28 лютого

Вмч. Федора Тирона (бл. 306) (перехідне святкування в суботу 1-го тижня Великого посту). Свт. Арсенія (Мацієвича), митр. Ростовського (1772). Прп. Василія, спов. (750). Сщмч. Протерія, патр. Олександрійського (457). Сщмч. Нестора, єп. Магідійського (250). Прпп. Марини і Кіри (бл. 450). Прп. Касіяна Римлянина (435) (пам'ять переноситься з 29 лютого). Прп. Касіяна, затворника Києво-Печерського, у Дальніх печерах (XIII – ХІV) (пам'ять переноситься з 29 лютого). Прп. Іоана, названого Варсонофієм, єп. Дамаського (V); прп. Феоктириста, спов., ігум. Пелікітського (VІІІ) (пам'ять переноситься з 29 лютого). Свт. Мелетія, архієп. Харківського (1840). (пам'ять переноситься з 29 лютого).

Літургія за чином свт. Іоана Золотоустого.

Вмч.: 2 Тим., 292 зач., II, 1 – 10. Ін., 52 зач., XV, 17 – XVI, 2.

Ряд.: Євр., 303 зач., I, 1 – 12. Мк., 10 зач., II, 23 – III, 5.

Служба тільки з Тріоді. На Літургії прокимен, глас 7-й «Звеселиться праведник у Господі...».

 Бог, Який багаторазово й рiзноманiтно говорив здавна отцям через пророкiв,  2  в останнi ці днi говорив нам через Сина, Якого поставив спадкоємцем усьо­­­го, що Ним i вiки створив.  3  Цей, будучи сяєвом слави i образом iпостасi Його i тримаючи все словом сили Своєї, здiйснивши Собою очищення грiхiв наших, сiв праворуч престолу величi на висотi‚  4  ставши настiльки кращим від ангелiв, наскiльки славнiше вiд них успадкував iм’я.  5  Бо кому коли з ангелiв сказав Бог: «Ти — Син Мiй, Я нинi породив Тебе?» I ще: «Я буду Йому Отцем, i Вiн буде Менi Сином»?  6  Також, коли вводить Первородного у всесвiт, промовляє: «I нехай поклоняться Йому всi Ангели Божi».  7  Про Ангелiв сказано: «Ти твориш духiв ангелами Своїми i слугами Своїми вогненне полум’я».  8  А про Сина: «Престіл Твiй, Боже, повiк вiку: жезл царства Твого — жезл правоти.  9  Ти полюбив правду i зненавидiв беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твiй єлеєм радости бiльше, нiж спiльникiв Твоїх».  10  Та: «Hа початку Ти, Гос­поди, заснував землю, i небеса — дiло рук Твоїх;  11  вони загинуть, а Ти перебуваєш, i всi постарiють, як риза,  12  i як одяг згорнеш їх, i змiняться; але Ти Той самий, i лiта Твої не скiнчаться». 

23 І довелося Йому в суботу проходити через посіви, і ученики Його дорогою почали рвати колоски. 24 І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити. 25 Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо зголоднів сам і ті, що були з ним? 26 Як увійшов він у дім Божий за первосвященика Авиафара і їв хліби принесення, яких не повинен їсти ніхто, крім священиків, і дав тим, що були з ним? 27 І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи; 28 тому Син Людський є господар і суботи. І знов увійшов до синагоги. І там був чоловік, який мав усохлу руку. 2 І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його. 3 Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині. 4 А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити — душу спасти чи загубити? Вони ж мовчали. 5 І, глянувши на них з гнівом, засмучений закам’янілістю сердець їхніх, каже чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.