Інвестиційне забезпечення природоохоронної діяльності в Україні - Финансы, деньги и налоги курсовая работа

Главная

Финансы, деньги и налоги
Інвестиційне забезпечення природоохоронної діяльності в Україні

Економічна суть інвестицій у природоохоронну діяльність, їх основні види та особливості. Сучасний стан інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності, регіональні особливості даного процесу. Шляхи та перспективи активізації, правові основи.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Перетворення природних систем, що відбулися протягом тисячоліть, призвели до різкого погіршення стану навколишнього природного середовища, який є важливим фактором життєдіяльності людини і розвитку економіки. Основою розв'язання гострих соціально-економічних і ресурсо-екологічних проблем є перехід до моделі сталого розвитку, яка має забезпечити баланс між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їхню потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Серед чинників, які обумовлюють екологічну ситуацію в країні і відіграють важливу роль у вирішенні проблем сталого розвитку економіки, особливе місце посідають екологічні інвестиції в цілому, і природоохоронні інвестиції зокрема. Ще до недавніх часів людина вважала, що інвестиції в збереження навколишнього природного середовища та природно-ресурсного потенціалу непотрібні і екосистема самостійно подолає антропогенне навантаження. Але науково-технічний і економічний розвиток суспільства створює дестабілізуючий вплив на природне середовище та порушує його рівновагу, послаблюючи здатність екосистем до самовідновлення. Сьогодні стає зрозумілим, що без нарощування інвестиційних ресурсів, поліпшення структури інвестиційних джерел та оптимізації напрямів їх вкладення досягнення позитивних результатів у сфері охорони навколишнього природного середовища є неможливим.
Проблемам інвестування охорони та раціонального використання природних ресурсів присвячено багато наукових праць, серед яких доцільно відмітити роботи таких науковців, як Н.М. Андрєєва, В.О. Аніщенко, С.В. Арестов, Б.М. Буркинський, О.І. Вишницька, О.В. Кліменко, К.М. Крамаренко, С.І. Рассадникова, О.М. Федчак, М.А. Хвесик та ін. В роботах зазначених науковців розглядаються питання екологізації інвестиційної діяльності, інвестиційної привабливості природокористування, реформування інвестиційного забезпечення природокористування та ряд інших проблем. Проте вважаємо, що дослідження сучасного стану та проблем інвестування природоохоронної діяльності залишаються вкрай актуальними.
Метою даної роботи є дослідження сучасних тенденцій та проблем інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності в Україні. Досягнення вказаної мети передбачає постановку й послідовне розв'язання наступних завдань:
- узагальнити погляди вчених стосовно сутності природоохоронних інвестицій;
- дослідити види, особливості природоохоронних інвестицій та джерела їх фінансування;
- проаналізувати сучасний стан інвестування природоохоронної діяльності в Україні;
- з'ясувати регіональні особливості залучення інвестицій у сферу природоохоронної діяльності;
- визначити шляхи активізації інвестування природоохоронної діяльності України.
Об'єктом дослідження виступають процеси природоохоронної діяльності.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних засад з питань інвестування в природоохоронну діяльність.
Методологічною основою дослідження є теоретичні положення економічної науки в галузі економіки природокористування і охорони навколишнього природного середовища.
Дослідження ґрунтуються на використанні методів: абстрактно-логічного (для узагальнення теоретичних концепцій інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності); системного аналізу (для дослідження видів та особливостей природоохоронних інвестицій); економіко-статистичного аналізу (для оцінки інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності); спостережень і порівнянь (при вивченні регіональних особливостей інвестування природоохоронної діяльності); графічного (при дослідженні основних тенденцій інвестування природоохоронної діяльності).
1. Теоретичні засади інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності
1.1 Економічна суть інвестицій у природоохоронну діяльність
природоохоронний інвестиція правовий економічний
У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі використовується цілий ряд термінів для позначення інвестицій у сферу охорони навколишнього природного середовища: екологічні інвестиції, екологічно орієнтовані інвестиції, природоохоронні інвестиції, інвестиції в природокористування, природозберігаючі інвестиції, інвестиції в охорону навколишнього середовища, «зелені інвестиції» тощо [1; 4; 5; 16; 24; 30].
Спробуємо проаналізувати позиції деяких авторів щодо визначення та розмежування зазначених категорій.
