Інвертарні описи маєтків, як джерело генеалогічної інформації 

Що таке “Інвентарі”

“Інвентар”, або “Інвентарний опис” (від лат. inventarium — «опис») - це сукупність господарських або інших ”предметів” (рухомих і нерухомих), що входять до складу майна якого-небудь господарства, маєтку, міста або замку. В контексті інвентарних описів 18 століття - це опис усього, що належить до певного маєтку, який може бути королівським, старостинським чи власницьким. Складалися інвентарі з різною метою, проте найчастіше, аби визначити реальну вартість маєтку, щоб його потім можна було продати, закласти, або розділити спадщину. Інвентарі інколи включали один населений пункт, а інколи цілий “ключ” тобто поєднану економічно і територіально групу маєтків одного власника.

Часові межі і географічне охоплення

Інвентарі - це документи, що виникли за часів Польського королівства і Великого Князівства Литовського, побутували і найбільш часто складалися за Речі Посполитої. В 16-17 ст. це здебільшого інвентарі замків, королівських міст. Ці документи цікаві історикам і краєзнавцям, проте в меншій мірі генеалогам. Але уже в 18 ст. є досить непоганий пласт інвентарів власницьких маєтків, яких на території України було найбільше. Саме тому інвентарні описи 18 ст. є найбільш цікавим джерелом для генеалогії.

Потреба в інвентарях зменшується з приходом на територію України імперій (російської й Австрійської), але вони все ще складаються у першій половині 19 ст. Певну спробу відродити інвентарі робили в російській імперії в 1847-1848 рр., коли для всього Правобережжя такі інвентарні описи були обовʼязковими для всіх господарств. Проте через тотальну неефективність бюрократичної машини імперії багато маєтків так і не було інвентаризовано, а уже 1861-го року інвентарі на Правобережжі скасували. В Австрійській імперії, вони були скасовані ще раніше, в 1848 році.

Щодо територіального охоплення, то інвентарні описи складалися для маєтків на територіях теперішніх Польщі, Литви, України, Білорусі. Оскільки мене цікавить Правобережна Україна, то я досліджував цей регіон найбільше. Можу стверджувати, що інвентарів з цього регіону збереглося досить багато, хоча далеко не кожен маєток мав інвентар. Так само є досить великий масив інвентарів для Волині та Галичини. А от інвентарів для території Лівобережжя я не зустрічав (можливо, знавці цього терену і вони виправлять мене).

Що входило до Інвентарного опису

Єдиного варіанту складання інвентарів не існувало. Різні документи містять різні відомості, які не завжди повторюються навіть для одних і тих самих населених пунктів в різні роки. Проте найчастіше до інвентарів могли записувати:

Опис земель

До цієї частини входив опис ґрунтів, що належали до певної місцевості, для якої складався інвентар. Описувалася польова земля (лани), сіножаті, пасовиська, ліси, пасіки, ставки, городи і т.д. В окремих випадках могли описуватися межі земель, але загалом це не було задачею інвентарного опису.

Опис панського господарства

У цьому розділі інвентарного опису вказувалося все, що стосувалося “фільварку”, чи “економії”, чи “панського маєтку”. Описувався перелік будівель, кількість збіжжя, яке зберігається в коморах на господарстві, кількість худоби - волів, коней, корів, різної птиці.

Інколи такий опис подавався у вигляді тексту, як наприклад в інвентарі c. Ширмівка:

Інколи, такий опис був більш структурований. Наприклад, опис фільварку с.Куманівка:

Доходи маєтку

Досить часто в інвентарях вказувалися річні доходи від продажу збіжжя та повинностей селян. Це було особливо важливо у випадках, коли інвентар складався для продажу, або застави. Новий власник у такому випадку мав зрозуміти з цього розділу, яку ж саме цінність він купує.

