Логічні помилки або як ми не помічаємо їх у мовленні
FORUM OF OWLS
Ф.Ніцше
21 століття, епоха сучасних технологій, люди з кожним роком інтелектуально розвиваються ще більше, стають досвідченішими, але, на жаль, все ж таки існує проблема алогічного міркування.
У всіх сферах - від політики до буденності - ми, люди, дуже часто діємо наперекір розуму, порушуючи всі відомі закони логіки.
Коли давні греки створювали перші переліки видів логічних помилок, то вони сподівалися, що їхня праця допоможе майбутнім поколінням уникати них… Але як же вони помилялися‼! Як би це все побачив Аристотель, то він би у могилі декілька раз перевернувся або зробив “facepalm”.
Але, все ж таки, з часів Античності пройшло багато часу і дещо змінилося. Сучасні софісти(люди, які роблять помилки не через свою необізнаність, а цілеспрямовано, щоб ввести опонента в оману), стали витонченішими у цій справі. Якщо раніше можна було досягти успіху, використовуючи схему “Рогатий”(те, що ти не втрачав, те ти маєш. Роги ти не втрачав. Отже, ти маєш роги), то софісти сучасності, використовуючи сучасні технології піару та пропаганди, “піднялися” на вищий рівень.
Звісно, виявлення логічних помилок не допоможе звичайній людині стати розумнішою, а брехуну - чеснішим. Проте це дає шанс освіченій людині відрізняти, де правда, а де омана. Тільки в наш час це зробити не дуже легко.
Зараз я спробую продемонструвати вам декілька помилок, які існують у сучасному світі.
1. Petitio principii (передбачення підстави).
Суть помилки: якщо для обґрунтування своїх вчинків хтось використовує аргументи, надійність яких викликає підозру, то ця людина використовує вищевказану помилку.
Як приклад може слугувати ситуація 2003 року, коли представники США вимагали ввести коаліційні сили в Ірак, бо начебто, у Саддама Хусейна наявна зброя масового ураження. Звісно, там не було знайдено ані ядерної, ані бактеріальної зброї, але це вже не було важливо, бо використання Petitio principii відкрила можливість для зміни авторитарного режиму у країні. Але справжній розвиток стався у сфері соціальних мереж. Адже більшість схильна вірити статусу на сторінці, аніж інформації ЗМІ.
2. Argumentum ad verecundiam (аргумент до скромності).
Суть помилки: має місце тоді, коли претензії підкріплюють посиланням на загальновизнаний авторитет, який не є фахівцем з питання, яке розглядається.
Можу навести приклад з не менш відомої події. Згадаймо 1948 рік, коли на сумнозвісний серпневій сесії ВАСГНІЛ, Трохим Лисенко громив генетиків, використовкючи саме цю схему. Проголошуючи свої теорії розвитком мічурінського вчення, він не випадково завершив свою доповідь такими словами: “Про розвиток мічурінського вчення наша академія повинна дбати так, як цього вчить особистий приклад турботливого ставлення до діяльності І. Мічуріна з боку наших великих учителів-В. Леніна та Й. Сталіна”. Піти проти авторитету Сталіна в усіх галузях прирівнювалося до самогубства, та опоненти Лисенка це чудово розуміли. Можна сказати, використовували принцип “ Я головний, а ти дурень, отже маєш слухати мене і робити так, як скажу”.
3. Fallacia fictae universalitatis (хибне узагальнення).
Суть помилки: виникає тоді, коли виносять вердикт всьому класу явищ чи предметів на підставі висновку про кількох представників цього класу.
Якщо ви чуєте, що “всі українці(американці, євреї, німці, тощо) такі-то”, то це свідчить про цю помилку. Використання цієї помилки на політичному рівні призводить до виникнення нацизму та расизму. Якщо ця помилка не виходить за межі буденності , то вона функціонує на рівні стереотипів, які існують в кожній нації та в кожній соціальній групі. Прикладом може слугувати такий вираз “усі чоловікі козли” або “усі жінки стерви”.
4. Argumentum ad populum (аргумент до народу).
Суть помилки: виникає тоді, коли свої вчинки, переконання пояснюють тим, що “всі так роблять, усі так думають”.
Можна взяти за приклад 1959 рік, коли відомий співак Елвіс Преслі випустив музичний диск з промовистою назвою “ 50 мільйонів фанатів Елвіса не можуть помилятися!”.
У наш час такі приклади ми зустрічаємо на кожному кроці у вигляді “Будь як усі!!!”; “Ти що, найрозумніший???”; “Не висовуйся!!!”. Певна річ, що з точки зору логіки, усе, що популярне, не завжди є правильним чи істинним. Про це можуть розповісти Сократ та Гітлер - першого засудили до смерті шляхом демократії, а другому дали владу шляхом демократії. Але люди не люблять робити висновків з історії і тому у наш час ще досі поширена думка, що більшість не може помилятися.
Звісно, це не весь перелік тих помилок, з якими ми зустрічаємося щодня. Але я обрав саме ці, бо вони найбільш поширені у сучасності. Тож, коли під час розмови з іншою людиною ви помічаєте ці помилки, задумайтеся, бо людина можливо намагається вас надурити або нав'язати вам свою думку, яка не завжди може бути вірною.