виписки з дисертації
Що стосується самого терміна “lex mercatoria” (у перекладі з латинської мови буквально означає “торгове право”), то в юридичній літературі ще не склалося повної єдності думок з цього приводу.
1. Основні принципи міжнародного публічного права, які застосовуються до міжнародних приватноправових відносин.
2. Принципи міжнародного економічного права.
3. Принципи міжнародної торгівлі.
4. Загальні принципи права.
5. Загальні принципи приватного (цивільного і торгового) права.
6. Загальні принципи міжнародного приватного права.
Спільне між lex mercatoria і міжнародним приватним правом полягає в тому, що їхньою метою є правове регулювання міжнародних торгових і комерційних відносин між особами, які належать до різних національних правопорядків. Власне кажучи, причиною виникнення транснаціонального торгового права, так само як і МПрП, є відмінність між матеріальним приватним правом різних держав, що гальмує розвиток транскордонної торгівлі. Різниця між lex mercatoria і МПрП полягає, насамперед, у тому, що міжнародне приватне право розв'язує конфлікти (колізії) між колідуючими правовими системами і юрисдикціями різних держав шляхом вказівки конкретної правової системи, яка повинна регулювати певні правовідносини з іноземним елементом, тоді як дія норм lex mercatoria спрямована не на розв'язання конфлікту між національними правовими системами з приводу певних правовідносин, а, скоріше, на недопущення подібних конфліктів шляхом застосування універсальних юридичних норм, здатних безпосередньо регулювати правовідносини, обтяжені іноземним елементом.
В цілому lex mercatoria не суперечить нормам національного (внутрішнього) права, оскільки lex mercatoria базується на принципах, властивих всім основним національним правовим системам. Крім того, норми середньовічного lex mercatoria були значною мірою інкорпоровані в національні правові системи протягом XVIII-XIX століть, перетворившись на норми національного, в першу чергу цивільного і торгового права. Власне кажучи, lex mercatoria доповнює норми національної правової системи і виконує допоміжну стосовно неї роль. Разом з тим, іноді норми lex mercatoria можуть вступати в конфлікт із нормами публічного права національної правової системи, тому що держави у певних випадках можуть виключати застосування lex mercatoria на своїй території і підпорядковувати всі зовнішньоекономічні контракти своєму національному праву.
За своєю суттю міжнародне публічне право являє собою систему юридичних норм, які регулюють міждержавні відносини. Основними універсальними суб'єктами міжнародного права є суверенні держави, котрі самостійно створюють юридичні правила для регулювання своїх взаємин.
Між lex mercatoria і міжнародним правом існує як певна подібність, так і істотні розходження. Подібність виявляється, насамперед, у тому, що норми lex mercatoria, так само як і норми міжнародного права, створюються самими суб'єктами цього права, а не якоюсь владою, яка знаходиться над суб'єктами. Крім цього як у lex mercatoria, так і у міжнародного права, джерелами є звичай, міжнародний договір і загальні принципи права.
Основними суб'єктами lex mercatoria є: транснаціональні корпорації (ТНК), банки, підприємства й індивіди, що беруть участь у зовнішньоекономічних операціях, а також держави (тією мірою, якою вони виступають як міжнародні комерсанти, а не як носії суверенної влади).
ТНК - або багатонаціональні підприємства - є основними операторами в системі міжнародних економічних відносин. Варто пригадати, що в 1984 році зі ста найпотужніших в економічному плані утворень 55 були державами, а 45 - транснаціональними корпораціями.