Історія БДСМу як культури
ShamisticНу, якщо бути точніше, історія БДСМу як СУБКУЛЬТУРИ)
24.07 міжнародний день БДСМу, і я вирішила вам трошки розповісти історію формування БДСМу. Всесвітній день БДСМ зародився у Барселоні, Іспанія. Він був запущений Куртом Уолтером Фішером, засновником та власником Rosas Cinco Club, першого клубу в Європі, присвяченого виключно БДСМ та фетишам. Він обрав дату 24 липня (24/7) як відсилання до цілодобових БДСМ-відносин, де домінування та підкоренея є постійними, тобто 24 години на добу та сім днів на тиждень. Його основна мета - підвищити глобальну поінформованість про БДСМ і розповісти про нього людям, щоб розвіяти стереотипи та боротися зі стигмою, пов'язаною з БДСМ та іншими нестандартними сексуальними практиками.
В саму глибоку "історію БДСМ" ми пірнати не будемо. Усі ці релігійні фанатики типу флагелянтів, та хворі твори маркіза де Сада не є основою саме субкультури БДСМу, як і твір його "протилежності" Захер- Мазоха. Але, завдяки цим двум хлопам виникло поняття садизму, та мазохізму. Скажете, так що ж не так? СМ - гарна частина Теми! А я й не буду сперечатись, але такий момент - ці назви значились у психічних розладах. У 18 столітті "нестандартні" сексуальні відносини, в т.ч садизм і мазохізм значились як психічні розлади. В наш час теж, але є відмінність. Завдяки МКХ 11 (міжнародна класифікація хвороб 11 перегляд) та DSM 5 (Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders) виключили КОНСЕСУАЛЬНИЙ садизм та мазохізм із розладів сексуальної поведінки. Тут ми підійшли до того, що як культуру БДСМ формує саме активна згода (що відрізняє від побутового насильства), а також безпека та розумність SSC (Save, Sane, Consesual).
І тут ми з 18 століття перескакуємо на 20. До настання 2ї світової війни в 1930-1940 роках в європейських борделях квітне гра в домінацію жінки, рольове відігравання творів де Сада та Мазоха, як розваги богеми. В Європі повним ходом йде 2га Світова війна. По її закінченню в 1945 році "міцна чоловіча дружба" покидає окопи, та переходить в мирне життя. В цей період в США формуються перші БДСМ клуби, завдяки представникам Leather Culture. Садомазохістські практики повоєнних років примітні гомосексуальними рухами, такими як «Old Guard leather» і «Samois». «Old Guard leather» являла собою мережу закритих клубів, створених солдатами американської армії, що повернулися з Європи після закінчення Другої світової війни (у той період в американській армії гомосексуальність отримала досить високе поширення). У цих клубах відтворювалася атмосфера сплетення жорстокості, еротизму, військової ієрархії та дисципліни, подібна військовій. От в цих закритих клубах зароджується гілка СМщиків, та поряд із ними шанувальників Домінації та підкорення - ДС-БД.
Leather culture існує з кінця 1940-х років, коли вона, ймовірно, виросла з післявоєнної байкерської культури. Піонерські мотоциклетні клуби включали мотоциклетний клуб «Сатири», заснований в Лос-Анджелесі в 1954 році; Мотоциклетний клуб Oedipus, також заснований в Лос-Анджелесі в 1958 році, і Нью-Йоркський мотоциклетний клуб. Ранні клуби в Сан-Франциско включали Warlocks і California Motor Club, в той час як ранні клуби в Сіднеї включали South Pacific Motor Club (SPMC). Перший гей-шкіряний бар в США, Голд-Кост, відкритий в Чикаго в 1958 році, був заснований Домом Оречудосом і Чаком Ренслоу. Південний ринок в Сан-Франциско став центром шкіряної субкультури в гей-співтоваристві в 1961 році, коли Tool Box відкрив свої двері і став першим шкіряним баром в цьому районі. Він відкрився в 1961 році за адресою 339 4th Street і закрився в 1971 році. Це був гей-бар, який відвідували гей-мотоциклетні клуби. Він відкрився в 1961 році за адресою 339 4th Street і закрився в 1971 році. Це був гей-бар, який відвідували гей-мотоциклетні клуби. Він став відомим завдяки статті Пола Велча «Life» під назвою «Гомосексуалізм в Америці» в червні 1964 року, коли національне видання вперше повідомило про гомосексуальні проблеми. Хел Колл направив фотографа Life для отримання матеріалу, який довгий час працював, щоб розвінчати міф про те, що всі гомосексуальні чоловіки жіночні. Стаття відкривалася двосторінковим розворотом, що зображає шкіряних чоловіків у натуральну величину в барі, які були описані Чаком Арнеттом в 1962 році. Стаття описувала Сан-Франциско як «гей-столицю Америки» і надихнула багатьох шкіряних-геїв переїхати туди. Коли Stud, поряд з Febe's, відкрився на Фолсом-стріт в Сан-Франциско в 1966 році, інші гей-шкіряні бари і заклади, що обслуговують шкіряну субкультуру, послідували за створенням фундаменту для зростаючих геїв шкіряних співтовариств. Stud також спочатку був місцем зустрічі Пекельних ангелів.
