Аналіз нормативної бази до якості меду. Курсовая работа (т). Другое.
⚡ 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Аналіз нормативної бази до якості меду
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
Міністерство
аграрної політики та продовольства України
Львівський
національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.
Гжицького
на
тему: "Аналіз нормативної бази до якості меду"
. Чинні нормативні документи до
продукції з меду
. Аналіз самого нормативного
документу
Міжнародні стандарти прийняті міжнародним
органом стандартизації. Міжнародний стандарт запроваджується як національний за
умови його прийняття центральним органом виконавчої влади у сфері
стандартизації.
Світовий досвід управління якістю
був сконцентрований у пакеті міжнародних стандартів ISO:9000,
прийнятих Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO)1
в березні 1987 р.
Нині до складу ISO
входять 120 країн своїми національними організаціями зі стандартизації.
Організаційно в ISO
входять керуючі та робочі органи. Керуючі органи: Генеральна асамблея, Рада,
Технічне керуюче бюро. Робочі органи: технічні комітети, підкомітети, технічні
консультативні групи. З березня 1997 р. стандарти ISO
почала визнавати і Україна.
Побудова системи управління якістю
передбачає урахування галузевої та індивідуальної специфіки бізнесу. Інтегрована
система управління якістю має бути багаторівневою, в основі - міжнародні
стандарти ISO. З метою підвищення рівня якості і
безпеки харчових продуктів в Україні на підприємствах харчової промисловості
планується впровадження НАССР (Hazard
Analisis
and
Critical
Control
Point)
- системи оцінки небезпечності і критичної контрольної точки, яка є
спеціалізованою системою забезпечення безпеки продуктів харчування на етапі їх
виробництва. Вона базується на деяких принципах, застосування
яких дає змогу виробляти безпечні продукти харчування, раціонально
використовувати ресурси підприємства, чітко визначати ступінь відповідальності
за безпеку серед персоналу. НАССР визначає, оцінює і контролює небезпечні
чинники, що можуть впливати на виробництво. Вся система базується на двох
чинниках: аналіз ризиків і контрольних критичних точок. Найбільш важливий
елемент системи - це НАССР-план. Він містить основні процедури, яких необхідно
дотримуватися, щоб система працювала коректно. сьогодні правила НАССР визнані в
усьому світі й увійшли до Харчового кодексу -- свого роду біблії СОТ.
Детальне роз’яснення щодо існуючої
нормативної бази, що регламентує всі процедурні моменти, пов’язані з:
внутрішньодержавним обігом продукції
бджільництва;
правилами розміщення, впорядкування
пасік та порядком їх реєстрації;
ветеринарно-санітарними вимогами
щодо лікування та профілактики хвороб і отруєнь бджіл.
Державний комітет ветеринарної
медицини України 15.09.2010 р. видав новий нормативний документ №
15-4-1-15/7905 щодо упорядкування внутрішньодержавного обігу бджолиного меду:
Державний комітет ветеринарної
медицини надає роз’яснення щодо порядку оформлення та видачі ветеринарних
супровідних документів на мед та продукти бджільництва:
. Супровідні ветеринарні документи
(ветеринарна довідка, ветеринарне свідоцтво Ф-2) на мед та продукти
бджільництва видаються лише у випадку наявності у власника, який звертається за
документом, оригіналу ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку.
У ветеринарно-санітарному паспорті
обов'язково повинна міститись інформація (не пізніше ніж за шість останніх
місяців) щодо: характеристики пасіки, її ветеринарно-санітарного стану,
епізоотичного благополуччя, лабораторних досліджень і лікувально-профілактичних
заходів.
У супровідному документі обов'язково
зазначати реєстраційний номер пасіки.
Кожна одиниця тари (місце) від
партії меду, наданої до огляду, пломбується власником будь-яким доступним
методом паперовою пломбою, із зазначенням на ній номера паспорта на пасіку,
номера супровідного документа. Пломбу завіряти підписом особи, що видала
документ, та скріплювати печаткою установи.
