Що відбувалось у світі. Оглядовий збірник політичних новин за вихідні

Китай погодив першу фазу торгової угоди з США

У Мінкомерції КНР повідомили, що узгодили з США текст першої фази двосторонньої торговельної угоди, що передбачає поетапне скасування американських мит на китайські товари.

Згідно з досягнутими домовленостями, Китай, в свою чергу збільшить імпорт з США, а також з ряду інших країн.

Агентство пояснює, що досягнута угода складається з дев'яти пунктів. У них йдеться про спірні питання, що стосуються таких тем, як захист інтелектуальної власності, сільгосппродукція, фінанси, спірні питання, пов'язані з валютою, траспарентність.

Також фігурує питання про нарощування торгівлі між сторонами і принципи вирішення спорів в сфері торгівлі.

США і КНР при цьому погодилися якнайшвидше завершити рішення решти проблемних питань: мова йде, наприклад, про юридичну експертизу тексту і про його переклад. Після цього угоду буде підписано представниками США і Китаю.

Кліматичний саміт ООН у Мадриді закінчився компромісною угодою

Найбільш тривалі переговори ООН з клімату в історії закінчилися в Мадриді компромісною угодою.

Делегати досягли згоди з ключового питання про посилення глобальних заходів щодо стримування викидів вуглецю.

Розбіжності з інших питань, включаючи ринки вуглецю, були відкладені до наступної наради.

Після двох додаткових днів та ночей переговорів делегати зрештою домовилися про угоду, що передбачає розробку нових, вдосконалених планів щодо скорочення викидів до конференції у Глазго наступного року.

Всі сторони повинні будуть усунути розрив між тим, що наука вважає необхідним для запобігання небезпечної зміни клімату, і нинішнім станом, що дозволить світу подолати цей поріг в 2030-х роках.

Підтримуваний Європейським Союзом і малими острівними державами поштовх до більш високих амбіцій був відкинутий низкою країн, включаючи США, Бразилію, Індію і Китай.

Однак був досягнутий компроміс з більш багатими країнами, які мали показати, що вони виконали свої обіцянки щодо зміни клімату в роки до 2020 року.

Нагадаємо, кліматична конференція ООН розпочалася в Мадриді 2 грудня, у ній взяли участь представники близько 200 країн. Зустріч мала завершитися ще 13 грудня, однак її продовжили ще на два дні.

США вперше за 30 років вислали китайських дипломатів

Влада США восени 2019 таємно вислала з країни двох співробітників посольства КНР, запідозривши їх у спробі проникнути на територію американської військової бази у місті Норфолк штату Вірджинія.

«Сполучені Штати таємно вислали двох працівників посольства Китаю у вересні після того, як вони заїхали на заборонену територію військової бази у Вірджинії», – йдеться у повідомленні.

Наприкінці вересня двоє китайських дипломатів з дружинами під'їхали на автівках до КПП американської військової бази, що є режимним об'єктом, і в тому числі штабом підготовки спецоперацій Збройних сил США. Охорона об'єкта дозволила співробітникам посольства минути шлагбаум з тим, щоб вони розвернулися та поїхали назад, оскільки у них не було дозволу перебувати на території бази.

Однак китайські дипломати, минувши шлагбаум, не стали розгортатися й поїхали далі, зупинившись тільки після того, як їм перекрили шлях пожежними машинами. Працівники посольства КНР пояснили свої дії тим, що не зрозуміли інструкції охорони англійською мовою та заблукали.

За тиждень після інциденту Держдепартамент США встановив обмеження на переміщення китайських дипломатів, у відповідь на багаторічні заходи влади КНР, що обмежують переміщення країною американських дипломатів.

Уряд Великобританії має намір внести в парламент проєкт про Brexit до Різдва

Британський уряд має намір до католицького Різдва 25 грудня представити на розгляд парламенту законопроєкт про вихід країни зі складу Євросоюзу. Про це в неділю, 15 грудня, заявив член Палати громад від Консервативної партії і головний секретар казначейства (міністерства фінансів) Великобританії Ріші Сунак.

«За підсумками виборів ми отримали основний мандат, який полягає в тому, що ми повинні завершити роботу над Brexit. Ми залишимо Євросоюз через кілька тижнів, до кінця січня. Наш намір полягає в тому, щоб повернути законопроєкт про вихід в парламент до Різдва», – сказав він. За його словами, після цього уряд Бориса Джонсона зможе представити законодавцям новий проєкт бюджету.

Тим часом колишній посол Великобританії при ЄС Іван Роджерс висловив думку, що на Лондон і Брюссель чекають жорсткі переговори про зону вільної торгівлі. За його оцінками, прем'єр Джонсон просто «скаже європейцям: якщо ви пред'явите занадто багато умов для згоди, я можу укласти угоду» з президентом США Дональдом Трампом.

Як повідомлялось, за підсумками позачергових парламентських виборів 12 грудня Консервативна партія прем'єр-міністра Бориса Джонсона здобула переконливу перемогу.

Завдяки цьому узгоджений з Брюсселем договір про умови і порядок виходу Великобританії зі складу ЄС можливо тепер провести через парламент. Лондон планує здійснити Brexit 31 січня.

У Шотландії закликали Лондон не тримати їх «в союзі» проти волі

Перший міністр Шотландії Нікола Стерджен заявила, що країна «не може бути ув'язнена в союзі проти її волі» урядом Великої Британії.

Стерджен каже, що успіх Шотландської національної партії на загальних виборах дає їй мандат на проведення нового референдуму про незалежність.

