Україна 💙💛
Ліга молоді України 🇺🇦
Багато віків нашої історії довели всьому Світові незламність нашої жаги до свободи - кров‘ю та потом наших предків. Вони боролися, били загарбників, били агресорів, і досягли справжної, окремої, незалежної України. Вже 27 років ми є суверенною державою, зі своїми законами, своєю культурою та мовою. І здавалося б, мрія збулася, українці мають жити та радіти у СВОЇЙ державі...
Проте, і що ми маємо сьогодні? Молодь та інтелігенція покидає наші кордони у пошуках кращого життя. Готові забувати себе, свою мову, свою історію заради грошей. Ми готові працювати прибиральниками, няньками, гувернантами у Європі, заради тамошніх фантомних перспектив та грошових знаків. Постає логічне питання - чи заради цього віддавали життя наші предки? Чи заради цього, вони боролися? Однозначно - ні. Вони йшли в бій в чистому полі або на політичній арені з думкою про єдину, цілісну, прогресивну Україну. В окопах вони мріяли про те, що ми станемо тими, хто буде розбудовувати Україну, розвивати її науку, культуру, промисловість - а не десь «у дядька за бугром».
- «Та тут немає преспектив. Тут я не потрібен. Мені немає де працювати з моєю спеціальністю.» - звичайний аргумент емігранта з України. Чи це аргумент справжнього українця - потомка своїх предків? Ні.
Ми тут народилися, на своїй, Богом даній землі. Відвойованій та побудованій на кістках та крові наших предків. Ми повинні залишатися на теренах України, розвивати її та боротися з кризою, а не тікати від неї. Ми повинні взяти відповідальність за нашу державу, а не спихувати її на омріяного «спасітєля», який прийде і наведе порядок, встановить справедливість. Ми маємо кожен день змінювати нашу Батьківщину на краще, і в першу ж чергу з себе. А надалі: розвивати, експерементувати та будувати перспективну, вільну та сильну Україну.