Аналіз діяльності бюджетної установи - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Аналіз діяльності бюджетної установи

Характеристика головних особливостей бюджетних установ та правові засади їх діяльності. Поняття про кошторис, їх види. Аналіз майна установи та джерел його формування КЗ "Копл". Аналіз формування та використання коштів загального та спеціального фонду.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У період економічних перетворень значно зростає роль фінансового аналізу як однієї з важливих функцій управління. За даними бухгалтерського обліку і фінансового аналізу в бюджетних установах розкриваються факти безгосподарності і марнотратства у використанні бюджетних коштів.
Інтерес до економіки охорони здоров'я пов'язаний, перш за все, зі зростанням рівня витрат на утримання служб галузі та зі скороченням ресурсів охорони здоров'я у співвідношенні зі швидко зростаючими потребами суспільства в медичному забезпеченні.
Ефективність та якість роботи медичних установ підвищується в результаті систематичного й глибокого аналізу використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів установ. Особливість фінансового аналізу полягає в тому, що він притаманний усім іншим управлінським функціям медичних установ (організації, плануванню, обліку, аудиту). Застосування методів аналітичних досліджень сприяє удосконаленню й підвищенню рівня управління медичними установами, поліпшенню їх економіки, підвищенню фінансової стійкості і взагалі рентабельній життєдіяльності.
Бухгалтерський баланс є одним із засобів узагальнення, з одного боку, складу і розміщення господарських засобів, а з іншої - джерел їх освіти у вартісному вираженні, а так само визначення найважливіших показників, що відображають результат господарської діяльності підприємства, його фінансового положення і розрахункових взаємин з партнерами.
Аналіз активів і пасивів балансу є частиною аналізу майнового стану при розгляді фінансово-господарського стану підприємства. При аналізі активів і пасивів балансу просліджується структура і динаміка стану активів підприємства в аналізованому періоді. Актуальність теми. Соціальна медицина й організація охорони здоров'я передбачає розробку та наукове обґрунтування органічного поєднання соціальних, медичних і економічних заходів щодо забезпечення оптимального рівня здоров'я населення.
Дослідження в даній роботі було проведене на прикладі Комунального закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня», яке є самостійним господарським суб'єктом, юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки, печатку зі своїм найменуванням. Основним предметом діяльності КЗ «КОПЛ» є надання послуг с сфері медицини а саме психіатрія, організація і управління охороною здоров'я, бактеріологія, клінічна лабораторна діагностика, клінічна біохімія, наркологія, неврологія, психіатрія, дитяча психіатрія, медична психологія і т.д.
Обсяг курсової роботи містить вступну частину, 3 розділи, висновки, список літератури. У першому розділі описуються теоретичні засади діяльності бюджетних установ. У другому розділі проводиться аналіз фінансового стану КЗ «КОПЛ». При написанні третього розділу розробляються шляхи покращення фінансування охорони здоров'я. Список літератури складається з нормативно-правових актів, підручників, періодичних видань.
РОЗДІЛ 1 . ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ
1.1 Характеристика діяльності бюджетних установ та правові засади їх діяльності.
Бюджетні організації - це організації, які створені органами місцевого самоврядування, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.
Сфера бюджетних установ є досить різноманітною за функціональними ознаками. Умовно їх можна поділити на три групи:
- установи, які виконують законодавчі функції, функції управління, охорони, контролю - установи законодавчої та виконавчої влади; міністерства, відомства, управління, тобто апарат органів державного та господарського управління, громадських та інших організацій; фінансові органи, органи казначейства, податкова інспекція, митна служба, армія, органи міліції, судові органи, органи прокуратури та ін.;
- установи соціально-культурного комплексу - установи освіти всіх рівнів, медичні заклади, дитячі виховні заклади, установи культури, бібліотеки, наукові організації та ін.;
- соціальні фонди та служби, а також інші бюджетні установи.
Запропонований поділ відображає горизонтальні зв'язки, що склалися у сфері бюджетних установ. З огляду ж на сформовану на сьогоднішній день систему бюджетних відносин, а саме ієрархічну систему вертикальних зв'язків, бюджетні установи поділяють на:
- розпорядників коштів другого рівня;
- розпорядників коштів третього рівня.
