Голод

Щось червоне перед очима. Якщо простягнути до нього губи, то можна вдаритися. На смак як ніщо. Голодно.

Вдаритися не варто, бо після того складніше думати. Якщо не думати, то важче рухатися. Якщо не рухатися... Голодно.

Хоч як би хотілося, не можна заплисти далі, ніж простягається дно. Якщо плисти, то можна вдаритися. Дно на смак брудне. Цього недостатньо, досі голодно.

Світло Коли світло, треба плисти до поверхні. Поверхня на смак як ніщо. Тут щось не так. Мало бути інакше. Коли світло, а ти біля поверхні, не має бути голодно.

Не варто довго бути коло поверхні, бо рано чи пізно почнеш зникати. Коли зникаєш, ти падаєш на дно й вода стає на смак як ти.

У води є смак, але цього недостатньо. Голодно. Колись тут було ще щось, але тепер дно брудне й штрикає тебе, коли намагається віддерти шматок. Бути проштрикнутою не варто, можна роздертися на шматки й зникнути. Голодно.

Бути голодною не варто. Треба думати. Треба плисти. Треба простягати губи.

Щось червоне перед очима. Бам. Щось червоне...