"Анатомія обстрілу: як російська реактивна артилерія била по Миколаєву" - Bellingcat 

У квітні минулого року ракети влучили в лікарню, магазини та житлові квартали міста Миколаїв. Michael Sheldon , дослідник Bellingcat, опублікував дослідження 27 січня 2023, у якому інформація з відкритих джерел привела його до місця запуску ракети на тимчасово окупованій росією території.

Anatomy of a Shelling: How Russian Rocket Artillery Struck Mykolaiv

4 квітня 2022 року російська реактивна артилерія завдала удару по українському місту Миколаєву з касетних боєприпасів. У ніч на 3 квітня завдали удару по торговому центрі «Фуршет» і розташованій неподалік міській лікарні. Близько опівночі місцеві ЗМІ опублікували зображення у своїх Telegram-каналах.

О 8:03 ранку 4 квітня очевидці повідомили українському сайту Преступности.НЕТ про пошкодження прибудинкових територій у Заводському районі. Пізніше, вдень 4 квітня, послідував другий обастріл під час якого були атаковані територія торгового центру і дитяча лікарня. Обидва були розташовані в густонаселених житлових районах. За даними прокуратури Миколаївської області, внаслідок терактів загинули 12 людей, а 41 людина постраждала.

Після обстрілів у соцмережах почали з’являтися відео запусків ракет, автори яких стверджували, що вони фіксували вогонь у бік Миколаєва. Ретельна перевірка одного з цих відео дозволила Bellingcat верифікувати місце запуску ракет, з якого ймовірно здійснювавлися обстріли на територію ТЦ та дитячу лікарню вдень. Поки що незрозуміло, чи з тієї самої локації та ракетних установок здійснювалися обстріли вранці того ж дня.

Геолокація дослідників Bellingcat свідчить про те, що удар було завдано російськими військами з місця біля річки Інгулець на півночі окупованої росією Херсонської області. Хронологічне розташування тих самих відео вказує на те, що один запуск, ймовірно, відбувся за кілька хвилин до того, як сталися вибухи вдень у районі ТЦ та дитячій лікарні.

Ця атака була однією з десятків атак на портове місто протягом весни та літа 2022 року після того, як російські війська з окупованого Криму прокотилися через південь України та були стримані українською армією неподалік від міста Миколаєва. Це сталося лише через кілька днів після того, як 29 березня російська крилата ракета знищила обласну державну установу, внаслідок чого, за словами українських чиновників, загинули 12 людей.

Губернатор Миколаївської області Віталій Кім ледве уникнув нападу на своє робоче місце. До того моменту, коли українська армія відбила Херсон у листопаді, за оцінками Кіма, у місті залишилося близько 200 000 із 470 000 жителів Миколаєва.

Наслідки

Щойно з’явилися новини про атаки 4 квітня, з’явилися зображення масштабів руйнувань. Місцеві жителі поділилися відео та фотографіями у соцмережах. Ці джерела вказують на те, що більшість постраждалих того дня були зосереджені в районі, де люди працювали та робили покупки. Також на цьому місці була зупинка громадського транспорту.

Відео з педіатричної лікарні вперше з'явилося в мережі на наступний день після обстрілів в Telegram-каналі губернатора Віталія Кіма, який оприлюднив його о 13:58 за місцевим часом. Тоді це було широко розповсюджено на каналі місцевого осередку Суспільного, української медіа мережі. Відео показало, що суббоєприпаси, які відриваються від ракети-носія поблизу місця зіткнення та розпорошуються над цільовою зоною, влучають у лікарню приблизно о 15:30, згідно з міткою часу камери відеоспостереження. 8 квітня головний лікар Олександр Пліткін повідомив журналістам телеканалу TPK, що в лікарні фізично ніхто не постраждав, але будівля лікарні зазнала зовнішніх пошкоджень, фото з яких також опублікували фотокореспонденти NPR.

Час зйомки цих відеороликів дав підказки щодо того, коли саме снаряди влучили в центр Миколаєва того дня. Але звідки вони взялися?

Траєкторія

Заяви людей, які були свідками атак, дають певні підказки щодо походження снарядів.

5 квітня голова представництва організації «Лікарі без кордонів» (MSF) в Україні Michel-Olivier Lacharité заявив, що «протягом приблизно 10 хвилин у безпосередній близькості від наших співробітників пролунали кілька вибухів». Співробітники міжнародної медичної благодійної організації в цей час відвідували міську онкологічну лікарню.