Найвагомішою складовою в запропонованій схемі є установи соціально-культурного комплексу, сфера діяльності яких досить різноманітна. Однак, незважаючи на це, можливо визначити головні загальні особливості їх діяльності, що виокремлюють цю сферу не тільки в бюджетній сфері, але й поміж інших складових економіки України загалом.
До них слід віднести такі важливі моменти:
- основним результатом діяльності таких установ є послуга;
- показник ефективності праці в цій сфері слід розглядати в економічному та соціальному аспектах, причому другий, як правило, має пріоритетне значення;
- у сфері нематеріального виробництва найчастіше відбувається збіг двох фаз руху та реалізації невиробничої послуги, тобто традиційна схема “виробництво - розподіл - обмін - споживання” набуває скороченого вигляду, а саме “виробництво - споживання”;
- послуги неможливо робити “про запас”, неможливо транспортувати (транспортування послуги можливе лише як зміна місця перебування виконавця), неможливо споживати в більшій, аніж потрібно, кількості. Ця особливість продукту сфери нематеріального виробництва зумовлює необхідність попереднього індивідуального чи суспільного попиту на певні види діяльності;
- відсутнє поняття “брак” у традиційному його розумінні: оскільки послуга є нематеріальним результатом, важко оцінити її вартість; у науковій сфері взагалі негативний результат не класифікується як неякісно виконана робота, розробка, тому що в науці негативний результат - це теж результат;
- бюджетні установи існують на засадах державної форми власності, що автоматично вносить корективи в права бюджетних організацій як юридичних осіб - обмеження щодо реалізації та передачі цінностей; відсутність поняття “банкрут” щодо фінансового стану будь-якої бюджетної установи.
Для бюджетних установ основним фінансовим документом є кошторис доходів і видатків, який підтверджує повноваження на отримання доходів та здійснення видатків та який визначає обсяг та напрями коштів для виконання відповідних функцій.
Основним документом, який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV.
Бюджетні установи належать до одного з різновидів організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їх основною метою.
Організації, заклади та установи, для яких одержання прибутку не є основною метою їх діяльності, належать до групи організацій, які не займаються підприємницькою діяльністю. Основою для них є діяльність з надання просвітницьких, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, послуг зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та здійснення інших цілей, передбачених статутними документами.
Державна реєстрація бюджетних організацій проводиться у виконавчому комітеті міської, районної ради, районної міст Києва і Севастополя державної адміністрації за їх місцезнаходженням відповідно до вимог Закону України “Про підприємництво”.
Бюджетні організації здійснюють свою діяльність на підставі положення (статуту), що затверджується уповноваженим органом (як правило, органом, який прийняв рішення про їх створення). Такі організації визнаються юридичною особою з дня реєстрації положення (статуту) і з цього моменту можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести зобов'язання, бути позивачами в суді, арбітражному або третейському суді.
Незважаючи на те, що основна діяльність бюджетних установ не пов'язана з веденням підприємницької діяльності, а отже, і одержанням від неї доходів (хоча вони і можуть одержувати доходи від надання окремих послуг, виконання робіт у випадках, передбачених законодавством), таким організаціям необхідно підтвердити свій статус неприбуткових.
Мається на увазі необхідність включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що створюється і ведеться Державною податковою адміністрацією України.
Реєстр неприбуткових установ та організацій являє собою автоматизовану систему збирання, накопичення і оброблення даних про неприбуткові організації та установи, які звільняються від сплати податку на прибуток.
Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджету, підлягають обов'язковій реєстрації в:
органах Фонду соціального страхування;
органах Державної служби зайнятості.
1.2 Понятт я про кошторис. Види кошторисів
Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають та затверджують кошторис доходів і видатків відповідно з бюджетними призначеннями, які встановлені Законом України “Про Державний бюджет”.
Бюджетне призначення являє собою повноваження, яке надається головному розпоряднику бюджетних коштів Законом України “Про Державний бюджет”, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, яке має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Міністерству фінансів, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.
