Інженерія Програмного Забезпечення
В перший день, коли я прийшла на ФІТ наш зав кафедри сказав, що ми вибрали спеціальність із найбільшим конкурсом, оскільки вона є найбільш популярною і без перебільшення дуже затребуваною. Після цього були 3 лекції підряд з основ програмування. Тоді я ледве вижила, але як людині, яка вперше побачила в очі програмування, це був досвід, без якого я не змогла би далі рухатись.
От і перший плюс іпз — яким би ти молодим і зеленим не був, ти зможеш вкатитись у рекордні терміни (вибору тобі особливо не дадуть). Все тому, що починати ти будеш не із позахмарних технологій і проектів, гідних резюме, а з самих основ, що інколи буде досить нудно, але така вже особливість життєво необхідного.
Теоритичних дисциплін мало. Всього семестр матану і дискретки, а далі - кидають в море алгоритмів, проектування і «плывите, сосиски». Але, як каже прекрасний викладач нашої кафедри, Віктор Шевченко: найголовніше вміння програміста — гуглити. Також це стане плюсом для людей, які не дуже люблять копатись у математичних формулах, а надають перевагу практиці.
Важлива річ: інженер програмного забезпечення це не про написання коду. Це про організацію великого, трудомісткого процесу створення програмного забезпечення. Тут не штампують посередніх кодерів. Ти вийдеш звідси бізнес-аналітиком, фахівцем з розробки БД, тестером, міентейнером, навчишся проектувати архітектуру ПЗ. Ти пройдеш весь життєвий цикл ПЗ (і не один, їх як бруду), пóтом і кров‘ю розробиш свій перший командний проект, і тоді тобі в цьому житті все стане зрозуміло.
До речі, про командні проекти — їх багато. Зможеш додати в резюме пунктик про прокачку софт скілів (робота з людьми) вже після другого курсу, якщо буде проявляти ініціативу, навіть раніше.
Реальне ПЗ (курсач) попросять зробити тільки на третьому році навчання, але починаючи від 2 семестру 1 курсу з‘явиться така цікава штука, як домашнє завдання. Тут тебе навчать розуміти задачу створення програми, деталізувати її та показувати наочно. А ще дадуть погратись із git'ом, що реально корисно. На захисті, скоріш за все, закопають у землю, але як інакше вчитись на помилках?
Кафедра ПСТ не є найбільш складною на факультеті, але тут і на халяву отримати бали не вийде. Викладачі з розумінням ставляться до працюючих студентів, та і в принципі завжди стараються іти назустріч. Обсяг матеріалу такий: по 5-6 предметів, 10 лабок у кожному на семестр. В принципі це реально зробити або за кілька безсонних ночей перед сесією, або приділяючи цьому кілька годин щотижня.
Студентська спільнота неймовірно ініціативна, на всьому факультеті знають студентів ІПЗ, як «вискочок» у хорошому сенсі цього слова. Так що роки навчання серед таких людей точно не пройдуть повз тебе.