К.Г.

все, що на нас чекає - спустошення та бої.

кажуть, боротись не важко.

важко ховати своїх.

ставити хрест на камінь. читати стрічку новин.

війна приходить у вигляді заповнених домовин.

вона не скидає куртку, не тягне на кухню торт.

вона знімає з позицій,

вона опускає борт,

кладе у труну шеврони, цілує холодний цинк.

а нам, живим, залишає вчитися жити з цим.

сприймати цей біль за орган, який у тобі проріс,

дивитись, як з кожним подихом все котиться під укіс,

як всі, хто стояв до останнього, уже давно не стоять,

як шрами у них між ребрами приховує рукоять;

як шкіра їх розсипається під пальцями медсестер;

як кожну ніч повертається все те, що уважно стер.

і ми не маємо права схибити в боротьбі.

і я прокидаюсь з думкою, що хтось цього не зробив.