Список голів господарств

Уцьому розділі інвентарного опису вказувався список голів селянських чи міських господарств (залежно від того складався інвентар для села чи для міста) із вказанням повинностей, які вони мали відробити на користь власника маєтку. Саме ця частина інвентаря є генеалогічно значущою інформацією і найбільш корисною для дослідників. Найчастіше тут вказувалися чоловіки, голови сімейств, але інколи зустрічаються також і жінки, що господарювали і відробляли повинності після смерті чоловіка. Не зважаючи на те, що в інвентарних описах вказувалися не усі члени родини, цей масив документів є цінним джерелом для краєзнавців і генеалогів. Цей список дозволяє зрозуміти майновий статус родини (селянське господарство могло бути “тяглим”, “пішим” і т.д.), чи була ця родина особисто вільною і платила тільки натуральну данину та чинш, чи мусила відробляти панщину. Звісно ж вказувався і розмір цієї панщини та данини.

Більш детально приклад інвентарного опису можна побачити за цим посиланням, на прикладі інвентаря с. Куманівка і Куманівського фільварку.

Варто зауважити, що в деяких архівних справах, що мені траплялися, збереглася тільки частина інвентарного опису, яка стосується списку господарів. Скоріше за все інші розділи були втрачені, адже малоймовірно, що при складанні інвентаря їх просто не записали в документ.

Методологія пошуку Інвентарів

Пошук інвентаря для певного населеному пункті справа непроста, немає єдиного підходу, який би на 100% забезпечив позитивний результат. Найбільшою складністю є те, що не існує єдиного фонду, який би акумулював в собі всі інвентарні описи. Я можу виділити три основні підходи в пошуку справ, що містять інвентарні описи:

Пошук за актовими книгами

Актові книги - це збірки документів засвідчених різними судами (земськими, гродськими, підкоморськими і т.д.) Якщо в 18 ст. документу потрібно було надати юридичної сили - документ записували в актову книгу. Таким чином, методологія пошуку інвентарів по актових книгах виглядає наступним чином:

1. Визначити територіальну приналежність розшукуваного населеного пункту: воєводство, повіт, староство чи ключ. У цій справі допоможуть різноманітні довідники населених пунктів, карти, історичні і краєзнавчі праці.
2. Визначити який суд міг містити актові книги, що б стосувалися цього населеного пункту. Це напевно найскладніша частина завдання. Потрібно перевірити, можливо існував якийсь земський чи гродський суд на рівні повіту, можливо, це був суд в головному місті воєводства. Але так само актові записи могли вноситися до книг трибуналів (наприклад, Люблінського трибулану, який був апеляційним судом для Брацлавського, Волинського, Подільського, Київського, Руського, Чернігівського воєводств). Інвентар також міг бути внесений до актових книг у Варшаві (це найгірший варіант, бо як мені відомо, основний масив Варшавських актових книг не пережив Другу Світову Війну).
3. Скласти список всіх фондів українських й іноземних архівів, де можуть знаходитися цікаві вам актові книги.
   Фонди, де можуть зберігатися актові книги з інвентарними описами на прикладі Київського воєводства:
   - ЦДІАК Ф. 2 “Гродський суд Київського воєводства”
   - ЦДІАК Ф. 3 “Земський суд Київського воєводства”,
   - ЦДІАК Ф. 4 “Підкоморський суд Київського воєводства”,
   - ЦДІАК Ф. 5 “Головні каптурові суди Київського воєводства”
   - ЦДІАК Ф. 10 “Житомирський земський суд”
   - ЦДІАК Ф. 11 “Житомирський гродський суд”
   - ЦДІАК Ф. 14 “Овруцький земський суд”
   - ЦДІАК Ф. 15 “Овруцький гродський суд”
   - І т.д.
   Цей список далеко не повний перелік фондів. У вашому випадку це може бути інше воєводство чи повіт, відповідно варто досліджувати інші фонди.
   