. Підставою для видачі супровідних
ветеринарних документів на мед, який направляється для реалізації на
агропродовольчому ринку (партія не більше ніж 500 кг), або на підприємство з
переробки, гомогенізації, розфасовки меду, вважати заяву (довільної форми) та
оригінал ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку та безпосередній огляд
партії меду. При цьому залишати копію паспорта на пасіку разом із корінцем
ветеринарного свідоцтва (у разі видачі ветеринарної довідки, копію паспорта на
пасіку підшивати окремо із заявою, на якій зазначати номер ветеринарної довідки
та дату її видачі).
При оформленні документів на
декілька партій меду, що надійшли за відповідними ветеринарними документами,
видавати супровідний документ на загальний об'єм, з обов'язковим посиланням в
особливих відмітках на первинні супровідні документи. При цьому звертати увагу
на відповідність ваги та кількості одиниць тари меду із даними первинних
ветеринарних документів, наявність та цілісність встановлених пломб.
У разі невідповідності даних -
супровідний документ не видається до встановлення походження даної продукції.
. Підставою для видачі ветеринарної
довідки або ветеринарного свідоцтва Ф-2 на мед, розфасований в індивідуальну
(споживчу) тару та маркований відповідно до Закону України "Про
безпечність та якість харчових продуктів", а також такий, що направляється
до кінцевого споживача (крім агропродовольчих ринків), є експертний висновок,
який підтверджує проведення досліджень у акредитованій за вимогами І8О 17025
лабораторії згідно з мінімальним переліком досліджень.
. На агропродовольчих ринках до
проведення ветсанекспертизи допускати лише ті партії меду, які супроводжуються
ветеринарними документами, в запломбованій належним чином тарі, що підтверджує
огляд та відповідність меду до даного супровідного документа.
Реалізація меду невідомого
походження забороняється.
. Проведення всіх вищезазначених
заходів є обов'язковим та ніяким чином не повинно впливати на діючі розцінки
щодо видачі ветеринарних документів, огляд партії меду тощо”.
Для встановлення контролю за
внутрішньодержавним обігом меду Головний державний інспектор ветеринарної
медицини 14.09.2010 р. підписав розпорядження №99:
„На виконання законів України
"Про ветеринарну медицину" та "Про безпечність та якість
харчових продуктів", враховуючи результати засідання круглого столу із
виробниками продукції бджільництва, зобов’язую:
. Провести, відповідно до чинних
вимог, реєстрацію всіх існуючих на підконтрольних територіях пасік.
.1. Заборонити переміщення бджіл та
продукції бджільництва з пасік, які не мають ветеринарно-санітарного паспорта
або даних за останні шість місяців стосовно характеристики пасіки, ветеринарно-санітарного
стану пасіки, епізоотичного стану пасіки, лабораторних досліджень та інформації
стосовно лікувально-профілактичних заходів.
. Внести корегувальні зміни до
планів роботи щодо проведення оглядів зареєстрованих пасік, разом з цим роз'яснювати
та доводити інформацію згідно із додатком 1, про що зробити відповідний запис у
ветеринарно-санітарному паспорті пасіки.
. Зобов'язати офіційних
(уповноважених) лікарів ветеринарної медицини підприємств, які займаються
переробкою меду, його гомогенізацією та фасуванням для внутрішнього ринку або
на експорт, зібрати інформацію стосовно позитивних випадків досліджень на
наявність заборонених препаратів, відомчих лабораторій підприємств, узагальнити
її та до 22.09.2010 надати згідно з формою, наведеною в додатку 2, до
управління ветеринарно-санітарної експертизи та безпечності харчових продуктів
Державного комітету ветеринарної медицини.
. При відборі зразків згідно з
планом Державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та інших
забруднюючих речовин відбирати мед на всіх етапах заготівлі та виробництва.
