Kiev

«Киев» — торгова марка радянських та українських фотоапаратів, що виготовлялися з кінця 1940-х до 2000-их років у Києві на заводі «Арсенал».

35 мм фотокамери[ред. • ред. код]

Далекомірні камери[ред. • ред. код]

Далекомірні фотоапарати «Киев» — перша фототехніка, яку почав виготовляти завод «Арсенал». Моделі «Киев-2» та «Киев-3» були точними копіями німецьких камер Zeiss Contax-II[en] і Contax-III. Найперші екземпляри виготовлялися з оригінальних німецьких комплектуючих (на деяких камерах можна знайти навіть оригінальні німецькі гравірування)[1], причому до побудови лінії виробництва на заводі «Арсенал» фотоапарати «Киев» виготовлялися на заводі Цейсса в Йені (НДР)[1]. Пізніше всю документацію та техніку вивезли до Києва за рахунок репарацій, і почалося виробництво фотокамер на «Арсеналі».

Моделі «Киев-2» і «Киев-3» відрізнялися один від одного наявністю експонометра в «Киева-3», який був першим в СРСР фотоапаратом із вбудованим експонометром. Деякі екземпляри камери «Киев-3» були виготовлені з написом українською «Київ». Крім того, в 1956 році з'явилися нові модифікації «Киев-2А» й «Киев-3А», до яких додали X-синхроконтакт для фотоспалаху. Задня стінка фотоапарата — знімна. Можна використовувати одноциліндрові або двоциліндрові касети з фотоплівкою. Камери мають фокальний затвор із гнучкими шторками «жалюзі», зібраними з вузьких металічних ланок, який рухався зверху вниз. Затвор був укомплектований автоспуском. Взвод затвора, встановлення витримки, перемотування плівки виконувалися за допомоги однієї голівки. Діапазон витримок — від 1/1250 до 1 с.

В 1957—1958 роках завод модернізував «Киев-2» та «Киев-3», замінивши їх на «Киев-4А» та «Киев-4» відповідно. В нових моделях була оновлена задня стінка, дещо змінений корпус та експонометр. Ці моделі вироблялися на заводі доволі довго: «Киев-4» — до 1979 року, «Киев-4А» — до 1980. Існують також модифікації «Киев-4М» (1976) та «Киев-4АМ» (1980), в яких доданий центральний контакт, модифікована голівка взводу затвора та перероблено механізм перемотування плівки на «рулетку». Ці модифікації виготовлялися на заводі до 1985 року.

Останнім новим далекомірним фотоапаратом був «Киев-5». За технічними даними він подібний до «Киева-4», але зовнішній вигляд камери був перероблений, зокрема верхня частина. «Киев-5» мав курковий взвод затвора, автоматичний компенсатор паралакса, рулетку для перемотування плівки. Був дещо змінений діапазон витримок: замість 1/1250 з'явилася витримка 1/1000. Камера також має модернізований експонометр.

Далекомірні камери «Киев» комплектувалися такими штатними об'єктивами: «Юпитер-8» 2/50 (всі моделі), «Гелиос-94» 1,8/50 (Киев-5), «Гелиос-103» 1,8/50 (Киев-4М, Киев-4АМ).

Об'єктиви для далекомірних камер[ред. • ред. код]

Далекомірні фотоапарати «Киев» мали свій байонет — байонет Contax-Киев (або Contax RF). Під такий байонет об'єктиви виготовляли завод «Арсенал», Казанський завод (КОМЗ), Красногорський завод (КМЗ) та Литкаринський завод (ЛЗОС).

Дзеркальні камери з байонетом «Автомат»[ред. • ред. код]

Перші дзеркальні камери, що почав серійно виготовляти завод «Арсенал», мали оригінальний байонет «Автомат» власної розробки. До цієї лінійки входять такі фотокамери:

• «Киев-10» (1965—1974).
• «Киев-15Tee» (1974—1980).
• «Киев-15TTL» (1980).

