Секс

Секс


Коїтус. Ілюстрація з «Tacuinum Sanitatis», середньовічної книги про здоровий спосіб життя, XIV ст.

Секс (лат. sexus — стать, статеві відносини) — категорія близьких людських відносин, що спрямована на задоволення статевого потягу (у вузькому сенсі коїтус), зумовлена інстинктом розмноження і є однією з основних фізіологічних потреб організму людини, яка приносить велику користь для здоров'я.[1]

Етимологія

Слово «секс» в українській мові — запозичення з англійської, де воно також має значення «стать». Слово є наслідком скорочення словосполучення «sexual intercourse» («статеві зносини») і було уперше ужито у цьому значенні у 1929 році англійським письменником Д. Г. Лоуренсом[2]. Англійське sex (у значенні «стать») походить через середньоанглійське sexe і старофранцузьке sexe від латинського sexus («стать»). Це слово утворене від дієслова secare («розділяти», «сікти») і буквально значить — «поділ», «розсічення»[3] (пор. рос. «пол» — буквально «половина»). Таким чином, слово «секс» первісно є пов'язаним з ідеєю розділення, а не єднання, яким його сприймають за нашіх днів.

Основні форми статевого життя

Одна з можливих класифікацій різних форм сексуальних відносин була запропонована російським сексологом Г. С. Васильченко[4]. Він ділить форми статевого життя на екстрагенітальні і генітальні.

Екстрагенітальні форми статевого життя

Танець
Гейша

Платонічна любов

Першою серед екстрагенітальних форм статевого життя є платонічна любов, яка являє собою близькі (любовні) стосунки між двома людьми, які не супроводжуються сексом у вузькому сенсі цього слова. Статеве життя може обмежуватися цією формою унаслідок неможливості інтимних стосунків у парі з огляду на вік партнерів або їх стану здоров'я, або за відсутності взаємного прагнення партнерів до генітальних контактів. Однак у більшості випадків ця форма є перехідною, любовні стосунки тягнуть за собою інші види статевої активності.

Танці

Танцювальні рухи в багатьох випадках пов'язані з тісним контактом між партнерами, грають важливу роль в процесі знайомства. Еротизм багатьох видів танцю (наприклад, танго) незаперечний. Дана форма також є перехідною.

Гейшизм

Назва цієї форми походить від японського назви професійних артисток, які розважають своїх клієнтів (гостей) танцем, співом, проведенням чайної церемонії, бесідою. Гейша є втіленням жіночності, і, всупереч поширеній думці, не є повією. У її професійні обов'язки не входить сексуальне обслуговування своїх клієнтів: якщо гейша і віддається будь-кому, то відбувається це виключно по її волі. Суть даної форми статевого життя складає духовне, а не тілесне спілкування.

Генітальні форми статевого життя

Вагінальний секс
Анальний секс
Оральний секс
Кунілінгус
Фінгерінг
Фістинг

Сурогатні і замісні форми статевої активності

«Нормативний» гетеросексуальний коїтус

Основною формою статевого життя у більшості людей є статевий акт (коїтус), під яким мається на увазі введення статевого члена чоловіка у піхву жінки. За тривалістю коїтус ділять на швидкий і продовжений, за ступенем завершеності — на завершений, передчасно завершений, незавершений і перерваний. Існує безліч різновидів позицій і ситуацій, в яких може здійснюватися статевий акт.

Замісні форми коїтусу

Коли здійснення природного статевого акту небажано або неможливо, або на додаток до нього, можуть використовуватися замісні форми коїтусу: вестибулярний коїтус (тертя статевого члена до зовнішніх статевих органів жінки без проникнення у піхву), міжбедренний коїтус (вікхаріта), Нарвасадата (введення статевого члена між молочних залоз).

Також до таких форм статевого акту може бути віднесений анальний секс, при якому статевий член вводиться в анальний отвір партнера (протилежної або тої ж статі).

Орально-генітальні контакти

При орально-генітальних контактах статеве збудження і задоволення досягається пестощами статевих органів партнера ротом або язиком. Орально-генітальні контакти можуть як доповнювати інші форми статевого життя, так і бути єдиною формою статевих відносин між партнерами. Існують декілька видів орально-генітальних контактів:

  • Кунілінгус — сексуальне збудження жінки шляхом впливу на клітор і вульву губами, ротом або зубами.
  • Фелляція (мінет) — вплив на статевий член ротом, язиком, зубами або горлом.
  • Анілінгус — стимуляція задньопрохідної області язиком або губами.
  • Іррумація — виконання активних рухів статевим членом в ротову порожнину і горло партнера.
  • Teabagging — переміщення чоловіком мошонки в ротову порожнину партнера.

Метою орального сексу може бути не тільки отримання сексуального задоволення, але і демонстрація переваги над партнером, його приниження; особливо це характерно для соціальних низів і кримінального середовища[5].