Наприклад, Н.М. Андрєєва розглядає екологічні інвестиції, під якими розуміє всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в народногосподарський обіг, основною метою яких є запобігання, обмеження, усунення і відновлення забруднень навколишнього природного середовища [1]. При цьому автор стверджує, що екологічні інвестиції містять у своєму складі екологічно орієнтовані інвестиції, під якими розуміються всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в господарську діяльність, і спрямовані на зниження та ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання пpиpодноpесуpсного потенціалу територій, забезпечення екологічної безпеки країни, внаслідок яких досягаються екологічні, соціальні, економічні і політичні результати [2, с. 98].
Водночас складовою частиною екологічних інвестицій Н.М. Андрєєва називає природоохоронні інвестиції. З міркувань автора можна зрозуміти, що екологічно орієнтовані інвестиції і є природоохоронними інвестиціями. Подібної точки зору дотримується і С.В. Арестов, який зазначає, що екологічні інвестиції є ширшим поняттям і включають у себе, поряд з іншими різновидами, й природоохоронні інвестиції, тобто ті, які безпосередньо пов'язані з екосистемами [4].
На таких же позиціях стоїть Л.Г. Мельник, розглядаючи поняття «природоохоронна діяльність» як складовий елемент екологізації. При цьому, на думку автора, природоохоронна діяльність (у частині охорони компонентів середовища від забруднення і деструктивного впливу) фактично використовується для пом'якшення екологічної недосконалості існуючих технологій і сприяє консервації технічних принципів, на яких засновані дані технології, неефективного виробництва по відношенню до природи. Екологізація ж в принципі означає процес постійного екологічного удосконалювання, який спрямований на ліквідацію екодеструктивних чинників, а відповідно і потреби в природоохоронних заходах [19].
О. І. Вишницька, навпаки, ототожнює екологічні інвестиції і інвестиції у сферу природокористування, даючи визначення, подібне до вище наведеного: екологічні інвестиції (інвестиції у сферу природокористування) - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в господарську діяльність і спрямовані на зменшення негативної антропогенної дії на навколишнє середовище, зниження екодеструктивного впливу процесів виробництва, споживання та утилізації товарів та послуг; збереження, раціональне використання природних ресурсів та покращення природно-ресурсного потенціалу територій; забезпечення екологічної безпеки країни, внаслідок яких досягаються екологічний, соціальний та економічний результати [5].
С.І. Рассадникова у своїх дослідженнях вживає таке поняття як «інвестування у сферу природокористування», під яким розуміє сукупність дій щодо вкладення інвестицій у формі грошових коштів, майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти сфери природокористування з метою досягнення позитивного результату у вигляді доходу або соціального, економічного та екологічного ефекту. До таких цінностей належать: грошові кошти, рухоме і нерухоме майно (матеріальні цінності), права на користування землею та іншими природними ресурсами, майнові права, ноу-хау, інтелектуальні цінності тощо [24].
Об'єктом нашого дослідження є природоохоронна діяльність, тому в подальшому ми будемо оперувати поняттям «природоохоронні інвестиції» або «інвестиції у природоохоронну діяльність».
Для того, щоб розкрити суть «природоохоронних інвестицій», необхідно, на наш погляд, розглянути зміст понять «охорона навколишнього природного середовища» та «інвестиції».
Охорона навколишнього природного середовища - це сукупність державних, адміністративних, правових, економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів землі, обмеження негативного впливу людської діяльності на навколишнє середовище [21].
В результаті неконтрольованого розвитку господарської та іншої діяльності людини і різкого посилення навантажень антропогенної та іншої техногенної діяльності на природу окремі природні ландшафти перестали виконувати повною мірою такі соціально-економічні функції, як: ресурсозабезпечуюча (забезпечення людини і суспільства різними природними ресурсами - відтворюваними і невідтворюваними, вичерпними і невичерпними, мінеральними і біологічними тощо); ресурсовідтворююча (стосується поновлення ресурсів); середовищевідтворююча (відтворення складу атмосферного повітря, якості ґрунтів і вод та інших елементів навколишнього середовища); біовідтворююча (відтворення генофонду або біологічної різноманітності природи). Це й викликало необхідність в охороні навколишнього природного середовища як сукупності заходів щодо корегування та відновлення даних функцій.
