ЧАЙЛДФРІ: ЗАХИСТ ДІТЕЙ ПО-ЛІВАЦЬКИ
У свято дитинства та перший день літа хотілося б підняти тему, яку чомусь оминають прихильники традиційної родини та основна маса соціологів – течія “чайлдфрі” (англ. Childfree - вільний від дитини).
Хтось чув це слово в американських фільмах і серіалах, хтось навіть “вживу” - в ліберальному середовищі.
Зародився цей рух в Штатах, приблизно в 70-х роках, в епоху розквіту хіппі, венеричних захворювань та "вільного кохання”, набравши обертів у Європі вже в 90-х роках. З часом явище підхопили й соросівські "правозахисники", які виставляють це в світлі прав людини.
Так що ж це таке?
З назви можна зрозуміти, що це група людей, які обстоюють право жити у власне задоволення та вважають дітей зайвими в своєму житті. На їхню думку діти - це причина всіх проблем: завада професійному розвитку, як основний аргумент кар'єристів і неможливість провести життя як кочівник-мандрівник, як хотіли би хіппі. Що ж це? Гедонізм, бажання жити виключно у своє задоволення? За цими виправданнями приховані людська безвідповідальність та безпорадність.
Що ми бачимо?
Середній показник народжуваності в Європі зменшується, нації старішають, а отже поступово вмирають. Для прикладу серед німців коефіцієнт народжуваності складає тільки 1,1 тобто одна дитина в сім'ї – вже досягнення, бо є родини, які взагалі протягом життя, так і не наважились народити дитину. Таких немало.
Ліберали ж радіють - вони "вільні від дітей", а на зміну їх ненародженим дітям, приходять дітки, які живуть за законами шаріату. Їх батьки успішно виправляють “старіння Європи” – в імігрантських родинах, зазвичай, не менше п'яти дітей.
В Україні, на щастя, "чайлдфрішниками" себе відкрито позиціонують лише 4% молодих людей (згідно опитувань). Проте і в нас помітна значна депопуляція. Зазвичай, небажання народжувати дітей в Україні спричинене скрутним матеріальним станом молодого подружжя та нестабільною економічною ситуацією в державі. Парадокс полягає в тому, що в Україні молоді люди, попри скруту, все ж хочуть мати дітей, і я часто чую серед своїх друзів - людей абсолютно різних поглядів та інтересів, що вони не хотіли б обмежуватись двома дітьми. Але більшість не впевнені, що зможуть забезпечити дітям гідні матеріальні умови. Виходить, що в Україні ідейним натхненником та популяризатором "чайлдфрі" стала циклічна криза, що виникла через олігархічну політичну верхівку, яка за 27 років незалежності не побудувала стабільної економіки, не запровадила жодної ефективної програми захисту родини та дитинства.
І, як бачимо, наші політики доволі успішно звільняють Україну – звільняють від дітей. І все ж коефіцієнт народжуваності в Україні 1,8, тобто більший за показник тієї ж Німеччині, але все одно наближаємося до критичної межі.
Отже, бачимо цікаву ситуацію. Сите, розбещене сексуальними революціями західне суспільство, породило безвідповідальність, халатне та байдуже ставлення до майбутнього своїх народів. З цього ми отримали "чайлдфрі" як вільний вибір. І абсолютна протилежна ситуація в Україні, де молодь хоче дітей, але боїться, що не зможе забезпечити їм гідне життя.
Сьогодні ми почули багато вітань від чиновників з нагоди Дня захисту дитини, але це все пустопорожні балачки.
Найкращий захист для дитини – це гармонійна родина, щасливі мама і тато, достаток і впевненість у майбутньому.
Що як не це є найбільшим щастям?
Мирослава Шиман