. Управлінню ветеринарно-санітарної
експертизи та безпечності харчових продуктів Держкомветмедицини за результатами
узагальнення отриманих даних скласти список пасічників та заготівельників меду,
які становлять групу особливого ризику стосовно застосування заборонених
препаратів у меду бджолиному, про що інформувати головні управління
ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі”.
. Чинні нормативні документи до
продукції з меду
До нормативних документів зі стандартизації
відносяться: стандарти, технічні умови, технічні описи, методичні вказівки,
рекомендації по стандартизації і положення. Основне місце серед них займають
стандарти (документ,
розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що
встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила,
інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів,
включаючи продукцію,
процеси
або
послуги,
дотримання яких є обов'язковим,
може містити вимоги до термінології,
позначок, пакування,
маркування
чи
етикетування, які застосовуються до
певної продукції, процесу чи послуги. У
стандарті встановлено для загального й багаторазового використання правила,
вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів
діяльності чи їх результатів й сприяють досягненню оптимального ступеня
впорядкованості в певній галузі.).і
технічні умови. (нормативно-технічний
документ,
що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати
продукція, процеси чи послуги, а також вимоги до
експлуатаційних показників і методів контролю якості одного або кількох видів
продукції всіх галузей господарства. В технічних
умовах має бути повний комплекс вимог до продукції, її виготовлення,
контролювання, приймання та постачання).
Розрізняють такі види стандартів:
міжнародний, регіональний, міждержавний, національний.
Міжнародний стандарт - стандарт,
прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації.
Регіональний стандарт - стандарт, прийнятий
регіональною міжнародною організацією зі стандартизації.
Міждержавний- це стандарт, прийнятий державами,
що приєдналися до згоди про проведення єдиної політики в галузі стандартизації,
метрології й сертифікації.
Національний- це стандарт, прийнятий
національним органом із стандартизації однієї країни.
За масштабами поширення стандарти поділяються на
такі категорії: державний стандарт України (ДСТУ), галузевий (ГСТУ), стандарт
підприємства (СТП), технічні умови України (ТУУ):
· Державний стандарт України (ДСТУ) -
головний нормативний документ зі стандартизації в країні, який належить
безумовному виконанню органами виконавчої влади, усіма підприємствами та
громадянами, на діяльність яких поширюється дія стандарту. ДСТУ затверджується
Державним комітетом України зі стандартизації, метрології й сертифікації
(Держстандарт України), а в галузі будівництва - Державним комітетом України зі
справ містобудівництва та архітектури.
· Галузевий стандарт (ГСТУ)
затверджується міністерством (відомством). ГСТУ розробляють на продукцію,
послуги за відсутності державних стандартів України чи у випадку необхідності
встановлення вимог, що перебільшує чи доповнює вимоги ДСТУ. Галузевий стандарт
не повинен перечити державному й підлягає безумовному виконанню підприємствами
та організаціями, які входять у сферу управління органа, який затвердив його.
· Стандарт підприємства (СТП)
затверджується та використовується тільки на конкретному підприємстві;
розробляється на продукцію (процеси, послуги), яку виготовляють (здійснюють,
надають) тільки конкретні підприємства.
· Стандарти підприємства не повинні
суперечити обов’язковим вимогам державних та галузевих стандартів.
· Технічні умови (ТУ) - нормативний
документ, розроблений для встановлення вимог, що регулюють відносини між
постачальником (розробником, винахідником) і споживачем (замовником) продукції,
на яку відсутні державні чи галузеві стандарти (або в разі необхідності
конкретизувати вимоги даних документів).
· Технічні умови бувають двох типів:
ТУ, що є невід’ємною частиною комплекту нормативних документів на продукцію
(вироби, послуги) і ТУ, що є самостійним документом.
Нормативно-правові
акти та
нормативні документи
щодо меду бджолиного, його виробництва, заготівлі і управління якістю:
. Закон
України «Про бджільництво» (Затверджено: Президент України; м. Київ, 22 лютого
2000 року, № 1492-ІІІ).
