Модуль
7. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю
Засвоєння модулю 1: Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб
1. Київська школа терапевтів: внесок видатних вітчизняних клініцистів В.П.Образцова, Т.Г.Яновського, М.Д.Стражеска, В.М.Іванова, В.Х.Василенка, М.М.Губергриця в розвиток клінічної медицини.
2. Методологічні принципи діагностики внутрішніх захворювань.
3. Основні методи діагностики внутрішніх хвороб.
4. Схема розпитування обстежуваного. Основні структурні частини анамнезу.
5. Послідовність проведення загального огляду хворого.
6. Типи тілобудови та основні їх критерії.
7. Послідовність пальпації лімфатичних вузлів та характеристика отриманих даних.
8. Правила проведення огляду голови та шиї.
9. Послідовність проведення огляду тулуба та кінцівок.
10. Статичний огляд грудної клітки, діагностичне значення основних симптомів.
11. Динамічний огляд грудної клітки, діагностичне значення основних симптомів.
12. Огляд передсерцевої ділянки, діагностичне значення основних симптомів.
13. Послідовність проведення огляду живота, визначення основних симптомів.
14. Основні властивості пульсу, правила та послідовність їх визначення.
15. Правила вимірювання артеріального тиску. Визначення систолічного та діастолічного тиску за методом Короткова, розрахунок пульсового, середньодинамічного тиску.
16. Пальпаторне дослідження грудної клітки: послідовність проведення, клінічне значення основних симптомів.
17. Пальпаторне дослідження передсерцевої ділянки, визначення клінічного значення знайдених симптомів.
18. Поверхнева пальпація живота: алгоритм проведення та аналізу триманих даних.
19. Теоретичні засади та принципи глибокої методичної ковзної пальпації живота за методом Образцова-Стражеска.
20. Пальпаторне дослідження сигмоподібної, сліпої кишки, термінального відділу здухвинної кишки, їх властивості в нормі.
21. Правила пальпації висхідної та нисхідної ободової кишки, їх властивості в нормі.
22. Методи визначення нижньої межі шлунка.
23. Пальпаторне дослідження поперечної ободової кишки, основні властивості.
24. Правила пальпації печінки, діагностичне значення основних симптомів.
25. Пальпаторне дослідження селезінки.
26. Способи визначення наявності рідини у черевній порожнині.
27. Послідовність проведення порівняльної перкусії легень. Основні перкуторні тони та механізм їх формування.
28. Алгоритм проведення топографічної перкусії легень. Топографічні параметри легень в нормі та при патології.
29. Перкуторне дослідження серця – відносна серцева тупість: нормальні межі та їх зміщення при змінах камер серця.
30. Перкуторне дослідження серця – абсолютна серцева тупість: нормальні межі та їх зміщення внаслідок серцевих та позасерцевих причин.
31. Перкуторне визначення судинного пучка, його діагностичне значення.
32. Перкусія печінки за методом Образцова: послідовність проведення, параметри в нормі та при патології.
33. Перкусія печінки за методом Курлова: послідовність проведення, параметри в нормі та при патології.
34. Перкуторне визначення меж селезінки. Правила проведення, причини збільшення селезінки.
35. Аускультація легень – визначення основних дихальних шумів, їх якісних та кількісних змін.
36. Аускультація легень – визначення додаткових дихальних шумів, їх класифікація, алгоритм характеристики аускультативної картини легень
37. Механізми утворення та різновиди хрипів, їх діагностичне значення.
38. Основні причини утворення крепітації та шуму тертя плеври. Їх діагностичне значення та способи диференціювання.
39. Правила та послідовність дослідження бронхофонії, її діагностичне значення.
40. Аускультація серця – серцеві тони, механізм їх формування та зміни за силою і тембром.
41. Розщеплення та роздвоєння серцевих тонів, поняття про акцентування ІІ тону.
42. Додаткові серцеві тони – ритм перепілки та ритм галопу.
43. Аускультація серцевих шумів: класифікація та умови виникнення.
44. Аускультація серцевих шумів: послідовність характеристики, відмінності між органічними та функціональними шумами.
45. Діастолічні функціональні шуми (Флінта, Кумбса, Грехема–Стіла): умови виникнення та діагностичне значення.
