Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові - Иностранные языки и языкознание магистерская работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові

Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК НЕВІД'ЄМНА ЛАНКА РОЗВИТКУ МОВИ
1.1 Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові
1.2 Поняття «запозичення» та його видив
1.3 Класифікація запозичень в сучасній китайській мові
1.3.3 Фонетико-семантичні запозичення
1.4 Інтернаціональні слова та принципи ії класифікації
1.4.2 Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача
1.4.3 Класифікація інтернаціоналізмів за способом та джерелом запозичення
1.5 Типи письмової фіксації запозичень
РОЗДІЛ 2. АДАПТАЦІЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ
2.2 Семантична адаптація запозичень
2.5 Поєднання фонозапису та семантично значущого лексичного елемента
2.8 Адаптація графічної системи вираження емоцій та почуттів за допомогою емотіконів
РОЗДІЛ 3. ПОНЯТТЯ ЗОНИ ПОПЕРЕДНЬОЇ АДАПТАЦІЇ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ В ЛІНГВІСТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
3.1 Визначення зони попередньої адаптації
3.2 Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові
3.3 Класифікація зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови за територіально-державним параметром
3.4 Розмежування зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови за кількісно-складовою ознакою
3.5 Мовний код як елемент диференціації зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови
Нема таких мов, які б розвивались в абсолютній ізоляції. Будь-яка мова обов'язково зазнає впливів з боку інших мов і, в свою чергу, впливає на інші. Результатом такого впливу є запозичення або інтерференція на всіх рівнях мовної структури. Тому, термінологічне планування (як відомо, термінологічне планування як складова частина мовного планування, а саме, планування корпусу мови, включає в себе термінологічну модернізацію та термінологічну стандартизацію. Саме з метою стандартизації галузевих терміносистем випускаються в світі нормативні термінологічні словники, термінологічні одиниці з яких є обов'язковими для вживання у відповідній галузі [41]) може мати як ознаки інтернаціоналізації, так і «націоналізації». Термінотворці більшості країн світу прагнуть у сучасних умовах обміну інформацією поєднати елементи як інтернаціональності терміносистем (для полегшення міжнародного спілкування), так і національної самобутності.
Інтернаціональне, на думку більшості галузевих фахівців, асоціюється із запозиченнями, у той час як національне - з пуризмом. Проте такий поділ є досить поверховим. По-перше, тому, що запозичуватися може не тільки зовнішня, але й внутрішня форма слів чи виразів. По-друге, справжній пуризм полягає в перебільшеному прагненні до чистоти літературної мови, до вилучення з неї різних сторонніх елементів. Усвідомлення, що мова є органічним цілим, таким, що служить живим показником народного світобачення і, у свою чергу, значно впливаючи на думку, веде природним чином до турботи про те, щоб розвиток мови протікав вільно від зовнішніх, випадкових впливів, і щоб до її складу не входили чужі й непотрібні їй домішки. Але еволюція мови також не може відбуватися під час абсолютного відсторонення від іноземних слів та інтернаціоналізмів, адже світ розвивається, з'являються нові явища та поняття, які несуть у собі певне значення, і, відповідно до цього, отримують свої назви. Проте, без сумніву, можливі й зловживання: мова може бути загромаджена запозиченнями та новоутвореннями, які роблять її важкою для сприйняття. Тому, вищезгаданий поділ не характеризує в поній мірі процеси запозичення.
Як звістно, тисячі років міжкультурної комунікації призвели до появи та розвитку багатьох явищ, у тому числі і запозичення. Інтенсифікація процесів глобалізації в сучасному світі створює сприятливі умови для збільшення питомої ваги запозиченої лексики в мовах народів світу. Зазначене є актуальним і для сучасної китайської мови, що е обїектом розглядання.