Асигнування - це повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття зобов'язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення.
Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
- індивідуальні кошториси - це кошториси, які складаються бюджетними організаціями. Причому незалежно від того, веде бюджетна організація облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, індивідуальний кошторис та план асигнувань складаються за кожною виконуваною нею функцією;
- ведені кошториси - це зведення показників індивідуальних кошторисів розпорядників коштів бюджету нижчого рівня за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються;
- кошториси на централізовані заходи - це кошториси, до яких включаються асигнування тільки в тих випадках, коли проведення таких заходів за рахунок коштів бюджету дозволено законодавством України.
- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією основних функцій;
- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.[10]
Відповідно до п. 3 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 p. N 2456-VI (далі - БКУ) складовими частинами спеціального фонду бюджету є:
1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);4) фінансування спеціального фонду бюджету. Основними документами, що визначають порядок надходження та використання власних надходжень бюджетних установ є: БКУ, закони про державні бюджети на відповідні роки та Порядок N 228.
План асигнувань із загального фонду бюджету установи - це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року.
План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом із кошторисом.
Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів. Ці дані формуються виходячи з планових доходів державного і місцевих бюджетів на наступний рік.
Для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік здійснюють такі заходи:
- встановлюють для підвідомчих установ граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету;
- забезпечують підвідомчі установи вказівками щодо складання проектів кошторисів;
- проводять наради з керівниками підвідомчих установ з питань складання проектів кошторисів, додержання вимог чинного законодавства, а також суворого режиму економії грошових коштів і матеріальних цінностей;
- розробляють і повідомляють підвідомчим установам відповідні показники, яких вони повинні дотримуватися при складанні проектів кошторисів і які необхідні для правильного визначення видатків;
- забезпечують складання проектів кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо головними розпорядниками;
- встановлюють для підвідомчих установ терміни складання і подання проектів кошторисів.
Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства. На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Міністерством фінансів України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими органами для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.
Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками з таким розрахунком, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені в бюджетні запити. Відповідно до Порядку N 228 спеціальний фонд кошторису містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій. Проекти кошторисів складаються всіма установами на наступний бюджетний рік. Якщо установи утворені не з початку року, кошториси складаються і затверджуються для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку. У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом не плануються. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік. За основу цих розрахунків беруться такі показники, як обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень, вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства. На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди. У процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за групами та підгрупами відповідно до правил, визначених законодавством для цієї категорії доходів бюджету. Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді. Слід відмітити, що відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилася. До кошторисів можуть уключатися тільки видатки, передбачені законодавством та необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату за рахунок коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю. Відповідно до п. 22 Порядку N 228 показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації.
Нагадаємо, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності:
- за встановленими напрямами використання;
- на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису;
- на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
При цьому відповідно до вимог п. 23 Порядку N 228 розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства. Видатки спеціального фонду провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням унесених до них змін. Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться в межах надходжень, запланованих на цю мету в даному фонді. У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не плануються. У видатковій частині проекту кошторису доходів і видатків установи визначається загальна сума витрат установи в розрізі кодів економічної класифікації, а також з розподілом витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань, і витрат, що планується здійснити за рахунок спеціального фонду. Під час визначення обсягів видатків розпорядникам нижчого рівня головні розпорядники, розпорядники вищого рівня повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи. При визначенні видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату за рахунок спеціальних коштів обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
Показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації.
Якщо під час планування установою спеціального фонду кошторису планові доходи перевищують планові видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення відповідно до законодавства, установа повинна передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, які необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки планується провадити за рахунок надходжень із спеціального фонду, вони передбачаються в кошторисі за спеціальним фондом.
Розподіл витрат за загальним фондом провадиться виходячи з планових надходжень бюджетних асигнувань, зазначених у доходній частині проекту кошторису. При цьому розрахунок сум витрат за кошторисом на запланований рік здійснюється виходячи з обсягу діяльності установи, визначеного планом розвитку установи, та його фактичного виконання за попередні періоди.
Формування видаткової частини за спеціальним фондом кошторису провадиться в межах надходжень, запланованих на ці цілі за даним фондом у проекті кошторису.
