Десять видів держав, описаних у різних книгах про майбутнє.

Досить часто ми зустрічаємо в книгах чи фільмах різні варіанти державного, або ж планетарного правління. Кожен автор бачить в «майбутньому часі», великий майданчик для випробувань своєї фантазії та занурення в мілкі деталі державотворення. Отож давайте знайомитись з 10 такими варіантами.

Корпоративна республіка. 

Це держава, яка основана на здобутках певної корпорації, або ж її керівництво працює в такому ж режимі. Точно як і в приватних корпораціях, як наприклад Google чи Volkswagen group, є менеджери, відділ розробок та звичайно рада директорів.

Але є і мінуси такої держави, абсолютно все що є в цій державі – приватне: лікарні, навчальні заклади, структури правопорядку та оборони. І в такому ладі головним залишається те, як топ-менеджери ставляться до народу, і чи прислухаються вони до бажань та потреб своїх працівників.

Хоча і в реальному житті є приклади таких держав, які повністю контролюють економічну та політичну ситуацію в країні, але на жаль народ тримають як робочу силу.

Світом керує штучний інтелект.

Помалу людство підходить до межі, коли штучний інтелект не буде відрізнятись від людського. Для цього працюють тисячі вчених та ентузіастів у світі, удосконалюючи програмний код. Також можна згадати велику кількість нейронних мереж, які здатні вирішувати різні завдання. Або ж Boston Dynamics, яка створила доволі швидкого та граційного антропоморфного робота, та продовжує його вдосконалювати.

І такі роботи, яких буде очолювати штучний інтелект, будуть становити світовий порядок, та працювати щоденно для його підтримання, можливо також буде допомагати людству дійти до певного відкриття чи просто вирішувати світові проблеми

Але і тут є протилежна сторона, яка досить популярна у творах футуристів – коли штучний інтелект дасть збій, та вирішить покінчити із своїми творцями.

Вершину влади очолюють старійшини.

Так звана «геронтократія», коли влада знаходиться у руках літніх людей, які пройшли життя і мають чималий досвід в тих чи інших проблемах. Такою формою правління користувались і в минулі часи, коли групою людей, чи навіть цілими селами керували декілька старців, які між собою обговорювали питання та приймали рішення – як буде далі. Так і в майбутньому можливий варіант такого, адже середній вік життя з кожним роком все збільшується, люди живуть довше.

І тут є також маса мінусів, чи зможуть такі старці встигати за розвитком, і чи вони ж не будуть його штучно гальмувати. Або ж варіант коли вони на своїх посадах будуть обіймати чималий кусень влади та багатств, що може змінити їх владу з користю для народу, на владу для свого подальшого збагачення. Згадайте сім'ю Рокфеллерів, які вже декілька століть впливають на економіку багатьох держав світу, хоча активно це заперечують.

Влада інформації.

Звучить доволі цікаво, кіберократія – вона є прямим антагоністом бюрократії. Політики, яку ми звикли бачити – не існує. Тут органом правління є сам народ, але форма цього правління основана на ефективному використанні інформації. Це максимально зручна та логічна система взаємодії людини з державою. Характерним для кіберократії є моментальна передача важливої інформації від джерела проблеми до людей, які займаються її вирішенням. Такі запити будуть здійснюватися за допомогою програмного забезпечення, яке здатне сортувати та розрізняти інформацію. Наприклад в якомусь регіоні країни є потреба в продовольстві чи робітниках, цей регіон подає запит, і усі вільні, або незадіяні ресурси інших регіонів надаються у замовленому обсязі.

Наче непогана система, якщо вона стосується ресурсів чи економічних питань, але якщо її застосовувати і до людей, вона не враховує ані людський фактор, ані бажання останніх.

Демократія по принципу лотереї.

Ви уявляєте себе політиком? Я наприклад ні. А дана форма правління також можлива в майбутньому. Влада такої держави буде формуватися на короткий термін, від декількох місяців, до декількох років в залежності від посади. В такій лотереї приймають участь усі громадяни даної держави, і в разі виграшу – зобов’язані відпрацювати певний термін в політиці. Такий приз може випасти лише один раз за життя, для забезпечення чесності конкурсу. Сенс такого принципу в тому, що службовці будуть представляти прямий інтерес народу, та будуть його підтримувати, а не як професійні політики з часом змінювати погляди з народних в бік своїх особистих. Плюси такого методу в тому, що це зменшить ризик корупції, та політичного тиску.