4. Далі потрібно проглядати актові книги рік за роком, шукаючи серед усіх актових записів саме інвентарі по потрібному населеному пункті.5.

Пошук у фамільних фондах

Другим варіантом пошуку є перегляд фамільних (родинних) фондів магнатів, що мали маєтності на території України. Якщо розшукуваний населений пункт належав магнатським родинам, є шанс, що в їхніх персональних фондах може міститися інформація про інвентарі. Методологія пошуку наступна:

1. Визначити власників розшукуваного населеного пункту та їхні родині, клієнто-патронські звʼязки. Варто зважати, що маєтки могли продаватися, закладатися, або успадковуватися і відповідно міняти своїх власників. Також варто памʼятати, що “управитель маєтку” не дорівнює “власник маєтку”. До прикладу, шляхом тривалих досліджень я визначив, що в 16-19 ст. для досліджуваного мною с. Куманівка ланцюжок власників виглядав так: Тишкевичі → Завіші → Радзивіли → Потоцькі → Кумановські → Лоскевичі + Борщевські → Кушакевичі + Діаковські + Фрейти
2. Визначити, які існують фамільні фонди, що можуть стосуватися потрібних родин. Важливо памʼятати, що необовʼязково кожна родина землевласників повинна мати персональний фонд і необовʼязково ці фонди мають бути саме в українських архівах. Наприклад, документи, що стосуються родини Завіш часто зустрічаються в фондах Радзивілів, оскільки Барбара Завіша була одружена з Миколаєм Радзивілом. При цьому ця ж Барбара є дочкою Станіслава Завіші і Терези Тишкевич. Тож варто ретельно вивчити родоводи власників тих населених пунктів, які ви досліджуєте.
3. Скласти список фамільних фондів, які можуть містити актові описи вашого населеного пункту Фамільні фонди магнатських родин, де можуть знаходитися інвентарі:
   - ЦДІАК Ф. 48 Сапєги
   - ЦДІАК Ф. 49 Потоцькі
   - ЦДІАК Ф. 236 Любомирські
   - ЦДІАК Ф. 238 Собанські
   - ЦДІАК Ф. 239 Грохольські
   - ЦДІАК Ф. 241 Браницькі
   - ЦДІАК Ф. 243 Понятовські
   - ЦДІАК Ф. 257 Радзивіли
   - ЦДІАЛ Ф. 134 "Колекція документів про шляхетські маєтки на території Руського, Волинського, Подільського та інших воєводств” (містить документи про маєкти, що належали Тишкевичам)
   - AGAD “Archiwum Warszawskie Radziwiłłów”
   - НИАБ ф. 694 “Радзивиллы, князья”
   Зважайте, що цей список далеко неповний перелік фамільних фондів!
4. Відшукавши потрібний фамільний фонд, потрібно ретельно переглянути справи в ньому на предмет чи є там інвентарі. Особливу увагу слід звернути на справи, що містять судові позови, розподіл, продаж чи заставу маєтків.

Пошук в іноземних архівах

Певна кількість інвентарів, що стосуються українських земель знаходяться в іноземних архівах Польщі, Литви, білорусі, росії.

