ПАМЯТКА

Администраторы сообщества «Против незаконных повесток в Днепропетровске» составили единый сборник прав граждан Украины и выдержек из Законов и Конституции Украины, которыми регламентируются действия работников военкомата касательно вручения повесток

ОСТАНОВКА

Каждый гражданин имеет право на свободу передвижения – это предусмотрено статьей 2 Закона Украины «Про свободу передвижения и свободный выбор места проживания».

«Стаття 2. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання в Україні

Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.»

Понятие «Свобода передвижения» раскрыто в статье 3 Закона Украины «Про свободу передвижения и свободный выбор места проживания», а именно:

«свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом;»

В связи с этим, остановить и задержать Вас без законных на то причин никто не имеет права.

ПРОВЕРКА ДОКУМЕНТОВ

Документы, удостоверяющие личность несут в себе персональные данные (статья 2 Закона Украины «Про защиту персональных данных»). Эти данные защищены законом:

«Стаття 6. Загальні вимоги до обробки персональних даних

6. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.»

«Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.»

Что касается интересов национальной безопасности, то в стране не объявлено военное положение.

Ни один нормативно-правовой акт не наделяет сотрудников военкомата правом требовать и проверять Ваши документы в мирное время (то есть до тех пор, пока не объявят военное положение). Если сотрудник военкомата требует от Вас документы, то его действия попадает под 357 статью Уголовного Кодекс Украины, а именно:

«Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження

1. Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, – караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток, – караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.»

Если же сотрудник военкомата пытается Вас поместить в свой транспорт для доставки в военкомат, то эти действия являются незаконными и попадают под 146 статью Уголовного кодекса Украины «похищение»:

«Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, – караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.»

ВРУЧЕНИЕ ПОВЕСТКИ

Вручать повестки согласно ст. 64 Положения о подготовке и проведении призыва граждан на военную службу имеют право представители районного военкомата, ЖЭКа, руководители организаций в не зависимости от форм собственности. Это исчерпывающий список, никто другой не имеет права вручать или «передавать» повестку, и, соответственно, у Вас не возникает обязанности ее получать.

Повестка должна вручаться уполномоченным лицом и лично Вам, под подпись. Повестка должна быть соответствующим образом заполнена, содержать Ваши ФИО и полный домашний адрес, подпись военного комиссара и печать соответствующего районного военкомата.

• Получение повестки родственниками не является законным и не вызывает никаких обязательств.
• Повестка, опущенная в почтовый ящик или воткнутая в дверь, не является действительной.
• Вручение повестки неуполномоченным на то лицом является превышением служебных полномочий.
• Вы имеете право отказаться от получения повестки при несоблюдении законного регламента.

То, что полезно знать

• Вы не несёте никакой ответственности за отказ дачи показаний относительно себя или своих близких (Статья 63 Конституции Украины).

«Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

• Вы имеет полно право фиксировать действие сотрудников военкомата на фото- или видео прибор (телефон, планшет, и т.д.) ссылаясь на: статью 34 Конституции Украины, согласно которой все граждане Украины имеют право свободно собирать, хранить, использовать и распространять информацию устно, письменно или иным способом по своему выбору; статью 7 Закона Украины «Об информации», согласно которой никто не может ограничивать право лица в выборе форм и источников получения информации.

«Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.»

«Стаття 7. Охорона права на інформацію

1. Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

 Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

3. Забороняється вилучення і знищення друкованих видань, експонатів, інформаційних банків, документів з архівних, бібліотечних, музейних фондів, крім встановлених законом випадків або на підставі рішення суду.

4. Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.»

• Если сотрудник военкомата нарушает закон и выходит за рамки своих прав, то он превышает свои полномочия – 365 статья Уголовного кодекса.

«Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»

• Каждый обязан непреклонно придерживаться Конституции Украины и законов Украины, не покушаться на права и свободы, честь и доблесть других людей (статья 68 Конституции Украины).

«Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.»

