Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин за вихідні

Президентські вибори в Хорватії: перемагає кандидат від соціал-демократів

Колишній прем'єр-міністр і член опозиційної Соціал-демократичної партії Хорватії Зоран Миланович перемагає у першому турі президентських виборів у країні. Державна виборча комісія вже підрахувала 99% голосів.

Так, за останніми даними, за Милановича проголосували 29,5% виборців, тоді як друге місце з 26,7% голосами займає діюча президент і представник правлячої правоцентристської партії Хорватська демократична співдружність Колінда Грабар-Кітарович.

Третє місце з результатом 24,4% займає популярний хорватський співак і бізнесмен Мирослав Шкоро. Він, втім, не є новачком у політиці і навіть був членом хорватського парламенту в 2008 році.

Оскільки жоден із кандидатів не набрав більше 50% голосів, другий тур президентських виборів у Хорватії відбудеться 5 січня 2020 року.

Новообраний президент приступить до виконання своїх обов'язків у лютому 2020 року.

В Гонконгу поліція розігнала першу акцію на підтримку уйгурів

У Гонконгу у неділю, 22 грудня, поліція розігнала акцію на підтримку мусульманської етнічної меншини Китаю – уйгурів. Спочатку мітинг, на який вийшли близько тисячі людей, проходив мирно. Деякі з мітингарів тримали прапори «Східного Туркестану» – так уйгури називають Сіньцзян-Уйгурський автономний район (СУАР).

Під час акції оратори говорили про те, що репресії, яка Комуністична партія Китаю проводить проти уйругів в Сіньцзяні, можуть повторитися в Гонконгу. Інші мітингарі тримали також прапори Тибету та Тайваню.

Один з правоохоронців погрожував протестувальникам пістолетом, однак не почав стріляти. Декілька мітингарів було затримано. Останнім часом на акціях в Гонконгу часто можна було почути пісні на підтримку уйгурів та побачити їхні прапори. Однак ця акція стала першою, що була спеціально присвячена мусульманській меншині в КНР.

Нагадаємо, за даними правозахисної організації Human Right Watch у так званих таборах перевиховання в Сіньцзяні на заході Китаю утримується мільйон осіб, переважно уйгури – представники мусульманського народу тюркського походження. Китайський уряд закидає уйгурським групам сепаратизм та тероризм. США вже запровадили щодо Китаю санкції через утиски уйгурів.

Берлін хотів запобігти санкціям проти РФ, даючи неправдиву інформацію – Bild

Незадовго до підписання президентом США Дональдом Трампом закону, який передбачає введення санкцій проти компаній, які беруть участь у спорудженні російських газопроводів, офіційний Берлін намагався запобігти цьому кроку, надаючи не зовсім правдиву інформацію.

«Щоб зупинити санкції проти російського проєкту газопроводу уряд Німеччини в останній момент, очевидно, вигадав угоду між Україною та Росією, якої не існувало!», – пише автор німецького видання Bild, посилаючись на службовий лист Міністерства закордонних справ ФРН до представників уряду США.

В цьому листі стверджується, що Україна та Росія домовились про транзит газу з 1 січня. Це, за аргументацією уряду, робить непотрібними санкції проти проєкту Nord Stream 2. Інтрига в тому, що на момент написання цього листа переговори все ще тривали.

Тим часом посол США в Берліні Річард Гренелл відкинув критику федерального уряду щодо санкцій США проти будівництва газопроводу Nord Stream 2.

«Ми давно чули від наших європейських партнерів, що США повинні підтримувати їх у їхніх зусиллях. Тому санкції – це дуже проєвропейське рішення», – сказав дипломат Bild am Sonntag.

Уряд Німеччини «твердо розраховує на те, що проект «Північний потік – 2» буде завершено, незважаючи на американські санкції». Як повідомили джерела у кабміні Німеччини, після санкцій США через будівництво газопроводу, позиція уряду Німеччини не змінилася.

Лавров назвав головну перешкоду для обміну полоненими

За словами глави російського МЗС Сергія Лаврова, обмін полоненими між Україною і РФ може не відбутися до Нового року.

За словами глави російського МЗС, Україна наполягає на «процесуальному очищенні» учасників обміну. У РФ вважають це перешкодою.

«У контактній групі (в Мінську – ред.) з'явився новий критерій: встановлені – так, але вони не всі «процесуально очищені». Це означає нову перешкоду», – повідомив Лавров.

Нагадаємо, в Мінську сторони не погодили дату обміну утримуваними особами, а також не визначили дату нового перемир'я, заявивши про прихильність встановленню «режиму тиші», який був оголошений в липні 2019 року.

В Іраку тисячі людей вийшли на антиурядові протести

У неділю спливає термін обрання нового прем'єр-міністра країни. У багатьох містах мітингарі блокують дороги та громадські будівлі.

У столиці Іраку та на півдні країни у неділю, 22 грудня, тисячі людей вийшли із протестами проти уряду, який мітингарі вважають корумпованим і залежним від Ірану. В Багдаді протестувальники заблокували багато доріг і громадських будівель. Вночі демонстранти в Діванії та Басрі оголосили «загальний страйк». Вони палили шини та блокували дороги, що сполучають південні міста з Багдадом.

У Діванії мітингувальники також заблокували громадські будівлі та вивісили транспарант з написом «Країна перебуває у стані реконструкції – просимо вибачення за незручності». У шиїтських містах Кербела та Наджаф школярі заблокували школи. У Насирії протестувальники перекрили мости та кілька доріг, громадські будівлі залишилися зачиненими.

