Неоконсервативний поворот Маргарет Тетчер

Неоконсервативний поворот Маргарет Тетчер

Мандрівець

Зміст

Вступ

Криза 1970-х

«Тетчеризм» в дії

Наслідки реформ

Висновки

Вступ

Уряд консерваторів, який прийшов до влади у Великій Британії, запровадив економічну та морально-етичну парадигму, яка дуже радикально відрізнялася від панівної тоді в Європі соціал-демократичної кейнсіанської політики. Така стратегія рішуче відкидала надмірне державне втручання у суспільне та економічне життя й отримала назву «неоконсерватизм».

Для розуміння політики консервативного уряду велике значення має походження голови уряду Маргарет Тетчер. Будучи вихідцем з середовища середнього класу, вона поділяла чимало його світоглядних установок. Цим багато в чому пояснюється той факт, що ключовим елементом ідеології тетчеризму стало повернення до "вікторіанських моральних цінностей", повага до сім'ї та релігії, закону та порядку, ощадливість, акуратність, трудолюбство, самостійність та примат прав особистості, але в тісному зв'язку з обов'язками перед суспільством.

Криза 1970-х

Питання подальших шляхів розвитку країни було ключовим для британського політикуму у 1970-х роках. Адже країна переживала як жорстку економічну кризу, так і викликані нею значні суспільні проблеми. Виникнення цих кризових явищ було пов'язане з тотальним домінуванням кейнсіанської економічної моделі у післявоєнній Британії. Частка країни у світовому промисловому виробництві скоротилася за повоєнний час вдвічі - з 10% до 5%. Британію за темпами економічного розвитку випередили не лише Японія, а й ФРН та Франція.

В цей же період відбувалися кардинальні зміни у суспільних настроях. З'явилося відчуття небезпечного загострення соціальної напруги. Багато хто з політиків та коментаторів оцінювали тогочасну ситуацію як «національну кризу довіри». Ситуація, в якій опинилася Велика Британія на середину 1970-х рр., до болю нагадує нинішню ситуацію в Україні. Проте британці спромоглися дати адекватну відповідь на виклики, що постали перед їхньою країною.

В той час, як традиційний істеблішмент як Лейбористської, так і Консервативної партій перебував у повному ступорі та відчував гостру нестачу нових концептів, які б окреслювали шляхи подолання кризи, низовий рух активістів – представників середнього класу, які становили основу Консервативної партії, переломив ситуацію. Саме допущення до виборів лідера партії не лише членів парламентської фракції, а і широких мас рядових активістів призвело до нової розстановки сил. Завдяки цьому у 1975 році новим лідером Консервативної партії стала людина, яка поділяла світоглядні засади середнього класу і була достатньо жорсткою та послідовною для того, аби їх реалізувати. Цією людиною була Маргарет Тетчер.

Ще на етапі виборчої кампанії команда Маргарет Тетчер провела аналіз наявних економічних проблем та прийшла до висновку, що для виходу країни з кризової ситуації конче необхідно усунути ряд системних недоліків соціально-економічної системи:

1) в країні надмірна влада опинилася в руках профспілкових лідерів, при тому, що профспілки перетворилися на бюрократичні структури, які переслідували власні інтереси, а не інтереси працівників або розвитку виробництва;

2) в Британії діяли непомірно високі податки з найбільшими у світі податковими ставками на особисті доходи - стандартна ставка 33% податку на доходи зростала в ряді випадків до 83%;

3) надмірна інфляція;

4) надмірна влада в руках держави, яку здійснювала повільна та все більш громіздка бюрократія. Саме ці проблеми й мали б, на думку Тетчер та консерваторів, вирішуватися у першу чергу.

«Тетчеризм» в дії

Консервативний уряд М.Тетчер всьому цьому вирішив покласти край. Ідеологічною основою нової політики стали кілька ключових елементів:

а) вільне підприємництво;

б) особиста ініціатива;

в) особиста відповідальність.

Важливими елементами ідеології тетчеризму стали повернення до "вікторіанських моральних цінностей", повага до сім'ї та релігії, закону та порядку, ощадливість, акуратність, трудолюбство, самостійність та примат прав особистості, але в тісному зв'язку з обов'язками перед суспільством.

М.Тетчер зупинила процес довготривалого спаду економіки шляхом політики "монетаризму", скорочення податків та видатків, обмеження влади профспілкових босів, відмови у субсидіях збанкрутілим підприємствам та приватизації збиткових державних підприємств.

Вона виступила проти корпоративізму, колективізму та кейнсіанства. Тетчер вважала, що інфляція становить більшу загрозу, аніж безробіття. Тому одним з перших кроків нового уряду було обмеження можливості профспілок оголошувати страйки.

