Іскандер– переродження ОТРК "Ока"

Іскандер– переродження ОТРК "Ока"

Автор: Максим Джус

Vanguard Space

На дворі 1987 рік. Холодна війна та існування СРСР доходять до єдиного завершення. Між США та Радянським Союзом укладається "Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності". В результаті тепер обидві сторони не могли створювати ракети наземного базування з дальністю ураження цілей від 500 км до 5500 км.

За пам'ять років до цього на озброєння радянської армії поступає ОТРК "Ока". Дальність польоту ракети даного комплексу становила до 400 км, а вага бойової частини 300-700 кг. Проте пізніше вдалося перевершити характеристики в плані дальності. Це і завадило подальшому існуванні ОТРК. В результаті "Ока" була знята з озброєння і утилізована, у відповідності до договору з США.

В СРСР не збиралися давати задніх. "Точка" яка уже була на службі не попадала під дію договору про ракети середньої та малої дальності, але її можливостей не вистачило навіть після створення модифікації "Точка-У". 21 грудня 1988 року офіційно почалася історія нового ОТРК– наступника "Оки". І ім'я цій ракеті– Іскандер.

"Високоточний оперативно-тактичний ракетний комплекс сухопутних військ 9К720 "Іскандер" призначений для нанесення ефективних ракетних ударів по особливо важливим цілям у глибині оперативної побудови військ противника: вогневим засобам (ракетні комплекси, РСЗВ, далекобійна артилерія) на аеродромах, командних пунктах та вузлах зв'язку, найважливіших об'єктів військової інфраструктури"

ОТРК "Іскандер" створено в результаті спільної роботи групи НДІ, КБ та заводів під керівництвом КБ машинобудування (КБМ м. Коломна), більш відомої як фірма-творець ракетних комплексів "Точка", "Ока". Пускова установка розроблена ЦКЛ "Титан" (м.Волгоград), система самонаведення - ЦНДІ автоматики та гідравліки (м.Москва).


Історія

«Іскандер-Е»

В умовах дії Договору з РСМД 1987 року та відмови від застосування ядерної зброї на ОТРК, з'явилося багато вимог до нових комплексів:

–застосування лише неядерних засобів ураження
–забезпечення прецизійної точності в уражені цілей
–керування на всій траєкторії польоту
–широка номенклатура ефективного бойового оснащення;
–наявність у комплексі системи автоматизації бойового управління та системи інформаційного забезпечення
–можливість комплексування із глобальними системами супутникової навігації
–можливість ураження сильно захищених цілей
–підвищення вогневої продуктивності;
–здатність ефективно долати дію засобів ППО та ПРО

Для задоволення вищезазначених вимог було створено експортний варіант ОТРК 9К720, який одержав позначення "Іскандер-Е". "Іскандер-Е" за своїми тактико-технічними характеристиками повністю відповідає договору про Нерозповсюдження Ракетної зброї та технологій. Це зброя стримування в локальних конфліктах, а для країн з невеликими територіями– стратегічна зброя. Структура комплексу, його системи управління та забезпечення дозволяють оперативно реагувати на нові вимоги без суттєвого доопрацювання його бойових засобів, це все гарантує йому тривалий життєвий цикл.


«Іскандер-М (К)»

Для озброєння російської армії розроблено варіант ракетного комплексу "Іскандер-М" зі збільшеною дальністю польоту (понад 450 км), а також "Іскандер-К", оснащений високоточною крилатою ракетою Р-500 (дальність до 2600 км) системи "Калібр". Комплекс успішно випробуваний у 2007 р. на полігоні Капустін Яр.

