15 перемог Українського війська

14 жовтня ми святкуємо День захисників та захисниць України. Із сотень битв різних епох на терені України м и обрали  лише  15  славетних   перемог   українського війська   над загарбниками  та поневолювачами : від печенігів-кочівників  Х  –  ХІ   століття до путінських терористів ХХІ століття .  Масштаби та наслідки цих битв різняться. Проте у  кожній  з них   – звитяга, мужність та героїзм  українських воїнів.   Кожна засвідчує, що ми нащадки вправних  вояків, талановитих полководців, лицарів та героїв.

1.

Розгром печенігів під Києвом. 1036 р. Великий князь київський Ярослав Володимирович знаходився у Новгороді. Його повідомили, що печеніги оточують столицю. Зібравши військо, він швидко повернувся до Києва, і “ввійшов у город свій” тоді, коли навколо міста вже було безліч печенігів. Перед вирішальною битвою князь “ісполчив дружину”, тобто вишикував її перед містом у певному бойовому порядку: варягів посередині, киян – з правого боку, новгородців – на лівому крилі.  “І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав..”. Полк важкоозброєних воїнів-варягів прийняв на себе таранний удар печенізької кінноти і розсіяв її, чим і вирішив результат битви на користь київського князя. Русичі вщент розгромили печенігів, які ніколи більше не порушували кордонів руських земель.

2.

Ярославська битва. 17 серпня 1245 р. Військагалицького князя Данила Романовича та волинського князя Василька Романовича біля міста Ярослав (нині Підкарпатське воєводство, Польща) розгромило об’єднане військо угорців, поляків та галицьких боярна чолі з претендентом на галицький стіл князем Ростиславом Михайловичем. Результатом битви став остаточний розгром галицької боярської опозиції, зміцнення внутрішнього миру та міжнародного престижу Галицької та Волинської земель.

3.

Синьоводська битва. 1362 р. Переможна битва об’єднаної литовсько-руської армії під командування князя Ольгерда Гедиміновича проти військ Золотої Орди на берегах річки Сині Води (нині Синюха, ліва притока Південного Бугу) поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області). Це фактично перша значна перемога військ Великого князівства Литовського над татарами в умовах степу. Результатом битви стало приєднання до Великого князівства Литовського Поділля та закріплення влади над Київським князівством. Вона поклала початок звільненню українських земель від золотоординського панування.

4.

Грюнвальдська битва (Битва під Танненбергом, нині територія Польщі). 15 липня 1410 р. Одна з найбільших битв середньовіччя. Об’єднане військо Королівства Польського та Великого князівства Литовського перемогло військо Тевтонського ордену. У королівському війську були хоругви (підрозділи) з Галицької, Волинської, Подільської, Перемишльської, Холмської земель. У складі литовського війська були хоругви з Волині й Берестейщини, Київщини та Чернігівщини. Війська Тевтонського ордену були розгромлені. Перемога союзних військ підірвала військову могутність ордену і припинила просування німецьких рицарів на Схід. 

5.

Битва під Оршею. 8 вересня 1514 р. Союзне військо Великого князівства Литовського і Польського королівства, очолюване руським князем Костянтином Острозьким, розгромило армію московитів на річці Кропивній під Оршею (нині місто у Вітебській області, Білорусь). Об’єднане військо складалося із українських, білоруських, литовських, польських загонів та невеликої кількості європейських найманців. Небезпека вторгнення вглиб Литви та подальших територіальних втрат на користь Московської держави була ліквідована.Битва під Оршею – це досвід спільних зусиль різних народів центральної Європи у боротьбі за свою свободу та незалежність.

6.

Хотинська битва. 2 вересня – 10 жовтня 1621р. Завершальна битва Хотинської війни 1620 – 1621 років між Річчю Посполитою та Османськоюімперією. Величезний внесок у знищення османської армії під Хотином зробили українські козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. У результаті колосальних втрат (близько 40 тисяч воїнів) султан Осман II був змушений припинити війну. Було розвіяно міф про непереможність турецького війська, зупинена експансія Османської імперії в Європу. 

7.

Жовтоводська битва. 29 квітня – 16 травня 1648 р. Перша переможна битва козацько-татарськоїармії гетьмана Богдана Хмельницького над військомРечі Посполитої. Відбулася на річці Жовті Води (нині річка Жовта), поблизу урочища Княжі Байраки біля села Пахарівка Олександрійського району Кіровоградської області та на околиці міста П’ятихатки П’ятихатського району Дніпропетровської області. Річпосполитське військо було розбито. Частина воїнів потрапила в полон.Перемога під Жовтими Водами сприяла розгортанню визвольного руху.

8.

Корсунська битва. 26 травня 1648 р. Перемога козацько-татарської армії під проводом Богдана Хмельницького над військом Речі Посполитої під командуванням Миколи Потоцького у балці неподалік сучасного села Виграїв (колишній хутір Горохова Діброва) Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Польська армія потрапила в засідку і була розгромлена за кілька годин. Це був нечуваний в історії козацьких воєн розгром коронного війська. Внаслідок перемог під Жовтими Водами та Корсунем Богдан Хмельницький здобув вагомий шанс на реалізацію своїх планів побудови козацької автономії.

9.

Батозька битва. 1 – 2 червня 1652 р. Козацько-татарська армія під проводом Богдана Хмельницького перемогла коронне військо під командування Мартіна Калиновського поблизу гори Батіг (біля сучасного села ЧетвертинівкаТростянецького району Вінницької області). Річпосполитське військо було вщент розгромлене. Наслідком битви стало фактичне відновлення дії Зборівського договору (1649) і скасування Білоцерківського (1651), який був підписаний після поразки козацького війська під Берестечком.Територія козацької України знову розширилась до меж часів Зборівської угоди (колишні Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства).

