Ідеологічний словник: Занепад

Ослаблення народу або цивілізації з внутрішніх причин, через що він втрачає свою самобутність та свої творчі здібності.

   Причини занепаду в історії майже скрізь одні й ті ж: надмірний індивідуалізм і гедонізм, падіння моралі, соціальний егоїзм, фемінізація, презирство до героїчних цінностей, інтелектуалізація еліт, занепад народної освіти, перекручення духовності й поняття священного або відмова від них й т.д.

   З інших причин найчастіші — зміна етнічного субстрату, виродження природної аристократії, втрата історичної пам'яті, забуття основних цінностей. Занепад настає, коли слабшає клопіт щодо збереження в історії народної спільноти, а викликається це ослабленням зв'язків солідарності всередині цієї спільноти та зв'язку поколінь. Підсумовуючи, можна сказати, що занепад поєднує в собі зовні протилежні симптоми: надмірну інтелектуалізацію еліт, що все більше відриваються від дійсності, й примітивізацію народу під гаслом «Хліба й видовищ!»

  Сучасна Європа знаходиться саме в такій ситуації. Занепад довгий час не сприймається сучасниками як такий або взагалі заперечується ними. Того, хто викриває цей занепад, ототожнюють з пророками зла. Епохи занепаду часто ховаються під маскою відродження. У цих випадках на дійсність намагаються накласти закляття, а симптоми затушовує, щоби прида́ти собі впевненість.

  Ніякий занепад не можна вважати незворотним. Треба сповідувати трагічний оптимізм Ніцше.

Ґ.Фай