У 2007 році комплексами "Іскандер-М" (чотири бойові машини) було оснащено навчальний дивізіон у Капустиному Яру, який взяв участь у війні з Грузією у серпні 2008 р. Російська збройна агресія проти Грузії в серпні 2008 року стала зручним випадком для випробування нового ОТРК в умовах справжньої війни. Спочатку представники Росії категорично заперечували будь-яке застосування комплексів Іскандер в бойових діях, але вже 23 листопада 2011 року «Голос Росії» радісно повідомив, що «офіційні особи визнали використання комплексів Іскандер проти Грузії та підтвердили високу ефективність і статус одного з найточніших і найпотужніших зразків озброєнь в російському арсеналі»

За непідтвердженими даними, ОТРК Іскандер були використані для завдання ударів по базі окремого танкового батальйону в Ґорі, в результаті було знищено 28 танків. Також були невдалі удари по нафтопроводу Баку-Супса і низка вдалих ударів по військово-повітряних базах ВПС Грузії.

Ракетний удар по Ґорі отримав найбільшого розголосу. Станом на 12 серпня 2008 року місто було майже повністю евакуйовано, в ньому залишились переважно іноземні журналісти, які висвітлювали перебіг війни. Внаслідок удару по ринку міста загинуло 10 чоловік, в тому числі журналіст данської телекомпанії RTL. За експертною оцінкою, удар був здійснений 2-3 ракетами з касетною бойовою частиною.

У 2016 році в репортажі телеканалу «Звєзда» неподалік злітно-посадкової смуги військово-повітряної бази «Хмеймім» була помічена пускова установка комплексу Іскандер-М. Цей комплекс також можна помітити на тому самому місці на супутникових знімках Airbus Defense зроблених 20 березня

Додаткові докази розгортання ОТРК Іскандер на авіабазі Хмеймім були поширені на початку 2017 року. Супутникові знімки з супутників компанії Imagesat International (ISI) показали присутність щонайменше 4 машин з комплексу Іскандер на авіабазі. Дві з них перебували під камуфляжною сіткою на ґрунтовому майданчику, але, ймовірно, сильний дощ примусив перемістити машини на відкритий асфальтований майданчик, де вони і були зафіксовані супутником.


Склад Комплексу

До складу комплексу одного дивізіону входять:

–12 самохідних пускових установок (СПУ)
–4 транспортно-зарядні машини (ТЗМ)
–2 командно-штабні машини (КШМ)
–1 рухомий пункт підготовки інформації (ППІ)
–1 машина регламенту та технічного обслуговування (МРТО)
–1 машина життєзабезпечення
СПУ "Іскандер"
Транспортно-зарядна машина
Командно-штабна машина

Основною зброєю для ОТРК "Іскандер" є Балістична ракета– 9М723:

«Ракета 9М723 - твердопаливна, одноступінчаста ракета з бойовою частиною, що не відокремлюється в польоті. Ракета керується на всій траєкторії польоту за допомогою аеродинамічних та газодинамічних рулів. Траєкторія польоту 9М723 напів балістична. Ракета постійно змінює площину траєкторії. Особливо активно вона маневрує на ділянці свого розгону та підходу до мети – з навантаженням від 20 до 30g. Для того щоб перехопити ракету 9М723, протиракета повинна рухатися траєкторією з перевантаженням в два-три рази вище, а це практично неможливо. Більша частина траєкторії польоту ракети проходить на висоті 50 км, що також істотно зменшує ймовірність її поразки противником.»

Безпосередньо на ціль ракета виводиться за допомогою інерційної системи керування, а потім захоплюється автономною оптичною головкою самонаведення.

Ракета може бути оснащена різними бойовими частинами:

–касетною бойовою частиною з уламковими бойовими елементами
–касетною бойовою частиною з кумулятивними уламковими бойовими елементами
–касетною бойовою частиною з бойовими елементами, що самонаводяться
–касетною бойовою частиною об'ємного вибуху
–уламково-фугасною бойовою частиною
–фугасно-запальною бойовою частиною
–проникаючою бойовою частиною

Касетна бойова частина забезпечує розкриття на висоті 0.9-1.4км з подальшим відділенням та стабілізацією бойових елементів. Бойові елементи оснащені радіодатчиками, підрив бойових елементів складає висоті 6-10м над метою.


