Report

Хід подій

13:20 - почав пити чайок. думав, що на смак буде неприємно. як виявилося - нічого такого. досить нейтрально, трохи кисло від лимончика. сухими гриби теж нічого. смак мені сподобався.

13:30 - ліг медитувати під ковдрою. було жарко-холодно: то надто жарко, то надто холодно. трохи лячно. поступово зігрівся, відволікали біль в горлі та легка нудота, трохи крутило живіт. протрактував то все як психосоматику і намагався розслабляти то все, як то звично роблю під час медитацій. загалом було не так спокійно, як під час медитації.

14:10 - всі негативні ефекти закінчилися, почало напрягати те шо я просто лежу в масці для очей і там так темно, інколи з'являлися якісь дивні силуети чи візерунки. але думаю, шо то просто від світлоізоляції. виникло відчуття, що я дарма лежу з закритими очима, захотілося шось поробити, поспостерігати, порухатися. коли зняв маску і глянув на руки, то зрозумів, що я вже на місці. я вже був в цьому стані рік тому, але тоді алкоголь надто сильно його спаплюжив. вперше захотілося попісяти. стояти я при цьому я не хотів, щоб не промазати, але коли всівся відчув, що мені холодно - реально холодно - тому довелося поставити цей процес на павзу і піти тепліше одягнутися. Відчуття дуже загострилися. В цій ситуації я по суті діяв дуже швидко, хаотично реагуючи на збудники. Схоже на дитину. Бо як тільки мене шось не влаштовувало - я просто це виправляв.

14:30 - вперше слухали музику і це було феноменально. Відчуття були такі наче я і є та музика, кожна нотка, кожен інструмент - все звучало так реалістично, наче я був посеред живого виконання цього треку, і навіть краще. Складно пояснити. Але це був один з самих чудових досвідів за все моє життя. Я спробував ще тему Лори Палмер послухати одразу, але вона трохи мрачнувата. Тому довелося ще раз ввімкнути перший трек.

14:40 - почало сильніше нагрібати. Коля сидів на дивані біля мене і вмикав мені різну музику. Я хотів Баха, ось цю сюїту. Теж дуже зайшла. Потім він почав вмикати шось зі свого плейліста: OST Her (1, 2). Я вже мало шо контролював, просто поринав глибше в музику і в себе. Перший трек не пам'ятаю особо, а от другий - це була бомба. Кожен акорд, повільність темпу - це було щось. Єднання зі світом та спокій. Щось дуже глибоке і просте одночасно розкривалося в мені під час нього. В музиці мене напрягало все, що віддавало електронним звуком. він викликав якусь тривогу. Те ж саме було з вокалом. В якийсь момент, коли мене почало крити ще сильніше з'явилася потреба в тому, щоб відчувати поруч з собою інших людей [тата та маму?]. Було враження, що моє тіло розтануло і при тому розтягнулося. Коля, який сидів в ногах здавався надто далеким. Я сказав йому про це і він взяв мене за щиколотку. Це мене заспокоїло і дало змогу зануритися ще глибше. Далі ми продовжили з цими треками: 3 4. Вони ідеально доповнили розпочате. Під час них я хотів бути ближче і попросив Колю тримати мене за руку. В цей момент я чітко усвідомив, що це тато бере мене за руку. Цей його долоня. Я був його дитиною і він давав мені підтримку, якої я так потребував - я відчув це по тузі яка наростала всередині, трохи пішли сльози. Пам'ятаю чітко ось цей момент під час треку Роба Дугана - це була своєрідна кульмінація і в музиці і в мені. Коля сказав, що я регресую далі і далі у своєму віці. І стаю меншим і меншим. Це мій шанс пропрацювати мої дитячі травми. Пам'ятаю, як ходив в туалет і сидячі на унітазі мені здалося, шо Коля дуже далеко. Але я заспокоїв себе тим шо він в сусідній кімнаті. Реально було схоже на те шо я дитина і хочу шоб батьки були поруч.