Сукупність цих заходів надзвичайно велика і включає в себе наступні напрями: 1) охорона та раціональне використання невідтворюваних (вичерпних) природних ресурсів; 2) зниження або запобігання забрудненню і руйнуванню (змінам хімічного і фізичного складу) навколишнього середовища; 3) забезпечення простого або розширеного відтворення поновлюваних природних ресурсів; 4) підтримання біологічного різноманіття природи, збереження еталонів незмінної природи, підтримання стабільності біогеоценозів і т. п. [6].
Відповідно до рекомендацій конференції європейських статистиків, викладених в Єдиній європейській стандартній статистичній класифікації природоохоронних об'єктів і витрат на охорону навколишнього середовища (Париж, 13-17 червня 1994 р.), розрізняють дві конкретні форми природоохоронної діяльності: поточну природоохоронну діяльність і природоохоронні заходи. Поточна природоохоронна діяльність - це безперервно здійснювана діяльність, спрямована на досягнення стабільності або поліпшення стану навколишнього середовища. Вона пов'язана, в основному, з експлуатацією, а не створенням основних фондів природоохоронного призначення. Природоохоронні заходи - це природоохоронна діяльність, яка здійснюється з метою істотного поліпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для його поліпшення. Результатом природоохоронних заходів може бути створення основних фондів природоохоронного призначення [31, с. 185]. Саме тому термін «природоохоронні заходи» часто асоціюється з терміном «природоохоронні інвестиційні заходи» [1].
Отже, всі види господарської діяльності, спрямовані на зниження або усунення негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу належать до природоохоронних заходів. Природоохоронні заходи покликані забезпечити дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища з урахуванням перспективних змін, зумовлених розвитком виробництва і демографічними зрушеннями.
Вище зазначені напрямки і форми охорони навколишнього природного середовища вимагають витрат людських, матеріальних і фінансових ресурсів на проведення відповідних заходів. Ці витрати в загальному вигляді можуть бути розділені на дві категорії: а) поточні, тобто витрати на формування поточних оборотних активів; б) інвестиційні, тобто витрати на придбання, створення або реконструкцію необоротних активів.
Інвестиції - це види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект [22].
Виходячи з вище викладеного, сформулюємо сутність поняття «інвестиційне забезпечення природоохоронної діяльності» як сукупність інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації природоохоронних заходів, спрямованих на збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу.
природоохоронний інвестиція правовий економічний
1.2 Основні види та особливості природоохоронних інвестицій
Згідно з офіційною термінологією Державної служби статистики України, складовими природоохоронних витрат є: поточні витрати на охорону природи, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням засобів природоохоронного призначення; інвестиції в основний капітал (капітальні інвестиції), спрямовані на будівництво й реконструкцію природоохоронних об'єктів; придбання обладнання для реалізації заходів екологічного спрямування й витрати на капітальний ремонт природоохоронного обладнання [8].
До поточних витрат природоохоронної діяльності відносяться: кошти для оплати праці робітників і фахівців, зайнятих в природоохоронній діяльності; витрати на придбання матеріалів і сировини, необхідних для проведення спеціальних будівельних, меліоративних, рекультиваційних та інших робіт; забезпечення функціонування очисних установок і іншого природоохоронного обладнання; витрати на паливо і електроенергію; витрати на придбання швидкозношуваних інструментів, інвентарю тощо.
Що стосується складу інвестиційних витрат природоохоронного призначення, то з урахуванням чотирьох основних напрямків природоохоронної діяльності можна виділити чотири основних види природоохоронних інвестицій: 1) ресурсозберігаючі - інвестиції в охорону не відтворюваних природних ресурсів (насамперед охорона та раціональне використання ресурсів надр); 2) ресурсововідтворювані - інвестиції в охорону і відтворення відновлюваних ресурсів - лісових, ґрунтових, рибних, інших біологічних ресурсів, які широко використовуються; 3) середовищезахисні - інвестиції в охорону навколишнього середовища (середовища перебування людини); 4) природоконсервуючі - інвестиції в охорону генофонду (біологічної різноманітності) і біогеоценозів (екосистем) [7].