Вивчення запозиченої лексики будь-якої мови може відбуватися з різних сторін: по-перше, зі сторони вивчення лексичного складу мови і розподілення нових слів за різними галузями вживання. У цьому випадку, як правило, вивчаються терміни окремої галузі знання, наприклад, природно-наукова термінологія, або термінологія певної конкретної науки (хімії, фізики), публіцистично-політична термінологія і т. д. При такому підході припускають, що загальні тенденції утворення термінів певної мови, особливості їх походження і виникнення вже відомі. По-друге, вивчення запозиченої лексики може здійснюватися зі сторони вивчення загальних якостей і особливостей термінів, які належать різним галузям. При цьому потрібно звернути увагу на недостатню розвиненість термінологічної проблематики окремих мов. Така ситуація є і з китайською мовою, проблеми термінології якої вивченні недостатньо, не дивлячись на збільшення зацікавленості до цієї теми китаїстами.
Лексичний фонд китайської мови постійно змінюється, до його складу входять нові лексичні одиниці на позначення процесів і явищ об'єктивної дійсності. Безумовно, це пов`язано з посиленням міжнародних контактів Китаю в економічній, політичній, культурній та науково-технічній сферах.
У сучасній вітчизняній лінгвістиці об'єктами дослідження були взаємодія місцевої та емігрантської мов (Б. Ажнюк, Г. Зимовець), державної мови і мови національної меншини (М. Штець), споріднених та неспоріднених мов (Д. Будняк, А. Ґудманян, В. Сімонок). У кожному випадку дослідники враховують різні соціомовні ситуації, розглядають соціологічні, психологічні та лінгвістичні аспекти складного процесу впливу однієї мови чи обопільного впливу мов.
Широкий інтерес до проблеми дослідження мовних контактів китайців безперервно зростає внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямованих на світову інтеграцію.
Російські дослідники, які присвячували свої роботи дослідженню питань запозичення в китайській мові: І. Д. Кленін, А. Л. Семенас [21], В. В. Іванов [13], В. І. Горєлов [11]. Зокрема, предметом дослідження в їх роботах була синологічна практика вивчення особливостей запозичення.
Дослідженнями питання запозичень китайської мови також займалися такі китайські дослідники, як Ґао Мінкай та Лю Чжентань [цит. по 11], Ши Ювей [29], Мяо Жуйцінь, Чан Мімі, а з иноземних вчених до явищя запозичення мали особистий інтерес Дж. Матіра, В. Бетза, К. Хаунза та інші.
В їх роботах було розглянуто причини виникнення явища запозичення, запропоновано класифікацію запозичень, проведено статистичні дослідження стосовно кількісної присутності запозичень в сучасній китайській мові та їх функціонально-стилістичних особливостей.
В одночас проблема територіального фактору в процесі запозичення іншомовної лексики дотепер залишається недостатньо вивченою. Зазначене і зумовлює актуальність пропонованого дослідження.
Широкий розмах процесу запозичення та активна участь іншомовних слів у всіх основних мовних процесах сучасної китайської мови потребують не лише загального теоретичного осмислення, але й розробки певного механізму визначення ступенів адаптації запозичених слів мовою-реципієнтом. Будь-які зміни у словниковому складі мови у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже існують у мові. А це, у свою чергу, викликає певні труднощі при вивченні мови та перекладі. Тому, такий напрямок наукового дослідження проблеми освоєння іншомовних лексичних елементів є важливим і актуальним.
Мета цієї роботи полягає у визначенні видів та процесів адаптації іншомовних запозичень у сучасній китайській мові. А також, у визначенні ролі зони попередньої адаптації іншомовної лексики як складової шляху проникнення іноземних слів.
Завдання роботи полягає у визначенні та аналізу шляхів адаптації та історичних передумов запозичення іноземних слів китайською мовою, визначення кількісного та функціонального потенціалу іншомовних запозичень, конкретизація видів запозичень у сучасній китайській мові, виявлення зон попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови, особливості їх функціонування, класифікація і систематизація.
Об'єкт: іноземні мовні одиниці, лексика іншомовного походження та їхні відповідники в українській та китайській мовах; предмет: граматичні та лексичні особливості, які набувають іноземні мовні одиниці, потрапляючи в китайську мову.