Одночасно з проектом кошторису подається штатний розпис бюджетної установи.
Складені проекти кошторисів доходів і видатків і планів асигнувань бюджетні установи подають для розгляду та затвердження головним розпорядникам у встановлені строки.
Після затвердження відповідних бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.
1.3 Основні принципи та порядок фінансування бюджетних установ
Основним джерелом коштів бюджетних установ є державний бюджет, який об'єднує низку самостійних бюджетів.
Бюджетні установи безпосередньо фінансуються з державного або місцевого бюджетів.
Бюджетне фінансування являє собою виділення коштів з бюджету (державного або місцевого) в розпорядження керівників установ та організацій на здійснення витрат, передбачених бюджетом.
Фінансування - це джерело покриття видатків бюджетних установ у вигляді коштів, одержаних з бюджету в межах затверджених асигнувань, тобто в межах планових сум, передбачених кошторисом, які одержуються з бюджету.
Фінансування - це надання грошових коштів бюджету або права на їх витрачання в межах затверджених асигнувань на передбачені бюджетом заходи.[8]
Граничні розміри фінансування із бюджету на рік з розбивкою по кварталах передбачаються в річному розписі доходів і видатків відповідного бюджету, в кошторисах доходів і видатків бюджетних установ і називаються бюджетними асигнуваннями.
З Державного бюджету фінансуються установи та організації у сфері освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення.
Що стосується коштів, одержуваних з місцевих бюджетів, то вони використовуються тільки на цілі та в межах, затверджених відповідно місцевими радами народних депутатів.
Таким чином, залежно від того, в підпорядкованості якого органу виконавчої влади перебуває та чи інша бюджетна організація, фінансування здійснюється або за рахунок коштів Державного бюджету, або за рахунок коштів місцевого бюджету.
Бюджетні організації під час здійснення своєї діяльності можуть одержувати у своє розпорядження кошти не тільки з бюджету, а й з інших джерел. Кошти, одержувані бюджетними організаціями, крім асигнування з бюджету, називаються позабюджетними (коштами спеціального фонду), і до них відносяться кошти, отримані від виконання робіт, надання послуг, реалізації продукції чи іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.
Фінансування бюджетних організацій здійснюється з додержанням таких принципів:
- безповоротність надання коштів. Згідно з цим принципом суми, що виділяються з бюджету на утримання установ, мають безоплатний характер, тобто поверненню не підлягають;
- зв'язок між обсягом фінансування та виконанням планів бюджетною установою. Сутність цього принципу полягає у тому, що бюджетна установа отримує кошти не під план, а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому на чергову суму надходжень грошових коштів безпосередньо впливає якість використання попередньо наданих коштів та дотримання установою фінансової дисципліни;
- фінансування в межах асигнувань, передбачених кошторисом. Цей принцип означає, що виділення коштів з бюджету на утримання бюджетних організацій здійснюється тільки за наявності кошторису доходів і видатків бюджетних установ і в межах асигнувань, затверджених кошторисом.
Слід мати на увазі, що здійснення витрат, не передбачених кошторисом, не допускається, оскільки затверджений кошторис бюджетної установи являє собою граничний рівень витрат, які може здійснювати установа за тією чи іншою статтею за рахунок бюджетних коштів. Здійснення витрат без затверджених у встановленому порядку кошторисів і плану асигнувань призупиняється через 30 календарних днів після затвердження річного розкладу призначень і помісячного розкладу асигнувань відповідного бюджету. Після закінчення цього терміну органи Державного казначейства і фінансові органи провадять фінансування тільки згідно із затвердженими кошторисами і планами асигнувань;
- цільове призначення. Відповідно до цього принципу використання виділених з бюджету коштів провадиться тільки на цілі, передбачені у відповідній статті кошторису та в межах отриманих сум.
Це означає, що бюджетні установи повинні використати кошти, отримані, наприклад, для виплати заробітної плати, виключно на ці цілі, а не витратити на купівлю матеріалів або канцелярського приладдя.