. Закон України «Про ветеринарну
медицину» (Затверджено: Президент України - м.Київ 25 червня 1992 року №
2498-ХІІ (зі змінами від 5 грудня 1996 року №566/96-ВР, 30 червня 1999 року №
783-ХІV,
14 січня 2006 р.).
. Закон України "Про якість та
безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" (Затверджено:
Президент України - м.Київ, 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР).
. Закон
України «Про внесення змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових
продуктів і продовольчої сировини»» (Затверджено: Президент України - м. Київ,
6 вересня 2005 року, № 2809-ІV).
. Закон
України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя
населення" (Затверджено: Президент України - м. Київ, 24 лютого 1994 року
№ 4004-ХІІ).
. Закон
України "Про пестициди і агрохімікати" (Затверджено: Президент
України - м. Київ, 2 берзня 1995 року № 86/95-ВР).
. Закон України "Про вилучення
з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та
небезпечної продукції" (Затверджено: Президент України - м.Київ, 14 січня
2000 року № 1393-ХІV).
. Закон
України "Про захист прав споживачів» (Затверджено: Президент України -
м.Київ, 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ).
. Постанова Кабінету Міністрів
України "Порядок вилучення, утилізації та знищення непридатних для
використання сільськогосподарської сировини і харчових продуктів" ( № 1065
від 28 грудня 1995 р.).
. Постанова Кабінету Міністрів
України «Про затвердження опису та правил застосування національного знака
відповідності» (№ 1599
від 29 листопада 2001 р.)
. Ветеринарні
вимоги щодо імпорту в Україну об’єктів державного ветеринарно-санітарного
контролю та нагляду: 18. Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну медоносних
бджіл, джмелів і люцернових бджіл-листорізів (Затверджено: Міністерство
аграрної політики України, Державний департамент ветеринарної медицини - наказ
№ 71 від 14 червня 2004 р.; зареєстровано: Міністерство юстиції України - 23
червня 2004 р. за № 768/9367).
. Про внесення
змін до ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об’єктів державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (Затверджено: Міністерство аграрної
політики України, Державний департамент ветеринарної медицини - наказ № 36 від
25 квітня 2005 р.; зареєстровано: Міністерство юстиції України - 17 травня 2005
р. за № 525/10805).
. Обов'язковий
мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного
походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін.,
які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за
результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2) (Затверджено: наказ
Державного департаменту ветеринарної медицини від 3.11.1998 №16 (у редакції
наказу Державного департаменту ветеринарної медицини від 18.11.2003 №87,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2004 за №549/9148). Зміни
згідно з наказом Держдепартаменту ветмедицини від 27.09.2004 №107;
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.10.2004 за №1249/9848).
. Правила
видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому
ветеринарному контролю (зі змінами відповідно до наказу Головного державного
інспектора ветеринарної медицини України № 38 від 19.10.99 р.) (Затверджено:
наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 7
серпня 1997 р. № 27, зареєстровано в Мін’юстї України 20.08.1997 р. за №
326/2130).
. Інструкція "Про порядок
вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров'я продуктів
харчуваня, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних
матеріалів"(Затверджено наказом МОЗ від 14.04.95 за № 68, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 21.11.1995 р. за № 416/952).
. Інструкція щодо попередження та
ліквідації хвороб і отруєнь бджіл (Затверджено: Головним державним інспектором
ветеринарної медицини, наказ № 9 від 30 січня 2001 р., зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 12 лютого
2001 р. за № 131/5322).
. Інструкція щодо ліквідації та
профілактики заразних хвороб бджіл.
. ДСТУ 2154-2003 Бджільництво.
Терміни та визначення понять.
. ДСТУ 2296-93 Система сертифікації
УкрСЕПРО. Форма, розміри, технічні вимоги та
правила застосування
20. ДСТУ 3145-95 Коди та кодування інформації.