- оригінальні різностильові тексти китайською мовою;
- граматичні, лексикологічні тощо матеріали з іноземних мов;
- власні переклади іноземного тексту.
- сучасні лексикологічні дослідження китайської мови (діахронічний та синхронічний аспекти);
Новизна роботи полягає в тому, що в цій дипломній роботі вперше співставлені й узагальнені класифікації способів адаптації лексичних запозичень останніх десятиліть, у введені нового в мовознавстві поняття «зона попередньої адаптації іншомовної лексики» на позначення складової частини шляху запозичення лексичного матеріалу, а також роглянуто специфіку східної системи передачі графічних знаків «емотіконів».
Сам по собі хід робіт припускав визначення цього лінгвістичного явища, - адаптації іншомовних запозичень у сучасній китайській мові, - класифікації, аналізі функцій і результатів існування. Усе це дає можливість розширити уявлення про шляхи та особливості процесів запозичення лексики, притаманні сучасній китайській мові.
Крім того, в процесі дослідження здійснюється систематизація загальноприйнятих класифікацій іншомовних лексичних одиниць в сучасній китайській мові та доповнюється перелік причин виникнення запозичення як явища.
РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК НЕВІД'ЄМНА ЛАНКА РОЗВИТКУ МОВИ
Питання про запозичення займає в мовознавстві важливе місце, тому що воно висвітлює одне з явищ взаємодії мов та їх розвитку. Дослідники розрізняють такі типи мовних контактів: безпосередні й опосередковані; між спорідненими і неспорідненими мовами; з однобічним і обопільним впливом; маргінальні (на суміжних територіях) і внутрішньорегіональні (на одній і тій самій території); казуальні (випадкові) і перманентні (постійні); природні (безпосереднє спілкування), штучні (навчання в школі) і змішані (природно-штучні) [3; 6]. Дослідивши причини взаємодії племен, народностей і, нарешті, націй, які вступають у різні господарсько-економічні, військово-політичні та культурні відносини, а як наслідок - між ними відбуваються мовні контакти, виникає потреба вивчення особливостей запозичень іншомовних лексичних елементів, а також шляхи адаптації цих запозичень у мові-реципієнті
1.1 Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові
Аналіз лінгвістичної літератури дає можливість розподілити причини виникнення запозичень на екстралінгвальні (лат. «extra» - поза, зовні, крім і «lingua» - мова - причини, які знаходяться поза мовою; суспільно-політичні, економічні, історичні, географічні та інші чинники, пов'язані з розвитком і функціонуванням мов) та лінгвальні (лат. «lingua» - мова - причини, які знаходяться всередині мови) [1; 5]. Для кожної епохи характерними є свої причини запозичення, які з часом змінюють одна одну. Але є й причини, характерні для всіх епох, тобто є причини постійні та змінні. Розглянемо докладніше кожну з вказаних причин.
1. Культурний вплив однієї нації на іншу. При цьому відбувається запозичення не тільки лексичних одиниць, але й певних фрагментів ціннісної картини світу, культурних концептів. Запозичення культурних концептів відбувається безпосередньо в процесі культурних контактів, здійснюваних через вивчення іноземної мови, ознайомлення з літературними текстами, що фіксують самосвідомість чужої культури, засвоєння духовних цінностей, що знаходять вираження в культурних текстах. При свідомому ознайомленні з цінностями іншої культури може відбуватися запозичення концептуальних змістів, значимих для джерела запозичення, які викладені за допомогою тексту, автором якого є носій культури, яка запозичує. Запозичення культурного концепту обумовлено унікальністю як його понятійного, так й образного та ціннісного компонентів.
2. Авторитетність мови-джерела, внаслідок чого спостерігається підвищення інтересу до її вивчення, захоплення певних соціальних шарів культурою країни цієї мови, а також запозичення культурних концептів.
