Маша

Маша, я маю з тобою поговорити і думаю, що ти це розумієш. Я скоро поїду в Москву і найголовніша ціль у нас - це не посратися в телеграмі через хуйню. Я знаю, що ми так просто не розлучимося, тому що невже ти не бачиш, що кожен раз я повертаюсь до тебе... Я все сильніше починаю боятися того, що все може піти не так, тому у мене частіше виникають думки, що краще закінчити все прям тут і зараз. Ти маєш пам'ятати, як і чому ми розлучилися тоді. Відтоді багато чого змінилося, але не все. Ти маєш розуміти, що я вже дорослий хлопчик. А я розумію, що ти все ще маленька дівчинка. І це дуже погано. Поки я у Вінниці залишаюсь на 2 тижні максимум - мене влаштовують наші відносини. Але час визнати, що вони "шкільні" і це не зовсім те, що я хочу. У Москві, звичайно, з цим проблем не буде, тому що ти просто чудова людина, так як ти дуже добра і я тебе обожнюю за це. Але як тільки я повернуся (хоча б на літо), все буде складніше. У нас не будуть відносини, як у Дена з Катею. Я не створений для таких. І відтепер до кінця цього тексту я буду стверджувати, що "не буде відносин" рівносильно тому, що або так або ніяк. Звучить так, ніби я ставлю дурний ультиматум... А може так і є... Тобі хоча б доведеться іноді робити так, як я хочу.