Проверка документов полицией

Стаття 32. Перевірка документів особи

1. Поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Законодавство (ст. 260 КУпАП, ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію») передбачає такі випадки, коли особу можуть затримати:

– якщо особа вчиняє адміністративне правопорушення та не реагує на вимоги поліцейського припинити вчинення протиправних дій, коли вичерпано всі інші заходи впливу;

– для встановлення особи, якщо поліцейський обґрунтовано підозрює Вас у порушені законодавства;

– для складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо такий протокол не можливо скласти безпосередньо на місці його скоєння;

– для забезпечення своєчасного і правильного розгляду складеного на Вас протоколу про адміністративне правопорушення (винесення постанови).

При цьому, поліції надано право затримувати осіб лише при вчиненні перерахованих у п. 1 ч. 2 ст. 262 КУпАП правопорушень. Наведемо декілька найпоширеніших:

- дрібне хуліганство (ст. 173);

- злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника поліції (ст. 185);

- прояв неповаги до суду (ст. 185-3);

- торгівля з рук у невстановлених місцях (ст. 160);

- розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді (ст. 178);

- при порушенні правил дорожнього руху;

тощо.

Працівник поліції має чітко із посиланням на законодавство оголосити причину Вашого затримання та роз’яснити Ваші права.

Про кожний випадок адміністративного затримання поліція негайно після фактичного затримання особи повідомляє центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) за допомогою телефонного чи інших видів зв’язку (ч. 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затв. Постановою КМУ № 1363 від 28.11.2011). Залучення захисника (адвоката) із центру відбувається окрім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника. Однак така відмова відбувається не під час затримання, а після того як захисник (адвокат) прибув до відділення поліції та у присутності якого, особа відмовилася від послуг захисника (адвоката) у формі письмової заяви, копія якої подається адвокатом до відповідного регіонального центру (ч. 3 ст. 261 КУпАП, ч. 9 Порядку інформування…, затв. Постановою КМУ № 1363 від 28.11.2011).

На практиці, повідомляє не особа, яка затримує, а черговий вже після Вашого прибуття до відділення поліції. Така практика є неправильною, оскільки моментом затримання відповідно до ч.2 ст. 37 ЗУ "Про Національну поліцію" є момент фактичного затримання, а центр з надання БВПД має бути повідомлений "негайно", як це було зазначено вище.

Якщо ж поліція не повідомляє Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та ігнорує Ваші вимоги зробити це, то законодавство передбачає можливість повідомлення про затримання Вашими родичами за єдиним телефонним номером безоплатної правової допомоги – 0-800-213103. Розгляд повідомлень здійснюється регіональними центрами відповідно до їх компетенції та за умови отримання обов’язкових відомостей про ступінь споріднення із затриманою особою (ч. 3 Порядку інформування…, затв. Постановою КМУ №1363 від 28.11.2011).

Про місце перебування затриманого негайно повідомляється родичам, а на його прохання – адміністрацію за місцем роботи або навчання(ч. 2 ст. 261 КУпАП, п. 4 ч. 14 Розділу VI Інструкції, затв. Наказом № 440). Зауважимо, адміністрація повідомляється лише на Ваше прохання, обов’язок поліцейського повідомити лише родичів. На жаль, існує негативна практика повідомлення університету, в якому навчається затриманий-студент з метою "виховання", що є порушенням права на повагу до приватного та сімейного життя, передбаченого ст. 8 Конвенції з прав людини (ЄКПЛ).

Про повідомлення в протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис, зазначаються число, місяць, рік та час, кого повідомлено і в який спосіб. За неможливості поінформувати родичів та в разі відмови затриманої особи надати інформацію для їх повідомлення, про це робиться відповідний запис затриманою особою та посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне затримання, із зазначенням поважних причин (п. 9 Розділу ІІІ Інструкції, затв. Наказом №1376).

Запам’ятайте! Затримання не може тривати довше аніж три години з моменту фактичного затримання (коли було обмежено фізичне пересування особи поліцейським, тобто Ви були вимушені підкоритися наказу поліцейського), а не від часу складання протоколу (ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію»). У протоколі має бути зазначено фактичний час затримання.

У виключних випадках строк може бути подовжено до 3 діб, а саме у випадку вчинення незаконного перетину кордону, порушення прикордонного режиму тощо, а також при порушенні правил обігу наркотичних та психотропних речовин, якщо необхідно встановити особу, провести медичний огляд, з’ясувати обставини їх придбання та дослідити такі речовини. У такому випадку – протягом 24 годин з моменту затримання про це повідомляється прокурор (ч. 3 ст. 263 КУпАП, п. 10 Розділу ІІІ Інструкції, затв. Наказом №1376).