В 1979 р. частка націоналізованих підприємств доходила до 10 % валового національного продукту, і багато з цих підприємств стали символом лінощів й неефективності. Тому одним з найважливіших пунктів програми М.Тетчер стала приватизація націоналізованого сектору економіки. З серпня 1984 р. по травень 1987 р. в приватну власність було передано 9 найважливіших концернів, або близько 1/3 всієї власності держави у промисловості, в тому числі телекомунікації та підприємства газової промисловості. В жовтні 1987 р. уряд провів більш масштабну операцію - продаж акцій нафтової компанії "Бритіш петролеум". Наступними галузями у списку денаціоналізації стали сталеливарна промисловість, а потім електроенергетика та водопостачання.

Але при цьому приватизація не мала своїм наслідком утворення олігархії, коли невелике коло людей контролювало ключові галузі економіки, як це відбувається в сучасній Україні. Широкий продаж цих галузей промисловості супроводжувався значним розширенням кола людей, що володіли акціями. Завдяки цьому велика кількість робітників стали співвласниками своїх підприємств та були зацікавлені в їх прибутковості та ефективній роботі. У 1979 р. кількість акціонерів становила 7% дорослого населення країни, а у 1988 р. - 20%. За чисельністю акціонерів Велика Британія посіла друге місце у світі після США.

Державні компанії, визнані стратегічними, залишалися у державній власності. Проте їхня діяльність зазнала всебічної перебудови. Їм була надана більша господарська самостійність та фінансова автономія. Відносини держави з такими компаніями відтепер будувалися на основі контрактів. Державні підприємства було виведено зі штучного сприятливого клімату, що його раніше створював уряд. Ціни на вироблені ними товари та послуги встановлювалися не розпорядженнями уряду, а кон'юнктурою ринку.

Одним з найважливіших напрямків політики консервативного уряду стало максимальне сприяння розвиткові малого та середнього бізнесу. Малий та середній бізнес став основною рушійною силою підйому економіки Великої Британії. Невеликі, добре оснащені у технологічному плані фірми виявилися здатними набагато більш гнучко реагувати на ринкову кон'юнктуру, на відміну від багатьох великих і неповоротких як державних, так приватних корпорацій.

Наслідком економічної політики, що її проводив уряд М.Тетчер стало економічне зростання Великої Британії у 80-х рр. в середньому на 3-4% на рік, що було найвищим показником серед західноєвропейських країн. Щотижня створювалося в середньому 500 нових фірм малого та середнього бізнесу. За 80-ті рр. продуктивність праці зростала в середньому на 2,5% на рік, поступаючись лише Японії.

Велике значення у планах перебудови економіки консерваторів займало питання приватизації житла. Значна частина населення Британії орендувала житло у місцевої влади, що великим тягарем лягало на місцевий бюджет, а зрештою, і на бюджет держави. Уряд Тетчер поставив перед собою амбіційну задачу зробити більшість англійців власниками свого житла. З цією метою уряд домігся ухвалення закону, що змушував місцеву владу продавати житло орендаторам за пільговими цінами. Внаслідок цієї політики кількість домовласників протягом 1979-1989 рр. зросла з 52% до 66%.

Важливими заходами, що стимулювали розвиток економіки Британії стали прийняття закону про зниження базової ставки податку на доходи, скорочення чисельності державного апарату та витрат на його утримання. Так, центральні міністерства були зведені до мінімуму – їх нараховувалося 16, причому серед них не залишилося галузевих. Держава усувалася від вирішення суто господарських завдань.

Підйом в економіці почався з середини 1985 р., хоча в наступні два роки він не вирізнявся стабільністю. З другої половини 1987 р. поряд зі значним пришвидшенням зростання економіки визначилися й інші ознаки переходу до нової стадії зростання – розширилися обсяги наданих кредитів, досягли піку курси акцій, зросли ціни на нерухомість.

Найбільш динамічними факторами внутрішнього попиту були споживчі витрати населення, які зросли на 6,5%, та приватні капіталовкладення, зростання яких становило 10,3%. Швидко зростало виробництво в базисних та наукомістких галузях обробної промисловості, а також в житловому будівництві. Серед компонентів побуту особливо за роки підйому зростало особисте споживання. Це було зумовлено зростанням доходів населення на 5,0% та різким зниженням норми заощаджень до 1,3%. У структурі споживання зростальними темпами збільшувалися витрати на товари тривалого користування, що зросли до 12% у 1988 р. проти 6,8% у 1987 р., і в першу чергу на автомобілі, побутову електроніку, персональні комп'ютери, житло.

Найбільше зростання капіталовкладень у 1988 р. було зафіксовано в автомобілебудуванні (майже на 1/3) та у целюлозно-паперовій та поліграфічній галузях (на 1/4). Найбільш високі темпи інвестицій відзначалися у хімічній галузі. Слід також зазначити, що продовжувалися або завершувалися програми технічної реконструкції та модернізації ряду базових галузей – загального та електротехнічного машинобудування, текстильної, суднобудівної та інших. Все це сприяло швидкому зростанню виробництва інвестиційних товарів, який склав 10%.