Слід мати на увазі, що посадові особи бюджетних організацій за порушення порядку використання бюджетних коштів несуть кримінальну відповідальність згідно Кримінального кодексу України;
- контроль за використанням наданих коштів. Цей принцип означає, що контроль за використанням коштів здійснюється на всіх етапах господарської діяльності бюджетних установ через казначейську систему виконання бюджету.
РОЗДІЛ 2 . АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ НА ПРИКЛАДІ КЗ «КОПЛ»
2.1 Загальна характеристика підприємства
Комунальний заклад «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» (далі - КЗ «КОПЛ»), належить до об'єктів комунальної власності і користується майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст та перебуває в управлінні Кіровоградської обласної ради.
Управління охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації забезпечує галузеву політику та розвиток лікарні.
У своїй діяльності даний заклад керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями обласної ради, нормативними актами, наказами управління охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації, Статутом, здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства України.
Основною метою створення і діяльності КЗ «КОПЛ» є здійснення єдиної державної і регіональної політики в галузі охорони здоров'я в Кіровоградській області та підвищення ефективності використання майна.
Основним видом господарської діяльності КЗ «КОПЛ» є медична практика: психіатрія, організація і управління охороною здоров'я, бактеріологія, клінічна лабораторна діагностика, клінічна біохімія, наркологія, неврологія, психіатрія, дитяча психіатрія, медична психологія і т.д.
Основними напрямками діяльності є : забезпечення на належному рівні охорони здоров'я населення області за рахунок залучення інтелектуальних, фінансових, матеріальних ресурсів.
КЗ «КОПЛ» є юридичною особою, права і обов'язки якої набуваються з дня її державної реєстрації. Також має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, гербову печатку, кутовим та іншим штампами зі своїм найменуванням. Здійснює оперативний і бухгалтерський облік діяльності закладу, веде статистичну звітність, що встановлено законодавством України.
Підприємство несе за своїми зобов'язаннями відповідальність у межах належного їй майна, згідно з чинним законодавством України, нормативними актами обласної ради. Підстави і умови матеріальної та дисциплінарної відповідальності працівників КЗ « КОПЛ» визначаються згідно з діючими правовими нормами трудового законодавства (крім випадків, щодо яких на загальних засадах визначається кримінальна відповідальність).
Управління діяльністю КЗ «КОПЛ » здійснює головний лікар відповідно до законодавства України, нормативних актів обласної ради. Утримується підприємство за рахунок коштів обласного бюджету та надходжень, які надходять до спеціального фонду.
Майно КЗ складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається
Аналіз діяльності бюджетної установи курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат: Роль Центрального банка и его территориальных управлений в развитии кредитной системы
Жер Бедерінің Сандық Моделі Реферат
Сочинение На Тему Мой Кумир Кратко
Реферат: Москва в период укрепления русского централизованного государства (XVI-XVII в.в.)
Курсовая работа по теме Деякі проблеми визнання правочинів недійсними
Реферат: Порядок действий аудитора в соответствии с правилами (стандартами) аудиторской деятельности
Курсовая работа: Бюджетно-налоговая политика государства и ее функциональная роль
Дипломная работа: Федеральные государственные унитарные предприятия. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Unions Essay Research Paper P1 2
Контрольная работа по теме Принцип мирного разрешения международных споров
Курсовая работа по теме Базы данных в Delphi
Объект, предмет, субъекты инвестиционной деятельности
Реферат: Заробітна плата і її вплив на формування ринку праці в сучасних умовах
Понятие И Виды Тюремных Систем Курсовая Работа
Курсовая работа по теме Судебное разбирательство по делам несовершеннолетних
Реферат На Тему Организация И Её Роль В Трудовой Деятельности
Курсовая работа: Учет основных средств предприятия
Реферат: Володимир Винниченко - поетика малої прози та новелістика
Доклад по теме Экономика Ирландии как субъект международной экономики
Контрольная работа по теме Понятие и виды источников коммерческого права
Процесс сперматогенеза - Биология и естествознание реферат
Строение и экологические группы лишайников - Биология и естествознание реферат
Гидра (тип кишечнополостные) - Биология и естествознание презентация