#ІнфоБУМ

Девіантна поведінка - що це таке?

Поведінка, що не вкладається в рамки розуміння більшості людей, називається девіантною. До такої поведінки не відносяться звичайні дії середньостатистичного громадянина, адже вони не викликають нерозуміння, шок, подив, страх, ворожість з боку звичайних громадян. Девіантна поведінка поділяється на два типи: позитивну і негативну девіантну поведінку. До позитивної відносяться гіперактивність, талант, що межує з геніальністю, помірність - дії, що не суперечать букві закону.

Негативні типи девіантної поведінки це:

1.  Існування без певного місця проживання, жебрацтво на вулицях, безпритульність.

2.  Жорстоке ставлення до тварин і людей.

3.  Пристрасть до шкідливих звичок (хімічні адикції) - алкоголю, наркотиків, цигарок. Сюди ж можна віднести пристрасть до комп'ютерних і азартних ігор (нехімічні адикцій), проституцію, крадіжки та інші дії, за які передбачена відповідальність з різним ступенем тяжкості згідно законодавства.

4. Асоціальна поведінка - тобто не відповідність соціальним нормам та правилам.

5. Віктимність. Тобто психологія жертви.

6. Делінквентна поведінка - адміністративні правопорушення, на кшталт вандалізму.

Девіантна поведінка у підлітків

Нестандартна поведінка, що виходить за рамки правил, характеризує підлітковий максималізм. Дітям складно приборкати гормональний вибух, що відбувається в організмі в період зростання. Часто вибір деяких підлітків стає цілковитою суперечністю встановлених дорослими людьми правилами. Часто це приносить проблеми як фізичного, так і психічного характеру. У складний підлітковий період типовими проявами девіантної поведінки є дії, які:

1.  Викликають осуд дорослих.

2.  Наносять шкоду підлітку і оточуючим його людям.

3.  Стають причиною частих конфліктів з друзями і близькими.

4.  Сприяють зниженню успішності в школі.

5.  Можуть розвивати фобії і різноманітні страхи.

6.  Знижують самооцінку і породжують комплекси.

Але це зовсім не означає, що девіантна поведінка властива лише підліткам.

Причини девіантної поведінки

Необхідно розібратися, що є поштовхом, що сприяє прояву девіантних дій. Проблеми у стосунках між батьками і дітьми стають причинами такої поведінки. Подібні ознаки притаманні дітям, які виховуються в неповних сім'ях. Часом турботи та контролю одного з батьків мало. Не всі сім'ї стають неповноцінними з власної волі. Смерть одного з батьків, розлучення - привід дорослим задуматися про психічне здоров'я дітей. Також на формування девінтних схильностей впливає найближче шкільне оточення на друзі. Навіть загальні світові тенденції можуть призвести до девіацій. Різні проблеми стають причинами, що викликають девіантну поведінку, приклади цього відомі батькам:

1.  Різноманітні страхи і комплекси дитини, про які він соромиться розповісти дорослим.

2.  Відсутність контролю з боку батьків, розуміння власної безкарності за будь-які дії.

3.  Агресія, роздратованість, негативне сприйняття навколишнього світу.

4.  Психічні відхилення, з якими складно впоратися самостійно.