Інвестиції в основний капітал є ефективнішими, оскільки вони здебільшого спрямовані на зміну технологій і попередження забруднення навколишнього природного середовища
За формами вкладення слід виділити реальне й фінансове інвестування. До реального інвестування відносяться вкладення у виробничі (основні й обігові) фонди чи реальні активи, що включають матеріальні активи (природоохоронні та ресурсозберігаючі, для переробки й знищення відходів, обладнання, устаткування, спорудження, механізми, будинки і устаткування для виробництва екологічно чистої продукції, засоби виміру і контролю стану і споживання природних ресурсів і систем тощо) і нематеріальні активи (патенти, ліцензії, «ноу-хау», науково-технічна, проектна, технологічна й інша документація). Фінансове інвестування - це вкладення в різні фінансові інструменти екологічного призначення: фондові цінні папери (акції, облігації, ф'ючерси, опціони й ін.), спеціальні банківські вклади, депозити, паї та інше, цей напрямок практично не розвинуто в Україні [28].
Залежно від просторового аспекту інвестування в природокористування підлягає поділу на внутрішнє й зовнішнє. Внутрішні інвестиції пов'язані із вкладенням коштів вітчизняних інвесторів для захисту навколишнього природного середовища, забезпечення ресурсно-екологічної безпеки України. Зовнішні (іноземні) інвестиції здійснюються шляхом залучення іноземного капіталу для досягнення екологічних цілей розвитку економіки країни [24].
Інші критерії класифікації інвестицій у природоохоронну діяльність представлені у додатку А (рис. А.1-А.4).
Інвестиції в охорону навколишнього природного середовища спрямовані на раціональне використання природних ресурсів; поліпшення властивостей (якостей) екосистеми; попередження та ліквідацію екологічних катастроф; запобігання та зниження екологічних ризиків і пов'язаних з ними соціальних, економічних ризиків самого підприємства-природокористувача.
Однією з важливих цілей інвестицій в природоохоронну сферу є поліпшення умов життєдіяльності людини, їх відтворення, оскільки екологічний стан безпосередньо впливає на здоров'я людини, може викликати різні захворювання, негативні наслідки на її фізичний і моральний стан, працездатність [3].
Інвестиційна діяльність у природоохоронній сфері має значну соціальну спрямованість (рис. 1.1), оскільки в результаті знижуються витрати на оздоровлення людини, стимулюється збільшення тривалості та якості життя, відбувається скорочення довгострокових та поточних витрат в людський капітал. Тобто інвестиції в сферу природокористування підвищують якість людського капіталу шляхом забезпечення охорони здоров'я людини, умов її існування, що збільшує продуктивність праці і, як наслідок, сприяє формуванню такого типу економічного зростання, що орієнтується на підвищення добробуту населення [23].
Рис. 1.1. Соціальна спрямованість інвестиційної діяльності у природоохоронній сфері [23]
Природоохоронні інвестиції мають певні особливості порівняно з інвестиціями в інші сфери господарської діяльності.
1) Безпосередньою метою природоохоронних інвестицій не є отримання прибутку. Результатом такого типу інвестицій є одержання суспільного блага, що не може бути привласнено окремим індивідом і буде використано всіма членами суспільства.
2) Об'єкт природоохоронних інвестицій має загальний для багатьох суб'єктів характер і це зумовлює те, що для реалізації природоохоронних інвестицій необхідно докласти зусиль багатьом учасникам (окремим суб'єктам господарювання, органам влади місцевого та загальнодержавного рівня). В природоохоронні інвестиції може бути залучена велика кількість природокористувачів, оскільки в результатах цього процесу зацікавлене все людство. Ці інвестиції, на відміну від інших форм інвестицій, можуть швидше поєднати ресурси незалежно від форми власності їхніх власників.
3) Природоохоронні інвестиції безпосередньо пов'язані з природними процесами, тому повинні здійснюватися з урахуванням саморегулюючої, самовідновлюючої здатності екосистем, окремих її компонентів (до певної межі). Це обумовлено тим, що людською працею неможливо повністю відтворити те, що створює природне середовище. А тому природоохоронні інвестиції повинні спрямовуватися не лише на відновлення природного середовища, а й на запобігання негативного антропогенного впливу на природу [17; 29].
4) Інвестиції в охорону навколишнього природного середовища повинні здійснюватися системно у часі та просторі. Це пов'язано з тим, що відновлення та поліпшення якості довкілля або властивостей екосистеми через їхню просторову спільність потребують тривалого періоду та значних зусиль [3; 29].
