ЖІНКА МРІЇ

Одрі Хепберн була не тільки актрисою. Ще одна її професія - допомога людям. Дитиною вона сильно голодувала, харчувалася листям цикорію і цибулинами тюльпанів, від цього, доречі, так і залишилася худенькою. Коли виросла, стала допомагати нужденним дітям, багато працювала для ЮНІСЕФ і подорожувала, тому й не помітила власну хворобу - їй просто не було часу.

Її слова:

📌«Коли я була маленькою, у батьків на мене постійно не вистачало часу. Шоколад був моєю єдиною любов'ю, і він жодного разу мене не зрадив.

📌Все життя мама внушала мені, що людина повинна бути корисною.

📌Пам'ятаю, коли я захворіла на бронхіт під час війни, мама говорила: «Як би я хотіла напоїти тебе апельсиновим соком. Як би я хотіла дістати для тебе молоко і яйця ». Я думала: як приємно, що їй хочеться мене побалувати. Але сьогодні я розумію, що означало для неї лягати спати, не знаючи, чим вона буде годувати мене на наступний день.

📌Я не красуня. Моя мама одного разу назвала мене гидким каченям. Але якщо мої риси розглядати окремо, можна знайти дещо хороше.

📌У моєму житті були періоди, коли я ненавиділа себе: я вважала себе занадто товстою, занадто високою, занадто звичайною або занадто потворною.

📌Жіночність - це щось, що ховається всередині.Я не можу похвалитися формами Софі Лорен, я можу бути жіночною просто зриваючи яблука з яблуні під дощем.

📌Обожнюю людей, які мене смішать. Сміх - моє улюблене заняття, він здатний вилікувати від багатьох хвороб.

📌Я ніколи не хотіла розлучення. Терпіти не можу це слово: я вся стискаюсь,коли його вимовляють. Я мріяла вийти заміж раз і назавжди.

📌Люди навіть більше, ніж речі, потребують того, щоб їх підібрали, полагодили, знайшли їм місце і пробачили; ніколи нікого не викидайте.

📌Обов'язок кожної людини - допомогти дітям, які страждають. Все інше - просто примхи і пустощі.

📌Моя найбільша перемога в тому, що я навчилася жити з самою собою, приймати свої недоліки. Я далека від того, щоб бути тим, ким я хочу бути. Але я вирішила, що я не така вже й страшна в кінці кінців.

📌У Голландії, Бельгії, а потім в Англії найщасливіші моменти мого життя завжди були пов'язані з селом. Я обожнюю природу, дерева, птахів і квіти. Я не міський житель, цемент наводить на мене нудьгу.

📌Щось не так з тими, хто думає, що Одрі Хепберн не потіє, що не гикає і не чхає. Я, до речі, ікаю частіше їх усіх, разом взятих.

📌Коли тобі нікому приготувати чашку чаю, коли від тебе нічого не хочуть ,-ось тоді, я думаю, життя і закінчується.

📌Якщо вже зовсім відверто, я змушена зізнатися, що я все ще читаю казки і люблю їх всією душею.

📌Косметика може прикрасити твоє обличчя, але вона безсила, якщо всередині ти потворна. Якщо тільки ти не їси косметику.

📌Я чула таке визначення щастя: здоров'я та коротка пам'ять. Я хотіла б бути його автором, тому що це правда.

📌Я вірю в манікюр, в те, що на відпочинку теж треба вбиратися і фарбувати губи. Я вірю в рожевий колір, в те, що щасливі дівчата - найкрасивіші і що завтра буде новий день. Ще я вірю в чудеса.

📌Жінка може бути і красивою, і розумною.

📌Згодом ти розумієш, що тобі дано дві руки - одна для себе, друга для того, щоб допомагати іншим.

📌Я б ніколи не турбувалася про вік, якби я знала, що мене будуть продовжувати любити і я буду любити теж.

📌Вибери день і насолоджуйся їм. Минуле навчило мене цінувати сьогодення, і я не хочу його псувати турботою про майбутнє.

📌Найважливіше - це старіти гідно

📌Як прекрасно просто бути живим»

Одна жінка зовсім не вміла мріяти. Вона вважала мрії шкідливими ​​дурницями і завжди казала, що: "краще синицю в руках ніж журавля в небі".

Коли Мрії боязко стукали в її вікно, вона сердито відмахувалась від них і тільки, говорила «киш!», так її дратували ці проханя. Треба ж було жити, працювати і бути корисним членом суспільства, піклуватися про хліб насущний, і ніколи було відволікатися на всяку ефемерну нісенітницю.

Жінка жила «як всі», працюва «як всі», постаріла «як всі», і ось прийшов час її Відходу. Коли вона лежала на ліжечку, а смерть була вже на порозі, - злетілися Мрії.

- Чому я прожила таке довге і, в загальному, нудне життя? - запитала жінка. - Чому в ній було багато труднощів, але мало радості?

- Тому що ти ходила по землі і ніколи не піднімала очі до неба. Тому що ти звузила великий світ до меж свого вузького маленького світу. Тому що за життєвими труднощами ти не розгледіла своїх можливостей. Тому що ти ніколи не мріяла ...

Завдання:
подумайте, запишіть, або намалюйте, якими Ви себе бачите через 5 років?