«Киев-10» — перша в світі однооб'єктивна автоматична дзеркальна фотокамера[2], мала автомат на селеновому фотоелементі з пріоритетом витримки. Затвор був унікальним для тих часів, оскільки мав віялову конструкцію, і відпрацьовував витримки від 1/2 с до 1/1000 с. Фотокамера мала металічний корпус із відкидною кришкою на шарнірах. Окрім автоматичного режиму, можна було встановлювати експозицію й у ручному режимі; для перемикання між режимами використовувався диск, що розташовувався під кнопкою спуску, внаслідок чого об'єктиви з байонетом «Автомат» не мали кільця встановлення діафрагми. Також «Киев-10» мав дзеркало постійного візирування, автоматичний лічильник кадрів, рулетку зворотньої перемотки на нижній кришці, синхроконтакт.

Наступна після «Киев-10» модель — фотоапарат «Киев-15», що існує у двох модифікаціях: «Киев-15Tee» і «Киев-15TTL». На відміну від попередньої моделі, «Киев-15» укомплектований стаціонарною пентапризмою з TTL-експонометром на основі CdS-фоторезисторів, що керує автоматикою з пріоритетом витримки. В модифікації «Киев-15TTL» експонометр має один режим роботи, у «Киев-15Tee» — два: нормальний режим та режим недостатньої освітленості. Механічний ламельний затвор має віялову конструкцію з балансиром, що мінімізує вібрації камери при спрацюванні завтора, а механізм взводу затвора з'єднаний із перемоткою плівки. Діапазон витримок, що відпрацьовує фотокамера «Киев-15» — від 1/2 с до 1/1000 с. Як і в моделі «Киев-10», експозицію можна встановлювати й у ручному режимі за допомогою диску, що розташовується на передній частині фотокамери. Також «Киев-15» має синхроконтакт Х із витримкою синхронізації 1/60 с, фокусувальний екран із мікрорастром та матованим кільцем, автоматичний лічильник кадрів. Крім оригінальних об'єктивів із кріпленням «Автомат», фотокамера «Киев-15» підтримує об'єктиви для фотокамер «Зенит» із різьбовим кріпленням М39x1 за допомогою спеціального адаптера, що міститься у комплекті.

Об'єктиви для дзеркальних камер з байонетом «Автомат»[ред. • ред. код]

Об'єктиви під байонет Автомат для дзеркальних фотоапаратів «Киев-10» та «Киев-15» виготовляв лише завод «Арсенал».

Дзеркальні камери з байонетом Н[ред. • ред. код]

У 1970-х роках на заводі «Арсенал» для заміни попередніх моделей була розроблена нова лінійка дзеркальних фотокамер із байонетом Н, що фактично являв собою байонет F фірми Nikon. До цієї лінійки входять такі фотокамери:

• «Киев-17» (1975—1984).
• «Киев-18» (1978—1988, серійно не випускалася).
• «Киев-19» (1985—1991).
• «Киев-19М» (1990-?).
• «Киев-20» (1983—1986).

Об'єктиви для дзеркальних камер з байонетом Н[ред. • ред. код]

Об'єктиви під байонет Н для дзеркальних фотоапаратів «Киев-17», «Киев-18», «Киев-19» та «Киев-20» виготовляли завод «Арсенал», білоруське об'єднання «БелОМО» та частково російські КМЗ та Вологодський завод (ВОМЗ).

Шкальні камери[ред. • ред. код]

У 1980-х роках завод «Арсенал» почав виробляти шкальну фотокамеру «Киев-35», прототипом якої є німецький фотоапарат Minox 35[3]. Камера «Киев-35» існувала у двох модифікаціях:

• «Киев-35А» (1984–?).
• «Киев-35АМ» (1991–?).

Середньоформатні камери[ред. • ред. код]

Класичні середньоформатні камери[ред. • ред. код]

• «Киев-6С» (1971—1980)
• «Киев-6С TTL» (1978—1986)
• «Киев-60» (1984-?)

Модульні середньоформатні камери[ред. • ред. код]

• «Салют» (1957—1972)
• «Салют-C» (1972—1980)
• «Киев-88» (1979-?)
• «Киев-88СМ» (?)
• «Киев-90» (1983—1985, 1987—1990[4])

Об'єктиви для середньоформатних камер з байонетами Б та В[ред. • ред. код]

Об'єктиви під байонет В для фотоапаратів «Салют» та «Киев-88» виготовляв лише завод «Арсенал» і частково російський ДОІ. В свою чергу, об'єктиви під байонет Б, що був розроблений у 1950-х роках фірмою Carl Zeiss Jena, виготовлялися фірмами Pentacon та Carl Zeiss Jena у НДР, Schneider Kreuznach, Kilfitt, Novoflex та Astro у ФРН, Zoomar у США і на заводі «Арсенал» та уманському заводі «Вега», а також частково у ДОІ. До недавнього часу об'єктиви під байонет Б виготовляли українські фірми Arax та Hartblei.