Якщо що, лесбійський рух також не стояв осторонь, та боровся за створення лесбійської гілки Leather culture. Сінтія Слейтер (1945-1989) була співзасновницею другої БДСМ-організації, заснованої в США (після The Eulenspiegel Society), Сан-Франциско, Каліфорнія, БДСМ-групи навчання та підтримки, відомої як Товариство Януса, яку вона заснувала разом з Ларрі Олсеном у серпні 1974 року.
«Було три основні причини, чому ми обрали Януса. По-перше, Янус має два обличчя, які ми інтерпретували як подвійність SM. По-друге, він римський бог порталів і, що більш важливо, початку і кінця. Для нас це означає початок самоприйняття, початок свободи від провини і, в кінцевому рахунку, кінець ненависті до себе і страху перед бажаннями СМ. І по-третє, Янус – римський бог війни – війни, яку ми ведемо проти стереотипів, які зазвичай спрямовані проти нас» - Сінтія Слейтер. Товариство Януса - це некомерційна, волонтерська діяльність, присвячена мистецтву безпечного, консенсуального та неексплуатаційного БДСМу. Вони публікують інформаційний бюлетень раз на два місяці під назвою Growing Pains і щомісячний графік БДСМ-подій під назвою Rapid Release, які розсилаються членам спільноти.Група під назвою Cardea, жіноча дискусійна група в рамках Janus Society, існувала з 1977 по 1978 рік, перш ніж вона припинила своє існування. Ядро лесбійських учасниць Cardea, включаючи Пет Каліфію, яка на той час ідентифікувала себе як лесбіянку, Гейл Рубін та шістнадцять інших, надихнулися на створення Samois 13 червня 1978 року, як виключно лесбійську БДСМ групу. Samois зазнавала сильних докорів (а іноді і пікетів) з боку Women Against Violence in Pornography and Media (WAVPM), ранньої феміністичної групи проти порнографії. WAVPM, як і пізніші феміністки проти порнографії, дуже рішуче виступала проти садомазохізму, вбачаючи в ньому ритуальне насильство над жінками. Члени Samois твердо вірили, що їх спосіб практикувати SM повністю сумісний з фемінізмом, і вважали, що феміністична сексуальність, яку відстоює WAVPM, була консервативною і пуританською. Samois відкрито виступав проти WAVPM із їх позицією, і обмін думками між двома групами був однією з перших битв того, що пізніше стало відомим як феміністичні сексуальні війни, причому Samois був одним з перших захисників того, що стало відомим як секс-позитивний фемінізм. Книга «Прихід до влади», відредагована членами групи Samois і опублікована в 1981 році, стала основною роботою лесбійського БДСМ-руху. Samois розпався в 1983 році через особисті чвари; однак у 1984 році Гейл Рубін допомогла створити іншу організацію під назвою Rogues. Ізгої проіснували до 1997 року, коли вони теж розкололися через чвари. Група розколотих, Вигнанці, все ще існує станом на 2012 рік і продовжує традиції Samois та Ізгоїв. У 1996 році Пет Каліфія і Робін Суїні опублікували антологію під назвою The Second Coming: A Leatherdyke Reader, він також містив історичну інформацію про ізгоїв, а також інших лесбійських БДСМ-груп, таких як Lesbian Sex Mafia і Briar Rose. В 2017 р National Leather Association International заснувала нагороди за видатні досягнення в SM/фетиші/шкіряній літературі. Категорії включають премію Samois за антологію. У 2019 році Samois був введений до Зали слави шкіри.