3. Наявність усних або письмових контактів народу певної країн з іншою. Найбільш характерний наслідок мовних контактів - двомовність, що визначає характер процесу запозичення й ступінь поширення запозичених одиниць у мові-реципієнті.
4. Інтернаціоналізація світових проблем призводить до появи термінів, які їх називають. Так, англіцизм «демпінг» став уживатися в значенні продажу товарів на зовнішніх ринках за цінами більш низькими, ніж на внутрішніх ринках з метою усунення конкурентів у контексті погрози падіння цін на нафту. Згодом, поширившись, слово перейшло зі сфери нафтової термінології в сферу загальної економіки.
Не менш важливими є лінгвальні причини, які є поштовхом до запозичення. Серед них виділяємо:
- відсутність у мові-реципієнті еквівалентів, що найбільш точно номінують нове явище. Наприклад, не існує відповідності такому соціальному явищу як «хоспис» (з англ. «hospice», яке у свою чергу походить з лат. «hospes»), інтернаціональне значення якого: «a home for the termіnally іll or destіtute», може передаватися в українській мові тільки описово: спеціалізована лікарня-інтернат для безнадійно хворих, де створюються умови, для того, щоб людина перед смертю відчула якнайменше страждань. У китайській мові це явище називаютьјГ•a‰@ Ѓi•a?ЋТќѕ—eЏЉ“I’n•ыЃj. Розглянемо кожний ієрогліф окремо: “I має значення «допомагати», —e - бідний, •a - хвороба, а ‰@ - двір. Тобто, у сумі всі ієрогліфи точно передають значення цього слова (розкрили смисловий зміст поняття «hospice») - місце (лікарня), де бідним та хворим людям надається допомога. Отже, адаптація нового іншомовного явища відбулася за допомогою етимологічного способу калькування (детальніше ций процес адаптації розглядається у див. п.2.2.). Наведемо ще приклади: макдональдзЃi”ћ“–?maidanglao - з англ. «McDonald's». Як ми можемо помітити, китайське слово за звучанням майже співпадає з оригіналом мови-джерела, тобто це фонетичне запозичення, ступінь адаптації якого - частковий (п. 2.1.), супермаркет Ѓi’ґЋs - з англ. «supermarket». Дослівно переклавши англійське слово «supermarket», ми отримаємо - «super-» - це над-, понад-, супер-, а «market» - ринок, тобто місце, де зосереджена велика кількість товарів. У китайській мові ієрогліф ’ґ означає супер-, понад-, а Ћs - скорочення від слова Ћs), яке перекладається як ринок. Звідси, китайці, при запозиченні цього поняття, зосередили свою увагу не на фонетичній передачі слова, а на семантичному відтворенні значення), хакер ЃiьK‹q heike - з англ. «haker». Це фонетичне запозичення, ступінь адаптації якого - неповний (див. п. 2.2.) ).
