Щотижневий картон 11.02.2019

Bruges - Стареньке уже євро від Стефана Фелда про розбудову одноіменного міста. Кидаємо кубики та використовуємо їх значення для розіграшу карт. Розгруючи картку, можемо виконати певні дії, як то взяти гроші, побудувати канал чи будинок, заселити якогось персонажа в дім, сменшити загрозу пожежі/нашестя щурів/бунту і т.п. Як в більшості євро, варіантів багато, а ресурсів кіт наплакав, тому треба концентруватись на чомусь одному-двох. В нашій партії я зосередився на отриманні визнання та побудові каналів, моя ж опонентка зайнялась будівництвом будинків та заселенням людей. В результаті за канали та славу серед міщан я заробив більше, хоч відрив і був всього у 3 бали.

Як на мене гра доволі непогана, можна пробувати різні тактики, є невеликий елемент рандому на кубиках, але в цілому не критичний. За відповідного настрою засів би в неї ще партійку-дві, тому 7/10.

Majesty: For the Realm - Ще одна іграшка від Z-Man. Цього разу доволі простий картковий філер на аукціон та збір сетів. В кожного гравця є набір локацій, купуємо з центрального ряду різного роду робітників та розміщаємо їх в відповідну локацію, після чого виконуємо ефект локації, що приносить нам виграшні бали, лікує наших поранених. дає змогу атакувати суперників і т.д. Гра закінчується. коли хтось набере певну кількість карток у себе. Після чого, в кого найбільше балів в процесі гри та за фінальні умови, той виграв. Все доволі просто. І грається вона швидко, принаймні на двох.

Як філерок гра чудово зайде, хоча завдяки прості може швидко набриднути. Але час від часу розкласти для розігріву - цілком. 7/10.

Neuroshima Hex! 3.0 - Давно ж ця гра чекала свого шансу опинитись у мене на столі. Настільки давно, що я встиг зібрати всі існуючі доповнення :). Але одного вечора таки настав її зоряний час: вибираючи, в що б зіграти, моя дівчина (любителька євро) зненацька запропонувала зіграти в Нейрошиму. Сказано, зроблено. Розклали поле, швидко проглянули правила, вибрали самі базові армії і погнали комбити. Аля взяла під контроль практично мілішну армію, я ж на противагу - стрілкову. Моя суперниця спершу пробувала якось окружити свою базу захистом, але це було помилкою. Такою армією варто було одразу бігти в мілі і ламати фейси моїм стрілкам своїми швидкими бійцями. Проте момент був упущений, я тактично розставив стрілків, щоб отримати баф на ініціативу від бази та перекрити вогнем побільше ліній, захищаючи своїх основних бійців ботами зі щитами. Що й принесло мені перемогу. оскільки до кінця партії я встиг суттєво продамажити базу суперниці.

Гра дуже хороша, заставляє поскрипіти мозком. Хочеться спробувати інші армії в наборі, бо базові дві не надто різноманітні в плані тактики. 8/10.

Railroad Ink: Blazing Red Edition - Чергова іграшка з популярного нині жанру ролл-енд-райт. Цього разу, кидаючи кубики з різними патернами, нам треба намалювати зв'язану між собою сітку автомобільних та залізничних доріг, щоб обєднати побільше заїздів на своєму полі. Все доволі просто. І швидко, всього 7 раундів. В нашій партії на трьох. я злив, як останній лузер, бо хтось завтикав важливе правило, що зараховуються не просто з'єднані виходи, а зєднані в одну найбільшу сітку. Я ж просто з'єднював побільше виходів між собою. Отак і продув.

Сама ж гра компактна, з маркерами та стирачкою всередині, ніяких блокнотиків. Оформлення теж гарне, як для гри такого жанру.

В цілому іграшка навіть нічого так. Але я не фанат жанру, тому 6/10.