5) Інвестиції природоохоронного призначення від інших форм інвестування відрізняються: наочністю, транспарентністю, особливо для членів колективу фірми, підприємства, населення в зоні функціонування підприємства в масштабі природних комплексів, екосистем, популяцій; конкретністю, ясністю місії проекту і самих інвестицій; визначеністю і ясністю цілей інвестицій для всіх, чіткістю у питаннях задоволення потреб щодо їхньої ефективності [15].
6) Природоохоронні інвестиції об'єднують безліч джерел в часі і в просторі, їх форми і види.
7) Інвестиції можуть бути різними за формами власності та формами організації економічної діяльності природокористувачів: державні, міждержавні, приватні, змішані [6].
Розглянемо джерела інвестування природоохоронної діяльності.
Під джерелами фінансування інвестицій розуміються фонди і потоки грошових коштів, які дозволяють здійснювати процес інвестування [25].
Природоохоронні інвестиції формуються за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел. Внутрішні джерела представлені власними коштами природокористувачів - підприємств та організацій, а зовнішні - позиченими і залученими коштами (кредити, кошти іноземних інвесторів, кошти місцевих та Державного бюджету, міжнародних організацій, Державного фонду охорони навколишнього природного середовища тощо).
Інвестиційне забезпечення охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування в Україні здійснюється за наступною схемою (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Схема інвестиційного забезпечення охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування [23]
Кошти, отримані від природокористувачів-забруднювачів, акумулюються в спеціальному фонді Державного бюджету та фондах охорони навколишнього природного середовища місцевих рівнів (обласного та міського), а потім витрачаються на природоохоронні заходи, перелік яких затверджується постановою Кабінету Міністрів України [16].
В цілому всі джерела фінансування в природоохоронну діяльність можна поділити на централізовані (бюджетні) і децентралізовані (позабюджетні).
Основні характерні риси, а також переваги та недоліки джерел фінансування природоохоронних заходів наведені в табл. А.2 (додаток А).
2. Аналіз інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності в Україні
2.1 Сучасний стан інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності
В процесі аналізу інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності за 2000-2011 роки виявлено тенденцію зростання загальних витрат суб'єктів господарювання на охорону навколишнього природного середовища протягом 2000-2008 років. У 2009 році обсяги інвестування знизились на 9%, але у 2010 р. їх зростання відновилося і в 2011 р. спостерігалися найбільші внески капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього середовища, які становили - 18490,5 млн. грн. - на 41% більше порівняно з 2010 р. (рис. 2.1). З них 65,1% (12039,7 млн. грн.) - поточні витрати на охорону природи, пов'язані з експлуатацією і обслуговуванням засобів природоохоронного призначення, 30,3% (5607,4 млн. грн.) - інвестиції в основний капітал, направлені на будівництво і реконструкцію природоохоронних об'єктів, придбання обладнання для реалізації заходів екологічного спрямування і 4,6% (843,6 млн. грн.) - витрати на капітальний ремонт природоохоронного обладнання [8].
Рис. 2.1. Інвестування природоохоронної діяльності в Україні у 2000-2011 рр. (побудовано за даними: [26; 27])
Загальний обсяг витрат на охорону навколишнього природного середовища за період 2000-2011 рр. збільшився у 5,7 разів, з них: капітальні інвестиції - збільшились у 10,6 разів, витрати на капітальний ремонт засобів природоохоронного призначення - у 3,6 разів, а поточні витрати - у 4,6 разів. Позитивним є те, що у 2011 році капітальні інвестиції порівняно з 2010 роком зросли у 2,34 рази, а поточні витрати - лише в 1,16 рази. Тенденція збільшення інвестицій в основний капітал свідчить про посилення оновлення застарілого обладнання природоохоронного призначення.
За розрахунками, збільшуються не лише обсяги капітальних інвестицій екологічного призначення, а й темпи їх зростання (виняток 2002, 2005, 2009, 2010 роки), при цьому не дуже випереджаючи темпи зростання поточних витрат на охорону природного середовища, а в окремі періоди навіть відстаючи.