Також є і зворотна сторона такого правління – відсутність політичного досвіду в населення, що ставить під загрозу майбутні зважені рішення, та їх результат для жителів такої країни.

Автономія полісів.

В фільмах та комп'ютерних іграх зустрічаються такі міста-монстри, в яких влада оголошує повну незалежність міста від території держави в якій воно знаходилось. Це можна сказати явище децентралізації, яке поведе за собою створення десятків а то і сотень «країн-міст» Це стається через вплив країни на певне місто, як економічний так і політичний тиск. Тому деякі міста, які зможуть забезпечити себе енергією, продовольчими ресурсами зможуть змінити свій статус на автономію, і з часом збільшуватись в розмірах, та переростати в дійсно в гігантські поліси.

В таких містах може бути ідеально налаштований весь устрій та служби, але можуть виникати конфлікти та розбіжності в політичних поглядах з іншими такими ж містами. Зараз на планеті близько 250 країн, які не завжди єдині в поглядах на ті чи інші проблеми на планеті, уявіть що буде, якщо таких країн буде десятки тисяч. Хоча союзи ніхто не відміняв.

Одна країна на усю планету.

Глобальна демократія – уже знайома усім нам форма правління, але планетарного масштабу. Є багато ідей та цілей у багатьох країнах сьогодні, які дозволяють співпрацювати, та отримувати доволі хороші результати. Тим паче – деякі науковці стверджують, що створення такої єдиної держави цілком можливе, завдяки спільному спрямуванню багатьох людей. Згадайте США, де кожен штат фактично є країною з своєю конституцією та законами, що не заважає усім 50-ти штатам та підконтрольним територіям мати спільні закони, які їх об'єднують. Також наші сусіди – Європейський Союз – точно так само, між ними кордони це чисто формальність, громадяни ЄС вільно відвідують одне одного в різних країнах союзу, без зайвих документів. Люди давно прагнуть вільно пересуватись територією планети, тому такі союзи виникають та розвиваються.

Але є низка питань, як створити глобальний союз, щоб усім було в ньому комфортно та затишно, і усі залишались задоволеними.

Держава на вибір.

Полідержава – це такий геополітичний суб'єкт на якому панує декілька державних ладів, не прив'язаних до географічних кордонів. І кожна людина може обирати сама, в якій з таких держав вона хотіла би жити. Можна пояснити на прикладі партій в США, які керують почергово, але в полідержаві вони керуватимуть одночасно, і якщо ви хочете підтримувати погляди однієї з них ви отримуєте її громадянство, що веде за собою окрему систему податків, відповідальність та покарання також будуть залежати від того громадянином якої держави ви є.

Звучить як безладдя, але в ньому може існувати багато таких субдержав, і ви можете самі обрати будь яке з них, яке своєю політикою та настроєм цікавить вас. Але тут є маса запитань, які доведеться вирішити головам держав, наприклад міждержавні питання, економіка, безпека та низка інших нюансів.

Влада належить найрозумнішим.

Такий устрій оснований на перевазі людського розуму. Вважається це удосконалений варіант демократії, коли владою наділена інтелектуальна еліта, яка з допомогою своїх знань, висновків та сучасних технологій змушує людство йти в напрямку прогресу. Усі рішення такого правління будуть дійсно зваженими та максимально вигідними для населення.

Але тут є величезний мінус у вигляді конкуренції та власної гідності в державних органах, яка буде заважати їм приймати рішення, не говорячи про корупцію та інші можливі лиха.

Колективна свідомість.

Один з найбільш фантастичних варіантів держави. Суть її полягає в єдиній свідомості, яку будуть забезпечувати технології. Щось схоже до ройового інтелекту. Такий розум буде приймати зважені та справедливі рішення проблем, що в принципі схоже до ідеальної демократії, але все таки з колосальною відмінністю у вигляді культурних та соціальних змін.

Все таки, з’єднати мільйони людей в єдину свідомість – навряд чи ми залишимось такими ж як були.

P.S.

Кожен з нас, якщо зацікавиться такою тематикою зможе створити зародок державного устрою, і задаючи правильні запитання - обточувати, будувати та удосконалювати свій варіант держави... Хто знає, можливо саме ваш варіант колись потрапить не лише на поличку, а і втілиться в життя...