Roll for the Galaxy - Ще одна гра, що довго чекала свого зоряного часу, збираючи пил на полиці (а попереду ще буде). А чекала тому, автори як цієї іграшки, так і її попередниці, стабільно не вміють писати правила. І саме тому простіше, щоб хтось з досвідом їх розказав, ніж читати самому. Але вибору у нас не було і довелось читати. "Осиливши" нудний рулбук, взялись за гру. Спершу було трохи питань, але швидко знайшли відповіді в буклеті та втягнулись в процес. Благо, гра не настільки складна, як виглядають її правила. І тут почалось саме веселе: оскільки ми грали на двох. то було активне додаткове правило, що після вибору фаз, кидається білий кубик, щоб активувати ще одну додаткову фазу. І, як на зло, ми часто вибирали одну й ту ж фазу. думаючи. що суперник вибере іншу, ще й кубик випадав тою ж гранню. Люблять мене куби, ага :).

На стартовому розкладі мені випала торгова федерація з такою ж планетою, що й оприділило мій напрям розвитку: генерити товари на синіх планетах, літати за ними і фармити бабло, щоб мати побільше кубиків в хід. Пізніше до того всього я ще докупив планетки на коричневі товари та технологію, що давала непогано балів за них.

Алі ж випав мілітариський стартовий розклад на червоні кубики, але їй сильно не щастило витягувати планети та технології, що комбились би з ними, тому довелось робити всього потрошку, що не дуже ефективно в такого типу іграшках. В результаті, я виграв з відривом у 10 балів.

Не дивлячись на "прикол" з правилами, гра мені дуже сподобалась. Єдине, що я б обклеїв чимось стаканчики, бо кубики в них дуже голосно грюкають. 9/10.

Spy Club - Недільного вечора після важкої партії в Тайм Сторіс (буде нижче) захотілось зіграти в щось не надто напряжне. От і взялись "добити" кампанію в Спай Клаб. За результатами попередніх трьох місій ми вияснили, що підозрюваний любить красти тортики, і вирішили його на цьому підловити. Якраз в місті проходив фестиваль тортів і це була ідеальна нагода. Проаналізувавши, що для закінчення картини злочина. нам не вистачало лише мотиву та складу злочину, ми зосередились на зборі хоча б одного з цих параметрів. Досвід перших партій дозволив нам ефективно виставляти картки, але дека підозрюваного була проти нас і часто підкидувала трігер на збільшення треку втечі. Також було ускладнення саме на цю місію в вигляді жетонів тортиків, що дозволяли нам виконати аспект лише, якщо жетон підозрюваного був на тому ж кольорі жетону. що й колір аспекту. Проте ми таки встигли зібрати три аспекти злочину, в тому числі і потрібний нам для кампанії.

Гра дуже проста в своїй механіці, але вимагає спільних дій і прорахунку. куди може встати жетон підозрюваного і що від цього станеться. Також крутим є те, що в грі здоровезна колода карток-модифікаторів, що змінюють чи добавляють якісь правила на кожну місію, залежно від ваших дій в попередніх місіях. Це додає дуже великої реіграбельності цій іграшці. 8/10.

Star Wars: Rebellion - І в номінації "Мозголомка тижня" сьогодні перемагає Ребеліон. Третя гра з сьогоднішнього дайджеста, що довго чекала свого часу. Як фанат Зоряних Воєн, я не міг пройти мимо її покупки, навіть, якби ніколи в неї не зіграв. Основним стопером було те, що гра виключно на двох і вона не пів години точно. Проте на моє здивування Аля якось зранку повідомила, що прочитала правила та ввечері ми граємо в Ребеліон. Ще більшим було здивування, коли я прийшов додому, а там уже все розкладено на столі. Довелось вникати в процес.

Хоч ми обоє злюки ще ті і хотіли грати за Імперію, проте я поступився та зіграв за світлу сторону. І гра за повстанців, скажу я вам, це ще той хардкор: сил мало, підтримки ніякої, імперці повсюду, ще й щоходу щерстять по 2 планети в пошуках бази повстанців. А ще в Імперії зі старту є чит - грьобана Зірка Смерті. Коротше, гра за повстанців не пробачає помилок. Зовсім. Послали на місію лише одного героя в надії на кубики - фіг вам, весь план на хід на смарку. Не залишили когось контрити імперців - ось вам наслідки: допитали полоненого, вивідали, де база. Провтикали текст на картці, що база евакуюється лише в кінці фази - на промінь з Зірки Смерті прямо в ангар. Коротше, я продув, як останній Джа-Джа Бінгс.

