Фашизм

Фашизм

Історик

Фашизм - це насамперед ідейна, й духовна реакція на стан сучасності, що його витворили демократія, осціалізм і комунізм. (М.Сціборський)

Італійська національна фашистська партія (логотип)

Фашизм дослівно означає «пучок» – ідеологія характерними ознаками якої є культ особи, орієнтування на військове виробництво, авторитаризм, та єднання нації навколо спільної ідеї розбудови держави.

Емблемою фашизму стала в`язка лозин (фасція), що була символом влади в римських імператорів. Пучок лозин символізує єднання, силу і справедливість.

Головне в ідеології фашизму – Держава. Громадяни будь-якого класу, національності, релігії працюючи спільно на користь держави, отримували однакові права і свободи. Тобто ідея єдності формувалась в першу чергу не на класовій боротьбі(комунізм), не на расовій чистоті (націонал-соціалізм), а на величі власної держави.

Фашизм зародився в Італії на початку XX ст. лідером і ідеологом фашистської партії став Беніто Муссоліні.

У будь-яких своїх проявах фашизм протиставляє інститутам і цінностям думократії, так званий «новий порядок» та жорсткі засоби його утвердження. Фашизм у владі спирається на:

-масову тоталітарну політичну партію (приходячи до влади, вона стає єдиною в державі);

-підконтрольні владі профспілки;

-незаперечний авторитет вождя (дуче);

-мілітаризоване суспільство, війна для якого є обов`язком;

-заперечення демократії та відкритості влади;

«Фашизм – концепція історична, в якій людина розглядається виключно як активний учасник духовного процесу в родинній та соціальній групі, в нації та в історії, де співпрацюють усі нації» (цитата Муссоліні з доктрини фашизму).

Італійський фашизм на чолі з Мусоліні ставив собі за мету відновлення первісної могутності Римської імперії шляхом корпоративної домовленості та співпраці з іншими державами.

Отже фашизм не має в своїй основі ідей розширення простору проживання італійської нації за рахунок інших націй. Також режим Італії, на відміну від Третього Рейху, не тримав курс антисемітизму, расизму та шовінізму. Однак з 1930-х було ухвалено доктрину переваги білих в африканських колоніях. І вже згодом у відповідь на прихід Гітлера до влади Італія через потребу у вигідному союзі мусила впровадити антисемітський режим. У 1936 році лідер-диктатор Італії зробив перший письмовий маніфест до євреїв. Згідно з документом, антисемітизм виник у відповідь того, що євреї почали домінувати в кулуарах більшості держав, що євреї – «жорстоке» плем’я, яке витісняє християн. Уже в 1938 році Беніто Муссоліні ввів антиєврейські закони. Але це все дипломатичні зумовленості, адже в самій доктрині фашизму так чи інакше антисемітизм не передбачений.

Беніто Муссоліні виступає в Римі


Від 30-х років поняття «фашизм» стало поширюватись і на інші, відносно подібні та споріденені за ідеологією та політичною практикою, режими: націонал-соціалістичний в Німеччині (нацизм), військово-фалангістський в Іспанії (Іспанська фаланга), військово-поліцейський в Португалії тощо, які самі себе ніколи не називали «фашистськими». 

І.В. Сталін називав німецьких націонал-соціалістів фашистами, і така його позиція була прийнята радянською пропагандою. Справа в тому, що Сталін будучи кервіником "соціалістичної" країни не міг воювати з націоал-соціалістиною Німеччиною. Саме тому назва "фашизм" закріплюється за німецькими солдатами.

На сьогодні в світі існують партії та об`єднання, які позиціонують себе фашистськими. Але їхні ідеї не завжди відповідають класичному фашизму, який існував в Італії в середині XX ст.

Сучасні фашистські партії виступають за обмеження імміграції, перегляду кордонів, наведення традиційного порядку. В зв`язку з посиленням ліберальної політики в Європі, значно збільшилась кількість мігрантів, що відроджує актуальність фашизму та інших ідеологій, пов`язаних з міжетнічним протистоянням.

У висновку зазначимо думку М.Сціборського:

"Сила фашизму в тому, що він спромігся на місце розхлябаної, обезличеної дійсності видивигнути потужну ідею. Він зумів поставити людину на службу нації, посилюючи в ній розхитаний інстинкт соціальності й ослаблене почуття обов`язку. Слабкість фашизму в надмірному централізмі, що утрудняє процес творчої індивідуалізації особистості."










Report Page