ТТХ (з Ракетою 9М723)

Дальність ураження цілей:

–мінімальна– 50 км
–максимальна– 280-400 км (500 км>)

Точність стрільби (Кругове Відхилення):

–без системи самонаведення– 30-70 м
–із системою самонаведення– 5-7 м

Час пуску першої ракети:

–з найвищої готовності– 4 хв
–з маршу– 16 хв
–Інтервал між пускам: до 1 хв
–Температурний діапазон застосування: до ±50° C


На космічній ділянці також можливе маневрування, якщо це забезпечать реактивні двигуни маневрування. Коли такі маневрування численні, говорять про квазібалістичну траєкторію; втім, точного визначення цього нововинайденого квазіпоняття немає. Космічна ділянка робить ефективним і використання хибних цілей, що випускаються ракетою. У такій ситуації не використовують маневрування, що видає ракету зміщенням щодо хибних цілей.

Можна прокласти траєкторію повністю в атмосфері, по її висотних ешелонах. Це знизить максимальну дальність, але дасть використовувати аеродинамічну силу для безперервного маневрування. Що підвищить надійність доставки бойового навантаження до мети.

ТПРД "Іскандера"

Серцем ракети ОТРК "Іскандер" є твердопаливний двигун. Саме він створює основу балістичного руху, напрацьовуючи швидкість ракети. Але однією балістикою вимоги до двигуна не обмежуються. Вони повинні мати в будь-якій своїй частині однаковий склад і щільність, не опливати при тривалому зберіганні, не давати тріщин і розшарування та зберігати свою форму і однорідність в умовах сильних, до 30 одиниць, перевантажень.

Двигун ракети «Іскандера» працює невеликий час, за який ракета проходить не більше 12-15 кілометрів дальності, залежно від траєкторії, що формується. Весь інший шлях ракета летить за інерцією. Це говорить про дуже велике прискорення та велику тягу двигуна. Точних даних по масі палива, тязі двигуна, часу його роботи у відкритих джерелах не наводиться.


Конструкція Ракети

Корпус ракети «Іскандера» складається з двох частин: задньої циліндричної, яку займає двигун, і передньої конічної (в якій знаходиться бойова частина, помилкові цілі та інше обладнання), що закінчується загостреним обтічником. Така форма зміщує назад так званий центр тиску. Чим далі до низу цей центр тиску, чим сильніше зміщений назад від центру мас, тим більше стабілізуючий момент повітря і стійкіша ракета.

Високі надзвукові швидкості польоту, до гіперзвукових зі значеннями М=7 (Мах), нагрівають потік, що стискається ракетою, вище 1000°С. Тому аеродинамічні керма виконані з жароміцних металів. Для захисту корпусу від нагрівання він покритий товстим шаром полімерного теплозахисного покриття. Воно також грає роль радіопоглинаючого покриття, знижуючи помітність радіолокації ракети.

Зверху ракета з єдиною БЧ
Знизу ракета з касетною БЧ

Жароміцними зроблені і газодинамічні рулі, вставлені під соплом двигуна, звідки виходить реактивний струмінь газів. Вони добре працюють у той час, коли аеродинамічні сили малі — у перші секунди розгону або послабшають із висотою та розрідженням повітря. Газодинамічні рулі – це чотири невеликі плавці. Вони укріплені на зрізі сопла і діють відповідно до аеродинамічних рулів.

Система управління порівнює виміряні та програмні дані (швидкість та координати) для поточної секунди, визначаючи величину розбіжностей. І виробляє команди для рулів: як довернути ракету щодо центру мас та потоку, як змістити її у просторі, щоб привести її становище до розрахункового. Також навігаційна інформація надходить іншими каналами — від системи «ГЛОНАСС», від радіолокаційної або оптичної головки самонаведення.