- потреба в позначенні комунікативно актуального поняття: якщо поняття торкається життєво важливих інтересів людей, то і слово, що його позначає, стає загальновживаним (ваучер, клон (ЌЋ—І kelong - з англ. «clone» відбулася фонетична адаптація), маркетинг (Ћs»ЫИг?- з англ. «marketing» - торгівля. «Market» перекладається як ринок, а елемент «-ing» вказує на процеси, які відбуваються на ринку, тобто збуваються певні товари. Китайські елементи КРќѕ і —eќѕУЄвідповідно перекладаються як ринок та продаж; відбувся переклад значень англійського слова, тобто це є структурною калькою (див. п. 2.2.));
- необхідність у розмежуванні змістовно близьких, але все ж різних понять (стиліст - гример, брифінг - прес-конференція, дилер - торговець);
- необхідність спеціалізації понять у тій чи іншій сфері (превентивний попереджувальний, аудитор - бухгалтер-ревізор, метчинг - вирівнювання);
- прагнення до використання одного запозиченого слова замість описового обороту, продиктоване загальною тенденцією, що спостерігається у мовах в останні десятиліття, що виражається в економії мовних зусиль (лейбл - товарна етикетка з фірмовим знаком; ремікс - новий варіант, переробка старої мелодії, пісні; саміт - зустріч на найвищому рівні (•ф‰п - ЌЕЌ‚‰п; саміт - це запозичення з англ. «summit», яке походить з лат. «summus» і перекладається як вершина, найвищий, найвизначніший. У китайській мові ієрогліф •ф має значення «вершина», а ‰п - «зустріч», тобто зустріч на «вершині» (на найвищому рівні). Отже, таким чином відбулося розкриття смислового змісту іноземного слова));
- тенденція до закріплення запозичень, які можна об'єднати у певний лексичний ряд, базуючись на їх загальному значенні й повторюваності будь-якого одного структурного елемента (слова з компонентом -мен (англ. «man»): шоумен, бізнесмен, клубмен; мейкер (англ. «maker»): відеомейкер, іміджмейкер, ньюс-мейкер, слова, з суфіксом -ер (-ор) (англ. «er (or)»), що називають особу, яка здійснює яку-небудь діяльність: дилер, рієлтер, дистриб'ютор, брокер, інвестор, дизайнер, байкер, кілер). В китайській мові відповідником для англ. слова «man» (чоловік, людина) є слово ђl, яке перекладається як людина, і тому, при запозиченні певних слів, англійський елемент передається китайським відповідником з таким самим значенням, наприклад: супермен (англ. «superman»: «super» - супер-, понад- і «man» - людина, чоловік - людина з суперможливостями; у китайській мові ця «суперлюдина» (супермен) передається як ’ґђl: ’ґ - понад-, супер- і ђl - людина (по елементний переклад - структурна калька). Таким самим способом адаптувалося слово бізнесмен (англ. «businessman»: «business» - справа, діло (бізнес) і «man» - чоловік, людина - людина, яка займається бізнесом) - китайський варіант - ђ¶€Уђl (ђ¶€У - справа, діло і ђl - людина)
- наявність у мові-рецепієнті усталених термінологічних систем, які обслуговують ту чи іншу галузь (наочним прикладом може слугувати система позначень в електронно-обчислювальній техніці - ця сфера обростає все новими іншомовними, англійськими за походженням, номінаціями (ноут-бук, курсор, ксерокс, Інтернет (з англ. «Internet» - €ц“Б? (yinteer - фонетичний запис)), мишка (з англ. «mouse» - назва пристрою, який використовується в комп'ютерній техніці - ‘l±к shubiao - миша, €ц±к- знак поєднання фонозапису та семантично значущого лексичного елемента (див. п. 2.3.)), клавіатура (з англ. «keyboard» (дослівно «дошка з кодами») - “Б jianpan: ?јь- клавіша, ‹ћ:ЕМ- тарілка, дослівно «тарілка з клавішами», відбувся смисловий переклад частин англійського слова));
- потреба в нових номінаціях як данина моді, престижності, підвищенню власного авторитету в очах оточення (грумінг, фриндж);
Зовнішні причини запозичення вступають у взаємодію з мовними причинами, створюючи набір екстралінвальних і лінгвальних причин, які сприяють запозиченню слів із однієї мови в іншу. За значущістю ці причини різні: серед них є причини облігаторні і факультативні. Наприклад, облігаторною є така причина, як наявність культурних і творчих зв'язків окремих регіонів або міст різних країн, а форми цих зв'язків факультативні (туристичні подорожі, фестивалі, ярмарки тощо).
Екстралінгвальні причини запозичення формують певні лінгвальні тенденції. Екстралінгвальні і лінгвальні причини пов'язані нерозривно, причому в деяких випадках екстралінгвальні причини запозичення можна вважати екстралінгвальною ознакою запозичення. Такою ознакою, наприклад, є комунікативна актуальність поняття, що лежить в основі значення запозиченого слова й пов'язана з актуальністю самого об'єкта номінації.