У твіттері про той самий інцидент MSF Україна повідомила, що їхня команда була приблизно за 300 метрів від педіатричної лікарні та побачила невеликі отвори в землі, які, можливо, вказували на використання касетних боєприпасів.

Як раніше повідомляв Bellingcat, українські цивільні особи по всій країні задокументували залишки касетних боєприпасів після вторгнення росії. Касетні боєприпаси розгортають велику кількість менших суббоєприпасів над ціллю, які потім вибухають на більшій території, збільшуючи потенційні втрати.

Невеликі дірки в землі, про які згадує MSF, є ознакою використання цієї зброї, як і залишки ракет, якими вони були доставлені.

Декілька відео та фото з Миколаєва, які з’явилися в місцевих Telegram-каналах після вибухів, містили ще більш масштабні докази – такі як залишки ракетних двигунів, суббоєприпаси, розгінні та вантажні частини ракет.

Ці залишки "відповідали" 300-міліметровій касетній ракеті типу 9M55K, яку, як помітили Bellingcat, найбільш часто використовують в Україні після вторгнення росії. Ці ракети запускаються з 300-мм пускових установок, таких як реактивна система залпового вогню (РСЗВ) БМ-30 «Смерч».

Зображення з такими уламками, які з’явилися в мережі відразу після вибухів були геолоковані та нанесені на карту Google, де показано розташування районів, що постраждали із зазначенням розташування осередків ураження та концентрації вогню в центрі міста Миколаєва.

Ці місця уражень вишикувалися вздовж осі з північного заходу на південний схід, доки вантажна капсула та частина ракети не "прийшли" на землю.

Потім ці локації можна було б використовувати для звуження можливих траєкторій снарядів (дві червоні лінії). Ці лінії перетнулися там, де була геолокована частина ракети. Визначивши ймовірну систему озброєння, ми могли б намалювати коло навколо центру міста діаметром 70 і 90 кілометрів, що, згідно з інформацією на веб-сайті російського експортера оборонної продукції «Рособоронекспорт», є максимальною дальністю стрільби 300-міліметрових касетних ракет.

Таким чином, ракети, які вдарили по Миколаєву того дня, швидше за все, вилетіли звідкись із "червоного трикутника" на карті нижче.

Пошук місця запуску

Оскільки територія між Миколаєвом і Херсоном була високоактивною зоною бойових дій, могли бути переміщення реактивної артилерії, які не були зафіксовані відкритими джерелами. Проте точно відомо, що один запуск був.

Після того, як 4 квітня з’явилася новина про удари, в мережі з’явилося відео, яке нібито показує дію реактивних систем залпового вогню між окупованими росією Херсоном і Миколаєвом.

Деякі відео, опубліковані в Telegram-каналах 4 квітня, демонстрували запуски з північної околиці Херсона в бік Миколаєва, але вони були зняті напередодні, оскільки вони з’явилися в мережі після опівночі, але зображали місцевість у світлий час доби. Вони не були враховані для цілей визначення місця запуску атаки пізніше того ж дня.

Інші відео, які з'явилися пізніше в той же день в популярному Telegram-каналі "Хуевий Херсон", були швидко видалені. Перед видаленням вони були заархівовані Bellingcat.

Однак деякі з останніх відео таки були перепощені третіми особами і тому залишилися в мережі. Так, 4 квітня о 17:33 проросійський Telegram-канал «Ввоєнкор» запостив два опубліковані раніше відео зі словами «Потужний російський РСЗВ «Смерч» або «Ураган» вдарив по противнику з боку Херсона в напрямку Миколаєва».

На одному з таких відео камери показали дві будівлі внизу з сонячною панеллю на передньому плані. Здавалося, що оператор стояв на дорозі в селі, що згодом визначили дослідники за супутниковими знімками. На задньому плані на вершині пагорба з іншого боку долини від камери було видно ракетну установку. Силует нагадує звичайну радянську РСЗВ (реактивну систему залпового вогню) типу БМ-30 «Смерч».

З огляду на те, що кілька каналів, які перепостили це відео, заявили, що пускова установка веде вогонь у бік Миколаєва, це дало підказку про напрямок зйомки камери. Крім того, беручи до уваги положення Сонця, то це відео вважалося орієнтованим приблизно на південь.

Якби відео можна було прив'язати до геолокації в районі нашої вищезгаданої пошукової зони виходячи з радіусу дії 300-міліметрових касетних ракет, то саме воно це місце було б "кандидатом на запуск", що вдарив по Миколаєву того дня.