Аеробалістична ракета 9М723 комплексу "Іскандер" має такі основні параметри:

–Довжина ракети - 7,3 метра;
–Діаметр корпусу – 0,92 метра;
–Маса – 3,8 тонни;
–Дальність польоту – 400 кілометрів.
Оптична ГСН 9Е436 для ВТР «Іскандер»

Замість гострого носового обтічника ракети з інерційним наведенням можливе встановлення оптичної головки самонаведення. Точність ракети з такою головкою досягає 5-7 метрів, дозволяючи вражати точкові цілі. Оптична головка самонаведення працює з урахуванням використання кореляційно-екстремального способу. Суть його полягає у наступному:

«У пам'яті ракети зберігається завантажене перед запуском зображення місцевості навколо цілі, знімок. Він зроблений раніше зверху (супутником, літаком чи безпілотником) в оптичному діапазоні. Підлетівши на околиці мети, ракета починає її пошук, що закінчується виявленням. Отже, ракета отримала зображення місцевості навколо цілі за допомогою своєї оптичної головки самонаведення і розпізнала місцевість навколо цілі на картинці.»
Проекції ракет 9М723 комплексу 9К720 "Іскандер-М"


Варіанти Комплексу "Іскандер"

"Іскандер-М"– використовує ракету зі збільшеною понад 450 кілометрами дальністю. 2019 року завершилося переозброєння військ на цей варіант комплексу.

"Іскандер-К"– отримав ракету принципово іншого типу - не аеробалістичну, а крилату ракету 9М728 з дальністю польоту 500 кілометрів. Ця дальність відбивається в іншій назві ракети - Р-500. Багато джерелах говориться, що значення дальності Р-500 багаторазово зменшено для відповідності міжнародним договорам про обмеження озброєнь, а фактична дальність ракети становить 2000-2500 кілометрів. Згодом з'явився модернізований варіант цієї ракети з індексом 9М729.

Крилата ракета 9М728/Р-500 комплексу "Іскандер-К"
Самохідна пускова установка з крилатими ракетами Р-500

Для постачання «Іскандеру» іншим країнам створили його дещо спрощений експортний варіант під назвою «Іскандер-Е». Дальність польоту скорочено до 280 кілометрів, а варіанти бойового оснащення не включають касетні бойові частини. Зменшення дальності експортного варіанту пов'язують із забороною міжнародними договорами експорту ракет із дальністю понад 300 кілометрів. На сьогодні «Іскандер-Е» надали лише одній державі — Вірменії у кількості від чотирьох до восьми комплексів.


Оцінка від Автора

"Іскандер" це хороший ОТРК, який добре себе проявив як зброя, але факт того, що даний комплекс використовує рф для знищення українських міст та вбивства народу України, ставить на цю ракетну систему клеймо– інструмент вбивці. Але я буду вести оцінювати щодо технічної та тактичної складової: ОТРК Іскандер є серійною машиною, що доводить його ймовірну надійність. Він має декілька модифікацій, які дозволяють працювати по різним цілям, що розширює їх спектр.


Молодший брат "Іскандера", що любить небо

Якщо ви ще не зрозуміли про кого іде мова, то хочу вас познайомити з– "Кинжалом".

«Кинжал– Російський гіперзвуковий авіаційний ракетний комплекс . Гіперзвукові ракети 9-С-7760 комплексу здатні вражати як стаціонарні об'єкти. Як повідомляли російські "СМІ", за отриманими з Об'єднаної авіабудівної корпорації відомостями, Кинджал є авіаційним варіантом комплексу " Іскандер".»

І в принципі це так. За формою та габаритами, він дуже схожий на "Іскандер". Комплекс був розроблений повністю на основі ракети від ОТРК, проте вагомими змінами є аеродинамічні поверхні внизу та зміна форми нижньої частини двигуна.