46. Правила аналізу ЕКГ. Підрахунок ЧСС та визначення положення електричної осі серця.
47. ЕКГ–ознаки порушень автоматизму.
48. ЕКГ–ознаки порушень збудливості. Диференціація основних видів екстрасистол.
49. ЕКГ–ознаки порушень провідності. Класифікація порушень провідності.
50. ЕКГ–ознаки миготливої аритмії та фібриляції передсердь. Механізми їх виникнення.
Засвоєння модулю 2: „Симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів”
1. Синдром ущільнення легеневої тканини: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
2. Синдром підвищення повітряності легень: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
3. Синдром накопичення рідини в плевральній порожнині: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
4. Синдром накопиченні повітря в плевральній порожнині: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
5. Синдром бронхіальної обструкції: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
6. Синдром болю в серці: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та Інструментальні методи діагностики.
7. Синдром недостатності кровообігу: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
8. Синдром лівошлуночкової серцевої недостатності: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
9. Синдром правошлуночкової серцевої недостатності: етіології, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
10. Синдром судинної недостатності: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
11. Синдром артеріальної гіпертензії: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
12. Диспепсичний синдром: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
13. Дисфагічний синдром; етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
14. Типи дискінезії жовчовивідних шляхів: основні клінічні прояви, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
15. Синдром портальної гіпертензії: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
16. Синдром жовтяниці: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
17. Синдром шлунково-кишкової кровотечі: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
18. Нефротичний синдром: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
19. Сечовий синдром: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та Інструментальні методи діагностики.
20. Синдром гострої ниркової недостатності: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
21. Синдром хронічної ниркової недостатності: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
22. Анемічний синдром; етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
23. Гіперпластичний синдром при хворобах органів кровотворення: етіологія, патогенез, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
24. Геморагічні синдроми: класифікація, патогенез, клінічні та лабораторні методи діагностики.
25. Гіпертиреоїдний синдром: основні причини, клінічні прояви, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
26. Гіпотереоїдний синдром: основні причини, клінічні прояви, лабораторні та інструментальні методи діагностики.
27. Бронхіти: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
28. Бронхоектатична хвороба: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
29. Бронхіальна астма: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
30. Емфізема легень: симптоматика, діагностика.
31. Госпітальна та позагоспітальна пневмонії: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
32. Сухий та ексудативний плеврити: симптоматика, діагностика.
33. Рак легень: основні клінічні форми, симптоматика, діагностика.
34. Мітральні вади серця: основні клінічні прояви, діагностика.
35. Аортальні вади серця: основні клінічні прояви, діагностика.
36. Ішемічна хвороба серця: основні клінічні прояви та діагностика стенокардії.
37. Ішемічна хвороба серця: основні клінічні прояви та діагностика гострого інфаркту міокарда.
38. Гіпертонічна хвороба: сучасна класифікація, клінічні прояви, діагностика.
39. Симптоматичні артеріальні гіпертензії: класифікація; дані фізикального, інструментального та лабораторного обстеження, які дозволяють запідозрити вторинну артеріальну гіпертензія.
40. Хронічний гастрит: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
41. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
42. Хронічний холецистит та холангіт: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
43. Жовчнокам'яна хвороба: стадії розвитку, симптоматика, діагностика.
44. Гепатити: сучасна класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
45. Цирози печінки: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
46. Гострий та хронічний гломерулонефрит: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
47. Гострий та хронічний пієлонефрит: класифікація, основні клінічні прояви, діагностика.
48. Анемії: класифікація, основні синдроми.
49. Залізодефіцитна анемія: патогенез, клінічні прояви, лабораторні критерії.
50. В12–фолієводефіцитна анемія: патогенез, клінічні прояви, лабораторні критерії.
51. Гемолітична анемія: класифікація, основні синдроми, лабораторні критерії.
52. Хронічні лейкози: основні синдроми, картина крові.
53. Гемофілія: класифікація, основні клінічні прояви, лабораторна діагностика.
54. Тромбоцитопенічна пурпура (хвороба Верльгофа): основні клінічні прояви, лабораторна діагностика.
