4 спостереження на тему, як мотивувати вчитися тих, кому за 30?

Навчання впродовж всього життя все більше та більше стає звичним явищем. Втім, як буває зі змінами, не всі готові до такої перебудови стилю життя. Є багато країн, у тому числі наша, де люди перестають вчитися вже десь після 25. Ми у StudyDive трохи заглибилися у тему мотивації до навчання людей старшого віку і ось що наперекладали.

“Вічний студент“-  не смішний анахронізм, а навпаки, людина майбутнього. Професії, які нещодавно здавалися вічними, відмирають у нас на очах, і професіонали змушені знову сідати за парту. Тут виникає проблема. Точніше цілих 5 проблем:

1. Більшість дорослих, на відміну від школярів і студентів, уже “все знають”: їхня голова заповнена інформацією, нові знання - це останнє, чого вони прагнуть.
2. Існує такий стереотип, що дорослим вже пізно вчитися. За даними Boston Consulting Group, більшість людей у Східній Європі не вчаться після 25 років, а компанії-працедавці витрачають набагато менше (до 10 разів) на навчання співробітників, ніж у Європі.
3. На дорослих не діє шкільний підхід заохочення і мотивації  - оцінки, батьківський контроль та похвала.
4. Дорослі закінчили школу й університет дуже давно і “втратили” навичку вчитися.
5. Більшість дорослих вчаться примусово. На курсах чи тренінгах вони опиняються за наказом кмпанії-працедавця.

У Європі для вирішення цих проблем давно існує багатоступенева система залучення дорослих до навчання. Ті, кому від 25 до 60, відвідують короткострокові курси, клуби за інтересами, воркшопи або навіть оволодівають новими спеціальностями. Дорослі учні мають звичайні “дитячі хвороби”: відсутність мотивації, дисципліни, не слухаються викладача.  Проте вони мають і свої, дорослі проблеми. Як їх вирішити? Нижче список порад, запозичених зі західних навчальних центрів.

Теорія у Вас якась гола

Навчальний матеріал повинен відповідати віку й інтересам учнів. Це означає, що для дорослих людей акцент потрібно робити на практичні знання. Все, що розповідає вчитель, вони повинні вміти одразу використовувати в житті. Наприклад, в університеті Дортмунду, де можуть навчатися люди, старші ніж 50 років, після 5 семестрів лекцій і семінарів ці студенти обов’язково проходять практику, виконують певну роботу обраної спеціальності (в Дортмунді можна отримати освіту за одним з шести напрямів - соціальна геронтологія, соціологія, викладацька справа, психологія, філософія і теологія). Як місце проходження практики університети пропонують пансіонати для пенсіонерів, дитячі садочки, школи, організовують суспільні роботи між сусідами в домі тощо.

Будьте як діти

В деяких країнах дорослих людей саджають за одну парту разом з дітьми. Це виступає стимулом для людини задуматися про власну освіту. Таким чином, головна ціль одного з освітніх проектів у Ірландії - залучити батьків до процесу шкільного навчання. Дорослим учням розповідають про освітню систему Ірландії, пояснюють, як виконувати домашнє завдання разом з дітьми, допомагають отримати впевненість, яка необхідна батькам у спілкуванні з адміністрацією школи і викладачами. Занурюючись в освітній процес, дорослі люди покращують і власні навички навчання. Діти в цій програмі є “приманкою” для батьків, щоб залучити їх самих у майбутньому до навчання. Одного разу приєднавшись до процесу навчання дитини, до сімейного навчання, батьки усвідомлюють, що у них є власний потенціал, і починають замислюватися про те, де і як їм самим вчитися.

Учня треба захантити

У багатьох західних країнах серед дорослого населення ведуть активну агітаційну роботу. Людина, яка досягла високих результатів  професійної майстерності в одному напрямі, часто має сумніви, чи варто йому чи їй отримувати нову спеціальність. Тоді “агітатори” - зазвичай, консультанти в сфері освіти,- надихають їх і мотивують будь-яким чином.  Вони приходять в компанії, ділові спільноти і персонально знайомляться з людьми. Таку підтримку можна отримати по телефону або в електронному листуванні. Гасло консультантів - “Вчитися ніколи не пізно” («It is always a good time to learn»). Вони також розповідають людям, де і як можна вчитися, і що саме вивчати. Так, Совенський інститут з питань освіти дорослих відкрив на території всієї країни мережу консультаційних центрів, в яких працюють досвідчені ментори. Ця мережа повинна об’єднати як можна більше місцевих освітніх центрів, тренерів і репетиторів, які спеціалізуються на курсах для дорослих. Всі вони допомагають вже давно працюючим людям “навчитися вчитися”, сприяють тому, щоб дорослі учні у будь-який момент могли оцінити якість своїх знань і підтвердити кваліфікацію, отриману раніше.

В Швеції такий обов’язок виконують соціальні працівники. Вони влаштовують “мотиваційні візити” до людей, які не готові або не хочуть продовжувати своє навчання. Таку ж роботу роблять і в Фінляндії, де система освіти ділиться на декілька видів: формальна, неформальна і вільна безкоштовна (liberal education). Фіни у будь-якому віці можуть піти на найрізноманітніші курси - від вивчення іноземних мов, інформаційних технологій, мистецтва і ремесл до занять спортом. 

Вчіться для здоров’я

Вчитися корисно не тільки для професійних потреб, але і для здоров’я, щоб залишатися в хорошій фізичній формі. Про це сказано в доповіді Європейської комісії, яка вийшла у 2015 році (у ній аналізують політику навчання дорослих людей і її ефективність в Європі). Люди старші середнього віку, які продовжують вчитися з метою покращення своїх професійних здібностей, більш відповідально сприймають важливу для них медичну інформацію - діагнози, призначення лікарів, включно з притриманням таких довгострокових, необхідних режимів і особливого раціону для захворювання, як, наприклад, цукровий діабет.

Підсумуємо. Вже зараз зрозуміло, що традиційна модель освіти відмирає. Сьогодні, щоб стати експертом в тій чи іншій сфері, не потрібно  5 років вивчати теорію: будь-які знання стають старими, тому що скорочуються життєві цикли технологій, продуктів.

Тому завдання мінімуму для кожної людини, незалежно від віку,- мотивувати себе вчитися. Чому-небудь - важливі як знання, так і сам процес. Навіть просунуті компанії намагаються наймати співробітників не за конкретні компетенції, а за толерантність до невизначеності, спроможність швидко змінюватися і “перезбирати” себе.

П.С. Для створення цієї статті, переклали це джерело.

А для того, щоб хоч зараз почати вчитися, заходьте та обирайте на сайті https://studydive.com/ua