Інформаційна забезпеченість стану попиту комерційної діяльності - Маркетинг, реклама и торговля курсовая работа

Главная

Маркетинг, реклама и торговля
Інформаційна забезпеченість стану попиту комерційної діяльності

Сутність асортименту товарів підприємства. Сутність асортиментної політики. Динамічний набір номенклатурних позицій. Формування перспективного асортименту товарів на торговельному підприємстві. Критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Актуальність теми: На даному етапі розвитку вітчизняної економіки все більше і більше значення у свідомості споживачів набуває структура продукції і наявність можливості вибору "свого" товару з пропонованого асортименту. Саме тому управління асортиментом - один із самих головних напрямків діяльності кожного підприємства. Особливу важливість цей напрямок набуває зараз, коли до товару з боку споживача висуваються підвищені вимоги, і від ефективності роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники організації і займана їй ринкова частка. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі одержує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації і може максимально ефективно нею управляти.
З іншого боку, одним з найважливіших факторів росту ефективності виробництва є збільшення структури більш ліквідної продукції, що випускається. Підвищення структури якісної продукції, що випускається, розцінюється в даний час, як вирішальна умова її конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.
На жаль, керівництво багатьох підприємств ще погано розуміє всі переваги ефективної асортиментної політики і системи управління структури продукції, які є безперечно необхідними для оптимізації прибутків та покращення діяльності торговельного підприємства.
Актуальність даного дослідження визначається тим, що в умовах ринкової економіки цілеспрямоване формування перспективного товарного асортименту є одним із засобів підвищення конкурентоспроможності підприємства.
В нинішній час, торговельні підприємства отримали можливість самостійно формувати свою економічну стратегію, тобто знайти відповіді на наступні питання: які види продукції виробляти, в якій кількості, як і якими засобами, для кого і коли виробляти. Однією з основних задач є формування товарного асортименту продукції. Підприємство повинно мати перелік певних номенклатурних позицій продукції, що користуються потенційним попитом на ринку і забезпечать виживання в довгостроковому періоді.
Проблема управління товарним асортиментом та асортиментною політикою досліджувалась багатьма відомими авторами, такими як: А.Хоскинг, М.Мескон, М.Альберт, Й.Ворст, Т.Ривентлоу, Ш.Майталь, Д.Речмен, Г.Кунц, О.Донне. Українські та російські автори також висвітлюють цю тему у своїх працях, а саме О.М.Мозговой, І.Н.Герчікова, О.М.Балгаш, М.А.Болюх, В.М.Горностаєва, Ю.П.Анисимов, М.М.Алексеева, М.П.Афанасьев, А.П.Градов, В.В.Гончаров, В.С.Кабанов, А.И.Ковалев, В.В.Войленко, В.Е.Хруцкий.
Метою даного дослідження є розгляд інформаційного забезпечення стану попиту комерційної діяльності та на основі опрацьованого матеріалу розробка рекомендацій щодо вдосконалення ефективної асортиментної політики.
Реалізація мети дослідження обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:
Об'єктом дослідження було обрано торгівельне приватне підприємство ПП «Моноліт Т. Б.», що займається роздрібною та оптовою торгівлею.
Предметом дослідження обрано інформаційна забезпеченість стану попиту комерційної діяльності.
Методи дослідження включають загальнонаукові та емпіричні прийоми економічної науки. У процесі дослідження стану інформаційного забезпечення попиту комерційної діяльності використовувались такі методи, як порівняння, абстрагування (з метою відокремлення суттєвих та несуттєвих чинників, що впливають на ефективність діяльності), аналіз (для дослідження змін у показниках діяльності підприємства та його підрозділів).
Товарний асортимент являє собою динамічний набір номенклатурних позицій (типорозмірів, марок, моделей) продукції, що користуються потенційним попитом на ринку і що забезпечують виживання підприємства в тривалій перспективі.
Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють [12, c. 62].
Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.
З часом відбувається відновлення і насичення товарного асортименту новими товарами, що дає можливість підприємству:
ь дістати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу;
ь спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;
ь забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей;
ь стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку;
ь не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку [18, c. 105].
