Олимпиада

Традиційно прелюдія представлялася у зв'язку з двома шляхами існування:

як вступ до фуги (в циклах, наприклад, Й.С.Баха);

 мініатюра (у творчості Шопена, Лядова).

У творчості Рахманінова з'являється третій напрямок в житті жанру: - самостійна масштабна п'єса.

У циклах прелюдій спостерігається поєднання трьох починань: лірики, епіки і драматизму. Вони охоплюють широке коло образів, відрізняються віртуозністю, блиском, розгорнутістю форм, монументальністю; програмних назв не мають.

Порівняння циклів прелюдій (десять прелюдій ор.23, 1903 і тринадцять прелюдій ор.32, 1910) демонструє зміни у співвідношенні образних сфер і емоцій в музиці: властиві більш ранньому циклу настрою світлої поетичної лірики змінюються в більш пізньому зростанням ролі образів тривожних, драматичних, фатальних; також - величною епікою і підвищенням яскравості національного колориту. Це впливає на манеру фортепіанного письма: посилення монументальності, багатство фарб надають йому риси оркестральності.