Цього дня спливає останній термін для обрання нового прем'єр-міністра замість Аделя Абделя Махді, який пішов у відставку в листопаді, але продовжує виконувати обов'язки глави уряду. Дату затвердження нового прем'єра вже двічі переносив президент Бархам Салех. Чиновники вважають, що на цю посаду може бути призначений Кусей ас-Сухайль, який обіймав посаду міністра вищої освіти. Протестувальники виступають проти цього призначення.

Міністр: Газова угода з Росією – транзит на 5 років з пролонгацією ще на 10

Нова газова угода буде укладена на 5 років з правом пролонгації на таких самих умовах ще на 10 років, Росія також має виплатити Україні всі 3 мільярди доларів за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Про це заявив міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель на брифінгу для преси. Борг за Стокгольмським арбітражем буде виплачено грошима, ще до нового року.

«У результаті складних дводенних переговорів досягнене пакетне розуміння, як будуть далі рухатися наші взаємовідносини. Ці величини, які зафіксовано в рішенні Стокгольмського арбітражу, буде виплачено грошима і буде виплачено, якщо ми реалізуємо всі пакетні позиції, ще до нового року. Тобто Україна, безпосередньо компанія НАК «Нафтогаз» отримає за рішенням Стокгольму 3 мільярди (якщо точніше, трохи більше 2,9 млрд) відповідно до тих домовленостей, які зараз є», – сказав він. 

Також Оржель озвучив мінімальні гарантовані обсяги постачання газу: 1 рік - 65 млрд куб м і 40 млрд куб м на наступні 4 роки.

«Про прямі поставки – ми виключили цю позицію. Ви побачите в протоколі те, що якщо вони потенційно і будуть здійснюватися, то лише на базі ціни європейського хабу, але в рамках пакетних домовленостей, які ми досягли, прямих поставок нема. Там написаний лише принцип, на якому вони можуть бути здійснені. Для нас надзвичайно важливо, що там немає політичної ціни, там дійсно є європейський хаб. Це потенційно може вивчатися, але не є елементом пакету», – додав міністр енергетики Олексій Оржель.

Макрон відмовився від президентської пенсії на тлі протестів у Франції

Президент Франції Еммануель Макрон вирішив не отримувати спеціальну пенсію після того, як залишить свою посаду. Тим часом у країні триває страйк через заплановану урядом пенсійну реформу.

На тлі масових протестів проти запланованої французьким урядом пенсійної реформи глава держави Еммануель Макрон відмовився від президентської пенсії. Про це повідомив Єлисейський палац у суботу, 21 грудня. «Президент Республіки приєднається… до універсальної системи нарахування для всіх французів. Це питання того, щоб бути зразковим і послідовним», – йдеться у повідомленні.

Відповідно до закону від 1955 року, президент Франції має право на пенсію розміром 6220 євро до оподаткування, як тільки він залишає свою посаду. Президент Макрон, якому зараз 42 роки, навіть якщо обійматиме посаду протягом двох термінів, буде все одно занадто молодим у порівнянні з іншими французами, які виходять на пенсію в середньому в 62 роки. Макрон також відмовиться від місця в Конституційній раді, за яке колишні глави держави мають право довічно отримувати 13,5 тисячі євро на місяць.

Напередодні під час візиту до Кот-д'Івуару Макрон знов закликав транспортні профспілки припинити під час Різдвяних свят загальнонаціональний страйк, який триває у Франції вже два тижні. Попри ці заклики багато груп залізничних працівників продовжують блокувати роботу потягів.

Україна планує відкрити посольство в Албанії і генконсульства у Франції та США

У 2020 році Україна планує відкрити одне нове посольство та два генеральні консульства за кордоном. Про це в інтерв'ю виданню «Апостроф» розповів державний секретар МЗС України Андрій Заяць.

За його словами, мова про відкриття посольства в Албанії, а також генерального консульства у французькому Марселі і генерального консульства в американському Г’юстоні. 

«Вже отримано погодження президента України, чекаємо згоди контрагентів», – повідомив дипломат. Він висловив сподівання, що нові дипломатичні установи почнуть працювати в третьому кварталі 2020 року.

Мережа українських консульських установ наразі охоплює 94 країни, консули працюють у 116 містах, стверджується у програмі українського уряду. 

Також повідомлялось, що уряд планує розширити мережу почесних консулів там, де до цього часу немає офіційної консульської присутності.

Вперше з 1976 року. На Кубі обрали прем'єр-міністра

На Кубі парламент проголосував за призначення Мануеля Марреро Круса на посаду прем'єр-міністра країни.

Крус протягом 16 років очолював міністерство туризму. Його кандидатуру на пост прем'єра висунув президент Куби Мігель Діас-Канель.

Крус став першим прем'єр-міністром Куби за 43 роки. Його попередником був Фідель Кастро, який обіймав цю посаду в 1959 – 1976 роках. У 1976 році була прийнята нова конституція, в результаті посаду прем'єра була скасована, а Кастро став главою Ради міністрів і Державної ради Куби.

У лютому 2019 року в результаті референдуму була прийнята нова конституція Куби, яка, зокрема, вводить посади президента і прем'єр-міністра.

У жовтні Національна асамблея народної влади Куби обрала на посаду президента країни Мігеля Діаса-Канеля.