Штрихове кодування. Загальні вимоги.
21. ДСТУ 4497:2005 Мед натуральний. Технічні
умови.
22. ДСТУ 4835:2007 Товарні пасіки. Племінні
пасіки. Зоотехнічні та ветеринарно-санітарні вимоги до утримання бджіл.
. ДСТУ Бджільництво. Інвентар та
пасічні будівлі. Методи та режими дезінфекції.
24. ДСТУ Мед і продукти бджільництва. Визначання
кількості мікроорганізмів. Метод підраховування колоній за температури 30 ˚С.
25. ДСТУ Мед і продукти бджільництва.
Підраховування кількості коліформ. Метод підраховування колоній і метод
визначання найімовірнішого числа (НІЧ) за температури 30 ˚С.
. ДСТУ Мед і продукти бджільництва.
Горизонтальний метод виявлення та підраховування ентеробактерій (Enterobacteriaceae).
. ДСТУ Мед і
продукти бджільництва. Метод виявлення ентомопатогенних для бджіл
мікроорганізмів.
28. СОУ 01.25-37-371:2005 Ветеринарно-санітарна
експертиза меду і продуктів бджільництва. Порядок проведення.
29. СОУ 01.25-37-373:2005 Гомогенізація меду
бджолиного. Загальні вимоги..
До міжнародних
нормативних документів щодо меду бджолиного
входять:
. Codex
Standard for Haney (Codex Alimentarius) 12-1981, Rev. 2 (2001), Adopted in
1981/ Revisions 1987 and 2001 (Стандарт
Кодексу
щодо
меду).
. Директиви
Ради
ЄС
2001/110 від 20 грудня
2001 р.
«Стосовно
меду»
(Council directive 2001/110/EC of 20 December 2001 relating to honey. -
Official Journal of the European Communities L 10, 12.1.2002, - P. 47-52).
. Директиви
Ради
ЄС
№ 1804/1999 від 19 липня
1999 р.(Council
regulation (EC) No 1804/1999 supplementing Regulation (EEC) No 2092/91 -
Official Journal of the European Communities L 222, 24.08.1999, - H. 1-28).
. Директива
Ради 86/363/ЄЕС від 24 липня 1986 р. Про максимально допустимі залишки
пестицидів в середині та на поверхні харчових продуктів тваринного походження.
. Директива Ради 96/23/ЄС від 29
квітня 1996 р. про заходи для моніторингу деяких речовин та їхніх залишків у
живих тваринах і продуктах тваринного походження та скасування Директив
85/358/ЄЕС і 86/469/ЄЕС та Рішень 89/187/ЄЕС і 91/664/ЄЕС.
. Директива
Ради 97/78/ЄС від 18 грудня 1997 р., що встановлює принципи організації
ветеринарних перевірок продуктів, що надходять у Співтовариство з третіх країн.
. Директива
Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄС від 20 березня 2000 р. про зближення
законодавств у державах-членах щодо етикетування, представлення та рекламування
харчових продуктів.
. Директива
Європейського Парламенту і Ради 2001/95/ЄС від 3 грудня 2001 р. про загальну
безпеку продукції.
. Директива
Ради 2002/99/ЄС від 16 грудня 2002 р. про ветеринарно-санітарні правила, що
регулюють виробництво, оброблення, розподіл та ввезення продуктів тваринного
походження, призначених для споживання людиною.
. Постанови
Ради
ЕЄС
93/465 від
22 липня
1993 р.
(Council Decision 93/465/EEC of 22 July 1993 concerning the modules for the
various phases of the conformity assessment procedures and the rules for the
affixing and use of the CE conformity marking, which are intended to be used in
the technical harmonization directives. - Official Journal of the European
Communities L 220, 30/08/1993, - P. 3-39).