Тим не менш, британські міністри виступають проти такого кроку, наголошуючи на необхідності поважати результати референдуму 2014 року, коли більшість шотландців підтримала збереження у складі Сполученого Королівства.

«Це фундаментальний пункт демократії - ви не можете утримувати Шотландію в союзі проти її волі. На можна замкнути нас в шафі, повернути ключ і сподіватися, що минеться», – заявила Нікола Стерджен.

За її словами, збереження Шотландії у союзі з рештою Великої Британії можливе тільки за її згодою.

Канада прийме мільйон мігрантів протягом трьох років

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо поставив завдання по залученню мільйона мігрантів протягом трьох років перед Міністерством імміграції, біженців та громадянства.

«Ви повинні упевнитися в ефективному впровадженні підвищених показників міграційного плану на 2020-2022, залучаючи до Канади понад мільйон постійних мешканців протягом цього періоду», – заявив Трюдо.

Канада хоче залучити кваліфікованих фахівців для «побудови сильнішої країни».

Трюдо також наголосив на необхідності надати притулок для правозахисників по всьому світу.

«Необхідно ввести окремий канал прийому біженців, щоб надати безпечний притулок захисникам прав людини, журналістам і гуманітарним працівникам, яким загрожує небезпека. Мета – переселити 250 чоловік протягом року», – повідомив глава уряду.

Влада Венесуели видала ордер на арешт опозиції

Венесуельська влада видала ордер на арешт групи опозиціонерів, які, згідно заяв представників влади, планували здійснити терористичний акт проти військовослужбовців Боліваріанської Республіки. Про це в неділю повідомив венесуельський президент Ніколас Мадуро під час виступу в Каракасі.

За словами Мадуро, відповідальність за підготовку теракту несе лідер опозиційної партії «Народна воля» Леопольдо Лопес і «його підлеглий Хуан Гуайдо».

Напередодні міністр зв'язку і інформації Венесуели Хорхе Родрігес заявив, що представники венесуельської опозиції планували здійснити терористичний акт проти військовослужбовців в штаті Сукре.

Нагадаємо, ситуація у Венесуелі загострилася після того, як 23 січня лідер опозиції Хуан Гуайдо, призначення якого на посаду спікера парламенту двома днями раніше анулював Верховний суд Венесуели, оголосив себе виконуючим обов'язків президента країни.

Тимчасовим главою держави його визнали США, до них приєдналися 13 країн Наднаціональної групи Ліми (за винятком Мексики), Організація американських держав і більшість європейських країн. Президент Венесуели Ніколас Мадуро назвав подію спробою перевороту і заявив про розрив дипломатичних відносин з США. На його підтримку висловилися Росія, Білорусія, Болівія, Іран, Китай, Куба, Нікарагуа, Сальвадор, Сирія і Туреччина.

Ердоган підтвердив, що Туреччина може закрити для США військову базу

Якщо США запровадять санкції проти Туреччини, Анкара може закрити для американців військову базу «Інджирлік».

«Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пригрозив закрити авіабазу США "Інджирлік", яка використовується американськими ВВС. У своїй заяві в неділю, 15 грудня, він зазначив, що Анкара готова піти на такий крок у разі введення проти неї санкцій Вашингтоном. Ще одним приводом закриття баз для американців Анкара вважає визнання Сенатом США геноциду вірмен», – ідеться в повідомленні.

У відповідь президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган також заявив, що парламент країни може визнати геноцид індіанців у США.

Як зазначається, Ердоган додав, що Туреччина також може закрити базу «Куречик», яка є частиною системи ПРО НАТО в Європі.

Таким чином Анкара готова зреагувати на можливі санкції з боку Вашингтона за купівлю російських ЗРК С-400.

Але попри це міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар заявив, що Туреччина не планує виходити з НАТО і продовжить виконувати завдання у складі альянсу.

В Нью-Делі понад 50 осіб отримали поранення під час масових протестів

Понад 50 людей, серед яких і поліцейські, отримали поранення і травми в ході масових заворушень і зіткнень студентів з поліцією, що сталися в ряді районів Нью-Делі в неділю ввечері і в ніч на понеділок. Основні заворушення пройшли в районі університету Джамія Міллі Ісламія, в якому навчаються переважно студенти-мусульмани, що почали протест проти прийняття нової версії закону про громадянство.

За словами поліцейських, протестувальники кидають каміння в житлові будинки, б'ють шибки у вікнах місцевої лікарні. Пошкоджено не менше десятка автомобілів, а також безліч мотоциклів і мопедів, припаркованих біля дороги. Спалено кілька автобусів.

Поліція активно застосовувала проти студентів кийки і сльозогінний газ, в студентському кампусі були затримані близько 100 студентів. Більшість затриманих до ранку були відпущені. Раніше під час протестів в Індії загинуло щонайменше 6 людей.

Тим часом студентські спільноти і Асоціація університетських викладачів засудили насильство і підпали, закликавши до мирного протесту. А дізнавшись про виступи студентів у столиці, акції протесту почали проводити учні університетів в інших містах.

Нове законодавство, ухвалене парламентом минулого тижня, дозволяє надати громадянство мільйонам нелегальних мігрантів, які в’їхали в Індію з сусідніх Афганістану, Пакистану та Бангладеш до 2015 року. Йдеться лише про немусульман. Уряд прем'єр-міністра Нарендри Моді вважає, що таким чином зможе захистити релігійні меншини від переслідувань у сусідніх країнах.