***
RaТак зовсім безглуздо, здається.
Горить у байдужості погляд один,
На більше нас не вистачило.
Відвертість тремтить у закритій кімнаті,
на волі її й не чутно
Так тихо, так просто. Чи ж так безневинно?
У чому ти винен? У чому я винна?
Це смішно, не чесно. Безапеляційно.
По розбитих тротуарах, я крейдою не намалюю.
У листі не напишу, тобі не розкажу.
Я знову у ціль.
Я знову промажу.
Це ж так просто. Це ж правда, тут беззаперечно:
Чого не було, того і не було.
30.08.16.