Де взяти тої крові

Сьогодні поговоримо про такий надважливий аспект охорони здоров'я як донорська кров. Точніше процес її донації.

Призови ставати донорами крові, соціальну рекламу донорства та прохання здати кров адресно для певного пацієнта репостять у фейсбуку, публікують в медіа та друкують паперові ЗМІ. Агітують йти здавати кров як громадські організації (наприклад, Асоціація молодих донорів України https://donor.ua/), благодійні фонди приватних корпорацій (http://donor.mts.ua/), так і окремі небайдужі користувачі соціальних мереж. Донорів ніколи не вистачає і часом люди помирають через фізичну відсутність крові або її препаратів потрібної групи.

Політичні та економічні питання організацї Служби крові розглядати ми не будемо, тому аргументи про сина Порошенка та пані Супрун не підходять. Окрім розрізненості окремих підрозділів, відсутності єдиної бази донорів, хамства співробітників пунктів забору, є ще одна причина: не зовсім зрозумілі критерії придатності донора до здачі крові. Відвести від донорства можуть, наприклад, людину із сезонним полінозом в анамнезі, віком 19 років або незручними для встановлення катетера венами. Але й серед прописаних на папері критеріїв є багато незрозумілих, надто суворих або просто безглуздих. Далі приводжу порівняльну таблицю поглядів ВООЗ та МОЗ щодо допуску до донорства. Абсолютні протипоказання не чіпаємо, там ВІЛ, сифіліс і хвороба Кройцфельдта-Якоба, питань нема. А от до списку відносних протипоказань питання іноді виникають.

Питань нема, всьо чотко, чуваки. Надалі приводитиму лише ті пункти, по яким у МОЗ та ВООЗ аж занадто різні позиції.

ВООЗ радить вагітним жінкам утримуватися від донорства через дефіцит заліза, чи його загрозу, що розвивається під час вагітності. Чому так суворо у нас — незрозуміло.

Протипоказання до донації крові під час менструації — погане самопочуття та низький рівень гемоглобіну. В Україні, мабуть, жінці потрібно буде ще пройти ритуальне омовення та очищення у мольфара.

Просто "операції". І занозу з пальця видалити, і апендикс — це все операції. Слід диференціювати, щоб черговий терапевт на пункті забору крові не скоротив банк крові на одну потенціальну дозу через те, що закінчується робочий день, у нього поганий настрій чи "ну а вдруг что".

Їздив на 2 місяці на курси гренландської мови до Данії, а тут гоп — і не можна кров півроку здавати. Знов-таки привід просто так не допустити бажаючу людину до донорства.

Тут взагалі незрозуміло. Жодних уточнень, але з'являється привід заборонити донорство майже кожній людині на планеті.

Щось якось суворо. З квітня по вересень пункти забору крові можна закривати на ключ. В своїх рекомендаціях ВООЗ наводить докази того, что донорський IgE не чинить впливу на організм реципієнта, проте при наявності у донора в анамнезі анафілаксії, про всяк випадок донорство йому радять заборонити. В легких ступенях астми та екземи також не бачать нічого страшного, якщо донор не приймає гормональних препаратів, не страждає від гіпоксії та не має інфікованих пошкоджень шкіри.

Тут теж хтось полінувався надати уточнення і пояснення.

Авжеж, перед здачею крові краще обмежити вживання алкоголю, але заборонити врятувати життя людині, що напередодні випила пляшечку пива, якось безглуздо за відсутності доказів шкоди від такої пляшечки для реципієнта.

Пункт про психічні розлади взагалі смердить стигматизацією та ізоляцією всіх без винятків людей, що мають певні психічні стани та розлади.

Так, ща буде вапщє харашо.

Бажано пропити курс нейропротекторів та прокапаця в терапії перед донацією крові. Дійсно хворим на неіснуючу хворобу не можна здавати кров до нормалізації стану. Насправді для профілактики вегетативних реакцій, спричинених різким зниженням об'єму циркулюючої крові, ВООЗ радить забезпечити донорів питною водою. І всьо!

Чіткої інформації щодо вікових меж для донора немає в нормативних документах. Насправді лікар, що допускає донорів до здачі крові, може вирішити, що кров можна здавати з 20 років. Або с 19. Або з 21. Мінус одна доза крові в банку.

І нарешті останній аргумент — "неправильні" вени. Невідомо, як вени можуть бути неправильними, але з цієї причини відмовили в здачі крові кільком моїм знайомим. Про те, з якими венами можна відмовити донорові, інформації немає ні в українських, ні в міжнародних документах.

Отака трансфузіологія, малята. Дефіцит крові по банках окрім низької соціальної відповідальності людей та недорозвиненої інфраструктури, ще може бути викликаний і надто жорстими критеріями відбору донорів та персоналом, що аж надто буквально намагається їх виконувати (або не хоче працювати).

Слід зазначити, що документ ВООЗ є лише рекомендацією, якими можуть користуватися організатори охорони здоров'я на місцях, а можуть і не користуватися. Проте їх можна використати як "точку відліку" у спробі оцінити наші внутрішні норми.

Література:

• Blood donor selection: guidelines on assessing donor suitability for blood donation 2012 http://www.who.int/bloodsafety/publications/BDSelection_WHOGuideAssessingDonorSuitability4BloodDonation.pdf
• Наказ Міністерства охорони здоров'я України №385 від 01.08.2005 "Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів" http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0896-05