Якщо підприємство випускає кілька асортиментних груп товарів, то мова йде про товарну номенклатуру.
Товарна номенклатура -- сукупність всіх асортиментних груп і товарних одиниць, пропонованих покупцям продавцем [15, c. 71].
Так, наприклад, відома фірма «Ейвон» випускає три асортиментних групи товарів: косметика, ювелірні вироби і господарські товари. Кожна з них складається з декількох підгруп: наприклад, косметичні товари включають губну помаду, рум'яна, пудру й ін. Усього в товарну номенклатуру входить 1300 різних товарних одиниць.
Товарну номенклатуру підприємства можна охарактеризувати з погляду широти, насиченості, глибини, гармонійності.
Кількість асортиментних груп, що випускаються підприємством, свідчить про широту товарної номенклатури. Чим їх більше, тим більше широка номенклатура продукції, що випускається. Так, компанія «Проктер енд Гембл» випускає наступні асортиментні групи: миючі засоби, зубна паста, брускове мило, дезодоранти, памперси, кава й ін. [3, c. 77].
Чим більше число товарних одиниць входить в асортиментну групу, тим більше насичена товарна номенклатура. Так, в асортиментну групу «миючі засоби» даної компанії включається більш 20 найменувань різних пральних порошків, у тому числі «Тайд», «Каскад», «Аріель» і ін. У той же час фірма може запропонувати кілька варіантів кожного з наявного найменування товару. Наприклад, «Тайд» для ручного прання й автомата, з різними ароматами й у різному упакуванні, що свідчить про глибину товарної номенклатури.
І, нарешті, у залежності від того, в одній чи декількох сферах діє дана фірма, прагнучи завоювати міцну репутацію, можна говорити про більшу чи меншу гармонійність між товарами різних асортиментних груп. Зокрема, товарна номенклатура «Проктер енд Гембл» є негармонійної, тому що поряд з асортиментними групами, тісно зв'язаними між собою, випускає й інші (кава, чіпси), що свідчать про проникнення цієї фірми на інший ринок і завоюванні там міцної репутації.
Ці чотири параметри, що характеризують товарну номенклатуру, дозволяють підприємству визначити свою товарну політику. Воно може розширити свою діяльність чотирма способами: розширити товарну номенклатуру, включивши в неї нові асортиментні групи; збільшити насиченість уже наявних асортиментних груп, наблизивши до компаній з вичерпним асортиментом; запропонувати більше варіантів кожного з наявних товарів; і, нарешті, у залежності від того, в одній чи сфері в декількох буде діяти фірма, у більшому чи меншому ступені буде просліджуватися зв'язок між всіма асортиментними групами.
Асортиментна політика - система заходів, по визначенню переліку товарних груп, які мають найбільшу перевагу для успішної діяльності на ринку, і які забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства в цілому [5, с. 75].
Основними задачами асортиментної політики є: задоволення потреб споживачів; завоювання нових покупців; оптимізація фінансових результатів підприємства.
В глобальному плані - асортимент є одним з вихідних і найважливіших пунктів здійснення ефективної діяльності підприємства, і вміла та розумна його розробка є однією із запорук успіху [19, c. 76].
Визначимо основні принципи ефективної асортиментної політики щодо формування перспективного асортименту товарів на торговельному підприємстві:
1. Відповідність асортименту характеру попиту покупців. Потрібно враховувати особливості попиту населення для того, щоб найбільш повно задовольнити потреби сегментів ринку.
2. Забезпечення достатньої повноти асортименту товарів. Слід запобігати включенню випадкових товарів, що не відповідають призначенню та профілю торговельного підприємства. Підвищення обсягу товарообороту можна досягти за рахунок розширення асортименту. Наявність широкого асортименту обумовлюється такими завданнями: необхідність заняття переважного положення на ринку за рахунок оптимального як за широтою, так і за глибиною представлення асортименту; необхідністю виконання намічених фінансових результатів; іміджевою політикою на місцевому та національному ринку.