Беручи до уваги характер запозичень, усі причини процесу запозичення можна пояснювати виходячи з процесу інтернаціоналізації. Так, наприклад, авторитетність мови-джерела, як правило, поширюється на кілька мов одночасно й призводить до появи інтернаціоналізмів, що підтверджує подібність явищ запозичення й інтернаціоналізації (інтернаціоналізми - слова, що збігаються за своєю зовнішньою формою (з урахуванням закономірних відповідностей звуків і графічних одиниць) та змістом у різних мовах світу [45]). Наприклад: €ўЋz•C—С asipilin - аспірин, ?“тђј—С pannixiling - пеніцилін, ђе xian- цент.
Представимо можливі причини іншомовних запозичень у схемі 1
Протягом довгого часу, Китай був ізольований від західного світу. Культурно-історичні зв'язки в основному відбувалися з близькими сусідами, так, наприклад, доволі значущі контакти в першому тисячолітті відбувалися з Індією, звідки в Китай проник буддизм, що принесло з собою широкий пласт іншомовної релігійної термінології. Також, досить довгий період часу Китай виступав у ролі колонізатора по відношенню до своїх сусідів, але, починаючи з XIX ст. (і особливо під час Опіумних воєн), Китай сам став об'єктом колоніального завоювання іноземними державами, а особливо Англією. Під час колоніальної експансії і боротьби китайського народу проти колоніалізму, а потім і проти феодально-імператорської деспотії, Китай починає контактувати з багатьма країнами Західної Європи та Америкою. Протягом декількох століть рівень життя китайського суспільства був дуже низьким, і Китай значно відстав у науковому й соціальному розвитку від більшості західних країн, які вже пережили буржуазні революції і мали величезну промисловість і бурхливий розвиток науки [13].
Отже, основними причинами процесу запозичення в китайській мові, як і в інших мовах, є культурні та економічні зв'язки з іншими націями, інтернаціоналізація світових явищ, потреба у називанні нових понять та явищ для уникнення громіздких словесних пояснень.
1.2 Поняття «запозичення» та його видив
Перейдемо тепер до визначення самого поняття «запозичення» та його видів.
Запозичення (НвАґ) - елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів однієї мови до іншої.
Коли слово входить до мови іншого народу з одночасним запозиченням нового предмета чи поняття, то значення цього слова не змінюється; але у випадку входження нового слова в якості синоніма до вже існуючого у мові слова, між цими синонімами відбувається розмежування значень та спостерігаються зсуви у первісній семантиці. Такі запозичення іноді називають проникненнями.
Зазвичай запозичуються слова та морфеми (суфікси, префікси, корені), а рідше - синтаксичні та фразеологічні вирази. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з певної кількості запозичених слів. Досить часто може відбуватися запозичення значень (слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник. Наприклад: політичні поняття «правий» (‰E”h - праві - прямий переклад смислового значення), «лівий» (Ќ¶”h - ліві - відбулася та ж сама адаптація - прямий переклад) запозичено з французької мови - droit, gauche: у часи французької буржуазної революції в Конвенті помірковані жирондисти сиділи праворуч, а прихильники радикальних дій монтаньяри - ліворуч) [2]. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу.
На відміну від таких повністю засвоєних елементів, іноземні слова зберігають сліди свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей.