15:20 - Потім Коля ввімкнув музику [про яку я за годину чи дві скажу, що це геній її написав], яка буде грати ще з годину і круто зайшла для подальшої подорожі; по-перше, її темп та акорди. здавалося шо грається одне і те ж саме, але мені класно те все слухати, я відчував таку красу в кожній ноті! + мене дуже заворожували раптові точкові звуки тібетських чаш (насправді це були не вони, а якийсь інший інструмент): в ній вони ніби виринали з-поза лісу інших мелодій. Я очікував їх та радів їм неначе 1-3 річна дитина. Тримаючи увесь цей час Колю за руку. Відчував руку тата в своїй і молодшав далі.

15:30 - повернулася Катя. Так в мене з'явилася мама. У неї були прохолодні руки. За 5 хв вона лягла поруч і обіймала мене ззаду. Мені було добре, але в якийсь момент я зрозумів, що хочу пригорнутися до неї. Тому розвернувся і ліг їй на плече-груди. Вона інколи чухала мені голову. Цікаво шо це сильно відволікало від музики. І навіть коли її рука була просто поруч з вухом, ледь закриваючи якусь частину вушної раковини - я відчував цю різницю і поправляв їй руку. В ці моменти в мене почали з'являтися перші переживання про те, щоб її не зачепити рухами - здавалося шо я не можу контролювати силу чи амплітуду натиску руками. Але все пройшло нормально. Просто час сповільнився, і інформація про рухи доходила з затримкою. Я пригорнувся до Каті і відчув себе зовсім маленьким. В якийсь момент мені захотілося посмоктати свій великий палець. І я просто це зробив. Було дуже приємно і спокійно. Я просто лежав і був маленькою дитиною з мамою та татом поруч, яка слухала приємну музику десь далеко ззовні.

16:00 - пам'ятаю, що в голову почали приходити різні думки на тему: як класно те, що я провідчував за останні години. і як дивно, що це заборонено. в голові були думки про поліцію, Авакова, депутатів - владу та закон короче. і я засміявся з них тому шо це так тупо це забороняти. Також я відчував, як тупо те, що люди використовують алкоголь чи тютюн для тих же цілий. Відчув певну відразу до цих штук [і зараз мені їх не хочеться, так само з фаст-фудом.. фрукти мені значно краще зайшли після тріпу ніж кола та мак-дональдс].

Я почав потроху повертатися назад, в свій більш звичний стан. Звернув на неї увагу, бо картинка рухалася на екрані і я подумав може це в мене глюки. Але ні - то була анімація. Пам'ятаю, що поділився з Колею думкою, що музика - просто бомба і її писав геній. Коля сказав - так ти заціни назву: Calming 8D Music with Psychedelic Visuals || Watch on LSD. Я щиро розсміявся. Взагалі я багатенько почав сміятися, була хвиля ейфорії. Дуже смішно було, коли я встав попісяти і обходячи ялинку сам з себе покепкував, що поставив її поруч з ліжком і всім її доводилося сьогодні обходити.

16:15 - Катя та Коля пішли їсти. Я відчував себе достатньо дорослим, щоб відпустити їх до столу. Почав слухати Tool. Спробував слухати в навушниках - не те, звук як з бочки. На відкритих динаміках було значно краще. Почав з Descending. Що мене вразило так це те, як з перших же секунд я став вітром. І це не він, а я літав по кімнаті. Це було дуже круто. Взагалі цікаво, як акценти і те шо я люблю змістилося в стані его-смерті. Я помічав ті моменти, на які зазвичай не звертав уваги. А те, що мене зачепало в моєму его-стані тепер мене не накривало так сильно.