3. Придання асортименту товарів необхідної стійкості, стабільності, гнучкості.
4. Включення в асортимент нових товарів. Слід враховувати, що асортимент товарів необхідно постійно оновлювати. Цей процес відбувається під впливом науково-технічного прогресу, моди, сезонних коливань у попиті та інших факторів.
5. Замінність товарів. Дає можливість відмовитись від необхідності мати набір виробів майже усіх моделей, кольорів, малюнків, матеріалів та разом із тим задовольнити попит покупців, використовуючи можливості альтернативного попиту.
6. Відповідність товарного асортименту сезонним особливостям попиту. У період сезонної торгівлі у роздрібних торговельних підприємств повинен бути широкий асортимент відповідних товарів, а покупці - добре інформованими про продаж сезонних товарів
7. Підбір товарів із урахуванням необхідності забезпечення зростання товарообороту, підвищення рентабельності роботи. Під час формування асортименту потрібно враховувати витрати на реалізацію товарів, розміри торгових націнок. Правильне поєднання товарів із різним відсотком торгових націнок забезпечує умови для досягнення виконання планових завдань з товарообороту та отримання цільового рівня рентабельності.
8. Комплексність пропозиції товарів. З цією метою проводять групування асортименту товарів із різних товарних груп за відповідними споживчими комплексами.
9. Під час аналізу та визначення "перспективності" асортиментної позиції необхідно проводити ранжування асортименту продукції та визначення рейтингу кожної позиції [4, c. 63].
Можна зробити висновок, що управління асортиментом припускає координацію взаємозалежних видів діяльності - науково-технічної і проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Проблема розв'язку даної задачі складається в складності об'єднання всіх цих елементів для досягнення кінцевої мети оптимізації асортименту з обліком поставлених стратегічних ринкових цілей підприємством. Якщо цього досягти не вдається, то в асортимент почнуть включатися вироби, розроблені скоріше для зручності виробничих підрозділів підприємства, ніж для споживача. З погляду концепції маркетингу - це прямо суперечить тому, що необхідно дійсно робити.
Формуванню товарного асортименту передує розроблення асортиментної концепції. З останньою ототожнюють побудову оптимальної асортиментної структури товарного пропонування. За її основу беруть споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а також необхідність забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів для виготовлення продукції з низькими витратами. Мета асортиментної концепції полягає в тім, щоб спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців.
Отож, асортиментна концепція -- це своєрідна програма управління розвитком виробництва та реалізації товарів. Досягнення відповідності між асортиментним пропонуванням товарів і попитом на них базується на визначенні та прогнозуванні структури асортименту. За прискореного науково-технічного розвитку виробництва та значної диференціації потреб прогнозування тенденцій розвитку асортименту на віддалену перспективу має недостатню вірогідність. Тому прогнозуються лише головні напрямки розвитку, що допоможуть забезпечити майбутній ринковий попит. Суть формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку, а також приведення властивостей цих продуктів у відповідність до вимог споживачів [14, c. 45].
Формування товарного асортименту підприємства неможливе без визначення його принципової спрямованості, обсягів і супутніх послуг. У сучасному виробництві всі ці напрямки тісно взаємозв'язані і не диференціюються, що потребує досягнення компромісу між різними сферами виробничо-комерційної діяльності підприємства. У найзагальнішому вигляді [15] система формування асортименту передбачає здійснення таких заходів:
1) визначення поточних і перспективних потреб споживачів, аналіз наявних способів використання продукції і особливостей споживчої поведінки на відповідних ринках;
2) оцінка товарів-аналогів, що їх виробляють конкуренти, за тими самими напрямками;
3) критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції конкурентів з позицій покупців;
4) коригування асортименту у зв'язку зі змінами рівня конкурентоспроможності окремих товарів;
5) вивчення пропозицій щодо створення нових продуктів та поліпшення властивостей вироблюваної продукції, а також нових способів та сфер використання товару;
6) розроблення специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;
7) вивчення можливостей виробництва нової або модернізованої продукції з урахуванням можливих цін, собівартості, рентабельності;
8) розроблення спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів щодо якості, найменування, упаковки продукту згідно з результатами проведених випробувань виробу;
9) оцінювання всього асортименту та внесення змін до нього [15, c. 73].