Нажаль через усю секретність навколо цієї ракети, про неї важко знайти інформацію. Але можна сказати, що спорідненість з "Іскандером" дозволяє виявити деякі ТТХ. А поки про історію.


Історія

18 березня 2022 року увійде як день першого застосування гіперзвукової зброї. У ході спеціальної військової операції дальній перехоплювач МіГ-31 ВКС Росії знищив гіперзвуковою ракетою «Кинджал» підземне сховище авіаційних боєприпасів ЗСУ в Івано-Франківській області. Це інформація від рашистів. Наступне ж застосування відбулося не так давно. 7 серпня 2022 року рашисти нанесли удар 3 ракетами в районі Вінницької області. Коментарів багато не даю: 3 ракети, великий прорахунок збоку влади, зрада збоку військовослужбовця. Все після війни.

ТТХ та Склад Комплексу

Носіями ракети "Кинжал" є літаки:

–МіГ-31К: 1 ракета
–Ту-22М3М: 4 ракети
–Ту-160: передбачається по 4 на кожному з двох барабанів
–у перспективі Су-57: 1 ракета

Щодо характеристик:

Максимальна дальність ураження цілей:

–МіГ-31К - 2000 км
–Ту-22М3 - понад 3000 км
–Максимальна швидкість: 10-12 Мах
–Висота польоту в момент досягнення гіперзвукової швидкості: 20 км
–Кругове Відхилення: 1 м
–Тип бойової частини: у звичайному спорядженні чи ядерна
–Маса бойової частини : 500 кг
–Наведення: ГЛОНАСС, ДРЛО, оптична ГСН

Основною відмінністю між ракетами "Кинжал" та "Іскандер" є траєкторія та профіль польоту. З "Іскандером" ми знаємо, а от його "браток" відрізняється: ракета отримує додаткове прискорення від літака+ збільшується дальність. Після запуску двигуна, ракета одразу починає рухатися в горизонтальній площині, після набору розгону вона летить за інерцією і її максимальна швидкість сягає 10-12 Мах. Ще одна деталь яка розділяє дві ракети, це стабільність швидкості. "Іскандер" не є гіперзвуковою ракетою, на основній ділянці польоту її швидкість сягає до 5 Мах. Під кінець польоту, на підльоті до цілі, він набирає гіперзвукову швидкість до 7-8 Мах. Щодо "Кинжала", то він постійно летить на гіперзвуковій швидкості.

Тому його і важко зловити. Сучасні системи ППО та ПРО України не здатні перехопити таку ракету. Можливо лише американські ЗРК "THAAD" здатні перехоплювати такі цілі як "Кинжал".


Найближчим аналогом "Іскандера" в Україні є ОТРК "Грім-2". Українська розробка схожа до російської ракети, але мобільні платформи у них, сильно відрізняються. Я уже говорив про те, наскільки б змінив хід бойових дій в Україні "Грім-2". Все що можу сказати: бережу надію в серці, що одразу після війни, питання Ракетної програми України буде на найвищому рівні виконання та уваги.

Щодо "Кинжала", то цей комплекс залишив свій слід в Україні. Щонайменше під час війни в Україні, росія застосували ±7 ракет. В Івано-Франківську, Одесі та Вінниці. Останній випадок доволі трагічний. Чи може Україна щось таке створити? Може. На основі ОТРК "Грім-2" можна створити щось подібне, але кращим варіантом буде надзвукова Крилата Ракета "Блискавка".

Якщо вам було цікаво і ви хочете більше дізнатися про ОТРК "Грім-2" та роботи над подібними комплексами, я напишу детальну статтю про цей ракетний комплекс. Стаття вийде швидше якщо ми наберемо 160 підписників. Поширюйте посилання на наш Телеграм-канал у свої пабліках та між друзями.

Надіюсь ця стаття була цікава і корисна для вас. Слава Україні!


Телеграм Канал: Vanguard Space




Report Page