10.

Конотопська битва. 7 – 9 липня 1659 р. Переможна битва козацько-татарського війська на чолі з гетьманом Іваном Виговським проти московської армії на берегах річки Куколки (біля сіл Соснівка і Шаповалівка неподалік Конотопа). Московське військо під командуванням Олексія Трубецького і Григорія Ромодановського було вщент розбито. За літописними відомостями, на Конотопському полі полягло від 14 до 40 тисяч царських ратників. У полон потрапили представники аристократичних московських родів. Це була одна з найбільш відчутних і ганебних поразок царських військ у другій половині XVII століття. 

11.

Кримська операція Петра Болбочана. Квітень 1918 р. Військовий похід Кримської групи, яка була сформована з частин Окремої Запорізької дивізії армії Української Народної Республіки (УНР), на чолі з полковником Петром Болбочаном на Кримпроти більшовиків. Війська Кримської групи 13 квітня розпочали похід зі станції Лозової (зараз місто у Харківській області). Наступного дня вони визволили Олександрівськ, 18 квітня – Мелітополь, 22 квітня – Джанкой, 25 квітня – Сімферополь і Бахчисарай. На вимогу німецького командування Кримська група була змушена зупинити просування вперед. 

Таким чином, удвічі поступаючись більшовицьким силам, українці прорвалися на півострів без німецької допомоги і спричинили падіння більшовицької влади у Криму. Наближення Кримської групи обумовило підняття 29 квітня 1918року Чорноморським флотом у Севастополі українських прапорів.

12.

Перший Зимовий Похід. 6 грудня 1919 р. – 6 травня 1920 р. Партизанський рейд військових з’єднань Армії УНР по тилах білогвардійських та червоних військ. За п’ять місяців учасники рейду під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка подолали понад 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Вінницької областей. Маневруючи ворожими тилами, Армія УНР провела десятки бойових операцій, руйнуючи ворожі установи та засоби комунікації, відвойовуючи міста та містечка. Було проведено близько 50 переможних боїв. Перший Зимовий похід Армії УНР є унікальною військовою операцією, під час якої українська армія вдало застосувала партизанські методи боротьби. Маючи надзвичайно слабке військово-технічне та медичне забезпечення, Армія УНР змогла виконати головне завдання – зберегла себе. 

Один з найвідоміших переможних боїв Армії УНР у Першому Зимовому поході – штурм 16 квітня 1920 року підрозділами Армії УНР вузлової станції Вознесенськ, яка перебувала в руках більшовицьких підрозділів. Українські вояки здобули місто майже без набоїв. Чимало козаків ішли в атаку взагалі голіруч і, аби підбадьорити своїх товаришів, плескали в долоні. Перемогу в бою за Вознесенськ командарм Михайло Омелянович-Павленко назвав днем «нагороди нашому козацтву за довгий, тяжкий і славний похід». Це була найбільша військова перемога за весь час походу.

13.

Бій під Гурбами. 21 – 25 квітня 1944 р. Найзапекліші бойові сутички між підрозділами Української повстанської армії (УПА) та внутрішніми військами Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) СРСР з використанням авіації, танків і артилерії. Протистояння відбувалось біля урочища Гурби на півдні Здолбунівськогорайону й охопило частину сучасних Дубенського та Острозького районів Рівненщини і Кременецького та Шумського районів Тернопільщини. Українських повстанців разом з місцевими мешканцями, які до них приєдналися, було близько 5 тисяч. Загальна кількість солдат НКВС – від 15 до 30 тисяч. У бою під Гурбами війська НКВС не змогли здолати супротивника. На світанку 25 квітня повстанці окремими групами приблизно по тисячі бійців прорвалися в напрямку Дерманського і Суразькоголісових масивів.

14.

Звільнення території Сходу України від російських окупаційних військ Літо 2014 року. Протягом травня - вересня 2014 р. сили АТО провели більше 40 операцій та звільнили понад дві третини окупованих територій, понад 100 населених пунктів Донецької та Луганської областей. Так, зокрема, 5 липня українські війська звільнили міста Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку, 6 липня – Артемівськ (тепер – Бахмут). До 7 липня росіяни втратили контроль над територіями Артемівського (тепер –Бахмутського), Мар’їнського і Слов’янського районів Донецької області. У подальшому було звільнено Сіверськ (13 липня), Дзержинськ (тепер – Торецьк) (16 - 17 липня), Сєверодонецьк та Лисичанськ (18 - 20 липня), Дебальцеве (24 - 26 липня), Вуглегірськ (12 - 13 липня), Жданівку (15 - 17 липня), Авдіївку(30 липня), Красногорівку (1 серпня), Мар’їнку (5 серпня) та ряд інших населених пунктів Донецької та Луганської областей. На звільнені від окупантів території повернулося мирне життя.

15.

Оборона Донецького аеропорту. 26 травня 2014 р. – 22 січня 2015 р. Бої за Донецький аеропорт стали одними з найзапекліших у російсько-українській війні. Вони розгорнулися між українськими військами та бійцями добровольчих формувань, з однієї сторони, та силами російських терористичних угруповань і окупаційних військРосійської Федерації з іншої. Захисники ДАПувийшли з аеропорту, коли термінали та злітна смуга були цілковито зруйновані. Оборона Донецького аеропорту, яка тривала 242 дні, стала символом незламності та бойового духу українського війська.