Нині є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом -- це важлива й невід'ємна частина маркетингу. Крім збуту цей процес безпосередньо зачіпає сфери виробництва, фінансування, матеріально-технічного забезпечення, а також взаємовідносини з технологічними та конструкторськими підрозділами. Тому наслідки помилок, допущених у плануванні асортименту, не можуть бути в майбутньому нейтралізовані лише політикою збуту та зусиллями реклами. Сутність управління асортиментом полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з метою пропонування цих товарів у необхідних обсягах і своєчасно. Отже, планування товарного асортименту -- це важливий засіб конкурентної боротьби. Управління асортиментом базується на координуванні взаємозв'язаних видів діяльності: науково-технічної, проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Остаточна мета планування -- оптимізація асортименту з урахуванням стратегічних ринкових цілей підприємства. Залежно від обсягів збуту, особливостей продукції, цілей і завдань, що стоять перед виробництвом, формування асортименту здійснюється різними методами. Однак управління асортиментом має бути безпосередньо підпорядковане керівникові служби маркетингу.
Принциповими рішеннями в процесі управління асортиментом вважаються:
ь зняття з виробництва нерентабельних видів продукції, її окремих моделей, типорозмірів;
ь визначення необхідності досліджень і розроблень для створення нової продукції та модифікування тієї, що вже виготовляється;
ь затвердження планів і програм розроблення нових або поліпшення наявних продуктів;
ь надання фінансових ресурсів для втілення затверджених програм і планів [10, c. 89].
Прийняття рішень щодо асортименту залежить від фінансових можливостей керівництва фірми, глибокого знання ринкової кон'юнктури, від місцезнаходження підприємства, а також від стану конкуренції та загальної купівельної спроможності споживачів. Велике значення має стан матеріально-технічного постачання, а також чинник часу. Останнє пояснюється тим, що комерційний успіх не має сталого характеру, збільшуючись і зменшуючись з різних причин, тобто він є функцією часу. Планування асортименту пов'язане також із розподілом виробничих потужностей для максимального використання наявних ринкових можливостей. Ця проблема значно ускладнюється через зрозумілу обмеженість ресурсів будь-якого підприємства.
У процесі планування асортименту традиційно розв'язується питання стандартизації та диференціювання товару. Зі стандартизацією товарів пов'язують зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування. Завдяки цьому уніфікуються елементи комплексу маркетингу, прискорюється окупність інвестицій. Однак надто велика стандартизація товару може призвести до зниження використання потенційних можливостей ринку, недостатньо гнучкої реакції на зміни ринкових умов, уповільнення впровадження нововведень.
Диференціювання товару сприяє повнішому використанню можливостей ринку та його окремих сегментів; заповненню тих товарних ніш, де немає конкуренції або вона незначна. Водночас визначення такого напрямку асортиментної стратегії пов'язане з необхідністю модернізації та збільшення виробничих потужностей, диверсифікацією та переобладнанням збутової мережі, розширенням комплексу маркетингу. Можливість поєднання стандартних і диференційованих товарів залежить від конкретних умов діяльності продуцента і оцінюється з огляду на кінцевий результат -- обсяг збуту та рівень його ефективності. Слід зазначити, що найліпших результатів досягають фірми, стратегія яких передбачає компроміс між стандартизацією та індивідуальними особливостями продукції. Наприклад, фірма «Кока-Кола» експортує однаковий концентрат на заводи, що виготовляють кінцеву продукцію і розміщені в різних частинах світу, але насичення вуглекислотою, інтенсивність кольору та цукристість напою залежать від традиційних місцевих смаків [20, c. 60].