Однак, оскільки було також можливо, що це відео зображало інший запуск або передбачувані траєкторії були невірними, то дослідники також провели пошук далеко за межами цільової зони, позначеної червоним конусом.

На дальньому кінці 70-кілометрової зони пошуку, яку дослідники звузили, вони знайшли збіг, переглянувши служби картографування та зіставивши положення об’єктів, які видно на відео. "Візерунки" знебарвлення на дахах, розташування димоходів, сонячні панелі та сад на передньому плані дозволили їм впевнитись, що вони знайшли правильний збіг. Тепер вони знали, що відео було знято в передбачуваній зоні запуску — "червоному конусі", що на карті вище.

Тоді вони змогли простежити лінію видимості з камери на височину по інший бік річки Інгулець.

Переглядаючи історичні супутникові знімки з архіву ArcGIS, вони побачили характерні сліди-відмітки вздовж дороги, що сполучає місто Інгулець з трасою Е58.

Веб-сайт ArcGIS дозволяє користувачам бачити дату збору будь-яких супутникових зображень, які він надає в будь-якому місці. З’ясувалося, що зображення з цими характерними слідами були зібрані 9 квітня – через п’ять днів після публікації відео. Ці сліди не було видно на попередніх зображеннях високої роздільної здатності до війни.
Ці характерні сліди-відмітки узгоджуються з тими, які можна побачити на місцевості в інших місцях України, в районах, де використовувалася реактивна артилерія.

Слід характеризувався точкою, де вибух від ракет був найбільш концентрованим, а потім поширювався назад.

Вони також помітили низку слідів шин, що вели на північ від дороги, яка зупинялася біля ймовірних слідів вибуху. Потім ці сліди виконали розворот і попрямували назад у напрямку, звідки прийшли.

Будівництво сонячного годинника

Використовуючи плагін BlenderGIS у Blender 3D, автори змогли реконструювати сцену. Оскільки зображення ESRI були нещодавніми, їх можна було використати для достовірного зображення трави, бруду та посівів на полях, з яких стріляла пускова установка.

Використовуючи плагін BlenderGIS у Blender 3D, дослідники змогли реконструювати сцену. Оскільки зображення ESRI були нещодавніми, їх можна було використати для достовірного зображення трави, бруду та посівів на полях, з яких стріляла пускова установка.

Однак дані про висоту з інших загальнодоступних джерел (таких як OpenTopology) мають нижчу точність. З цієї причини, а також через неможливість ідеально відтворити об’єктиви камери - 100% точне відтворення ландшафту було неможливим. Тим не менш, обґрунтовані візуалізації можна створити на основі супутникових зображень, використовуючи довідкові зображення лише для орієнтирів висоти.

Ці підказки висоти дозволили дослідникам спробувати точне відтворення сцени на основі того, що можна побачити на відео.

Намагаючись відтворити сцену, вони помітили тінь від димаря на дальню будівлю і спробували використати це для приблизного хронологічного визначення запуску, іншими словами, визначення часу доби.

Точне хронологічне визначення було неможливим, оскільки кут нахилу даху неможливо визначити без фізичного вимірювання на місці. Однак можна зробити приблизну оцінку, щоб визначити, чи міг запуск збігтися з міткою часу 15:30 на камері відеоспостереження дитячої лікарні в Миколаєві того дня.

Використовуючи SunCalc, вони взяли висоту сонця (37 градусів) і азимут (230 градусів) у цьому місці 4 квітня 2022 року о 15:25 і підключили їх до функції сонячного диска Blender. Це штучна атмосфера, яку Blender може створити на основі вибраних вхідних даних, дозволяючи користувачам візуалізувати параметри на свій вибір.

Результатом стала майже ідентична тінь, що була відкинута на дах фонової будівлі. Візуальний огляд тіні, відкинутої на карту за допомогою SunCalc, також виявив дуже схожий кут і з упевненістю підтвердив, що запуск відбувся в середині дня, ймовірно, приблизно під час зіткнень у Миколаєві.

На момент зйомки цих відео ця локація неподалік від річки Інгулець перебувала під оперативним контролем російських військових згідно з Liveuamap, інтерактивною картою лінії фронту в Україні(та в інших зонах конфліктів), що регулярно оновлюється.

Це робить малоймовірним те, що українські сили відповідальні за запуск. Російська армія не буде витіснена з цього району до початку контрнаступу з повернення Херсонської області на початку вересня 2022 року.

На цій підставі Bellingcat продовжує намагатися ідентифікувати російські військові підрозділи, оснащені реактивною артилерією, які могли бути активними навколо цього пускового майданчика під час атак.