ЧАЙЛДФРІ: ЗАХИСТ ДІТЕЙ ПО-ЛІВАЦЬКИ

У свято дитинства та перший день літа хотілося б підняти тему, яку чомусь оминають прихильники традиційної родини та основна маса соціологів – течія “чайлдфрі” (англ. Childfree - вільний від дитини).

Хтось чув це слово в американських фільмах і серіалах, хтось навіть “вживу” - в ліберальному середовищі.

Зародився цей рух в Штатах, приблизно в 70-х роках, в епоху розквіту хіппі, венеричних захворювань та "вільного кохання”, набравши обертів у Європі вже в 90-х роках. З часом явище підхопили і соросівські "правозахисники", які виставляють це в світлі прав людини.

Так що ж це таке?

З назви можна зрозуміти, що це група людей, які обстоюють право жити у власне задоволення та вважають дітей зайвими в своєму житті. На їх думку діти - це причина всіх проблем: завада професійному розвитку, як основний аргумент кар'єристів і неможливість провести життя як кочівник-мандрівник, як хотіли би хіппі. Що ж це? Гедонізм, бажання жити виключно в своє задоволення? За цими виправданнями приховані людська безвідповідальність та безпорадність.

Що ми бачимо?

Середній показник народжуваності в Європі зменшується, нації старішають, а отже поступово вмирають. Для прикладу серед німців коефіцієнт народжуваності складає тільки 1,1 тобто одна дитина в сім'ї – вже досягнення, бо є родини, які взагалі протягом життя, так і не наважились народити дитину. Таких немало.

Ліберали ж радіють - вони "вільні від дітей", а на зміну їх ненародженим дітям, приходять дітки, які живуть за законами шаріату. Їх батьки успішно виправляють “старіння Європи” – в імігрантських родинах, зазвичай, не менше п'яти дітей.

В Україні, на щастя, "чайлдфрішниками" себе відкрито позиціонують лише 4% молодих людей (згідно опитувань). Проте і в нас помітна значна депопуляція. Зазвичай, небажання народжувати дітей в Україні спричинене скрутним матеріальним станом молодого подружжя та нестабільною економічною ситуацією в державі. Парадокс полягає в тому, що в Україні молоді люди, попри скруту, все ж хотять мати дітей, і я часто чую серед своїх друзів - людей абсолютно різних поглядів та інтересів, що вони не хотіли б обмежуватись двома дітьми. Але більшість не впевнені, що зможуть забезпечити дітям гідні матеріальні умови. Виходить, що в Україні ідейним натхненником та популяризатором "чайлдфрі" стала циклічна криза, що виникла через олігархічну політичну верхівку , яка за 27 років незалежності не побудувала стабільної економіки чи хоча б сформувати програми захисту родини та дитинства.

І, як бачимо, наші політики доволі успішно звільняють Україну – звільняють від дітей.

І все ж коефіцієнт народжуваності в Україні 1,8, тобто більший за показник тієї ж Німеччині, але все одно наближаємося до критичної межі.

Отже, бачимо цікаву ситуацію. Сите, та розбещене сексуальними революціями західне суспільство, породило безвідповідальність, халатне та байдуже ставлення до майбутнього своїх народів. З цього ми отримали "чайлфрі". "Чайлдфрі" в суспільстві, яке є достатньо заможним, як вільний вибір. І абсолютна протилежна ситуація в Україні, де молодь хоче дітей, але боїться, що не зможе забезпечити їм гідне життя.

Сьогодні ми почули багато вітань від чиновників з нагоди Дня захисту дитини, але це все пустопорожні балачки.

Найкращий захист для дитини – це гармонійна родина, щасливі мама і тато, достаток і впевненість у майбутньому.

Що як не це є найбільшим щастям?

Мирослава Шиман