в гостях.

У квартирі колишніх сусідів, де ще літом конала від тотального браку якісного спілкування та обмірковувала переїзд, я, тепер уже в ролі гості, сиджу за столом, схилившись над недбало розкинутими нотатками і грубезним підручником з нейробіології.

(Зміна місця проживання була швидше необхідністю, ніж особистою примхою. Адже навіть прокладення трамвайної колії під двері під’їзду не забезпечило б швидкого сполучення з університетом і центральною частиною міста – в таку дупу столиці закинув мене цьогорічний червень).

Кімната виглядала незвично як на вечір суботи. Ймовірно, перебільшую, але в пам’яті залишились здебільшого п’яні, наповнені дешевим міксом польської, російської та української клубної музики вікендівські вечори з купою домашніх страв на столі. Кожне слово, крикнуте за цим столом під гул динаміків, незрозумілим для мене способом розтягувало твердувато-тягучу розмову, схожу на жувальну гумку, що втратила смак. Кожен жарт, був він вдалим чи не надто, неодмінно викликав вибух сміху, стихання якого завершувала незручна пауза, яку ми поспішно заповнювали апетитним жуванням. Все змахувало на ритуал, покликаний відтворити ситкомівські посиденьки в колі близьких друзів з хорошим гумором, обміном плітками і гарячими новинами. Та ми не були ні близькими друзями, ні гумористами, а у наших заробітчанських життях нічогісінько не відбувалося. Але знаєш, тоді було таки непогано і майже затишно.

Сьогодні ж тут сконфужена тиша.

01.11.2016
Mr.Hyde

Посилання на запис у блозі: imsosorry.wordpress.com/2016/11/01/в-гостях/
Наш канал: @space_of_empty