Александра Шульман "Всередині Vogue"

Своїми враженнями від книги ділиться Аня Невірковець:

Александра Шульман 25 років була головною редакторкою британського видання Vogue. Останній рік співпав із 100-річчям журналу у Великій Британії. Саме про цей рік ми читаємо в книзі "Всередині Vogue", яка є щоденником Александри.

Це рік підготовки до щорічного фестивалю Вог та номеру століття. Будучи досить таки далекою від світу високої моди, мені надзвичайно цікаво було дізнаватися безліч деталей та секретів індустрії. Навіть попри те, що багатьох імен я навіть не чула - зануритися у світ моди було приємно. 

Але книга не тільки про це. Поміж підготовкою та стресами на роботі, Александра ділиться і власними життєвими клопотами й переживаннями. Побутові проблеми так чи інакше з'являються у житті будь-якого професіонала. Ці невеликі вкраплення показують авторку звичайною людиною, простою мамою або власницею будинку, в якому можуть протікати труби.

І це в переміш між прийомами у королеви та дружніми розмовами з кінозірками та легендами світу моди.

Ми дізнаємося більше про Александру, її характер та звички. Вона дуже вимоглива до себе та тих, хто поруч. Але це завжди виправдано задля великої справи. Авторка ділиться своїми численними переживаннями за кожен аспект підготовки до фестивалю та номеру століття. Часом здається навіть, що такої напруги людина не може витримати. Те, що для інших велике свято, для Александри справжній стрес та багато нервів. Тому так приємно знати, що в результаті все вдається і головна редакторка може просто насолодитися врешті вечіркою.

Цікавий момент, який точно зачепив не тільки мене як читачку - це підготовка та сам процес фотосесії герцогині Кембриджської для ювілейного номеру. Шульман з таким трепетом та любов'ю описує Кейт Міддлтон, що важко лишатися байдужою. Переглядаючи згодом ті фото я розумію ці почуття. Обкладинка до 100 річниці була справді визначною. Хоча авторка розуміє деякі незадоволені коментарі через це. Адже на фото герцогиня вдягнена досить просто та стримано, що загалом суперечить цілому світу високої моди. Але це не скасовує той факт, що вийшла чи не найкраща обкладинка за всю історію журналу

За час читання (а я його розтягнула як тільки могла, повірте:) опиняєшся на крихту не те, що у світі моди, а у світі авторки. Починаєш розуміти її і так само хвилюватися, чи все вийде так, як планувалося і чи не станеться чергового форс-мажору у найбільш неочікуваний момент.

Скажу чесно, спочатку читати було трохи нудно. Не знаю, можливо через формат щоденника, або ж через не дуже близьку мені тему, але з часом книга затягує все більше і до кінця ти вже повністю в ній.

Дуже рада, що мала нагоду трішки зазирнути за лаштунки історичної події не тільки для модної індустрії, але й культури загалом.

Прочитавши цю книжку, дуже цікаво було просто зайти на сторінку Александри в інстаграмі та знайти період, який описаний в щоденнику. Побачити її справжню і тих, хто поруч, про кого вона згадувала у своїх записах. І, звісно, найцікавіше було знайти ту саму обкладинку до 100 річниці легендарного журналу:)

Більше оглядів? Підписуйтеся на Кіно-Не-Кіно в телеграмі. Розповідайте друзям:)