Розгляд обставин правопорушення після доставлення у відділення поліції проводиться негайно в окремій кімнаті, яка своїм обладнанням не пригнічує честь та гідність затриманих, але не більше трьох годин із моменту доставлення їх до чергової частини (п. 1 ч. 10 Розділу VI Інструкції, затв. Наказом № 440).

У разі, коли в черговій частині перебувають декілька осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, і розпочати розгляд обставин щодо затриманих одночасно неможливо, тоді такий розгляд проводиться в порядку черговості доставлення. У першу чергу розглядаються обставини щодо осіб, які не підлягають адміністративному затриманню

Ці три години відведено на складення протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу про затримання, отримання Ваших пояснень тощо. На практиці виникають ситуації, коли порушників багато, а строк у три години завершується. У цьому випадку Вас мають звільнити і продовжувати ці дії з Вами, вже не у статусі затриманого. Також це має відбуватись у час зручний для Вас, тому Ви спокійно можете залишити відділення поліції. Однак, пам’ятайте, що у випадку ігнорування Вами належного та своєчасного розгляду справи, до Вас може бути застосований привід (примусове доставлення).

До речі, при розгляді обставин щодо правопорушника черговий зобов'язаний перевірити законність доставлення до поліції, а також вимагати від працівника поліції, який доставив правопорушника, скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 259 КУпАП (п. 3 ч. 14 Розділу VI Інструкції, затв. Наказом № 440). У разі необґрунтованого доставлення негайно звільнити доставлену особу, про що зробити відповідний запис у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених й запропонувати посадовій особі, винній у необґрунтованому доставленні, вибачитися, а про необґрунтоване доставлення доповісти письмовим рапортом начальникові (Там само). Висновок: якщо Ви вбачаєте порушення при затриманні та доставленні до відділення поліції – шукайте допомоги у чергового, адже це його обов’язок вчинити перераховане вище.

Тепер безпосередньо щодо протоколу про адміністративне затримання.

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Саме у мотивах зазначається «для складення протоколу» або «для забезпечення своєчасного і правомірного розгляду справи», про що мова йшла вище. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови від підписання – про це робиться запис у відповідній графі (ч. 1 ст. 261 КУпАП).

Також вказується найменування органу поліції, в який доставлена особа, і час доставлення та час звільнення. Якщо особа поміщується (на практиці – в більшості випадків особа не поміщується) до камери для затриманих і доставлених (КЗД, в народі – «мавпятник»), то вказуються результати особистого огляду та огляду речей, відомості про понятих (свідків), які були при цьому присутні. Особистий огляд проводиться особою однієї з Вами статі, а також у присутності двох понятих (ст. 264 КУпАП).

Важливою є графа, у який зазначається наявність/відсутність тілесних ушкоджень. Якщо ж вони наявні (неважливо, отримані під час затримання або раніше), то фіксується які саме, чи надавалась невідкладна медична допомога, номер бригади швидкої медичної допомоги, П.І.Б. лікаря. Адже саме поліція несе відповідальність за затриману особу, отже їй треба буде доводити належність затримання, у випадку Вашої скарги на неправомірні дії. Обов’язково звертайте увагу на такі речі перед підписанням протоколу.

На відміну від протоколу про адміністративне правопорушення, до протоколу про затримання ніякі додатки у вигляді пояснень, документів тощо до протоколу не додаються. Якщо у Вас є скарги, зауваження до дій поліції, що мали місце під час затримання, то вони зазначаються у спеціальній графі в кінці протоколу. Навіть якщо у Вас таких скарг немає, все одно поліцейський з Ваших слів підкреслює пункт «не маю» в протоколі, під яким потім буде стояти Ваш підпис. Тобто буде дивно, якщо Ви підпишетесь під тим, що скарг та зауважень у Вас немає, а в подальшому будете заявляти про них. Якщо для заповнення цієї графи немає перешкод (погрози, фізичне насильство тощо) – сміливо зазначайте дії, в яких Ви вбачаєте порушення законодавства.