголовок газетної статті стає не стільки ім”ям тексту, скільки його стислою анотацією.
В даному розділі використані приклади з різних першоджерел та праць, а також наші власні приклади як результат проведеного дослідження. Останні виділені курсивом та напівжирним накресленням.
Експресивна функція виражає суб”єктивне ставлення мовця до змісту повідомлення, але проти самостійності цієї функції висловлюються заперечення на тій підставі, що вона лише підсилює інформативну та рекламну функції.
Виконуючи експресивну функцію, заголовок емоційно впливає на читача, агітує, спонукає до певного тлумачення змісту. Водночас виділяються такі різновиди експресивної функції: а) функція переконання, яка полягає в тому, що заголовок дає читачеві основний концепт тексту, його висновок; б) апелятивна функція - використання в заголовку мовних засобів, які привертають увагу читача.
Визначається також графічно-видільна функція, або декоративна, коли заголовок відокремлює один матеріал від іншого. Однак, цю роль успішно можуть виконувати різні друкарські засоби, а не тільки заголовки.
У зв”язку з установкою газети на масову читацьку аудиторію виділяється директивна функція заголовків, яка іноді називається спонукальною. Її виконують заголовки, в яких експліцитно виражається заклик до дії.
Наведені вище точки зору свідчать про відсутність спільної думки щодо кількості функцій заголовків. Більшість авторів наводить різні класифікації, водночас зазначається, що якась одна з функцій може виступати на перший план у тому чи іншому випадку. Пріоритетність функції визначається метою та завданням комунікації, які ставить перед собою адресант у специфічній сфері спілкування за допомогою заголовків.
Слід зазначити, що заголовки, в яких чітко можна виділити лише одну функцію, зустрічаються не так часто. Як правило, заголовки є поліфункціональними, та в більшості випадків можна говорити лише про домінуючу роль тієї чи іншої функції в якомусь конкретному заголовку. Усі ці функції тісно взаємодіють між собою та сприяють адекватності процесу комунікації, тобто успішності каналу зв”язку між комунікантами. Далі слід зазначити, що такі функції, як номінативна (оскільки будь-яки
Англомовні газетні заголовки та їх переклад на українську мову магистерская работа. Иностранные языки и языкознание.
Реферат: Гостра специфічна інфекція правець
Дипломная работа по теме Материя и субъективность
Реферат: Музыкальный фольклор в современной композиторской практике
Реферат по теме Аллигаторы
Система Муниципального Управления Курсовая
Контрольная работа по теме Система управления охраной труда на предприятии
Дипломная Работа На Тему Агресивна Поведінка Та Самооцінка Підлітка
Контрольная работа по теме Близнецы и близнецовый метод
Курсовая работа по теме Организация сельского туризма в Нижнекамском районе
Написать Сочинение Про Россию На Английском
Реферат По Теме Патология Пола
Дипломная работа по теме Роль и возможности общеобразовательной школы в ориентации школьников на здоровый образ жизни средствами физической культуры
Речь Дипломной Работы Образец
Курсовая работа по теме Современные тенденции развития предпринимательства в России и Иркутской области
Контрольные по информатике для заочников (вопросы по Windows, Word, Excel)
Реферат: Геополитика нефти (Африка)
Контрольная работа по теме Исследование параметров согласованности трансформатора и коротких сетей дуговых установок
Курсовая работа: Разбор пьесы У. Шекспира "Венецианский купец"
Курсовая работа: Расчет вращающейся печи для спекания боксита производительностью по спеку
Контрольная работа по теме Построение и описание логистической системы угольного разреза 'Верхне-Саландинский'
Гражданско-правовые отношения - Государство и право курсовая работа
Повышение эффективности деятельности предприятия в сфере благоустройства территорий (на примере города Тосно ЛО) - Государство и право дипломная работа
О вреде курения - Биология и естествознание презентация