Сука

Сука


Коли Саске збирався у подорож після війни, він жадав усією сутністю повторення їхньої близькості в госпіталі. Такого він ніколи не відчував, — неначе більше немає мети, вчорашнє ніби продовжується, і ти не знаєш, що буде завтра. Треба привести до ладу набір кунаїв, потренувати нову техніку та піти туди, зустріти когось, аби рано чи пізно настав світанок після якого, Саске пізнає спокій — такі думки займали голову тоді, у пітьмі. Прокинувшись у госпіталі Учіха за звичкою спробував піднятися, щоб знову гнатися за ефірним чимось, але не зміг. Натомість зрозумів, що останні метушні дні не були сном. Але де Наруто? Невже він його справді вбив? Колись у Долині Завершення на секунду він подумав, що спромігся лишити єдиного друга життя — це було жахливо, він не міг повірити та поворухнутися, але в тій білій палаті, з просякнутими смородом ліків стінами, стало ще гірше. Можливо, саме це почув Наруто, коли у дванадцять років він проштрикнув його груди чідорі? Та ті злидні змінили світлі часи, коли хлопець прийшов до тями. О, Саске марив самотніми ночами повернутися туди, щоб поруч просто дихало його світло, а він не спав і дивився-дивився та насичувався як ніколи відчуваючи себе особливим, коханим.



Наруто знаходив його подорожнього за допомогою листів, де Учіха детально і сумлінно розписував своє місцезнаходження. Тиждень або два вони мандрували разом. Багацько розмовляли про всілякі дрібниці крокуючи пліч-о-пліч, сперечалися. Іноді вечорами хтось із них розкривав душу, а другий слугував мовчазною опорою притискаючись збоку. Але без слів прийняли рішення лягати спати не як у лікарні, тобто не в одному ліжку, а по різні сторони обов'язково розведеного яскравого вогнища між ними.

Саске любив спостерігати за відблисками полум'я в зіницях напроти. За переливами синього кольору та чужими рожевими вустами, коли вони розтягуються в посмішці під час чергової розмови. Мабуть, за все життя він стільки не говорив, та Саске не міг зупинитися.


Цей день він запам'ятає надовго. Ідея відвідати землі країни Вирів належала, звичайно, Наруто. Знаходячи все більше й більше відомостей у старих сувоях, до котрих відтепер мав доступ, він бажав побачити коріння рідної мати на власні очі. Він чекав-чекав допоки Саске не прибуде хоча б у країну Рік, аби не турбувати надто сильно, та після першого листа звідти відповів, щоб Саске не розслаблявся і направлявся йому на зустріч. Він добре розумів, що не зможе зробити це сам.


Острів країни Вирів зустрів їх повною занедбаністю. З того часу ніхто так і не загарбав місце собі, — довелося б виділяти кошти на ще один тягар, — а значить і піклуватися про нього нікому. Тому колись гарно вибудовані споруди покрила рослинність, домівки згнили. У серці селища кремезні темні дерева, вологі від недавнього дощу, дошки, що відсиріли, — через усе проросли в'язкі стебла плюща. Природа не вміє зволікати.


Наруто, мовляв, що має мету лише знайти додаткову інформацію про клан, чи їхні техніки, але одразу ж почав шукати старий будинок мати. Саске вдавав, наче так і треба. Через декілька годин, разом з тіньовими клонами Узумакі, коли вони нишпорили посеред найжахливішої частини місцини, наткнулися на руїни дитячої кімнати. Вдосталь таких вони мали змогу узріти за день ретельних розвідувань: уламки маленьких ліжечок, якісь потвори замість іграшок і знаряддя вбивства майбутніх ніндзь. Та цього разу, коли тіньовий клон Наруто копирсався у знайденій скрині, він побачив фотографію своєї малої мами.



Маленька, пекельно руда дівчинка усміхалася беззубим ротом. Її сині оченята здавалися більше за пів личка.


Тоді Наруто скасував дію техніки та подякував небесам за пізню годину. Сьогодні братися за пошук сувоїв йому чомусь не хотілося.


Вони вперше за довгий час знаходилися так близько один до одного. Після справ вони знову розмовляли, але ввів вже Учіха. Коли сиділи та смажили на вечерю, до цього спійману у струмку рибу, згадував про людей, що не користуються чакрою. Можливо, хтось би шокувався мовчанкою такої людини, як Наруто, але Саске сприймав як належне. Як там той казав: "Я бачу твоє серце, а ти моє"?


Та й він закляк на місці, коли краєм ока помітив сльози. "Мені шкода" — ось що він хотів сказати. Але діями, турботою, лагідними поглядами — все вже висловлено. У голові промайнув образ ще безтурботної дівчинки, милі риси, котрої були так знайомі. Тому він чесно мовив: "Ви дуже схожі", через що Наруто щиро усміхнувся й уткнувся чолом у плече поруч.


У цей вечір без слів прийняли рішення лягти поруч один з одним. Голос Наруто вже трохи хрипів, але продовжував зачаровувати своїм спокоєм. На ланітах Камі-сама розлив небесну акварель, зображуючи рум'янець спричинений жаром багаття. Вкупі зі світлим густим волоссям та виразними очима — це виглядало настілки гарно, що Саске перехопило подих. Його ніжний, осінній хлопчик, який зараз трохи збентежено кліпав віками не розуміючи, чому опонент замовк.



Не встигла й промайнути думка, Саске притиснувся біля його губ своїми. Очі заплющувати не кортілося, тому й помітив стороннє здивування. Пальці обережно торкнулися волосся та по краях гарячого вуха, й Учіха вже поцілував привідкриті вуста. Наруто затремтів і не дихав, його рука схопилася за одяг Саске, через хвилю звільнених почуттів всередині нього.


Учіха пригорнув його до себе так, як не робив ще ніхто. Загалом хлопець був позбавлений любові, тому всі дотики відчувалися справжнім паланням. На губах, на щоках, шкірі лівого вуха — зворушливі рухи; на плечі горить стороння правиця. Наруто ввижалося, ніби він тане.


Попри несподіваність, це відчувалося мов очевидне продовження. Тільки виникла думка, що до цього звикнути стане важко, бо в Узумакі такі прояви викликали разом із теплою вразливістю також розгубленість. Час від часу він клав руку на плечі, міг хутко притягнути до себе, щоб привітатися, але кожного разу зачудовано дивився, коли стосовно нього чинили те саме. Саске знав, що Наруто це подобається, тому старався в міру своїх сил висловлюватися тактильністю. Як і зараз, торкаючись обличчям інше, він відчував його бурхливі емоції та намагався подарувати кохання більше й більше, тому що Наруто заслуговує отримати все, чого він коли-небудь бажав. А Саске заради цього готовий перевернути світ догори дриґом.

Report Page