Однак, навіть зважаючи на зростання природоохоронних інвестицій в основний капітал, варто нагадати, що за даними Держстату у 2010 р. в Україні 74,9% основних фондів відпрацювали свій ресурс і потребують заміни, а середня зношеність основних фондів за останнє десятиріччя досягла рівня 53,9%, причому її динаміка показує щорічне прогресуюче старіння основних фондів [26].
Викликає занепокоєння все ще дуже висока частка поточних витрат (68-81% від загального обсягу витрат за 2000-2010 рр.) і досить низький відсоток капітальних інвестицій (в межах 19-32%) на охорону навколишнього природного середовища, оскільки обсяги витрат на експлуатацію й обслуговування засобів екологічного призначення такого рівня зношеності є значними, а їхня ефективність - низькою. Водночас у 2011 р. спостерігалася активізація підприємств, установ і організацій України щодо капітального інвестування природоохоронного призначення, частка капітальних інвестицій у загальних витратах суб'єктів господарювання на охорону навколишнього природного середовища зросла до 34,9%.
В цілому необхідно констатувати, що інвестиційне забезпечення охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів в Україні на сучасному етапі знаходиться на низькому рівні.
Незважаючи на те, що спостерігається синхронність динаміки питомої ваги капітальних вкладень на охорону навколишнього природного середовища та раціональне природокористування у складі виробленого ВВП та темпу їхнього зростання за роками досліджуваного періоду, фактичний рівень першого показника залишається на вкрай низькому рівні, коливаючись від 0,26 у 2010 р. до 0,53 у 2004 р. (у 2011 р. - 0,49) (Додаток Б, табл. Б.2; рис. 2.2). Для порівняння: в розвинених країнах світу цей показник становить в середньому 1-3,6% від загального обсягу ВВП (наприклад, у Болгарії - 1,5%, Австрії - 3,6%, Франції - 0,8% від загального обсягу ВВП) [16].
Рис. 2.2. Інвестиції в основний капітал природоохоронної сфери України у 2000-2011 рр. (побудовано за даними: [26; 27])
Якщо розглянути структуру капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього середовища за напрямами природоохоронної діяльності в Україні, то можна зазначити, що вагоме місце протягом 2006-2011 років займають очищення зворотних вод, поводження з відходами та охорона атмосферного повітря і клімату (Додаток Б, табл. Б.3; Б.4; Б.5). Так, у 2011 р. найбільше коштів в цілому по Україні було вкладено: в очищення зворотних вод - 33,0%, поводження з відходами - 27,3%, охорону атмосферного повітря і клімату - 21,7% [11].
Щодо структури капітальних інвестицій на охорону навколишнього середовища, то за досліджуваний період спостерігаємо поступове скорочення інвестування очищення зворотних вод, захисту і реабілітації ґрунту, підземних і поверхневих вод, зростання інвестицій у поводження з відходами, зростання, а у 2011 р. незначне зменшення, частки інвестицій на охорону атмосферного повітря і клімату. Крім того, у 2011 р. значна частка інвестицій (19,8%) припадає на радіаційну безпеку (додаток Б, рис. Б.1).
У структурі поточних природоохоронних витрат традиційно високою є частка на очищення зворотних вод, хоча і спостерігається її деяке скорочення за період 2000-2011 рр.; поводження з відходами, яка за зазначений період зросла в 3 рази; а також на охорону атмосферного повітря і клімату, яка коливалася в межах 12-17% (додаток Б, рис. Б.2).
Разом з тим, освоєні обсяги інвестицій на охорону і раціональне використання ресурсів рослинного і тваринного світу за досліджуваний період становили лише від 0,2 до 1,1% усіх капітальних інвестицій природоохоронного призначення, що не відповідає сучасним вимогам формування сталого соціально-економічного розвитку країни.
На думку вчених, гальмування реалізації природоохоронних та ресурсоощадних проектів, які мають вагоме економічне, екологічне та соціальне значення для розвитку суспільного виробництва, зумовлене відсутністю потужних джерел інвестиційного забезпечення - як вітчизняних, так і закордонних. Суб'єкти господарювання ще не забезпечили необхідної концентрації фінансових ресурсів, яка дозволила б запроваджувати енергозберігаючі та природоохоронні технології.