Іноземні слова зазвичай відносяться до спеціальних галузей знань або виробництва (наприклад: ентомологія ЈЁАҐіжС§ kunchongxueЈ©- наука про комах). Іноді вони позначають властиві чужим народам чи країнам поняття. До них належать етнографізми (ГсЧе?minzucihui - це слова, що називають предмети, поняття, характерні для побуту, господарства певної місцевості, наприклад: котига - віз, на якому возять припаси, необхідні для пастухів, овець; верета - покривало, мішок насінник; загата - огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям, соломою або глицею для утеплення хати взимку; сачма - велика сітка-накидка для лову риби. Етнографізми не мають паралелей у літературній мові, оскільки вони є місцевими назвами місцевих реалій), регіоналізми (µШ·Ѕ??difangcihui - елемент діалектної мови, територія побутування якого обмежується однією чи кількома говірками, рідше - невеликим ареалом), екзотизми - слова для позначення екзотичних, незвичайних реалій, для яких у мові-реципієнті немає назв, наприклад: чалма (?‹Р toujin - ДВЛ№БЦДРЧУ№ь?“I - річ, якою чоловіки-мусульмани обмотують голову - слово адаптувалося через розкриття смислового змісту даного явища), аул (°ў?? awuer - ёЯјУЛчЈ¬ ЦР?“™’n“IЋR‘є - назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі - фонетичний запис), хурал (єфА­¶ыhulaer - ГЙ№ЕИЛГс№ІєН№ъХюИЁ»ъ?“I–јЏМ - назва влади Монгольської Народної Республіки - фонетичний запис), аналоцизми та анахронізми (викривлення образів оригіналу в результаті заміни національних та історичних реалій реаліями, які йому не притаманні, іншими словами - реаліями, які не сумісні з місцевими та часовими обставинами мови-оригіналу (не вірно було б називати пагоду «храмом», сарі «платтям» або «національним костюмом», дхобі - «чоловіком-пралею» [9])).
Такі слова тлумачаться словниками іншомовних слів або включаються до звичайних тлумачних словників. Ще одним видом запозичення є слова з особливо виразними ознаками іншомовності, які називають варваризмами, тобто це іншомовні слова або вирази, які не повністю засвоєні мовою і сприймаються як чужерідні, як порушення загальноприйнятої мовної норми (№ю? haluo - з англ. «helloy» - хеллоу, °Э°Э baibai - з англ. «bye-bye» - бай-бай, з англ. «o'key» - o'key - о'кей, єЪїН heike - хакер) [31]. Із плином часу такі слова можуть або вийти із вживання та зникнути, або ж можуть вживатися в окремих сферах (професіоналізми, сленги - пейджер, хакер), або ж стати широко вживаними. Практично всі іноземні слова спочатку проходять стадію варваризмів. При цьому можливі варіанти - збереження форми, яка була взята з рідної мови (o'key - o'key), або ж графічного оформлення за правилами нової мови (bye-bye - °Э°Э baibai).
Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов за умов зростання ролі культурних та економічних зв'язків між народами та країнами, а також приглобалізіції, призводить до виникнення особливого шару запозичень, що йменуються інтернаціональними словами [4]. Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин. Нижче, в розділі 1.4. буде детально розглянуто їх класифікація, тощо.
1.3 Класифікація запозичень в сучасній китайській мові
Як вже очевидно, запозичення іншомовної лексики відбувається трьома способами: звуковим запозиченням, графічним запозиченням та калькуванням. У випадку звукового запозичення, запозиченою є звукова оболонка слова, його зовнішня складова, у разі калькування - його словотвірна структура, тобто ознака поняття, закладена в основу його назви. Графічні запозичення здатні зберігати яз зовнішні так і внутрішні складові іноземного слова [2;38] .
Таким чином, до іншомовних запозичень відносяться всі лексичні одиниці, поява яких в одній мові пов`язана з копіюванням зовнішньої або внутрішньої структури відповідних слів-прототипів з інших мов [26] .
Запозичення як складова частина лексики перебувають у процесі зміни й розвитку, можуть змінювати свою форму. Запозичуватися можуть не тільки слова, але й елементи іноземних слів.
Хоча кількість іноземних запозичень у китайській мові з кожним днем зростає, однак вона не так велика, як в українській, російській та іншій мовах. Цей мовний факт пояснюється двома головними причинами: по-перше, більш ніж трьохтисячолітньою історією феодального ладу в Китаї, внаслідок цього - відносна закритість Китаю; по-друге, лінгвістичними причинами, такими як ієрогліфічна писемність та інші [2] .