. Регламент Європейського парламенту
і Ради 178/2002/ЕС від 28 січня 2002 року щодо встановлення загальних принципів
та вимог законодавства про харчові продукти, заснування Європейського органу
харчової безпеки і встановлення процедур у сфері безпеки харчових продуктів.
. Регламент
(ЄС) № 852/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 р. про
гігієну харчових продуктів.
. Регламент
(ЄС) № 853/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 року про
встановлення конкретних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного
походження.
. Регламент
(ЄС) № 854/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 року про
встановлення конкретних правил організації офіційного контролю продуктів
тваринного походження, призначених для споживання людиною.
. Регламент
(ЄС) № 1935/2004 Європейського Парламенту і Ради від 27 жовтня 2004 року про
матеріали та вироби, що контактують з харчовими продуктами, та скасування
Директив 80/590/ЄЕС і 89/109/ЄЕС.
. Регламент (ЄС) № 2073/2005 Комісії
від 15 листопада 2005 р. про мікробіологічні критерії для харчових продуктів.
. Регламент (ЄС) № 401/2006 Комісії
від 23 лютого 2006 р., що встановлює методи відбирання проб та аналізу для
офіційного контролю рівнів мікотоксинів у харчових продуктах.
. Регламент
(ЄС) № 1662/2006 Комісії від 6 листопада 2006 р., що змінює Регламент (ЄС) №
853/2004 Європейського Парламенту і Ради про встановлення конкретних
гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження.
. Регламент
(ЄС) № 1663/2006 Комісії від 6 листопада 2006 р., що змінює Регламент (ЄС) №
854/2004 Європейського Парламенту і Ради про встановлення конкретних правил
організації офіційного контролю продуктів тваринного походження, призначених
для споживання людиною.
. Регламент
(ЄС) № 1881/2006 Комісії від 19 грудня 2006 р. про максимальні рівні
контамінантів у харчових продуктах.
. Регламент (ЄЕС) № 737/90 Ради від
22 березня 1990 р. про умови імпорту сільськогосподарської продукції, що
походить з третіх країн, після аварії на Чорнобильській АЕС.
. Регламент
(ЄЕС) № 315/93 Ради від 8 лютого 1993 р. про процедури Співтовариства для
контамінантів у харчових продуктах.
. Регламент
(ЄЕС) № 2377/90 Ради від 26 червня 1990 р. про процедуру встановлення
максимально допустимих залишків ветеринарних препаратів у харчових продуктах
тваринного походження.
. Регламент (Євратом) № 2218/89 Ради
від 18 липня 1989 р., що змінює Регламент (Євратом) № 3954 про максимально
дозволені рівні радіоактивного забруднення харчових продуктів і кормів після
аварії на Чорнобильській АЕС або іншого випадку радіологічної аварії.
. CAC/RCP
1-1969 General
Principles
of Food
Hygiene recommended
by the
Codex Alimentarius
Commission (Загальні
принципи гігієни харчових продуктів. Рекомендований міжнародний Звід правил і
норм).
. CAC/GL
21-1997 Principles
for
the
Establishment
and
Application
of
Microbiological
Criteria
for
Foods
(Принципи розроблення та застосування мікробіологічних критеріїв для харчових
продуктів. Настанови Кодексу).
. CAC/GL
30-1999 Принципи та настанови проведення оцінки мікробіологічного ризику.
. Аналіз самого нормативного
документу
Основним нормативним документом до
якості меду є ДСТУ 4497:2005.
Цей стандарт поширюється на мед натуральний квітковий і мед натуральний квітковий
з домішкою паді - натуральну солодку речовину, що виробляється медоносними
бджолами з нектару квітів або виділень з живих частин рослин або з комах, які
паразитують на живих частинах рослин. які бджоли збирають, перетворюють
змішуванням з особливими речовинами, що ними виробляються. заготовляють та
залишають у медових стільниках для визрівання і досягнення потрібної кондиції. Використовують
як харчовий продукт, а також у харчовій промисловості.