Сексуальні дії з тваринами

Зоофілія

Потяг людини, спрямований на тварин, отримання статевого задоволення від сексуальних дій з тваринами називається зоофілією. Об'єктами, на які спрямовано статевий потяг в таких ситуаціях, зазвичай виступають домашні тварини: кози, вівці, коні, собаки та ін. Людина в зоосексуальних контактах може виступати як в ролі активного, так і в ролі пасивного партнера.

Дослідження показують, що сексуальні контакти з тваринами в сучасному суспільстві досить поширені, причому переважає жіноча зоофілія, в основному у формі впливу язиком тварини (собаки чи кішки) на статеві органи[6].

Сексуальна орієнтація

Сексуальна орієнтація — вибір сексуального партнера за фізіологічними, психологічними чи моральними ознаками та схильність до вибору певного типу людей як цього статевого партнера.

Розрізняють гетеросексуальні (hetero — різний, різностатевий — тобто між чоловіком і жінкою) і гомосексуальні (homo- однаковий, одностатевий) статеві контакти. Відповідно, виділяється сексуальна орієнтація — перевага тої чи іншої статі: гетеро- (потяг до протилежної статі), бі- (до обох статей), і гомосексуальна (до своєї статі) орієнтації. З погляду психіатрії, сама по собі сексуальна орієнтація не може вважатися патологічною, проте у ряді культур гомо- і бісексуальна орієнтація вважається чимось неправильним і часто висміюється або навіть відкрито переслідується.

Техніка сексу

Камасутра

Перші дослідження мистецтва плотської любові з описом сексуальних позицій і технік з'явилися, мабуть, в стародавній Індії. У середні століття був уже цілий ряд методичних посібників, зводів правил і настанов (сутр — санскр. सूत्र, «нить»), які присвячені індуїстському богові Ка́ма і ка́ма (санскр. काम kāma IAST) — одній з чотирьох пурушартх, цілей людського життя. На рубежі XIX і XX століть кілька таких сувоїв було привезено до Англії для перекладу та зберігання. Найбільш відома «кама-сутра» Ватсьяяна і дещо менш відома «Ананга Ранга» («Гілки персика»).

У цих трактатах говориться, що описувані прийоми призначені для повноти проявів любові між чоловіком і жінкою, служать допомогою для їх тілесної близькості.

У другій половині XX століття а після Сексуальної революції вийшов цілий ряд популярних книг, присвячених техніці сексу.

Сексуальні комплекси

У літературі під сексуальним комплексом розуміють негативне емоційне забарвлення уявлення особистості (відчуття страху, гріха) про статеві стосунки, що мають істотний, а іноді й визначальний, вплив як на статеве життя, так і в на статеву поведінку в цілому[7].

Виділяють комплекси притаманні чоловікам (комплекс мачо, едипів комплекс та ін.), жінкам (комплекс Мессаліни, комплекс Електри та ін.) і обом статям (комплекс меншовартості, комплекс паніки та ін.).

Сексуальні комплекси є різновидом психологічних проблем, не пов'язаних з захворюваннями. Їх корекція здійснюється з використанням методів психотерапії.

Типи сексуальної активності

Гіперсексуальність

Асексуальність

Досі ведуться дискусії з приводу того, чи слід вважати асексуальність четвертою орієнтацією або статевою конституцією. Також, все ще немає єдиної думки з приводу визначення асексуальності, особливо стосовно того, позбавлений асексуал статевого потягу взагалі чи просто має слабко виражений статевий потяг.

Єдиної для всіх «норми інтенсивності статевого життя» не існує, але середня (статистично) частота статевих контактів в постійних гетеросексуальних парах складає, за різними оцінками, від декількох разів на тиждень до декількох разів на місяць. Найлогічніше визначати таку норму виходячи не з яких-небудь статистичних досліджень (результат яких представляє усереднення за великою вибіркою опитаних), а з індивідуальних особливостей конкретної пари.

Див. також

  • Сексологія
  • Сексуальна етика
  • Сексуальний партнер
  • Мастурбація
  • Секс-туризм
  • Секс-символ
  • Список сексуальних позицій
  • Венеричні захворювання
  • Захворювання, що передаються статевим шляхом
  • Безпечний секс
  • Кохання
  • Статевий акт

Примітки

Література

  • (рос.)
  • Фуко М. Історія сексуальності : в 3 т. : пер. з фр. — Харків : Око, 1997—2000.
  • Холодный В. А. Детерминанты психосексуального развития // Развитие личности. — 2013. — № 1. — С. 99—115. — ISSN 2071-9788. (рос.)

Посилання

  • Лекарства, способные нарушать сексуальную функцию человека. Справочная таблица // uMed.in.ua. (рос.)

Report Page