55. Геморагічний васкуліт (хвороба Шенляйн–Геноха): основні клінічні прояви, лабораторна діагностика.
56. Цукровий діабет: класифікація, основні симптоми та синдроми, лабораторна діагностика.
8. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкого модульного контролю.
Модуль 1: «Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб»
1. Провести розпитування хворого. Зробити висновок щодо отриманих анамнестичних даних.
2. Провести розпитування хворого із патологією легень. Визначити основні симптоми.
3. Провести розпитування хворого із патологією серцево–судинної системи. Визначити основні симптоми.
4. Провести розпитування хворого із патологією шлунково–кишкового тракту. Визначити основні симптоми.
5. Провести загальний огляд показового хворого. Визначити провідні симптоми.
6. Провести огляд голови та шиї показового хворого. Визначити клінічне значення симптомів.
7. Провести огляд тулуба та кінцівок показаового хворого. Визначити клінічне значення симптомів.
8. Провести огляд грудної клітки хворого із бронхо–легеневою патологією, оцінити статичні ознаки.
9. Провести огляд грудної клітки хворого із бронхо–легеневою патологією, оцінити динамічні ознаки.
10. Провести огляд передсерцевої ділянки, визначити клінічне значення симптомів.
11. Провести огляд живота, визначити клінічне значення симптомів.
12. Провести пальпаторне дослідження грудної клітки визначити клінічне значення симптомів.
13. Провести пальпаторне дослідження лімфовузлів, оцінити результати.
14. Провести пальпаторне дослідження щитовидної залози, оцінити отримані дані.
15. Провести пальпаторне дослідження пульсу, визначити клінічне значення симптомів.
16. Провести пальпаторне дослідження передсерцевої ділянки, визначити клінічне значення симптомів.
17. Провести поверхневу пальпацію живота, визначити клінічне значення симптомів.
18. Провести пальпаторне дослідження сигмоподібної кишки, визначити клінічне значення симптомів.
19. Провести пальпаторне дослідження сліпої кишки, визначити клінічне значення симптомів.
20. Провести пальпаторне дослідження висхідного відділу ободової кишки визначити клінічне значення симптомів.
21. Провести пальпаторне дослідження низхідного відділу ободової кишки, визначити клінічне значення симптомів.
22. Провести пальпаторне дослідження поперечної ободової кишки, визначити клінічне значення симптомів.
23. Провести пальпаторне дослідження печінки, визначити клінічне значення симптомів.
24. Провести пальпаторне дослідження селезінки, визначити діагностичне значення симптомів.
25. Провести пальпаторне і перкуторне дослідження нирок, визначити діагностичне значення симптомів.
26. Визначити нижню межу шлунка, оцінити отримані дані.
27. Визначити наявність рідини у черевній порожнині, дати клінічну оцінку.
28. Провести вимірювання артеріального тиску на верхніх кінцівках, оцінити отримані дані.
29. Провести вимірювання артеріального тиску на нижніх кінцівках, оцінити отримані дані.
30. Провести порівняльну перкусію легень і визначити клінічне значення симптомів.
31. Провести топографічну перкусію легень і визначити діагностичне значення симптомів.
32. Визначити активну рухомість нижнього краю легень, оцінити діагностичне значення симптомів.
33. Провести перкуторне дослідження серця, визначити межі відносної тупості серця, дати клінічну оцінку.
34. Провести перкуторне дослідження серця, визначити межі абсолютної тупості серця, дати клінічну оцінку.
35. Методом перкусії визначити ширину судинного пучка, оцінити отримані дані.
36. Методом перкусії визначити межі печінки, оцінити діагностичне значення симптомів.
37. Методом перкусії визначити межі селезінки, дати клінічну оцінку.
38. Провести аускультацію легень, визначити кількісні та якісні зміни дихання, дати клінічну оцінку.
39. Провести аускультацію легень, визначити додаткові дихальні шуми, дати клінічну оцінку.
40. Провести дослідження бронхофонії, дати клінічну оцінку.
41. Провести аускультацію артерій, визначити діагностичне значення симптомів.
42. Провести аускультацію серця, визначити зміни його тонів, дати клінічну оцінку.