Технічними вимогами даного документу
є:
1 Мед натуральний за походженням ділять на
квітковий (монофлорний або поліфлорний) та квітковий з домішками паді.
За способом отримання розрізняють мед
натуральний центрифужний, пресовий та стільниковий (ДСТУ 2154).
За органолептичними
показниками мед натуральний повинен відповідати вимогам.
. За
показниками радіаційної безпеки мед натуральний повинен відповідати вимогам ДР
[7].
1 Мед натуральний фасують у тару місткістю від
0,005 дм3 до 200 дм3:
скляні банки згідно з ГОСТ 5717 або іншу скляну
тару згідно з чинними нормативними документами;
металеві лаковані банки згідно з ГОСТ 5981 або
металеві бочки з матеріалів, дозволених МОЗ України згідно з чинними
нормативними документами;
стакани чи туби з алюмінієвої фольги з лаковим
покривом для харчової промисловості згідно з чинними нормативними документами;
банки, стакани, коробочки або пакетики полімерні
згідно з чинними нормативними документами. які мають дозвіл МОЗ України;
посудини керамічні глазуровані згідно з чинними
нормативними документами;
фляги з нержавіючої сталі, алюмінію або
алюмінієвих сплавів згідно з чинними нормативними документами;
бочки та бочата дерев’яні згідно з ГОСТ 8777,
виготовлені з буку, берези, верби, липи, осики та вільхи з парафіновою
поверхнею всередині, вологість деревини не більше 16 %, або з плівковими
мішками-вкладишами згідно з ГОСТ 19360.
бочки з полімерних матеріалів, дозволених МОЗ
України для використовування у харчовій промисловості.
. Споживацька
тара повинна бути закупорена герметично металевими або пластиковими кришками,
методом закатування чи нагвинчування, полімерна тара повинна бути закупорена
кришками, що знаходяться у комплекті з банками чи запаяна харчовою фольгою
згідно з ГОСТ 745. Дозволено застосовувати прокладки з гуми, дозволеної
Міністерством охорони здоров’я України для використовування в харчовій
промисловості.
. Споживацька
та інша тара повинна забезпечувати зберігання продукції.
. Споживацьку
тару місткістю від 0,01 дм3 до 1,5 дм3 пакують для транспортування в картонні
ящики згідно з ГОСТ 13512, ГОСТ 13516. розраховані на масу нетто не більше ніж
30.0 кг або застосовують термоусадкову плівку згідно з ГОСТ 25951.
. Споживацьку
тару укладають в ящики щільними рядами з прокладками із гофрованого картону
згідно з ГОСТ 7376. ГОСТ 7933 у горизонтальних рядах або перекладають
прокладками згідно з ГОСТ 9142. Ящики із гофрованого картону повинні бути
оклеєні стрічкою на паперовій основі згідно з ГОСТ 18251 або поліетиленовою
стрічкою з липким шаром згідно з ГОСТ 20477 шириною від 70 мм до 100 мм.
. Допустимі
відхили об’єму фасованої продукції для окремих одиниць застосованої тари від
номінальної кількості не повинні перевищувати значень. %:
Понад0.005 дм3 до 0,1 дм3 включ.± 6.0
. Тару заповнюють медом не більше ніж на 95 %
від її повного об’єму.
1. Кожну
одиницю споживацької тари маркують наклеюванням етикетки або друкарським
способом безпосередньо на пакованні. Марковання повинне містити таку
інформацію:
назву та адресу виробника і місце виготовлення;
штрих-код EAN продукції згідно з ДСТУ 3145;
знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 (для продукції,
яка пройшла сертифікацію);
харчова та енергетична цінність 100 г меду
згідно з додатком А;
Дозволено наносити додаткову інформацію, що
характеризує продукт і не суперечить чичному законодавству.