Важливим напрямком управління асортиментом уважають вилучення (елімінування) з виробництва недостатньо ефективних товарів. Товар, що вичерпав свої ринкові можливості, завдає самих тільки збитків. Тому необхідні чіткі критерії вилучення застарілих товарів із виробничо-збутової програми. Ці критерії мають базуватися на об'єднаній інформації з усіх ринків щодо показників реалізації товару, а також на систематичному контролюванні стадій його життєвого циклу.
Ефективність управління асортиментом і його планування полягають у тім, щоб утілити реальні та потенційні можливості підприємства в такому сполученні виробів, яке задовольняє потреби покупців на високому рівні та дає фірмі достатній зиск. Це означає, що «будь який новий товар чи послуга будуть мати успіх, коли їхні якості та характеристики і, головне, вигоди від них будуть корегуватися із тими потребами та запитами, які існують на ринку. З іншого боку, будь яке підприємство буде мати тривалий прогрес лише за здійснення ефективної інноваційної політики» [11, c. 74].
У процесі управління товарним асортиментом фірми вживають такі заходи:
ь періодично ревізують наявний асортимент і приймають рішення щодо конструктивних змін товарів і технології виробництва, а також стосовно доповнення товарного асортименту новими виробами і вилучення окремих товарів з виробництва;
ь безперервно контролюють вплив зовнішніх чинників -- зниження та підвищення попиту на окремі товари на окремих сегментах ринку, зміни товарного пропонування конкурентами, удосконалення технології виробництва тощо;
ь здійснюють технічні дослідження товарів і процесів їх споживання залежно від потреб та становища фірми на ринку;
ь забезпечують відповідне обслуговування споживачів щодо організації використання товарів наявного асортименту та надання допомоги в оцінюванні специфічних індивідуальних вимог замовників;
ь забезпечують необхідну інтенсифікацію зусиль для формування попиту під час оцінки, створення та пропонування ринкові нового товару й дальшого стимулювання попиту на нього;
ь здійснюють цілеспрямований пошук ідей нових товарів;
ь забезпечують координацію зусиль та максимальну оперативність дій протягом усього процесу розроблення нового товару.
Приватне підприємство «Моноліт Т. Б.» засновано у 2000 році в м. Миколаєві.
Дане підприємство являється самостійною юридичною особою, основний напрям діяльності - торгівля будівельними матеріалами, яка функціонує на основі повного господарського розрахунку, самофінансування, самоокупності.
Відносини приватного підприємства з іншими організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів. ПП «Моноліт Т.Б.» несе в установленій законодавством та договорами формі і порядку відповідальність за невиконання своїх обов'язків перед державою, постачальниками, споживачами, підрядчиками та іншими контрагентами.
Завдяки відмінній якості продукція приватного підприємства виділяється серед аналогічної продукції на ринку України. Сьогодні дилери підприємства вже працюють у Донецьку, Одесі, Полтаві, Рівно. В даний час організовується торгівля у всіх обласних центрах країни, а також за кордоном.
Таким чином, приватне підприємство «Моноліт Т.Б.» відноситься спеціалізованого експортного торгового посередника, який здійснює комісійні операції.
Підприємство розташоване на першому поверсі адміністративної будівлі.
Загальна площа становить - 730 м 2 , торговельна площа - 680 м2. На кінець 2007 року чисельність працівників становила 126 чоловік.
Розглянемо структуру управління підприємства:
Рис. 3.1.- Структура управління Приватного підприємства «Моноліт Т.Б .»
Повноваження директора товариства визначаються статутом товариства.
До функцій фінансового директора відносяться:
1. ведення бухгалтерського і податкового обліку відповідно до національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;
2. надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;
3. моніторинг, аналіз і планування поточної діяльності підприємства;
4. надання щорічного звіту в органи правління товариства.
До функцій комерційного директора відносяться:
1. контроль над дотриманням техніки безпеки і вимог до охорони праці на підприємстві;
2. контроль над станом устаткування, забезпечення своєчасного ремонту і профілактичних робіт;
3. контроль якості матеріалів, моніторинг запасів матеріалів, своєчасна доставка запасів зі складу;
4. проведення маркетингових досліджень з можливим залученням фахівців на тимчасову роботу;
5. планування і керування запасами підприємства;
6. надання щорічного звіту в органи правління товариства.