В умовах сприятливої кон'юнктури зайнятість в економіці зросла на 1,2%. Більшість нових робочих місць створювалася у сфері послуг, чисельність працівників в обробній промисловості й надалі знижувалася.

У вересні 1988 р. уряд М.Тетчер оголосив про початок реалізації програми професійного навчання безробітних вартістю 1,4 млрд ф.ст. Програма була розрахована на щорічне навчання виробничим професіям та подальше працевлаштування близько 600 тис. чоловік, що значний час не мали роботи.

Таким чином, можна відзначити, що з початком перебудови в британській економіці намітилися серйозні зміни. В цілому у 80-ті рр. Британія була єдиною з розвинених країн світу, де сукупний показник ефективності виробництва збільшувався, в інших країнах він або не змінювався, або невпинно знижувався.

Наслідки реформ

Однак перебудова в Британії відбувалася зовсім не без проблем. В суспільстві посилилася соціальна поляризація ідеї вільного підприємництва, індивідуалізм та мінімальна роль держави стикалися з глибоко вкоріненим у свідомості британців переконанням, що держава "зобов'язана" забезпечити певний рівень соціальних благ всім без виключення своїм громадянам.

Уряд М.Тетчер стикнувся з проблемою зміни психології основної маси населення, тому що доводилося руйнувати десятиліттями сформовану систему соціальних гарантій для всіх та замінювати її на шкалу цінностей, в якій люди та сім'ї беруть значно більшу відповідальність за власне майбутнє.

Все ж таки за десять років (з 1979 по 1989 р.)вдалося змінити морально-політичний клімат у країні, чому значно сприяли структурні зміни у суспільстві. Скорочувалася частка промислового робочого класу, зростало число працівників сфери зайнятості, зростала кількість дрібних, в тому числі сімейних, фірм, з'явився прошарок високооплачуваних менеджерів середнього рівня. Все це призвело до того, що у 80-ті рр. до середнього класу відносила себе більшість британських виборців. До кінця 80-х рр. 64% британців мали власні будинки, понад 70% - автомобілі, 46% - відеомагнітофони, більш ніж половина могла дозволити собі забезпечити платну освіту для дітей.

На рубежі 80-90-х рр. в соціально-економічному та політичному житті Британії з'явилися тривожні ознаки. Серйозним прорахунком уряду М.Тетчер стало здійснення навесні 1990 р. реформи місцевих податків, що передбачала введення нового виборчого закону. Економічні вигоди виявилися незначними, а соціально-політичні наслідки викликали роздратування виборців, які вже втомилися від довгого правління М.Тетчер. У 1990 р. новим лідером консерваторів та прем'єр-міністром Великої Британії став Дж.Мейджор. М.Тетчер подала у відставку.

Новий прем'єр Сполученого Королівства практично не змінив економічної політики М.Тетчер, і перша половина 90-х рр. була логічним продовженням розвитку приватного підприємництва та активної державної політики в галузі фінансування наукомісткого виробництва, дрібного та середнього бізнесу.

За період з 1991 по 1995 р. вдалося забезпечити сприятливе суміщення стабільно високих темпів зростання економки та найнижчих за період з початку 60-х рр. темпів інфляції. Крім того, значно покращився стан платіжного балансу, який в 1995 р. вперше, починаючи з 1987 р. був зведений з активним сальдо.

Все ж, попри ці досягнення, у 1997 р. у Британії відбулася зміна влади. Після 18 років правління консерваторів до влади прийшли лейбористи.

Висновки

Але навіть лейбористський прем'єр Тоні Блер практично не змінив економічний курс консерваторів. Він проголосив своїми основними задачами, по-перше, боротьбу з безробіттям, по-друге, введення мінімуму заробітної плати, по-третє, підписання соціальної хартії ЄС, по-четверте, розвиток системи освіти та вдосконалення системи технічної підготовки.

Але в усьому іншому, особливо в питаннях скорочення податків та зменшення державного апарату та державних витрат, уряд Блера продовжував курс консерваторів. Показовою в цьому плані стала відмова уряду лейбористів від націоналізації приватизованих підприємств, що завжди було ключовим пунктом їхньої програми.

Таким чином, підбиваючи підсумки економічного розвитку Великої Британії у 80-90-ті рр., слід відзначити, що "тетчеризм" відносно до умов Британії виявився досить успішним, адже його політику, по суті, продовжили навіть ідеологічні опоненти.

Обличчя Британії суттєво змінилося. "Тетчеризм" як британська модель неоконсерватизму показав, що консерватизм, попри всі вигадки ліваків, є світоглядом, що спроможний дати ефективні та адекватні виклики на кризові явища сучасного світу.


http://konservator.at.ua/news/neokonservativnij_povorot_margaret_tetcher/2018-08-05-2

Report Page