15 українських реалій, з якими ти стикався, але не задумувався...

Соромно це визнавати, але пересічний українець звик жити "чужим розумом": то в Автралії пожежі, то в Москві новий концерт Пугачової, то в США вибори. А те, що у нас - це так, дріб'язкове і неважливе: хай цим займаються нечисленні активісти.

Саме тому, у порівнянні з закордонними суспільствами, процес усвідомлення явищ нашого іде повільно. І все ж у нас є що вам показати!

Мовні

1. Принципова російськомовність - переконання російськомовного громадянина України в тому, що всі українці розуміють російську і повинні толерувати його спілкування нею в місцях, не призначених для цього. Не має нічого спільного з самою російською мовою, російськомовністю, чи етнічним походженням людини.
2. Синдром "Яніабязан" - поведінка працівника сфери послуг в Україні, який не хоче надавати послуги українською мовою. Назва походить від типової відповіді враженого "Я ні абязан ґаваріть па-украінскі". Основна проблема в тому, що він якраз зобов'язаний, а якби й не був, то в чому проблема виконувати прохання клієнта? - врешті саме для цього він там і стоїть.

3. Зросійщене цитування - явище, коли особа включає в грамотний (чи не дуже) український мовний потік цитати та крилаті вислови російською. Навіть якщо вони в оригіналі на інших мовах і давно мають прекрасні українські переклади.

4. Комплекс перекручування української - переконання громадянина України в тому, що краще вже говорити російською, ніж поганою українською — «перекручувати» її. Нав'язаність іще совєцьких часів. Зокрема побутує думка, що якщо в українській нема зручного способу щось пояснити (а насправді мовець його просто не знає), то краще вже сказати цю частину російською і не соромитися. Але навіщо?

5. Красива українська зі Львова - мем ряду українськомовних спільнот, де у відповідь на гарну українську у людини РАПТОВО питають, чи вона не зі Львова. Смішно ще й тому, що у Львові теж далеко не досконала українська. Втім, все просто: красива українська не у тих, хто зі Львова, а у тих, хто опанував грамоту і практикував мову.

Соціальні

6. Хуяч - особливий вид діяча (звідси і перекручена назва). Такий персонаж виправдовує своєю діяльністю заради абстратного "блага", передовсім нації чи українізації, конкретні соціально-сумнівні чи навіть кримінальні вчинки зроблені для власної вигоди. Як правило хуяч імітує інтерес до проблем українського суспільства, зокрема мовних і культурних, аби знайти коло спілкування, профіти, чи вагіну, котра нарешті дасть. Притамінні такі риси як комплекс месії, надмірна потреба у моральній чистоті та шизофренічне ставлення до всіх, хто з цим всім не згоден і не потурає "необхідним вчинкам".

7. Гіперпатріот - особа, вражена гіперболізованим патріотизмом головного мозку. Зазвичай, має нездоровий потяг до всього українського та до істерики спримає будь-яку згадку Московії. Має чітко виражене бажання демонструвати свою українськість та дорікати іншим за їх недостатню/слабко проартикульовану українськість.

8. Сосисочна вечірка - так називають збори компанії, яка на 100% складається з хлопців. Хто й досі не зрозумів: сосисочка, бо прутні нагадують сосиски. Феномен пов'язаний з гіпергамією серед жінок. Аналогічна вечірка, але лише з дівчат може зватися мельмінною або вареничною.

9. Постколоніальний страх осоромлення / Комплекс Шевченка - панічний страх учасника довільної українізаційної справи перед осоромленням його самого, українізації чи України «негідними» діями якогось іншого громадянина чи активіста. Все дуже просто на прикладі Шевченка і Пушкіна. Якщо перший — це винятково мистецька людина і страждалець (хоча реальний Шевченко, знову ж, був не зовсім таким), і цим українець пишається і старається бути такою ж недоторканно примадонною, то Пушкін — це офіційно гуляка, авантюрист і всюди свій чувак, і таким пишається росіянин і прагне бути на нього схожим. Аналогічно й у інших народів колонізаторів та колонізованих: Байрон і Шекспір позиціонуються як авантюристи, а білоруські поети — як примадонни-страждальці.

10. Україномовне антиукраїнство - феномен того, що україномовність і навіть діяльність з поширення української мови та створення україномовного контенту не означає автоматичну корисність для українського суспільства та держави. Якщо ви вже включили автохейт, то згадайте КПРС в Україні і тони видань Леніна та Сталіна українською. "Україна це не там, де контент українською, а там де українців не пиздять ногами".

Психологічні

11. Позиційне мислення - спосіб мислення, в рамках якого індивід зациклений не на пошуку найкращого рішення проблеми, а на правоті чи неправоті певної позиції (звідки і назва). Зазвичай є одзнакою деградства. Позиційником називають особу, яка таким страждає. Терміни не наукові, а побутові. Для охочих заглибитися, треба читати конфліктологію.

12. Негативізм - явище, коли люди займають протиставне положення до панівних думок (мейнстріму) не через реальну і ґрунтовну незгоду з ними, а тому, що бачать більший потенціал самореалізації для себе в рамках боротьби з ними, ніж будучи одним із деталей «системи». В цьому може бути користь, але є великий ризик згаяти своє життя на хуйню. Більшість "ідей" негативістів - це неконструктивна маячня, яка не ґрунтується ні на чому крім бажання бути інакшими. А тому не може бути сприйнята в будь-якій формі, що в свою чергу породжує в опонентів клішовану думку "вони не хочуть чути наших потреб". Хоча знову ж, потреб як таких не існує.

13. Приписування тверджень - логічна помилка і загалом найпопулярніший спосіб елементарно доїбатися. От ти, користувачу, читаєш цю статтю. Що, пишаєшся тим, що такий розумний і літери знаєш? Може ти ще й вважаєш, що один такий всі статті на телеграфі можеш читати? Думаєш що ти тут пан і бог читання і ніхто не має права і слова читнути без тебе? Пішов нахуй з такими твердженнями!

14. Синдром кріпака - бажання людини пристосовуватися та захищати своїх гнобителів навіть тоді, коли це не необхідно та навіть шкідливо їй. Проявляється як в соціальному плані ("оманогівнюк"), так і в мовному. Поряд із життєвою непридатністю таких людей до довірчих відносин виникають лулзові ситуації: дві абсолютно україномовні людини спілкуються одне з одним поганою російською мовою; "кріпак" в середовищі, скажімо 1 російськомовного українця і 9 україномовних переходить на російську; україномовні працівники сервісу починають захищати працівника з синдромом Яніабязан, хоча винен якраз він.

15. Увагохвойда - будь яка людина що хвойдить особистими фото та відеоматеріалами в загальнодоступних місцях, часто в провокативній манері. Також застосовується до людей, які намагаються привернути до себе увагу різними побутовими профанаціями.

Все ж з часом українська суспільна думка розвивається і хотілося б думати, що і ви тепер знаєте, як назвати явища, які і так спостерігали. Незрозумілі слова - гугліть. Знайдете приклади і пояснення де-інде.

Ділися з друзями, аби вони теж спершу програли, а потім поплакали.