ADASTRA UNPACKED: Анастасія Гаценко

Найзаповітніша мрія (якщо не секрет, звісно)?

Екзюпері писав, що «усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає». В душі я все ще дитина, а за віком тільки почала вважатися дорослою. Тому моя найзаповітніша мрія – це дитяча мрія. З 6-ти років хочу полетіти до Лондона і побачити музей Шерлока Холмса та студію, де знімали Гаррі Поттера на власні очі. 

Пісня-саундтрек до твого життя

Подруга говорить, що ця пісня про мене, тому мій саундтрек – ZAZ – Je saute partout.

Улюблена цитата?

Це цитата професора Преображенського з «Собачого серця». А звучить вона так: «Разруха не в клозетах, а в головах».

Після якої події ти зрозуміла, що тепер ти доросла?

Я схиляюся до думки, що дорослих взагалі немає, це просто діти, що подорослішали.

Ким хотіла стати в дитинстві?

Легше сказати, ким я не хотіла стати. Мріяла бути космонавткою, вчителькою, гімнасткою, письменницею, детективкою, режисеркою і перекладачкою. 

Опиши себе п’ятьома словами

Весела, працьовита, принципова, амбіційна, трансцендентна.

Про ініціативність, дитячу «хворобу» та інфобезпеку України:

Як ти потрапив(-ла) до центру? 

До центру я прийшла у жовтні 2019 року, хоча ще задовго до того знала нашого першого СЕО Віктора Карвацького і лайкала його пости у Фейсбуці про те, що він відкриває аналітичний центр. Я почала читати статті центру і в момент, коли я зрозуміла, що теж хочу долучитися, натрапила на оголошення про пошук авторів. Написала пробну статтю про Сувалкський коридор і через декілька днів отримала повідомлення від Ярослава Супруна, що мене хочуть бачити в команді. До речі, тема досі актуальна, тому раджу прочитати! 

У чому полягає твоя робота в рамках центру?

Я пишу статті пов’язані з євроатлантичним співробітництвом та інформаційною безпекою. Зараз взяла під своє крило ще Південну Європу. Крім того, коментую новини для радіо, подкастів, беру участь у панельних дискусіях, проводила тренінг з медіаграмотності, а також маю спільну статтю з Артуром Колдомасовим про законопроєкт про медіа на Новом времени. Бизнес. 

Що мотивує твою роботу в АДАСТРІ?

Почну з того, що я не можу не писати. Ця «хвороба» розпочалася з років 7-ми й досі не можу «вилікуватися». Ще мене мотивує та глобальна мета, що записана на сайті ADASTRA: «Метою нашого центру є відкрити українцям світ, а світу – Україну». Нам вже це вдається і я рада бути частиною цього процесу. 

Якою АДАСТРА буде через 10 років?

ADASTRA– це місце для вільних і неупереджених професіоналів своєї справи. Думаю, що які б зміни не відбувалися, це не зміниться ні через 10, ні через 20 років. 

Як ти прийшла до вивчення своєї теми? Який у твоїй темі зараз найактуальніший та найцікавіший процес?

В університеті на другому курсі нам запропонували на вибір вивчати медіакомунікації й інформаційну безпеку. Другий варіант виявився для мене цікавішим і я почала заглиблюватися в тему, про що ні разу не пожалкувала. Історія з темою НАТО також розпочалася на другому курсі, коли я відвідала форум від Міністерства молоді та спорту про Альянс. Буквально через день після форуму я мала обрати тему курсової і взяла «Кібербезпеку в рамках НАТО». 

У темі інформаційної безпеки немає неактуальних речей, бо ми живемо у часи інформатизації суспільства. Найбанальніший приклад для України – використання паспорта через ДІЮ. Аби ми не стикалися з витоком наших даних, інформації має бути забезпечена конфіденційність, доступність і цілісність. Прикладів, пов’язаних з важливістю і актуальністю цієї теми, ще дуже багато, тому щось «найактуальніше» виділити не зможу. Говорячи про НАТО, то гарячою темою для України, звісно, є набуття повноправного членства. Якщо відокремити тему Альянсу від нашої країни, то це ініціатива NATO2030, що спрямована на те, щоб сьогодні Північноатлантичний союз був готовий протистояти завтрашнім викликам. 

Можеш якось прокоментувати інфобезпеку України?

Інформаційна безпека України дуже відстає у розвитку від інших європейських країн, на які ми зазвичай прагнемо рівнятися. Можу говорити на цю тему годинами, але поясню свою позицію дуже просто. Візьмемо, наприклад, той самий законопроєкт про медіа, робота над яким ведеться з 2012 року і де головний акцент зроблено на регуляції телеринку. Тобто у більшості питань інформаційної безпеки ми рухаємося позаду трендів. Сподіваюся, Україна колись «долупає сю скалу».