Поки я слуха Descending я дивився на стелю і там було коло вдавлене в потолок і тінь від шнура лампи. Спочатку я помітив, як тінь рухалася та неначе диміла цівкою по стелі. Потім я зосередився на колові, воно починало світитися все сильніше і сильніше і здавалося мені великим пухким білим шаром, неначе з м'якого щільно спакованого ворсу. Я думав, що він зможе виїхати на мене. Але замість цього цей виріз в стелі просто зникав при легкому розфокусуванні моєї уваги. Ось він є, а ось оп - тільки половинка. Оп - і тепер взагалі цього кола немає.

Далі я ввімкнув собі Chocolate Chip Trip. Цікаво як було чутно рух кожного звуку в стереопанорамі. На моменті "трубок" у мене була така картина - шо звук прокладає їх по стіні і вони поступово заповнюють її. А потім справа здалеку вступають барабани (так вони тут вже грають, прислухайтесь) і це було бомбічно!!! Я потім ще пару раз переслухав ці моменти.

16:45 - я почав більше говорити, робити якісь висновки. думав про тата та маму і шо як було б круто і їм таке провести. говорив про це і свої переживання. Почув, шо Колі подзвонила Варя і йому треба вже йти. Ми ще трохи послухали музику. Зокрема 5 6 (оце ваще круто). І він пішов.

Далі ефекти почали спадати і я все краще і краще відчував як все нові шари его кристалізуються і повертаються назад. Я пішов перекусив і далі ми говорили з Катею про її день та дивилися "Ернеста та Селестіну" доки вона не заснула.

Що я забув згадати

Пам'ятаю, як коли я був дитиною спала моя тривога про вагітність Каті. І те шо як краще зрозумів, що має відчути і як баче світ маленька дитина.
Коли слухав Tool відчув як я вперше починаю думати про інтереси інших людей (Катю та Колю). До цього в мої інтереси були вище всіх. Тут я засумнівався - може зробити музику тихіше? Але через момент подумав, що в мене тріп і я можу дозволити робити все, як хочу я. Короче кажучи, це був класний момент для людей, які бояться "займати багато місця", переживають за інших більше ніж за себе для пропрацювання цих питань. За півгодини сказав про це Колі, а він відповів шо він сам сидів їв і думав чи не заважає мені)) Короче кажучи для мене тут відповідь така - люди самі скажуть, якщо їм буде некомфортно. Тому максимально реалізовуй свої інтереси.

Пост-ефекти (1-3 дні після)

Втома і майже вегетаріанські смаки (певно через те шо в сб голодав).
На наступний день відсипався годин 14 певно.
Відраза до алкоголю та нікотину, а також яловичини та свинини.
Підсилений фокус уваги, можливість думати про декілька речей паралельно.
Енергії більше. Хочеться робити купу речей. Але більшість з них пов'язані напряму з простором чи людьми навколо. Програмувати не дуже хочеться :)

Пост-ефекти (1 тиждень)

Сон дуже легкий. Підйоми приємні. Завжди чую будильник, але зазвичай даю собі волю поспати стільки скільки треба. Не відчуваю за це провину.
Сниться купа снів, зазвичай під ранок, в ті моменти, коли я прокидаюся від будильника і потім знову лягаю спати. Були як хороші сни, з міцною позитивною енергетикою (1. Мама і тато поруч, Даша і я співаємо пісню "Чужими глазами"; 2. Риженька дівчина, Станіслава Чечель чи якось так. Я притулився до неї і поцілував її), так і негативною (розрізаний навпіл пеніс).
Підвищена потреба в сексі пропала. Якийсь дзен в статевому житті.
Починаю їсти рибу, курку. Стейків ще не хочу.
Їмо дуже багато фруктів та овочів. Значно більше ніж раніше. До них тягне. Не знаю чи це пов'язано з вагітністю чи з тріпом. Ніс та інтуіція наче відчувають, чого треба організму/хочеться.
Коли чищу зуби щіткою тепер можу глибше вичищати: більше довіряю своєму горлові чи що :)

Пост-ефекти (3 тижні)

Відвідав стоматолога. Чистка. Дуже страшно було перед. Як виявилося - я вже не боюся. Мені просто пофіг.