Бухгалтерія відповідає за організацію ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку на підприємстві, здачі всіх видів звітності до податкової інспекції, статистики та Фондів, підготовлює дані для планового відділу.
Плановий відділ, на основі отриманих даних від бухгалтерії підводить підсумки діяльності підприємства, вивчає можливості ринку будівельних матеріалів, та розроблює прогнози щодо подальшої діяльності фірми.
Плановий відділ та бухгалтерія безпосередньо відповідають перед фінансовим директором, адже саме він приймає подальші рішення на основі отриманої інформації.
Відділ збуту, торгівельний зал та відділ маркетингу підпорядковуються комерційному директору.
Відділ збуту безпосередньо зайнятий збутовою діяльністю та співпрацює із постійними клієнтами. Саме працівники даного відділу володіють інформацією про контрагентів підприємства та їх потреби, вони найкраще знають яку продукції, в якій кількості і до якої країни, а точніше фірми експортуються будівельні матеріали ПП «Моноліт Т.Б.».
Відділ маркетингу вивчає ринок будівельних матеріалів, розроблює заходи щодо залучення нових клієнтів, тобто працює над просуванням продаж будівельних матеріалів, як на території України, так і за кордоном.
- планування й організація експортно-імпортних операцій;
- участь у виставках, ярмарках, презентаціях;
- підготовка і укладання зовнішньоторговельних контрактів;
- прийом іноземних партнерів і відрядження власних спеціалістів за кордон.
Відділ кадрів займається оформленням працівників, дбає про їх відпочинок та слідкує за трудовим режимом.
Відділ безпеки відповідає за дотримання правил безпеки на підприємстві та недопущенню нещасних випадків на підприємстві.
Відділ кадрів та відділ безпеки підпорядковуються безпосередньо директору.
Віковий склад працюючих на підприємстві: 18-24 років - 17%, 25-35 років - 33%, 35-50 років 19%, 50 і старше 31%. Середньосписочна чисельність працівників на кінець 2007 року склала 126 чоловік.
На підставі фінансово-економічного аналізу фіксується висновок про ефективність поточної діяльності підприємства.
Економісти, фінансисти та маркетологи підприємства намагаються комплексно підійти до планування діяльності Приватного підприємства «Моноліт Т. Б.» на плановий період, враховуючи всі можливі фактори впливу на його діяльність. Головна задача, яка покладається на економіста або фінансиста - це розробка фінансового плану, тобто розробка плану утворення та використання фінансових ресурсів підприємства, план руху грошових коштів, план залучення позикових джерел фінансування в разі необхідності, балансовий план, розробка бізнес-плану на плановий період та проведення факторного аналізу, план формування товарних запасів, план товарного забезпечення обороту, або закупівля сировини чи товарів, важливе місце займає план з праці, розробка плану доходів та витрат, план отримання та використання прибутку тощо.
Дослідимо основні показники діяльності Приватного підприємства «Моноліт Т. Б.» за останні 5 років. Основні цифрові дані наведені в таблиці 3.1. Наявність збитків пояснюється обєктивними обставинами, які вплинули на фінансові результати діяльності підприємства.
Фінансові результати діяльності ПП «Моноліт Т.Б.» за 2004-2008 роки.
Податок на додану вартість, тис. грн.
Інші вирахування з доходу, тис. грн.
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.
Прибуток до оподаткування, тис. грн.
Підприємство активно користується кредитними коштами для фінансування оборотних активів (в тому числі у квітні 2008 року ПП «Моноліт Т. Б.» було відкрито кредитну лінію строком на 12 місяців в сумі 70 тис. грн.) - закупівлі будівельних матеріалів та розширення матеріальної бази.
Рівень заборгованості підприємства є безпечним. Нижче наведені значення показників для ПП «Моноліт Т.Б.» (дані для розрахунків беремо з Додатку А):
Розрахунок коефіцієнтів стабільності і незалежності.
Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) розраховують за формулою:
Кавт2004 = 3973,1 / 4340,7 = 0,915;
Кавт2005 = 3836,6 / 4170,2 = 0,920;
Кавт2007 = 3858,9 / 4221,6 = 0,914;
Кавт2008 = 3766,8 / 4307,2 = 0,874.
Отже, робочий капітал підприємства ніколи не опускався нижче за одиницю, а на сьогодні становить:
(Оборотні активи - короткострокова заборгованість), що складає 65,3% всіх оборотних активів підприємства. Це є дуже гарний показник, оскільки прийнято вважати, що величина робочого капіталу повинна перевищувати 30% загального обсягу оборотних активів підприємства.
Протягом всього часу зменшуються обсяги основних засобів за рахунок недостатньої купівлі та модернізації нового обладнання. Коефіцієнт зносу на 01.01.2007 становить 68,5%, тобто обладнання є доволі зношене.
Розрахуємо також показники фінансової ліквідності та платоспроможності, прибутковості (дані для розрахунків беремо з Додатку А):
Розрахунок показників фінансової незалежності та структури капіталу ПП «Моноліт Т. Б.» за 2004-2008 роки
Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нормативне значення даного показника складає більше 0,5.
Оцінювання фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі ступеня його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
Для характеристики фінансової стійкості підприємства доцільно використовувати насамперед ряд таких показників:
1. Коефіцієнти автономії (фінансової незалежності) (Кавт) показує, яку частину в загальних вкладеннях у підприємство становить власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності. З таблиці 3.3. видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення, вище за нормативне, це характеризує ПП «Моноліт Т. Б.», як стійке підприємство. Коефіцієнт автономії протягом аналізованих років знизився з 0,925 до 0,874, однак протягом даного періоду цей коефіцієнт вище за оптимальне значення. Значення коефіцієнта свідчить, що на кінець 2008 року в кожних 100 гривнях вкладених активів підприємства 87,4 грн. є власними коштами (власний капітал).
2. Коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.с.) показує співвідношення власних і залучених коштів, вкладених у діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування. Коефіцієнт фінансової стійкості також знизився протягом аналізованого періода знизився майже в 2 рази з 12,3 до 6,97, однак він мав значення вищі за оптимальне. Значення цього коефіцієнта на кінець 2008 року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 6,97 грн. власних коштів.
3. Коефіцієнт фінансового лівериджу, характеризує залежність рентабельності власного капіталу підприємства від рентабельності всіх активів, процентів за кредит та коефіцієнта заборгованості. Оскільки протягом 2004-2007 років, підприємство не мало довгострокових зобов'язань, то
Інформаційна забезпеченість стану попиту комерційної діяльності курсовая работа. Маркетинг, реклама и торговля.
Курсовая работа по теме Формы государства
Курсовая работа: Расчет настроек автоматического регулятора. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовой Параметр Цели В Пво
Сенина Вариант Сочинение
Курсовая работа: Хабаровская автобаза
Отзывы На Автореферат Кандидатской Диссертации Примеры
Человек Наука Эссе
Чем Отличается Реферат От Проекта В Школе
Менеджер 21 Века Эссе
Реферат По Теме Геология
Сочинение: “Сказка ложь, да в ней намек!..”
Курсовая работа: Употребление заимствованной лексики на примере названий спортивных товаров в каталоге сети спортивных магазинов "Спортландия"
Реферат по теме Дао Дэ Цзин
Курсовая Работа На Тему План Производства Овощей В Спк "Марс" Шаранского Района
Курсовая Работа На Тему Дивидендная Политика И Регулирование Курса Акций. (Дробление, Консолидация, Выкуп Акций)
Реферат по теме Наследственная масса как объект правоотношений
Реферат: Культура Византии
Форма Права Курсовая
Курсовая работа по теме Школьная математическая печать как средство развития творческих способностей школьников
Реферат: Римский и греческий театры. Скачать бесплатно и без регистрации
Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна - Государство и право лекция
Видернаблюдение за депозитарием банка - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника курсовая работа
Правовое регулирование подготовки осужденных, отбывающих лишение свободы, к освобождению - Государство и право монография