Та незважаючи на вищезазначене, основним джерелом інвестицій в охорону навколишнього природного середовища та раціональне природокористування є власні кошти підприємств, адже безпосередньо на підприємствах відбувається залучення (використання) природних ресурсів у господарський оборот, що спонукає до запровадження екологічно безпечних та ресурсозберігаючих технологій (додаток Б, табл. Б.6; Б.7). У 2011 році за рахунок власних коштів підприємств, організацій та установ країни було освоєно 66,6% загального обсягу капітальних інвестицій природоохоронного призначення проти 77,7% у 2010 р. і 76,5% у 2009 р.
Як свідчать дані додатку Б (табл. Б.6, Б.7, Б.8) і рис. 2.3, питома вага державних коштів у структурі джерел фінансування природоохоронних заходів є незначною, нестабільною, коливається, демонструючи періодичне чергування зростання і скорочення. У 2011 р. частка капіталовкладень на охорону навколишнього природного середовища, освоєних за рахунок коштів державного бюджету, знизилась до найнижчого за досліджуваний період рівня і становить 4,4%.
Рис. 2.3. Частка коштів держбюджету у капітальних інвестиціях на охорону навколишнього природного середовища у 2000-2011 рр. (побудовано за даними: [26; 27])
Проведене дослідження свідчить, що порівняно з потенційною потребою в інвестуванні природоохоронної діяльності наявні інвестиційні ресурси є незначні за обсягом та використовуються неефективно. Інвестиції, що спрямовані на охорону навколишнього природного середовища, вкрай обмежені відносно накопичених проблем у сфері охорони й відновлення якості довкілля і природних ресурсів, відтворення національного природного багатства країни, розмірів економічних збитків, заподіяних природі та екологічних втрат для суспільства, перспектив збалансованого природокористування.
Постійна нестача бюджетних коштів, нерозвиненість фінансового сектора економіки та надзвичайно низька присутність іноземних інвесторів примушують вітчизняні підприємства сподіватись лише на власні ресурси та фінансувати природоохоронні заходи за рахунок амортизації та нерозподіленого прибутку [12].
До основних причин недостатнього інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності, на нашу думку, необхідно віднести:
- недосконалість нормативно-правової бази щодо державної підтримки природоохоронної діяльності; недостатні контроль і правове застосування екологічних юридичних норм;
- великий рівень морального та фізичного зносу основних фондів природоохоронного призначення; низький рівень вітчизняних технологій, високі матеріало - та енергоємність національного продукту;
- обмеженість фінансових ресурсів і незначні обсяги поєднання різних джерел фінансування заходів для підвищення ефективності використання коштів на природоохоронні заходи;
- недостатню екологічну спрямованість податкової системи країни; неефективну роботу органів контролю та низький рівень бюджетної дисципліни у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- розба
Інвестиційне забезпечення природоохоронної діяльності в Україні курсовая работа. Финансы, деньги и налоги.
Курсовая Работа На Тему Теневая Экономика: Явление, Макроэкономические Последствия И Методы Борьбы
Сочинение Про Добрые Поступки
Реферат по теме Современные научные концепции человек и его места в мире
Реферат: Электропривод и обрабатывание фурмы(расчет)
Сочинение На Тему Грустный Смех Фонвизина Кратко
Благородство Дубровского Сочинение 6 Класс Короткое
Реферат Внимания
Как Научиться Понимать Людей Итоговое Сочинение
Список Тем Магистерской Диссертации Про Смертную Казнь
Реферат: Термическая обработка чугунов
Курсовая работа по теме Процессы и аппараты производства шампанских вин
Курсовая работа по теме Формирование интереса к конструированию у детей дошкольного возраста
Курсовая работа: Изучения лексики русского языка в начальной школе. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Педагогические способности и умения в структуре педагогического мастерства
Контрольная работа по теме Теоретические основы института правосудия в отношении несовершеннолетних
Реферат: Концепция Вирджинии Сатир в рамках семейной психотерапии. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Прояв агресії в кризові періоди
Реферат по теме Специфика поведения в организации
Доклад по теме Западно-Европейская и Скифская платформы
Какие Вузы Учитывают Итоговое Сочинение
Учет на предприятии - Бухгалтерский учет и аудит шпаргалка
Особенности типов конструкций в малоэтажном строительстве - Строительство и архитектура презентация
Основні складові щастя у розумінні сучасної молоді - Социология и обществознание практическая работа