. При
поставках на експорт текст марковання - за договором-контрактом
. Транспортне
марковання згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків «Крихке,
обережно!» «Верх!» та марковання, що характеризує продукцію. Марковання повинно
містити таку інформацію:
адресу підприємства-відправника, назву та
товарний знак;
. На бочки та бідони
марковання наносять наклеюванням ярлика чи нанесенням чіткого відбитку трафаретом.
1. Під
час виробництва меду натурального та його фасування треба керуватися вимогами
галузевих нормативних документів із техніки безпеки та інструкціями з охорони
праці.
. Вимоги до
технологічного устатковання - згідно з ГОСТ 12.2.124.
. Приміщення
повинні бути обладнані вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 [8]. яка забезпечує
чистоту робочої зони.
. Вміст
шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати
граничнодопустимі концентрації, зазначені в ГОСТ 12.1.005.
.
Освітлення
приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 11-4 [9].
. Пожежна безпека -
згідно з ГОСТ 12.1.004.
Вимогою охорони довкілля є контроль
за станом довкілля, який передбачає охорону атмосферного повітря, очищення
стічних вод, охорону ґрунту, повинен здійснюватись відповідно до вимог ДСП 201
[10], СанПиН 4630 [11], СанПиН 42-128-4690 [12] та ГОСТ 17.2.3.02.
Партією вважають будь-яку кількість меду
фасованого в однорідну тару і оформленого одним документом про якість.
. У документі про
якість повинно бути зазначено:
назву підприємства-виробника та його адресу;
кількість пакувальних одиниць у партії;
дату фасування (для підприємств, що фасують
мед);
. Для
перевірки якості натурального меду від кожної партії меду скпадають вибірку
транспортних одиниць.
. Вибірку складають із пакувальних
одиниць, відібраних із різних місць партії або з одиниць продукції, взятих у
довільному порядку з кожної відібраної транспортної одиниці.
. Вибірку
проводять із продукції, упакованої в неушкоджену тару. Від продукції в ушкодженій
тарі вибірку проводять окремо.
6. Кожна партія
меду підлягає перевірянню за станом пакування і маркування (на відповідність
розділам 5 і 6), органолептичними показниками (на відповідність таблиці 1),
фізико-хімічними показниками (на відповідність таблиці 2) за методами
контролювання, зазначеними в розділі 10.
7. Періодичність
перевіряння показників безпеки в меді натуральному встановлюють
Похожие работы на - Аналіз нормативної бази до якості меду Курсовая работа (т). Другое.
Практическое задание по теме Микроархитектура Intel Nehalem
Доклад по теме Анализ хронотопа художественного текста: возможность подхода к проблеме
Дипломная работа по теме Использование и реализация метеорологической информации в экономике страны
Курсовая работа по теме Роль наглядных средств на уроке математики
Курсовая работа: Расчёт и укладка стрелочной горловины
Сочинение 9.3 На Тему Равнодушие По Тексту
Дипломная работа по теме Формирование стратегии развития ООО 'Кварсис-Риэлт'
Курсовая работа по теме Программный модуль управления авиарейсами
Дипломная работа: Виховання у сім’ї як першооснова розвитку дитини як особистості
Отчет по практике: Ремонт обуви
Я Хочу Стать Бизнесменом Сочинение
Экономика Инвестиций И Экспертиза Проектов Курсовая
Контрольная Работа По Истории Вместо Огэ
Реферат: Tamura Toshiko
Реферат: Русская православная церковь и Вооруженные силы РФ
Эссе На Тему Изменение
Реферат: Разделение групп документов по функциональному значению
Реферат по теме Кривая производственных возможностей как инструмент оценки эффективности экономических реформ
Преддипломная Практика Менеджмент В Образовании Отчет
Курсовая работа по теме Развитие и совершенствование муниципальной службы в Республике Кыргызстан
Похожие работы на - Процесс трансляции
Похожие работы на - Логика Аристотеля
инструмента построения базы данных использован Microsoft Access. С самого