При розгляді процесу запозичення варто зазначити, що цей процес стосовно китайської мови має свої індивідуальні аспекти, які суттєво відрізняються від багатьох інших мов світу. До таких аспектів можна віднести, наприклад, запозичення китайською мовою лексики з японської мови та інші.
На думку В. І. Горєлова [13], лексичні запозичення з інших мов можна класифікувати по способу запозичення на чотири різновиди:
Однак, на сьогоднішній день вище зазначена класифікація вимагає доповнення. Цао Вейджу [135, с.96] серед запозичень в сучасній китайській мові також вирізняє абревіації .
Китайська мова звертається до фонетичних запозичень зазвичай в тих випадках, коли семантичне запозичення неможливе або недоцільне.
По-перше, це відбувається при запозиченні термінів, створених на базі власних назв, спільна риса яких полягає в тому, що співвідносячись з класами речей вони мають власне значення тільки в назві, не виражаючи при цьому жодних понять. Власні назви, перетворюючись у низці випадків в загальні, використовуються для позначення речей та явищ безвідносно до їх ознак. Інакше кажучи, їх лексико-семантична структура не виражає ознаки, яку було положено в основу їх назви. Наприклад:
Mauser rifle/pistol - –Сам (maosheqiang) - система зброї Маузер;
brandy - –u’n (bo lan di) - коньяк.
По-друге, фонетичними запозиченнями також є назви іноземних грошових одиниць, наприклад:
А також деякі назви лікарських препаратів:
aspirin - €ўЋz•C—С (a si pi lin) - аспірин;
vaseline - –}Ћm—С (fan shi lin) - вазелін;
formalin - •џ—С (fu ma lin) - формалін.
Вартий відзнаки той факт, що назви ліків, які запозичуються, на відміну від сортів вин чи зброї не оформлюються семантичним класифікатором.
По-третє, запозичення із збереженням звукової форми слова відбувається при запозиченні понять, для передачі яких в іншій мові, як правило в англійській, використовується абревіатури:
RADAR - АЧ (lei da) - радіолокатор;
SONAR - Йщ (sheng na) - гідролокаційна система навігації;
OPEC (Organization of the Petroleum Exporting Countries) - Е·ЕеїЛ (ou pei ke) -Організація країн експортерів нафти.
У процесі засвоєння іншомовних слів китайська мова усуває невластиві їй звуки, далекі фонетичні особливості, пристосовуючи ці слова до своїх звукових норм. Ступінь звукового освоєння фонетичної адаптації може бути різним: повним, неповним, частковим.
Повне освоєння спостерігається при збігу звучань слова в мові-джерелі й
Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові магистерская работа. Иностранные языки и языкознание.
Реферат На Тему Кредитно Банковская Система Рф
Дипломная работа: Кредитування населення в комерційному банку "Аваль"
Учет Сырья И Материалов Курсовая Работа
Международная Торговля Товарами И Услугами Курсовая
Реферат: Понятие существенных условий договора
Доклад по теме Экономический рост. Сущность, типы и факторы
Реферат: Функция и ее свойства. Скачать бесплатно и без регистрации
Сочинение На Тему Нужен Ли России Базаров
Сочинение На Тему Моя Комната Кратко
Реферат: Адаптация детей и подростков к физическим нагрузкам в условиях Севера
Курсовая Работа База Данных Библиотека Txt
Контрольные Работы Начальная Школа
Реферат по теме Виды психопатий
Реферат по теме Система налоговых платежей и сборов в Украине
Реферат: Cross Cultural Psychology Essay Research Paper Psychology
Контрольная работа по теме Виды и биологические особенности растений
Реферат: Plato The Soul And The Theory Of
Отчет По Практике По Договорам
Газовые Плиты Реферат
Мой Самый Счастливый День Сочинение 3 Класс
Теоретические аспекты правового нигилизма - Государство и право курсовая работа
Российская империя в публикациях - Журналистика, издательское дело и СМИ курсовая работа
Особенности субъективной стороны преступления - Государство и право курсовая работа