йцукен

йцукен

@HunterVK

Актуальність: Впливаючи на психоемоційний стан людини, музика призводить до певних гормональних і біохімічних змін в організмі, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів. Позитивні емоції, що виникають під час звучання музики, стимулюють інтелектуальну діяльність людини. На сьогодні сфера застосування музикотерапії активно поширюється у багатьох країнах і застосовується у лікарнях, центрах реабілітації, а також дитячих садках і школах. 

Мета: Обгрунтувати шляхи позитивного психотерапевтичного впливу музики.




Почнемо з того, що звукові хвилі - це фізичне явище, що відбувається в різних агрегатних станах речовини. Вже з незапам'ятних часів людину оточували звуки. Ще і музики ніякої не було, але був спів птахів, дзюрчання струмка, шерех хворосту і шелестіння листя. Всі ці звуки оточували людину і інформували її про навколишній простір. На підставі природженого і придбаного досвіду, людина сприймає звуки по-різному. Наприклад, високий виск був сигналом тривоги. В той же час бувальщини заспокійливі звуки - шум дощивши, свист вітру.

З вищесказаного, можна укласти, що різні по частоті звуки по-різному впливають на людину. Учені встановили, що це безпосередньо зв'язно з ритмами головного мозку. Отримуючи через органи слуху аудіоінформацію, мозок аналізує її, порівнюючи зі своїми ритмами. У кожної людини ритми протікають зі своєю частотою. Саме тому, такі різні смаки до музики. Під старість функціонування процесів в головному мозку сповільнюється, і людина перестає сприймати швидку ритмічну музику, віддаючи перевагу спокійнішим і розміреним композиціям. А все тому, що мозок не достигає обробляти швидко змінну інформацію.


Резонанс

Саме ця властивість людського організму і всіх його складових частин - органів, клітин - дає можливість медицині використовувати таку технологію з лікувальною метою, тобто, з метою відновлення функцій пошкоджених органів. Досліджено і доведено, що одужання організму після важкої хвороби під музику відбувається швидше.

Явище резонансу коливальних систем полягає у наступному: якщо порушити камертон на частоті 500 герц і піднести його до іншого камертона з власною частотою теж 500 герц, то він зазвучить. Резонанс взаємодії з таким же успіхом застосовний і до людини, тварини або рослини. Звук - це пружні хвилі з частотами від 16 і до 20000 Гц, що розповсюджуються в середовищі і впливають на слуховий апарат людини, органи, клітини і ДНК. Наведемо для прикладу резонансні частоти внутрішніх органів людини: 20-30 Гц - резонанс голови; 2-3 Гц - резонанс шлунку; 6-8 Гц - резонанс нирок.


Одного разу німецькі вчені з Геттінгенського університету провели експеримент: на групі добровольців вивчали вплив різних медикаментозних засобів і колискових пісень на якість сну. Мелодії виявилися набагато ефективнішими за медичні препарати. Група, яка не вживала ніяких лікарських засобів, а тільки слухала музику, спала міцніше. Сон у цих людей був глибшим. Отже, музика володіє високим психотерапевтичним ефектом. Коли людина засинає під тихі спокійні мелодії, вона цілу ніч бачить гарні сни.

Ритм серця складає в основному 68-72 удари в хвилину, тоді як ритм музики Баха, Вівальді складає всього 60 чвертей у хвилину. Наш організм, слухаючи цей ритм, мимоволі розслабляється, і настає відпочинок.


Цікавими й гідними уваги виявилися проведені вченими Монреальського неврологічного інституту дослідження впливу музики різних жанрів на людський мозок. Під час експерименту здійснювалося сканування роботи мозку за допомогою позитронного емісійного томографа. Одержані томограми яскраво засвідчили, що з початком звучання музичного твору помітно активізувалось не тільки кровопостачання правої скроневої ділянки мозку (яка безпосередньо бере участь у процесі прослуховування), а й відділу правої півкулі, який відповідає за зір. Оскільки під час експерименту очі учасників були закритими, то вчені мали змогу зафіксувати автоматичну стимуляцію виникнення струму образів.

Не менш цікавими й переконливими виявилися результати тестування, проведеного вченими Центру нейробіології Каліфорнійського університету в Ірвіні з метою визначення рівня інтелектуального розвитку учнів. Протягом десяти хвилин 36 учням із різних коледжів було надано можливість прослухати Сонату В. Моцарта для двох фортепіано C-dur. Індекс інтелектуального розвитку IQ після прослуховування збільшився в середньому на 8-9 балів* . Один із відомих дослідників впливу музики Гордон Шоу висловив гіпотезу про те, що музика певним чином підживлює і ті відділи мозку, які відповідають за абстрактне мислення і прямого відношення до сприйняття музики не мають.

Останні данні наукових досліджень співробітників Дюссельдорфського Університету Генріха Гейне свідчать, що мозок професійних музикантів, які розпочали заняття музикою із семи років, кардинально відрізняється від мозку тих, хто розпочав навчання з десяти років і пізніше. За допомогою ефекту магнітного резонансу було з'ясовано, що у музикантів обох груп ліва частина скроневої долі мозку значно розвиненіша, ніж права. Власне, це є підтвердженням того, що заняття музикою (активні і пасивні) позитивно впливають на інтелектуальний розвиток дитини.

Вартими уваги є також відкриття відомого болгарського психолога Георгія Лозанова, які він здійснив під час роботи над докторською дисертацією у Харківському університеті. Стимулом для дослідження впливу музики на процес навчання стало знайомство Г. Лозанова з методами прискореного навчання, застосованими на той час у Радянському Союзі. На цей момент вже були відомі результати аналогічних досліджень американських вчених Лінн Купер та Мілтона Еріксона, котрі з'ясували, що люди, сприймаючи 60 ударів метронома за хвилину, входять у так званий "альфа-стан" - оптимальний для навчання та запам'ятовування. Незалежно від американців, Г. Лозанову та його колезі доктору А. Новакову вдалося зробити аналогічне відкриття. Щоправда, для досліду вони використали повільну музику доби бароко. Болгарським дослідникам належить відкриття, що під впливом музики доби бароко будь-яка інформація сприймається й засвоюється так само ефективно, як і при навчанні під час сну. Відкриття стало основою нового, суперприскореного методу навчання: інформація, на разі - фрази іноземною мовою - подавалась з інтервалом у чотири секунди на тлі музики бароко (з темпоритмом 60 ударів за хвилину). Результати засвідчили засвоєння учнями від 60 до 500 іноземних слів за урок. Ці дані були підтверджені експериментами фахівців Університету штату Айова: на тлі звучання музичних творів доби бароко учасники експерименту засвідчили незаперечне підвищення здатності запам'ятовувати (на 26 відсотків більше), і відповідно прискорення навчання (до 24 відсотків). В останні роки у США справжнім бестселером стала книга Ш. Острандер і Лінн Скроудер "Супернавчання", написана ще 1979 року, в якій ідеться про сучасні новаторські методи навчання, що супроводжується звучанням музики бароко (додаються рекомендовані зразки, підібрані за методикою Г. Лозанова).

Дослідник виокремив години доби і пози, що сприяють найефективнішому впливу музики. Ним було з'ясовано, що хвилі мозку сприймають інформацію як у високостимульованих (так званих "бета") станах, так і в гранично розслаблених, які наближаються до стану сну. Вчений дійшов висновку, що коли інформація є закодованою в свідомості та у підсвідомості, то доступ до пам'яті помітно прискорюється.


Report Page