Leather and Lace, жіноча соціальна група, що підтримує БДСМ, була заснована в Лос-Анджелесі в 1980 році. Leather and Lace (Шкіра та Мереживо) перейняли традиції «старої гвардії» від чоловіків Avatar (гейська БДСМ організація). Шкіра та мереживо мали кодекс поведінки та уніформу, яку можна було носити лише після того, як член заслужив на це право.
В 1984 році в Сан Франциско була проведена ярмарка на Фолом-Стріт. Це була перша велика подія, присв'ячена шкіряним виробам, та демонстрації продуктів БДСМ культури.
В 1989 році, штат Іллінойс, місто Чікаго Тоні ДеБлайз продемонстрував "Шкіряний флаг гордості", який став символом Leather Culture. «Деякі, особливо на Східному узбережжі, позитивно відреагували на концепцію, але були дуже стурбовані, а деякі навіть образилися, що я не залучив спільноту до допомоги у створенні дизайну." Тоні ДеБлайз. У червні 1989 року цей прапор був використаний шкіряною спільнотою на параді в Портленді, штат Орегон, що стало його першою появою на параді.
Чиказький архів і музей шкіри був заснований в 1991 році Чаком Ренслоу і Тоні ДеБле як «Публічний архів, бібліотека і музей історії та культури шкіри, кінку, фетишу і БДСМу». У 2002 році в статті в Washington Post зазначалося, що Джек МакДжордж керує шкіряною і БДСМ-спільнотою у Вашингтоні, округ Колумбія. МакДжордж не намагався приховати свою причетність до БДСМ і шкіряного способу життя; його повне ім'я з'явилося на видному місці на веб-сайтах, і він розповів про це The Post та іншим засобам масової інформації. У 2005 році Віола Джонсон запустила The Carter/Johnson Library &; Collection, «колекцію з тисяч книг, журналів, плакатів, ілюстрацій, значків клубів і заходів, газет, програм заходів, що показують шкіру, фетиш, та історію S/M». Leather &; Grace, (нині неіснуюча) організація Unitarian Universalist Kinksters, була заснована в 2011 році і об'єднала червону палаючу чашу зі смужками шкіряного прапора гордості в своєму логотипі.
В 2005 (?) році був представлений флаг БДСМ спільноти, розроблений Таносом (не знайшла нормальне посилання, це організація), основною ідеєю було представляти БДСМ спільноту на прайдах з посилом " "Що люди, чия сексуальність або уподобання у стосунках включают БДСМ заслуговують на ті ж права людини, що і всі інші, і не повинні піддаватися дискримінації та переслідуванням». Він включає в себе кольори Leather pride flag та основний символ БДСМ - тріскель, який походить від опису кільця трискеліона Руассі в «Histoire d'O» Поліни Реаж.
Я багато тут написала. Нажаль, в нашій країні немає таких детальних та задокументованих літописів формування БДСМ як культури, але досі живі люди, які памятають перший український БДСМ форум "Воспитание чувств". Перші зустрічі - форумовки учасників спільноти з усієї України. Створення Підвалу, як одного з перших БДСМ клубів в Україні. Формування студії шібарі в Харкові, а потім і в Києві. На данний момент існує багато БДСМ студій в різних містах України. Спільнота активно живе в чатах телеграму. Існує окремо сайт для БДСМ знайомств, створений українцем - Фетсайд. І ми зараз пишемо з вами історію новітнього українського БДСМу, в важкі часи війни. Настав той самий час, коли ми відсторонюємось від впливу руснявого "бдсму", та формуємо свою культуру. Всім кайфових, добровільних та безпечних практик =)