Напівформатні камери[ред. • ред. код]

• «Київ-Вега» (1960—1962)
• «Вега-2» (1961—1964)
• «Киев-30» (1975—1983)
• «Киев-30М» (1987-?)
• «Киев-303» (1990-?)

Серії[ред. • ред. код]

Фотокамери Киев випускались у декількох серіях:

• далекомірні фотоапарати «Киев-2», «Киев-3», «Киев-4» та «Киев-5» з форматом кадру 24×36 мм, металічним фокальним затвором та змінними об'єктивами. Ці фотокамери за конструкцією подібні до німецьких фотоапаратів Zeiss Contax II та III (окрім Киев-5 з переробленними механізмами взводу затвору та іншою системою візирування об'єкта, що фотографується). Документацію та виробниче обладнання для камер Contax було вивезено до СРСР після Німецько-радянської війни з заводу фірми Zeiss в Дрездені у залік репарацій. «Киев-2» та «Киев-3» були точним відтворенням камер Contax II та III відповідно. Їхні перші партії збирали із залишків деталей німецького виробництва за участю німецьких фахівців, ці апарати мають сьогодні неабияку колекційну вартість;
• однооб'єктивні дзеркальні середньоформатні камери модульної конструкції із змінною касетою для плівки та фокальним затвором «Салют», «Салют-С», «Киев-88», подібні до камер Hasselblad 1000F та 1600F;
• мініатюрні фотокамери з форматом кадру 10×14 та 13×17 мм «Киев-Вега», «Вега-2», «Киев-30», «Киев-303», що їхню конструкцію запозичено у японської фотокамери Minolta 16;
• однооб'єктивні дзеркальні середньоформатні камери «Киев-6С», «Киев-60», подібні до камери VEB Pentacon Six.
• однооб'єктивні дзеркальна камери з форматом кадру 24×36 мм, фокальним затвором та змінними об'єктивами «Киев-10», «Киев-15Тее» (з байонетом власної розробки, орігінальним фокальним затвором та автоматичним керуванням експозицією) та «Киев-17», «Киев-19», «Киев-19М», «Киев-20» (з байонетом Н — радянським аналогом байонету Nikon F, та ламельним фокальним затвором);
• компактна автоматична фотокамера у пластмасовому корпусі із форматом кадру 24×36 мм «Киев-35А».

Найпоширенішими серед споживачів в СРСР камерами марки «Киев» були «Киев-4» в кількох модифікаціях, а з 1980-х років — «Киев-19» та «Киев-19М». Середньоформатні камери «Киев» досі вважаються непоганим бюджетним інструментом для фотографа-митця.

На більшості апаратів назва писалася російською («Киев»), але були також випуски з написанням назви українською («Київ»)[5]. Зокрема, написи українською можна зустріти на камерах «Киев-3»[6] та «Киев-Вега»[7].

«Киев» у літературі[ред. • ред. код]

Про «Киев» згадує, зокрема, відомий дитячий автор Всеволод Нестайко у повісті «Таємниця трьох невідомих», де хлопці Ява та Павлуша вирішили сфотографувати привида:

— Нiчого все-таки не вийде. Це ж фотоапарата треба не якогось, а такого… якогось спецiального. Щоб уночi знiмав. Моя «Смена» не вiзьме.
Я скипiв.
— Ах ти ж, г-г… — хотiв я сказати на нього за звичкою «глистюк паралiзований», але вчасно збагнув, що одразу втрачу напарника, i сказав: — Г-герой! Теж iще! Якого там спецiального. Просто хорошого апарата треба. «Київ», чи що.

Виноски[ред. • ред. код]

Посилання[ред. • ред. код]

• Київський завод «Арсенал»
• Абрамов Г. Этапы развития советского фотоаппаратостроения(рос.)
• Kievaholic Klub
• Hartblei
• The Pentacon Six System