Але програш не затьмарить мого враження про цю гру. Гра крутезна. Така собі галактична дуель розумів. Деколи події під час ходу сильно нагадували фільм: он повстанці на чолі з Ханом Соло здіснили відчайдушний рейд на імперський завод, ось на Кашиіку групка заколотників підняла цілий бунт, а от і Зірка Смерті на орбіті, не довго думаючи, стерла Кашиік з лиця далекої галактики. Емоцій море, не дивлячись на виснажливу партію. 10/10, що ж ще.

T.I.M.E Stories: Brotherhood of the Coast - Дурною була ідея з голвоним болем засідати за сюжетну гру з купою тексту, але спробую оцінити її адекватно і без сильних спойлерів. В Агенції ЧП: кілька агентів "пішли в самоволку" і нам треба їх знайти. Останнє місцезнаходження - Карибський архіпелаг в часи розквіту буканерства.

Перше, що кидається в очі, відкривши коробку, це додатковий кусок поля для нових карток. Далі стандартна дека з мапою, бріфінгом, персонажами та предметами. А от крім неї ще 4 деки на кожну велику локацію-острів. В грі нам доведеться відвідати Сан Хуан, Тортугу, Порт Роял, вступити в берегове братство, робити набіги на торгові кораблі, шукати скарби і т.п. Кожен з островів по свому колоритний. Десь панують іспанці і хочуть набити морди англійцям. на іншому англійці роздають буканеські грамоти всім бажаючим, щоб ті били морди іспанцям, а там французам набридли всі ці піратські інтриги і вони хочуть всіх позбутись за заборонити грабежі в архіпелазі. Весело коротше.

Готуйтесь, що грабити кораблі дійсно доведеться, бо на тому кориті, що видала на старті Агенція, не те, що далеко не запливеш, навіть до фіналу не доберешся. А хороша шхуна коштує відповідно. А ще й команду треба набрати. Я себе місцями відчував, як в якомусь менеджері. І поза тим всім треба не забувати про основне завдання. Хоча й тут припасли кілька сюрпризів і деколи було реально важко зробити вибір.

З точки зору правил, місію ми так і не пройшли. Здались на шостому забігу, коли зрозуміли, що фінального боса нам не подолати, а пробігати все ще раз уже не було сил. Хоч і був варіант не битись з ним, але ми його теж "злили". Якось з самого початку не задалась місія. Ще й Боб поводився ще більше гівнячечно, ніж завжди. сподіваюсь в синьому циклі його звільнять за некомпетентність. :)

Фото гри не викладаю, щоб зовсім не спойлерити. Проте місія атмосферна, гарна, відчувається дух епохи. Якби не втома, ми б отримали від неї задоволення. 8/10.

Teotihuacan: City of Gods - На черговому подкасті Свідків Кубика (відео внизу) зіграли в Теотіуакан. Коли я почав розкладати це "багатство", першою реакцією було "о, Кетцалькоатль, за що нам це". Але уже після перших ходів стало ясно, що не такий страшний Світовий змій, як його малювали Ацтеки, і гра пішла доволі жваво.

В свою першу партію в неї я виграв, будуючи Храм Сонця. Цього ж разу я вирішив змінити тактику та спробувати виграти, збираючи маски. Тому зосередився на зборі деревини для оплати масок та збором власне самих масок. Стасу теж сподобалась така ідея і він спробував спершу підгрібати маски також, але швидко здався і зосередився на будівництві Храму. Ростик же більше старався будувати будинки та гребти бази за Алею Мертвих.

Ближче до середини маски якось закінчились і я зрозумів, що одними масками ситий не будеш. Довелось трохи і побудувати Храм, і переключити свою увагу на менший, зелений, храм, щоб отримати бали в кінці гри за своїх робітників. Що мені успішно вдалось. І навіть встиг "прокачати" трьох робітників до четвірки, щоб отримати додатково 27 балів. І саме це й стало запорукою перемоги для мене.

Гра хлопцям сподобалась. Оцінили її простоту в купі з перенасиченям компонентами. Тож дивіться відосик з враженнями. 9/10.