Факт

Поняття факту

Факт (від лат. factum — зроблене) означає подію, те, що справді відбулося. Під словом "факт" прийнято також розуміти судження або в інший спосіб визначений стан дійсності. Численні словосполучення («факти підтвердилися», «факти не підтвердилися», «факти спростовані») є нічим іншим, як звичайною плутаниною. Якщо це дійсний факт, тобто те, що відбулося у житті, то він не може бути ні спростований, ні підтверджений.

У логіці й методології науки емпіричні факти виконують різноманітні призначення стосовно теорії: є основою її виникнення, відіграють роль перевірки і підтвердження або спростування здогадки. Наукова теорія в саморозгортанні створює можливість виникнення нових фактів, описує і пояснює їх, виконує функцію передбачення. Таким чином, емпіричні факти й теорія діалектично взаємозалежні в ході розвитку наукового знання. Протиставлення або ототожнення їх веде до крайностей фактуалізму та теоретизму — протилежним підходам до розуміння ролі фактів у саморусі наукового знання.

В останні десятиліття відбувається процес руйнування типу раціональності і теоретичності, сформованих у науці і філософії Нового часу, намічається тенденція переосмислення онтологічної й гносеологічної природи факту.

Факт у контексті класичної раціональності — елемент емпіричного знання, що формується за допомогою ряду складних пізнавальних операцій. Ціль такої діяльності — виключити з вихідних даних реального спостереження й експерименту суб'єктивні моменти — помилки спостерігачів, перешкоди, перекручування приладів. Для цього дані спостереження (т. зв. протокольні твердження в термінології логічного позитивізму) піддаються порівнянню, перевірці, раціональній обробці для виявлення стійкого, інваріантного змісту. Отримане емпіричне знання — факт — оцінюється як об'єктивне і достовірне. Такого роду науково-дослідна діяльність, втілюючи ідеали раціональності Нового часу, припускає можливість тільки однієї об'єктивної істини, однієї логіки, одного суб'єкта і (як онтологічно даного) єдино можливого буття.

У сучасному гуманітарному й особливо історичному пізнанні проблема зображення факту в історико-культурному відображенні вирішується на користь переосмислення звичних підходів. Факти культури й історії розглядаються як незамкнуті, відкриваючі свої різноманітні властивості в спілкуванні (а не тільки в узагальненні) з іншими історичними і сучасними подіями та фактами. У природознавстві дані тенденції детермінуються синергетикою, осмисленням природно наукового і філософського статусу т. зв. антропного принципу й інших підходів, що включають фактор часу, історичність у традиційні об'єкти природознавства.

В основі будь-якого журналістського твору лежать факти — своєрідні цеглинки, з яких складається вся його структура.Факт — мікроскопічна частка реальної дійсності. За його допомогою журналіст може вказати на зв'язок реальної конкретної ситуації з масштабною суспільною проблемою, продемонструвати ступінь своєї зацікавленості ситуацією, визначити варіанти розвитку подій.Факт в журналістиці можна визначити як достовірне відображення фрагмента реальності, що володіє соціальною репрезентативністю. Саме за допомогою фактів журналісти створюють модель різноманітної дійсності. Для журналістів об'єктивне висвітлення подій означає суворе дотримання фактів.