26 лютого

Свт. Порфирія, архієп. Газького (420). Мч. Севастіана (бл. 66).

На 6-му часі: Іс. II, 11 – 21. На веч.: Бут. II, 4 – 19. Притч. III, 1 – 18

Поникнуть горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день.  12  Бо  гряде  день Господа Саваофа на все горде й зарозуміле і на все звеличене, — і воно буде принижене, —  13  і на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби васанські,  14  і на всі високі гори, і на всі підвищені пагорби,  15  і на усяку високу вежу, і на всяку міцну стіну,  16  і на всі кораблі фарсиські, і на всі жадані прикраси їх.  17  І впа­­де велич людська, і високе людське принизиться; і один Господь буде високий у той день,  18  й ідоли зовсім зник­нуть.  19  І ввійдуть  люди  в ущелини скель і у прірви землі від страху Гос­­пода і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.  20  У той день людина кине кротам і кажанам срібних своїх ідолів і золотих своїх ідолів, яких зробила собі для поклоніння їм,  21  щоб увійти в ущелини скель і у розпадини гір від страху Господа і від слави величі Його, коли Він повстане скрушити землю.

4  Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,  5  і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,  6  але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.  7  І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.  8  І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.  9  І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.  10  З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.  11  Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;  12  і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.  13  Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.  14  Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат.  15  І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.  16  І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти,  17  а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.  18  І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою.  19  Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй. 

Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє; 2 бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі. 3 Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого, 4 і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей. 5 Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій. 6 У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої. 7 Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла: 8 це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх. 9 Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх, 10 і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином. 11 Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його; 12 бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого. 13 Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, — 14 тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота: 15 вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею. 16 Довголіття — у правиці її, а в лівій (руці) у неї — багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;] 17 путі її — путі приємні, і всі стежки її — мирні. 18 Вона — древо життя для тих, які здобувають її, — і блаженні, які зберігають її!