Інтерв’ю з Андрієм Дьогтєвим

АНДРІЙ ДЬОГТЄВ - засновник Ukrainian Fashion Cluster, громадської організації, яка допомагає розвиватися українським виробництвам одягу та взуття, а також виходити на закордонний ринок. Також працює у сфері телефонії, має ФОП, займається консультуванням з підключення IP-телефонії.

Андрій розповів як війна вплинула на сфери його діяльності, про релокацію бізнесу та труднощі у цих процесах.

Ваша компанія готувалася до можливої війни? Як ви відреагували на новини?

Ми не готувалися, бо не вірили у можливість початку війни. Ми спочатку навіть не могли повірити, що це сталося. Потім думали, що 2-3 тижні і все скінчиться. І лише після зрозуміли, що це надовго.

Як ви пристосувалися до війни і що довелося змінити у вашій роботі?

По-перше, ми виїхали у безпечніші місця. Я з сім'єю поїхали до далеких родичів під Полтаву. Там був дуже поганий інтернет і було важко обслуговувати наших клієнтів, тому що телефонія на 100% залежить від якості інтернету.
Щодо Fashion Cluster, то ще до ковіда ми проводили дуже багато офлайн-івентів, і коли почалася війна, у нас планувався великий івент у Києві. Ми робили рекламу, люди купували квитки, і все це, звісно, було скасовано. Також багато виробників виїхали до західної частини України і там намагаються продовжувати свою діяльність. Деякі українські виробники виїхали до Великобританії, Франції, Німеччини, скандинавських країн та намагаються розпочати все з нуля вже за кордоном. Тобто проводити івенти в Україні зараз майже неможливо.

Розкажіть, як продовжують свою діяльність ті, хто переїхав на Захід України?

Ті, хто зміг перевезти своє виробництво, продовжують працювати. У Львові місцевий уряд дає якісь гроші на допомогу у перевезенні верстатів та допомагає з місцем для виробництва.

Як ви зараз працюєте, коли знаходитесь у різних країнах та як військові дії вплинули на вашу работу?

Якщо говорити про телефонію, то ми й до війни працювали онлайн, тож нічого не змінилося. Раніше у нас було більше іноземних клієнтів, зараз багато українських виробників хочуть виходити на експорт.
У сфері фешн нам довелося перейти на онлайн-зустріч, спроможність продавати одяг впала, тому теж шукаємо шляхи продавати за кордон.

Якi виникають проблеми при керуванні компанією під час бойових дій?

По-перше, це мовне питання. Якщо компанія хоче виходити на закордонний ринок, то потрібно, щоб хтось із менеджменту гарно знав англійську мову.
Також зараз немає можливості зробити довгострокові плани, тому що постійно все змінюється і треба бути більш гнучким.
Люди вже адаптувалися до небезпеки. Якщо, під час пандемії ми навчилися працювати онлайн, то під час війни ми навчилися працювати без світла та інтернету.

Якими технологіями Ви користуєтесь для контакту з вашими колегами та для роботи?

Якщо говорити про месенджери, то ми ними як користувалися, так і користуємось. Також, ми користуватися Zoom до війни, і зараз теж продовжуємо ним користуватися. Помітив, що люди, які виїхали за кордон, частіше стали користуватися месенджерами для роботи.

Чи вплинуло на фешн-компанії, що жінки мають можливість виїхати за кордон?

Якщо говорити про виробництво одягу, то вплинуло. Тому що швачки — це переважно жінки. І якщо в Україні до війни була проблема з нестачею швачок на виробництвах, то зараз вона стала ще більшою.

Є якась допомога від держави?

Є допомога від місцевих влад при релокації.
Є державна підтримка, яка стосується ВПО. Зараз діють державні програми, які допомагають два місяці тим, хто влаштовує на роботу ВПО.

Чи є у Вашій компанії антикризовий план чи стратегія?

Зараз дуже тяжко щось планувати, тому що ситуація постійно змінюється і неможливо сказати, що буде завтра. Мені здається, що такий план зараз розробити неможливо, ми просто гнучко адаптуємось.

Що важливо у такій адаптації?

Думати над вирішенням проблем та реагувати відразу. Наприклад, якщо раз вимкнули світло, і воно почало пропадати другий, третій раз, то треба думати над тим, щоб цю проблему вирішувати.
Також дуже важливо бачити, як роблять лідери. Наприклад, у проблемі з електропостачанням, великі виробництва почали купляти генератори одразу, як тільки почали вимикати світло. Вони встигли закупитись ще до того, як всі це почали робити масово.