1. Пошук в архівах Польщі - найімовірніше, актові книги з інвентарями чи самі інвентарі в рамках окремих справ будуть знаходитися AGAD. Для пошуку варто скористатися сервісом https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/ (працює зараз тільки через VPN).
2. Пошук в архівах Литви - варто переглянути фонди таких архівів:
   - LVIA - Литовський державний історичний архів (Lietuvos valstybes istorijos archyvas) https://lvia.archyvai.lrv.lt/
   - Бібліотека університету Вільнюса (Vilniaus universiteto biblioteka) https://biblioteka.vu.lt/
   - LMAB - Бібліотека Академії Наук Литви (Lietuvos moksly akademijos biblioteka) https://www.mab.lt/ Зокрема фонд LMAB Ф. 11 -“Collection of inventories”
3. Через російську агресію проти України архіви країн окупантів і їх помічників для нас зрозуміло недоступні. Але якщо у вас є варіанти як отримати справи з архівів білорусі чи росії без оплати коштів в бюджети цих країн - звʼяжіться зі мною.
4. Окремі документи з іноземних архівів зберігаються в ЦДІАК в форматі мікроплівок. Зокрема варто звернути увагу на фонди:
   - ЦДІАК Ф. КМФ-15 “Документи архівів та рукописних відділів бібліотек Польщі з історії України”
   - ЦДІАК Ф. КМФ-33 “Документи та матеріали з історії України з архівів та рукописних відділів бібліотек Литви”
   Зверніть увагу, копій з мікроплівок архів не виготовляє через відсутність технічної можливості, а працювати з мікроплівками можна лише в читальному залі і бажано на власному обладнанні.

Що робити далі, коли інвентар знайдено?

Поділитися знахідкою

Якщо вам пощастило знайти інвентар насамперед варто поділитися ним зі спільнотою дослідників. Думаю, ви уже зрозуміли, що пошук інвентарів справа дуже і дуже складна, тож потрібно обовʼязково розповісти про свою знахідку. Це можна зробити або в спільноті UAGenealogy або в локальних спільнотах. До прикладу, я збираю інвентарі населених пунктів, що згодом увійшли в Махнівський (Бердичівський) повіт. Список знайдених інвентарів я публікую за цим посиланням. Якщо немає нікого хто б цікавився інвентарями для вашого терену - станьте першим хто це зробить, створіть аналогічну таблицю, збирайте інвентарі і гуртуйте навколо цього інших дослідників.

Досліджувати документ. Шукати потрібну вам родину в списку.

Знайдений вами інвентарний опис може допомогти вам подолати проблему відсутності генеалогічно значущих документів за 18 ст. Порівняйте знайдену інформацію з останніми відомими метричними записами по цьому населеному пункті і спробуйте відшукати “своїх”. Є велика імовірність, що вам вдасться вийти на +1 покоління в родинному дереві.

Важливо!!!

Якщо ви знайшли помилку в цій статті, або у вас є чим її доповнити прошу звʼязатися зі мною http://t.me/velimyr

Відповіді на найчастіші запитання:

Чи для усіх маєтків складалися інвентарі? - Ні, скоріше за все не всі маєтки мали інвентарі, оскільки для його складання потрібно було провести досить непросту роботу з обрахунку майна, а це коштувало грошей. Тому інвентар складався тільки якщо власник маєтку мав таку потребу. Зазвичай це перед продажем або заставою маєтку, або коли після смерті власника, його нащадки намагалися розділити спадщину.

Чи існують інвентарі по селу Калинівка\Вишневе\Олександрівка і т.д? - На це запитання ніхто крім вас не зможе дати відповідь. Аби відшукати інвентар треба детально розібратися в історії краю, потрібного населеного пункту, вивчити до яких територіальних утворень він стосувався, кому належав. Це велетенський масив роботи, який ніхто крім вас не зробить. Але нагородою може бути віднайдення цілих поколінь вашої родини.

Я знайшов інвентар, але там немає мого предка - Пояснень чому когось немає в інвентарі може бути дуже багато. Родина могла жити в іншому населеному пункті. Ваш предок міг не бути господарем, а прийти в родину, наприклад, за зятя. Можливо також, що він записаний під іншим прізвищем, або взагалі без прізвища. Продовжуйте дослідження, шукайте дотичні документи і можливо й ця таємниця колись буде відкрита

Якщо вам сподобалася моя стаття, ви можете підписатися на канал “Записки диванного архівіста”, де я публікую багато цікавинок історичного і генеалогічного характеру.

А якщо вам дуже сподобалася моя стаття, то ви можете підтримати мене, замовивши мою книгу “Люди без облич” за оцим посиланням.