43. Провести аускультацію серця, визначити діагностичне значення шумів серця.
44. Проаналізувати ЕКГ хворого з порушенням автоматизму серця.
45. Проаналізувати ЕКГ хворого із порушенням збудливості серця. Провести диференціальну діагностику екстрасистол.
46. Проаналізувати ЕКГ хворого із порушенням провідності серця.
47. Проаналізувати ЕКГ хворого із комбінованим порушенням збудливості та провідності серця.
48. Проаналізувати ФКГ хворого із вадою серця.
Модуль 2: „Симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів”
1. Провести фізикальне обстеження хворого із мітральною вадою серця. Визначити провідні симптоми та синдроми.
2. Провести фізикальне обстеження хворого із аортальною вадою серця. Визначити провідні симптоми та синдроми.
3. Провести фізикальне обстеження хворого із артеріальною гіпертензією. Визначити провідні симптоми та синдроми.
4. Провести розпит хворого на ішемічну хворобу серця (стабільну стенокардію напруги), деталізувати больовий синдром, визначити функціональний клас пацієнта.
5. Провести загальний огляд та фізикальне обстеження хворого на гострий інфаркт міокарда. Визначити основні симптоми та синдроми.
6. Оцінити ЕКГ хворого із гострим інфарктом міокарда, визначити характер та локалізацію ураження серцевого м’яза.
7. Провести фізикальне обстеження хворого із серцевою недостатністю. Визначити основні симптоми та синдроми, встановити функціональний клас пацієнта.
8. Провести розпит та огляд хворого із обструктивним захворюванням легень. Визначити основні симптоми та синдроми, з урахуванням даних спірографії встановити стадію захворювання.
9. Провести пальпацію, перкусію грудної клітки та аускультацію легень у хворого із обструктивним захворюванням легень. Визначити основні симптоми та синдроми.
10. Провести розпит та фізикальне дослідження хворого на пневмонію. Визначити основні симптоми та синдроми.
11. Провести розпит та фізикальне обстеження хворого із плевритом. Визначити характер плевриту, основні симптоми та синдроми приньому.
12. Провести розпитування, огляд та пальпацію живота у хворого на хронічний гастрит. Визначити провідні синдроми.
13. Проаналізувати результати дослідження шлункового вмісту у хворого на хронічний гастрит. Визначити стан шлункової секреці та оцінити його кислотоутворюючу функцію.
14. Провести розпитування, огляд та пальпацію живота у хворого на виразкову хворобу. Визначити основні синдроми, розпізнати можливу локалізацію виразки.
15. Провести розпитування, огляд та та пальпацію живота у хворого на хронічний холецистит. Перевірити основні симптоми, характерні для ураження жовчного міхура. Визначити основні синдроми.
16. Провести розпитування, огляд та та пальпацію живота у хворого на хронічний холангіт. Визначити основні синдроми.
17. Оцінити дані багатомоментного дуоденального зондування пацієнта із захворюванням жовчовивідних шляхів. Визначити основні симптоми та локалізацію ураження.
18. Провести розпитування та огляд хворого на гепатит (або цироз печінки). Визначити основні симптоми та синдроми.
19. Провести фізикальне дослідження хворого на гепатит (або цироз печінки). Визначити основні синдроми з урахуванням даних біохімічного дослідження крові та аналізу сечі.
20. Провести фізикальне дослідження хворого із захворюванням нирок (пієлонефритом або гломерулонефритом). Визначити основні синдроми.
21. Проаналізувати загальноклінічний аналіз сечі хворого із захворюванням нирок, аналіз сечі за Зимницьким та Нечипоренком. Визначити основні симптоми та синдроми. Зробити висновок про характер ураженння нирок.
22. Провести фізикальне обстеження хворого із анемією. Визначити основні симптоми та синдроми, з урахуванням загального аналізу крові визначити характер анемії.
23. Проаналізувати загальний аналіз крові хворого на лейкоз. Визначити основні лабораторні симптоми та вид хронічного лейкозу.
24. Провести розпитування та загальний огляд хворого на цукровий діабет, дослідити пульс на судинах верхніх та нижніх кінцівок та артеріальний тиск. Визначити основні симптоми та синдроми.