Ессе

У сучасному світі глобалізація зачіпає всі сфери життя людини, в слідстві чого стираються всі межі національних ринків, що призводить до злиття в один всесвітній ринок. Сприяють цьому явищу зниження торгових бар'єрів, модернізація економік країн, що розвиваються, збільшення темпів міжнародної торгівлі, але найбільше на процес економічної глобалізації впливають прямі іноземні інвестиції.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) - вкладення капіталу з метою придбання довгострокового економічного інтересу в країні додатка капіталу, що забезпечує контроль інвестора над об'єктом розміщення капіталу.

За підсумками 2016 року пана ЛОБАЛЬНИЕ пря мі іноземні інвестиції знизилися на 2%, до $ 1,746 трлн. У 2017 році вони збільшаться на 5% - майже до $ 1,8 трлн, прогнозується в доповіді Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД). Позитивний прогноз на наступний рік заснований на очікуваннях більш високих темпів економічного зростання в найбільших регіонах, відновлення підйому світової торгівлі і відновлення корпоративних прибутків. При цьому США, Китай і Індія стануть основними країнами-призначення для ПІІ. Приплив інвестицій в країни, що розвиваються в 2016 році впав на 14% - до $ 646 млрд, у тому числі в азіатському регіоні - на 15%, до $ 443 млрд. Аналогічний показник для розвинених країн збільшився на 5% і склав $ 1,032 трлн. Така зміна напрямку ПІІ сталася на тлі слабкого зростання світової економіки і високого ступеня політичних ризиків для транснаціональних компаній. Зважаючи на це інвестори вважають за краще інвестиції з низьким рівнем ризику та середньої прогнозованої прибутковістю в країнах з розвиненою економікою, замість високоризикових інвестицій з ви соким прогнозованим рівнем прибутковості в країнах, що розвиваються. За часів нестабільності світової економіки головною метою інвестора є збереження реальної вартості його капіталу, а не його збільшення. Саме тому ПІІ в більшій мірі направляються в розвинені країни.

Приходячи через ПІІ в чужу країну інвестори займають певну частку ринку, отримують доступ до більш дешевій робочій силі та інших переваг ведення бізнесу в цій країні. Оскільки головною метою як підприємця, так і інвестора є отримання максимального прибутку, вони вкладають більше коштів для зниження витрат в подальшому. Тому інвестори приносять в чужу країну нові технології виробництва, нову продукцію, нові методи управління, а також нові робочі місця. Саме тому ПІІ - найбажаніша форма вкладень для країн з перехідними економіками.

Оскільки «інвестиційна привабливість» регіону тісно пов'язана з «інвестиційною привабливістю» підприємств на його території, то в першу чергу потрібно вплинути на чинники, на які може безпосередньо впливати управлінський потенціал підпри ия. Ці чинники діляться на такі групи:

• фінансові (підвищення ефективності використання капіталу);
• економічні (управління якістю, ціноутворенням, впровадження моніторингу цін на сировину і комплектуючі);
• кадрові (підвищення ефективності використання трудових ресурсів);
• інформаційні (забезпечення доступності внутрішньої інформації);
• ділової репутації (розробка PR - стратегії).

Також важливу роль в підвищенні «інвестиційної привабливості» регіону відіграє держава, яка може стимулювати приплив ПІІ за допомогою впровадження податкових пільг, залучення в держзакупівлі, а також зниження корупційних складової.

Після подій на Майдані і початку протистояння в Криму і на Донбасі нові прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Україну значно знизилися - від $ 8,4 млрд в 2012 році і $ 4,5 млрд в 2013 році до $ 3,3 млн в 2016 році. Безсумнівно, основною причиною падіння став військовий конфлікт з Росією і поглиблений їм політичну та економічну кризу в країні. Саме тому в першу чергу Україні потрібно врегулювати даний конфлікт. Після цього акцент повинен швидше бути на поліпшенні бізнес-середовища в цілому спектрі областей державної політики. Поліпшення бізнес-середовища полягає в спрощенні деяких процедур при реєстрації і веденні бізнесу, а також скасування застарілих регулятивних норм.

Першим інвестиційним пріоритетом для України є сільське господарство. Цьому сприяють як ринкові переваги, так і проблеми інших галузей. Серед позитивних факторів - сприятливі природні умови і виграшне розташування країни на карті світового агробізнесу, дешевизна локальних ресурсів і історична схильність до сільського господарства, наявність розвиненої інфраструктури та сільськогосподарського машинобудування, сусідство з провідними світовими ринками-споживачами: країнами ЄС і Близького Сходу.

Фармацевтична галузь - неосяжне поле для роботи іноземних інвесторів в Україні. По-перше, іноземні компанії відзначають наявність в Україні кваліфікованого кадрового потенціалу, по-друге - відносну незайнятість ринку, а також державні програми підтримки бізнесу в області фармацевтики.

Після того як парламент в 2015 році встановив на ринку альтернативної енергетики зрозумілі і прогнозовані правила гри, в галузь буквал ьно рікою потекли нові гроші. Зелений тариф в Україні буде щорічно знижуватися до 2025 року, а скасують його тільки в 2030-му як тимчасовий стимул розвитку відновлюваних джерел енергії. Це дозволяє прорахувати терміни окупності таких популярних в останні роки проектів, як сонячні станції. Головним стимулом для розвитку цього ринку в нашій країні стало стрімке здешевлення сонячних панелей.